Предмет, система і джерела науки

Становлення України як суверенної правової держави потребує вивчення широкого кола державно-правових проблем з урахуванням вітчизняного державотворення і зарубіжного досвіду регулювання конституційно-правових відносин. Наука конституційного права — складова частина юридичної науки України, яка, в свою чергу, входить у систему суспільних наук. У системі юридичних наук є загальнотеоретичні, історичні, галузеві, порівняльні-правові і прикладні. Наука конституційного права України належить до системи галузевих наук, і її головна особливість полягає в тому, що вона розкриває закономірності й тенденції конституційного регулювання суспільних відносин у державі, становлення конституціоналізму, конституційної законності, формулює основний понятійний апарат, наукові категорії, що їх застосовує, аналізує чинне конституційно-правове законодавство, роль, функції та призначення конституційно-правових інститутів. До її предмета відносяться не тільки норми й інститути цієї галузі права, але й аналіз державно-правових відносин, їх специфіки, основи їх виникнення, розвитку і припинення. Аналіз ефективності дії конституційно-правових норм та інститутів, пропозицій щодо підвищення їх результативності — надважливе завдання цієї науки.

Наука конституційного права має своїм предметом вивчення галузі конституційного права. Вона розкриває притаманні цій галузі закономірності, тенденції розвитку державно-правових процесів.

До предмета науки конституційного права України відноситься розробка комплексних теоретичних проблем становлення народовладдя в Україні і його конституційного регулювання, сутність народного, державного і національного суверенітету та форми і механізми реалізації його на практиці, розвиток конституційного процесу, його проблеми і труднощі, аналіз основ правового статусу особи, конституційних принципів взаємовідносин держави і громадянина, особливостей правового становища іноземців, біженців, осіб без громадянства, національних меншин, конституційних основ організації громадянського суспільства. Важливим аспектом науки є аналіз відповідності конституційно-правового закріплення основних прав, свобод і обов'язків громадян України міжнародно-правовим стандартам прав людини.

В умовах становлення в Україні конституціоналізму на основі загальнолюдських цінностей особливим предметом науки є аналіз сутності, принципів, функцій Конституції, механізму її прийняття та зміни, ролі конституційного законодавства у демократизації суспільних відносин в Україні, у формуванні правової держави і

громадянського суспільства. До її предмета також відноситься аналіз констітуційно-правового регулювання правового статусу політичних партій, громадські об'єднань, масових громадських рухів, юридичного статусу релігійних організаці засобів масової інформації, інших елементів громадянського суспільства.

Становлення правової держави пов'язане з формуванням в Україні дієздатні владних структур на основі принципу поділу влади між законодавчою, виконавче і судовою. Це також є предметом науки конституційного права. До її предме' належить також питання розмежування владних повноважень між Україною Автономною Республікою Крим. Питання адміністративно-територіального устрою, державних символів, конституційно-правової відповідальності, розв'язані державно-правових конфліктів — складові предмета цієї науки. На сучасному етапі її розвитку їй притаманна низка взаємопов'язаних тенденці а) збільшення кола питань, які вона аналізує; б) розширення методологічної інструментарію наукових досліджень; в) орієнтація на усебічне врахування позітивного досвіду наукових досліджень конституційної теорії і практики інших краін світу; г) більша орієнтація на забезпечення практичних проблем державотворенн ґ) використання у своїх рекомендаціях результатів політологічних і соціологічні досліджень; д) розширення експертних можливостей науки конституційного права в законотворчому і в цілому в нормотворчому процесі.

Однією з основоположних тенденцій розвитку науки конституційного права України на сучасному етапі є розширення її предмета, що обумовлено демократизацією суспільних відносин, у тому числі і в науковій сфері, розширення предмета конституційного регулювання. Зокрема, до її предмета і раніше належ; аналіз політико-правових поглядів вчених з проблем конституціоналізму. Але ж на сучасному етапі це стає особливо актуальним. Це важливий фактор розширені предмета науки. Позитивною тенденцією розвитку науки конституційного права України - є,розширення її методологічного арсеналу досліджень. Дедалі активній починає застосовуватись порівняльно-правовий метод, враховується практиі державотворчих процесів інших країн світу.

