Тема 29. Відділ хітрідіомікота – chytridomycota клас хітрідіоміцети – снyтridiomyoсетеs

Загальні зауваження. Цей відділ об’єднує близько 500 видів грибів примітивної будови. Організми в них одноклі­тинні, здебільшого внутрішньоклітинні паразити водяних грибів, водоростей та вищих рослин. Вегетативне тіло у вигляді голої цитоплазматичної маси або вкрите оболонкою. У най­більш примітивних організмів тіло без міцелію, а у склад­ніше збудованих — із зародковим або ризоїдальним міце­лієм. Цей міцелій відрізняється від типового (гіф звичай­ного міцелію грибів) відсутністю власних ядер, а значить самостійністю та здатністю до розмноження.

Безстатеве розмноження відбувається за допомогою одно- або дводжгутикових зооспор, що розвиваються у зооспорангіях. Воно пов’язане з водним середовищем і рухли­вими стадіями розвитку.

Способи статевого розмноження — ізогамія, гетерога­мія та гологамія. Гаметангії одноклітинні.

 

Об’єкти. Порядок хітрідієві — Chytridiales. Представник ольпідій

капустяний — Оlpidium brassicae (Wor.) Dang.

Завдання. 1. Розгляньте і вивчіть загальний вигляд рослин роз­сади капусти,

уражених чорною ніжкою.

2. Розгляньте і вивчіть будову ольпідія капустяного.

3. Зарисуйте зовнішній вигляд уражених рослин і гриб на різних стадіях

циклу розвитку паразита.

       Обладнання і матеріали: мікроскопи МБР-1 або Біолам, лупи, гер­барний і

       фіксований матеріал, уражений ольпідієм, таблиці, інше при­ладдя.

Література: [1], с. 242—244; [5], с. 205—206; [6], с. 199—200; [7], c.177-

178; [9], с. 202—203; [8], ч. 2, с. 41—42; [11], c. 298-301; [13], c. 88-90.

Макроскопічне дослідження розсади капусти, ураженої ольпідієм. Користуючись лупою або малим збільшенням мікроскопа, ретельно розгляньте гербарні зразки та фік­сований матеріал розсади капусти. Особливу увагу звер­ніть на загальний стан рослин. На молодих листочках, бру­нечці, підсім’ядольному коліні і верхній частині стебла ма­ло помітно морфологічних змін. Листочки світліші, а на свіжому матеріалі помітні в’ялість рос­лин, зменшення тургору. Уважний розгляд нижньої части­ни стебла, кореневої шийки та кореневої системи свідчить про істотні зміни: стебельце має зморщену будову, а біля кореневої ніжки — чорне, звужене, легко ламається або згинається. Коренева система слаборозвинута: головний корінь у верхній частині — зморщений, чорнуватий, бічних корінців менше, галуження другого та наступних поряд­ків виявлені тільки в окремих корінців.

Методика виготовлення препарату ольпідія капустяно­го. Візьміть предметне і покривне скельця і протріть їх до­чиста і досуха. На предметне скло, розміщене упоперек на пеналі, нанесіть краплину води. Знайдіть шматочок серце­вини бузини і зробіть у ньому поздовжній розріз на глиби­ну 1‑1,5 см. У свіжих або фіксованих рослин розсади ка­пусти виріжте шматочок головного корінця з кореневою шийкою або стебельце з кореневою шийкою. Вставте його у розріз серцевини так, щоб зріз кореневої шийки був на рівні зрізу серцевини. За допомогою гострої бритви або леза спочатку вирівняйте поверхню зрізу, а потім зробіть серію зрізів через кореневу шийку. Із них за допомогою лупи чи мікроскопа відберіть найкращі. Помістіть їх у кра­плину води, накрийте покривним скельцем і закріпіть на предметному столику.

Мікроскопічне дослідження препарату. Користуючись малим і великим збільшенням мікроскопа, вивчіть будову кореневої шийки, ураженої ольпідієм. Під епідермісом у деяких клітинах паренхіми кори місцями помітні таломи паразита у вигляді грудочок цитоплазми. В інших великих за розмірами клітинах можна бачити поодинокі або гру­пи (3—6) зооспорангіїв, які своїми шийками висовуються за межі стебла. У середині зооспорангіїв видно чисельні зооспори (рис. 76). Зарисуйте і позначте їх складові час­тини.

Вивчивши макроскопічну та мікроскопічну будову, роз­глянемо окремі стадії циклу розвитку ольпідія капустяно­го. Розвиток паразита починається із зараження молодих рослин зооспорами, які, потрапивши на поверхню кореня, вкриваються оболонкою. Спора розчиняє оболонку кліти­ни кореня і переливає в неї свій протопласт. У клітині гос­подаря ядро паразита багаторазово ділиться, в результаті чого утворюється багатоядерний плазмодій. Він вкриває­ться оболонкою, перетворюючись на зооспорангій. Остан­ній утворює довгу шийку, яка проколює оболонки клітин господаря і висовується назовні. Через неї із зооспорангія виходять одноджгутикові зооспори, які здійснюють нове зараження.

Рис. 76. Ольпідій капустяний: а – хвороба «чорна ніжка» на розсаді капусти; б — голі протопласти - плазмодії; в — зооспорангій у клітинах кореневої шийки; г — зооспори

При затримці проростання, зооспори можуть зливатися попарно, як гамети (ізогамія). Дводжгутикова зигота, що утворюється при цьому, заражує рослини так само, як і спора. Але протопласт паразита, розростаючись у клітині господаря, вкривається товстою зірчастою оболонкою і перетворюється у спочиваючу спору — цисту, яка зимує. Циста ділиться мейозом, проростає численними зооспорангіями, з яких виходять зооспори, що заражують рослини. Уражені корені чорніють, тоншають, загнивають і рослини гинуть.

Висновок. Вегетативне тіло хітрідіоміцетів має вигляд плазмодію, в результаті чого їх відносять до нижчих гри­бів. Первинне ураження відбувається за допомогою зоо­спор, які розвиваються із зиготи — цисти. Вторинне зара­ження і поширення хвороби (у паразитних форм грибів) здійснюється рухливими джгутиковими зооспорами, що фор­муються плазмодієм гриба.

Тести для самоконтролю

1. Чим представлене вегетативне тіло хітрідіоміцетів?

2. Чому хвороба, яку спричиняє ольпідій, називається чорною ніж­кою

розсади капусти?

3. Назвіть способи розмноження ольпідія капустяного.

4. Який вид міцелію властивий для хітрідіоміцетів, і чи можна.вважати його

типовим для цих організмів?

5. Як відбувається ураження рослин хітрідієвими грибами, в яко­му стані?