Вступ не має номеру структурного елемента.

 

Вимоги до оформлення розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів

 

Текст роботи поділяють на структурні елементи (розділи, підрозділи, при необхідності на пункти). Кожен розділ текстового документа повинен починатися з нового аркуша.

 Заголовок розділу повинен мати порядковий номер, в межах всього документа, позначений арабськими цифрами без крапки в кінці, записаний з абзацного відступу.

Наприклад:

ЗАГАЛЬНИЙ РОЗДІЛ

 Підрозділи повинні мати порядкові номери в межах кожного розділу. Номери підрозділів складаються з номера розділу і підрозділу розділених крапкою. У кінці номера підрозділу крапка не ставиться. Якщо документ не має підрозділів, то нумерація пунктів у ньому повинна бути в межах кожного розділу і номер пункту повинен складатися з номера розділу і пункту, розділених крапкою. У кінці номера пункту крапка не ставиться. Розділи, підрозділи повинні мати заголовки.  Заголовок підрозділу записують з великої літери без крапки в кінці.

Наприклад:

Короткі відомості про деталь, технічні вимоги на її виготовлення

Відстань між заголовком розділу (підрозділу) і текстом при виконанні документа машинописним способом повинно бути 3-4 інтервали, при виконанні рукописним способом – 15мм. Відстань між заголовком розділу та підрозділу – 2 інтервали, при виконанні рукописним способом – 8 мм.

    Переноси слів у заголовках та підзаголовках не допускаються.

   

Вимоги до нумерації аркушів

 

    Нумерацію аркушів у курсовому проекті подають арабськими цифрами у відповідній графі основного надпису. Нумерація є наскрізною. Першим аркушем є титульний аркуш, а другим аркушем – зміст, так як завдання не входить до загальної нумерації сторінок.

    На титульному аркуші, який включають до загальної нумерації сторінок роботи, номер сторінки не ставлять.

 

Вимоги до ілюстрацій

    Ілюстрації (креслення та ескізи) позначають словом “Рисунок” записаним посередині під зображенням і нумерують арабськими цифрами наскрізною нумерацією або в межах розділу.

    Наприклад:

	Креслення (ескіз) деталі

 

Рисунок 4.1 Креслення деталі ”Втулка”

    4.6 Вимоги до таблиць

 

    Цифровий матеріал, який наведено в роботі, повинен оформлятися у вигляді таблиць. Слово “Таблиця” вказують один раз зліва над першою частиною таблиці, а над іншими частинами пишуть слова “Продовження таблиці”, вказуючи номер таблиці. Назву таблиці записують прописними літерами починаючи з великої літери. У текстовій частині роботи обов’язково повинно бути посилання на таблицю.

Наприклад: відповідно до таблиці 4.2, згідно з таблицею 4.2.

    При перенесенні таблиці на іншу сторінку назву таблиці вміщують тільки над першою частиною таблиці та переносять «шапку» таблиці.

    Якщо в кінці сторінки таблиця переривається і її продовження буде на наступній сторінці, в першій частині таблиці нижню горизонтальну лінію, що обмежує таблицю, не проводять. Висота рядків таблиці повинна бути не менше 8 мм.   Дозволяється розміщувати таблицю вздовж довгої сторони аркуша документа.       

    Графу “Номер по порядку” до таблиці включати не дозволяється.

    Якщо таблиця має однакову розмірність, то її вказують з правої сторони над таблицею, а при діленні таблиці на частини – над короткою її частиною.

    Наприклад:

Таблиця 4.1 Загальні та операційні припуски на механічну обробку деталі “Напівмуфта”

У міліметрах

Головка таблиці	Заголовки граф (з великої літери)			Заголовки граф
	підзаголовки граф (з прописної літери)	підзаголовки граф	підзаголовки граф		підзаголовки граф
(Рядки)

 

Продовження таблиці 4.1

У міліметрах

Головка таблиці	Заголовки граф (з великої літери)			Заголовки граф
	підзаголовки граф	підзаголовки граф	підзаголовки граф		підзаголовки граф
(Рядки)

 

   4.7 Вимоги до формул

 

    У формулах необхідно використовувати позначення, що встановлені відповідними державними стандартами. Позначення фізичних величин повинно відповідати Міжнародній системі СІ.

    Формули записуються посередині рядка з поясненнями значення їх символів і числових коефіцієнтів. Пояснення слід подавати безпосередньо під формулою в тій послідовності, у якій вони подаються у формулі. Значення кожного символу й числового коефіцієнта треба подавати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова “де” без двокрапки, записаного з абзацного відступу, якщо пояснення не вміщується в один рядок, його продовжують з наступного рядка на відстані 3-5 мм від внутрішньої сторони рамки. Після пояснень значень до формули з наступного рядка подається її запис з числовою підстановкою. Якщо формула не вміщується в один рядок, її слід перенести після знаків рівності (=), плюс (+), мінус (-), множення (´), ділення (:). Причому знаки на початку наступного рядка необхідно повторити.

    При комп’ютерному наборі для написання формул обов’язкове використання редактора формул Microsoft Equation 3.0.

Наприклад: Поправочний коефіцієнт К_vзнаходиться за формулою:

К_v = К _{m v} x К_пv х К_иv

де К_mv – поправочний коефіцієнт, який враховує вплив фізико-механічних властивостей оброблюваного матеріалу на швидкість різання;

К_mv = 1,2                                                            [13, табл. 1 стор. 261]

К_пv – поправочний коефіцієнт, який враховує вплив стану поверхні заготовки на швидкість різання; К_пv = 1,0                                 [табл. 5 с.263]

К_иv – поправочний коефіцієнт, який враховує вплив інструментального матеріалу на швидкість різання; К_иv = 1,0  [табл. 6 с.263]

Наприклад: Щільність кожного зразка p, кг/м³ розраховується за формулою:

      де m – вага зразка, кг; m = 3 кг

     v – об’єм зразка, м³;  v = 0,3 м³

Формули, що записують одна за одною і які не розділені текстом, розділяють комою.

 

    4.8 Вимоги до списку використаних джерел

 

    Джерела, які використовують при виконанні курсової роботи можна розміщувати в списку одним із таких способів:

- у порядку появи посилань у тексті;

- в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків у хронологічному порядку.

    Слово “ЛІТЕРАТУРА” записують прописними літерами симетрично до тексту.

Посилання на використану літературу подається з вказівкою порядкового номера за списком літератури в квадратних дужках. У розрахунках, пов’язаних з нормативами (наприклад, в розрахунках режимів різання, припускsв на обробку), посилання робляться з вказівкою сторінки або таблиці, наприклад [5, с. 39], [18, таблиця 25].

Електронні ресурси повинні мати відповідний бібліографічний опис.

Якщо необхідно посилатися одночасно на декілька джерел, між їх номерами ставиться кома чи дефіс.

 

    4.9 Вимоги до додатків

 

    Матеріал, що доповнює текст документів, дозволено розміщувати в додатках. Додатки до роботи оформляють як продовження роботи на наступних сторінках, розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті роботи, або випускають у вигляді окремого документа. У тексті документа на всі додатки повинні бути посилання.

    Додаток слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Є, З, І, Ї, Й, О, Ч, Ь.

Наприклад: ДОДАТОК А; ДОДАТОК Б.

    Кожен додаток слід починати з нового аркуша із зазначенням зверху посередині сторінки слова „ДОДАТОК” і його позначення.

    Додаток повинен мати заголовок, який записують симетрично до тексту з великої літери окремим рядком нижче слова „ДОДАТОК”.