Наука конституційного права України має свої.завдання, головними з яких проникнення в сутність та призначення відповідної галузі права, розкриття осноположних політико-правових принципів галузі, тенденцій розвитку констітуційного права України в цілому і його конституційних інститутів. Особлива увага приділяється основам конституційного ладу, в якому втілюються головні напряіу побудови в Україні правової, демократичної держави, взаємовідносин людини держави, становлення суверенітету народу України і форми його реалізац Критично освоюючи набутки державотворення в нашій країні, а також зарубіжні: конституційний досвід, наука допомагає втілювати відповідні теоретичні полі ження і концепції в державно-правову практику. З урахуванням сучасного державотворення в Україні, великого значення набуває осмислення таких проблем, як верховенство права, економічний, політичний та ідеологічний плюралізм, розподіл влади, взаємодія владних структур, пріоритет загальнолюдських цінностей, конституційного законодавства в становленні в Україні демократії, правової держави, дієздатного громадянського суспільства, уникнення державно-правових

конфліктів. Цим проблемам наука конституційного права України приділяє належну увагу.

Наука конституційного права України — цілісна система знань. Це означає, що в її складі є відносно відокремлені комплекси теоретичних положень, теорій, концепцій, які базуються на основі пізнання сутності суспільних відносин, тенденцій їх розвитку в конституційно-правовому полі. Вони тісно між собою взаємозв'язані, оскільки одні теоретичні висновки і положення є основою для інших. Тому система науки конституційного права України являє собою підпорядковану сукупність відносно самостійних комплексів теоретичних положень, їх логічний взаємозв'язок.

Система науки визначається, насамперед, системою конституційного права України як галузі права. Вона відображає закономірності самої галузі, бо має обслуговуючий характер, і тому кожному елементу системи права відповідає самостійний розділ конституційно-правової теорії.

Однак це не означає, що система конституційного права України як галузі права повинна ототожнюватися з системою науки, оскільки перед нею стоять більш складні завдання аніж роз'яснення призначення відповідних норм та інститутів права, її завдання включає аналіз загальних закономірностей розвитку конституційного права як галузі права, вивчення предмета цієї галузі, методів конституційно-правового регулювання суспільних відносин, суб'єктів та об'єктів, інститутів, місця галузі в системі права України. Наука визначає свій предмет, систему, методи дослідження, джерела науки. Сукупність теоретичних висновків і положень з вищезазначених проблем становить перший розділ системи науки, який має назву «Конституційне право України як галузь права і наука». Цей розділ посідає перше місце в системі, оскільки без аналізу проблем, які розглядаються в ньому, неможливо зрозуміти роль конституційного права як галузі, його призначення, функції, завдання, значення відповідних конституційно-правових інститутів у регулюванні суспільних відносин і становленні правової держави.

Другим розділом системи науки конституційного права України є вчення про Конституцію. Мова йде про характеристику цього нормативного акта як Основного Закону держави, його юридичні властивості, завдання, функції, тенденції конституційного процесу, аналіз нової Конституції України, механізму реалізації Конституції, її окремих інститутів, норм, положень про охорону Основного Закону.

Наступною складовою частиною предмета науки конституційного права є комплекс теоретичних положень, що присвячені основам конституційного ладу України. Вони охоплюють висновки і концепції, що пов'язані з проблемами суверенітету, народовладдя, організацією і функціонуванням політичної системи, якістю їх конституційно-правового регулювання. До цього розділу віднесено проблеми закріплення устрою громадянського суспільства; правового статусу засобів масової інформації; ролі держави в економічній сфері в умовах розвитку ринкових відносин; проведення в життя мовної політики; співвідношення принципу верховенства права і законності; забезпечення найвищої юридичної сили Конституції в системі нормативно-правових актів України; прямої дії конституційних норм;

_________

Тодика Ю. Н. Основи конституционного строя УкраиньІ. — X.: Факт, 1999. — С. 35-166.

захисту суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки; нормативного регулювання державних симві В умовах соціально-економічної і політичної нестабільності, перехідного с суспільства доволі актуальною є проблема державно-правового забезпеченню хисту основ конституційного ладу.

Самостійним і досить актуальним є розділ науки конституційного права Украіни присвячений основам правового статусу людини і громадянина, який включає в цілісний комплекс теоретичних положень, висновків і концепцій щодо громодянства України, класифікації основних прав і свобод громадян, тенденцій конституційного їх регулювання на сучасному етапі, характеристики основних обої ків. Наука аналізує громадянські, політичні, соціально-економічні, культурні п] громадян України, механізм, проблеми і труднощі їх реалізації, гарантії прав і свс в умовах перехідного стану суспільних відносин. У межах цього розділу науки вчаються правові проблеми статусу іноземців, осіб без громадянства, національ меншин, біженців, реалізації обов'язків громадян.

