Класифікація абортів за етіологією

Аборт. Аборт (abortus) — переривання вагітності, що може мати незаразне, інфекційне або інвазійне походження.

Наслідками аборту можуть бути розсмоктування (резорбція) зародка або плода, вигнання мертвого (викидень) чи недоношеного плода (недоносок), затримання в утробі матері мертвого плода з його подальшими змінами (муміфікація, мацерація чи путресценція) та ін.

Резорбція зародка перебігає, як правило, непомітно, у формі так званої ембріональної смертності чи прихованого аборту. Головною її ознакою є нехарактерні, подовжені інтервали між черговими охотами. Всі інші аборти є клінічне вираженими. При виникненні в господарстві абортів необхідно: ізолювати тварину; очистити й продезінфікувати її стійло; виключити заразний характер аборту і встановити його причини.

Для виключення інфекційного чи інвазійного характеру аборту враховують епізоотичну ситуацію (благополуччя господарства щодо заразних захворювань, дані періодичних досліджень маточного поголів’я та плідників); аналізують анамнестичні дані (на якій стадії і за яких умов стався аборт); досліджують абортований плід та навколоплодні оболонки, вміщують їх у водонепроникну тару й відправляють у лабораторію ветеринарної медицини разом із пробою крові; при підозрі на вібріоз чи трихомоноз — з пробою піхво-шийкового слизу (в холодну пору року краще у двостінному спермоприймачі, щоб не загинули трихомонади).

Клінічне обстеження тварин, що абортували, проводять за прийнятими схемами. Тварину заводять у станок, обмивають задню частину її тулуба і досліджують стан статевих органів звичайним оглядом і за допомогою піхвового дзеркала. Якщо під час піхвового дослідження виявляють велику кількість дрібних вузликів на слизовій оболонці піхви розміром від макового до конопляного зерна,шорстких на дотик (при дослідженні рукою) і якщо у цієї тварини виник аборт на 1-3-му місяці тільності, то це викликає підозру на трихомоноз. Аборт, що стався на 2-3-му місяці тільності (іноді пізніше) і слизово-кров’яні виділення з піхви свідчать про можливий вібріоз. Аборт на 4-7-му місяці тільності при наявності передвісників родів, гіперемії слизової оболонки піхви та бурих або червоно-жовтих слизових виділеннях із піхви є ймовірними ознаками бруцельозу.

Остаточний же діагноз можна поставити тільки за сукупністю даних – аналізу анамнестичних даних, утримання, годівлі та догляду за тваринами, результатами лабораторного дослідження плода та плодових оболонок.

Аборт із вигнанням викидня чи недоноска настає на 3-й день після дії причини. Після вигнання плода інколи затримується послід.

Ознаками наявності в матці мертвого плода є: відсутність його рефлекторних рухів; набрякання вим'я та поява у ньому молозива; зниження надою у лактуючих корів та зсідання молока при кип'ятінні. Якщо недоношений плід живий, вкритий шерстю і в нього є рефлекс ссання, його потрібно швидко висушити, закутати, обкласти грілками й напоїти теплим материнським молоком. Якщо після з'ясування причини аборту не підтвердився його заразний характер, то догляд, утримання та лікування корови, що абортувала, організовують так, як при затриманні посліду.

Муміфікація (висихання) плода — наслідок переривання вагітності, за якого шийка матки залишається закритою, порожнина матки стерильною, у яєчнику зберігається жовте тіло, в корі головного мозку — домінанта вагітності. Через зневоднення тканин, розсмоктування рідин плода, навколоплідних вод і оболонок, а також скорочення матки плід перетворюється на мумію. При постановці діагнозу враховують такі ознаки муміфікації: припинення розвитку зовнішніх ознак вагітності, відсутність передвісників родів та статевої циклічності, промацування в матці твердого тіла, в яєчнику — жовтого тіла.

Мацерація плода — ферментативне розм'якшення та розрідження плодових оболонок і тканин абортованого плода в порожнині матки внаслідок катарального чи гнійно-катарального ендометриту. При клінічному дослідженні тварини звертають увагу на гіперемію слизової оболонки піхви й устя шийки матки; трохи відкриту шийку матки; періодичні потуги з виділенням із піхви червонуватої рідини та гнійних мас з домішками мацерованих тканин, кісток плода.

Проводять ректальне дослідження матки. При мацерації плода вона збільшена, флуктуює, у ній промацуються кістки плода.

Гнильний розклад – гнильний розклад тканин плода внаслідок проникнення в них гнильних анаеробних мікроорганізмів. При клінічному дослідженні такої тварини у неї виявляють пригнічення, прискорення пульсу й дихання, підвищення температури тіла до 40-41°С. Можливі також слабкі потуги, тимпанія або кольки у кобил; гіперемія слизової оболонки піхви, сухість родових шляхів, виділення з матки коричнюватого ексудату з неприємним запахом, іноді з домішками шматків розкладених плодових оболонок.

Заходи профілактики абортів повинні передбачати загальну профілактику статевих інфекцій під час осіменіння, догляду за вагітними тваринами, організації родової допомоги. Загальногосподарські заходи мають передбачати забезпечення належних умов утримання тварин, догляду та повноцінної годівлі. У стійловий період особливу увагу звертають на вітамінне та мінеральне живлення і моціон тварин.