Історія розвитку кримінологічної науки в Україні

злочинності». У Київському регіональному центрі АПрНУ під керівництвом автора Курсу розроблено програмне та технічне за­безпечення створення автоматизованого робочого місця (АРМ) кримінолога (2002), а також дослідно-експериментальний зразок бази даних «Чинники наркозлочинності» (2005).

Термінологічному забезпеченню кримінологічних досліджень та вивченню курсу «Кримінологія» мало сприяти видання слов­ників термінів кримінології, у тому числі О. Г. Кальманом та І. О. Христич (1998, 2001), О. М. Джужею, Є. М. Мойсеевим, Т. А. Третьяковою (2000). Ще однією відмінністю розвитку кримінологічної науки у період існування України як суверенної держави стало збільшення вдвічі (з 4 до 8) кількості спеціалізова­них вчених рад для захисту докторських та кандидатських дисер­тацій з кримінології (спеціальність 12.00.08). Ця обставина разом зі зростанням обсягу дисертаційних досліджень позначилася на збільшенні кількості захищених дисертацій з кримінології. За весь повоєнний період радянського часу лише 5 українських вчених (А. Ф. Зелінський, О. Ф. Лопушанський, А. П. Тузов, А. П. Зака-люк, І. К. Туркевич) захистили дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук з кримінологічної тематики. За 15 років незалежної України докторські дисертації з криміно­логії захистили 20 осіб (В. Г. Лихолоб, В. В. Голіна, О. М. Костен­ко, О. М. Джужа, В. І. Шакун, В. О. Туляков, О. М. Литвак, В. М. Попович, В. П. Ємельянов, М. І. Мельник, М. В. Корнієнко, О. Г. Кальман, В. А. Мисливий та ін.). На початок 1991 р. в Україні налічувалося 32 кандидати юридичних наук з кримінології. Лише з 1998 по 2005 рр. з кримінологічної тематики захищено 163 кандидатські дисертації.

Розширення в Україні мережі наукових установ та вищих на­вчальних закладів, де проводяться кримінологічні дослідження, значне збільшення кількості та напрямів останніх і виконаних за ними розроблень настійливо вимагало поліпшення організації та забезпечення координації цієї наукової діяльності. Координаційні функції щодо кримінологічних досліджень та інших розроблень у сфері кримінології в Україні покладені Президією Академії право­вих наук згідно з її статутними повноваженями на створене у 1994 р. Координаційне бюро з кримінологічних проблем, про яке

81

III

Глава 2

згадувалося у главі 1. Згідно з типовим Положенням Президії Ака­демії правових наук на Координаційне бюро з проблем криміно­логії покладено завдання планування та координації теоретичних і прикладних кримінологічних досліджень, вивчення питань підго­товки науково-педагогічних кадрів через аспірантуру (ад'юнктуру) та докторантуру, сприяння виданню навчальної та методичної літе­ратури та забезпеченню нею юридичних вищих навчальних закладів, де викладається курс кримінології, а також науково-мето­дичними розробками кримінологічних досліджень, опрацювання методології, концептуальних засад та тематики останніх, проведен­ня конференцій, семінарів, «круглих столів» для обговорення акту­альних проблем кримінологічної науки тощо. За час свого існуван­ня Координаційне бюро налагодило інформаційні зв'язки з усіма науковими установами та вищими навчальними закладами, де проводяться кримінологічні дослідження. Кількість цих координо­ваних установ за останній час зросла з 18 до 24. Щороку Бюро отримує від них та узагальнює інформацію про результати викона­них досліджень, про видану літературу, проведення конференцій, семінарів, а також пропозиції щодо планування досліджень та інших наукових заходів на наступний рік. На підставі отриманої інформації проводиться аналіз стану кримінологічних досліджень, складається систематизований координаційний план їх проведен­ня у наступному році. До цього плану подають свої пропозиції сто­совно потрібних досліджень також центральні установи правоохо­ронних органів України. За можливості ці пропозиції-замовлення включаються до планів науково-дослідної роботи координованих установ. Бюро щороку (починаючи з 1998 р.) видає Інформаційний бюлетень, в якому вміщуються аналітичні матеріали щодо стану кримінологічних досліджень за минулий рік, координаційний план їх проведення у наступному році, інформація про роботу Бюро, а також періодично оновлювана контактна інформація про коорди­новані установи.

Помітним здобутком у діяльності Координаційного бюро стало розроблення у 2001 р. та направлення координованим та іншим заінтересованим центральним установам зазначеної вище Кон­цепції розвитку кримінологічної науки в Україні на початку XXI ст. Концепція містить методологічні засади розвитку кримі-

82