Складовою частиною науки конституційного права України є комплекс теоретичних ідей, висновків, положень щодо територіального устрою держави. Йдеї про правовий статус Автономної Республіки Крим, адміністр'ативно-територі; них одиниць. Особливого значення набувають вирішення наукової проблеми кого розмежування владних повноважень між Україною й Автономною Респ лікою Крим, принципи їх взаємовідносин, тенденції можливого розвитку те торіального устрою України.

Самостійним і надважливим розділом науки конституційного права Україн розділ, присвячений основам конституційно-правового статусу законодавчої, виконавчої і судової влад, прокуратури, Конституційного Суду, Уповноваженого Верх ної Ради України з прав людини, органів місцевого самоврядування. Теорети положення і висновки, концепції науки спрямовані на підвищення ефективне функціонування цих органів.

Таким чином, система науки конституційного права України за своєю суттю відповідає системі галузі права. Однак вона є значно ширшою, оскільки вивчає лише конкретні конституційно-правові інститути і норми, а й загалі характеристику галузі, її особливості, місце і роль конституційного права в наїї нальній правовій системі, тенденції розвитку галузі на сучасному етапі розви: суспільства.

Під впливом соціально-економічних і політичних перетворень змінюєті тематика досліджень науки конституційного права — виникають нові тел концепції, розширюється понятійний апарат. Деякі теми розглядаються заново з урахуванням зарубіжного і вітчизняного досвіду.

Наука конституційного права України, формулюючи відповідні теоретичні положення, висновки, пропонуючи нові концепції, спирається на теоретичні джерела філософського, соціологічного характеру, на здобутки теорії держави та права психології, науки управління, політології. До таких джерел відносяться прз вітчизняних і зарубіжних вчених, які розкривають насамперед питання демокраї самоврядування, розподілу влади і взаємодії владних структур, основ конституційного ладу, верховенства права, побудови правової держави тощо.

Концепції і теоретичні підходи як вітчизняних, так і зарубіжних авторів цілковито різняться. Вони ґрунтуються, як правило, на різних методологічних засадах, їх критичне осмислення має велике значення для наукового процесу, збагачення науки конституційного права України набутками світового досвіду конституційно-правового регулювання суспільних відносин. Однією з важливих закономірностей розвитку наукових досліджень в Україні з конституційної тематики є врахування більшою мірою, ніж раніше, як вітчизняного, так і зарубіжного досвіду.

Джерелами науки конституційного права України, насамперед, є правові акти, що містять конституційно-правові норми. Серед них чільне місце посідає Конституція України. Неабияке значення мають також закони. За останні п'ять років в Україні прийнято чимало законів, які є важливим джерелом науки конституційного права, і в яких втілено багато новел вчених-конституціоналістів. Наука обґрунтовує закладені в нормативних актах концепції і поняття, виявляє тенденції правового регулювання суспільних відносин, розкриває взаємозв'язок між конституційними інститутами і нормами, дає доктринальне тлумачення відповідних нормативних приписів.

На основі аналізу чинних конституційних норм та інститутів наука виявляє тенденції взаємовідносин громадянина, держави і суспільства, пропонує шляхи вдосконалення конституційного процесу, розбудови державності на демократичних засадах, формування громадянського суспільства, його головних інститутів. Усе це має велике значення для державотворчого процесу в нашій країні, розвитку демократії.

Наука конституційного права України не може повною мірою виконувати свої завдання і функції, якщо вона не буде мати своїм джерелом реальну конституційно-правову практику, тобто ті процеси, що відбуваються на основі конституційних норм та інститутів. Тому наука для своїх висновків, теоретичних положень має своїм джерелом практику діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, політичних партій, інших суб'єктів конституційно-правових відносин. Сьогодні ця практика стає дедалі різноманітнішою, поліфонічною, а з деяких питань — досить нестабільною, зі значними протиріччями. Аналізуючи наявну практику розвитку державно-правових процесів, наука конституційного права України пропонує моделі і механізми розв'язання державно-правових конфліктів, -колізій нормативних приписів. Це одне із важливих завдань науки на сучасному етапі її розвитку. Наука конституційного права України пройшла кілька етапів свого розвитку.