Комплекс Софроніївського монастиря. С. Нова Слобода. Путивльський район.

Пам’ятник мамонту. с. Кулішівка Недригайлівський район.

Пам’ятник стоїть на околиці села Кулішівка. У першій половині ХVIII століття село належало Ю. Головкіну, котрий був попечителем Харківського університету. Він запросив до свого маєтку видатного українського вченого - натураліста Івана Йосиповича Калиниченка. У 1839 році вчений розкопав біля села Кулішівка на березі річки Хусь добре збережений кістяк мамонта. В Україні рештки мамонта були знайдені вперше. У 1841 році на честь наукового відкриття встановлено один з найоригінальніших у світовій історії пам’ятник. Пам’ятник увічнює два історичних факти:

- знахідку добре збереженого кістяка мамонта;

- саме в цій місцевості проходив кордон між московським царством і Польсько-Литовською Річчю Посполитою.

 

Круглий двір”. м. Тростянець

„Круглий двір” є унікальною спорудою Тростянця, побудований у 1749 році Йосипом Надаржинським. Споруда „Круглого двору” нагадує невелику фортецю з цегли, овального плану (65Х85). По периметру його розташувалися одноповерхові приміщення і чотири круглі 3-х ярусні вежі. Зовні „ Круглий двір” оточений глухою стіною з стрільчастими нішами, розділеною на два яруси карнизом з декоративними машикулями. Зі східної сторони маються великі аркові ворота.

„Круглий двір” по своїй архітектурі не має аналогів в Україні серед будівель середини XVIII ст.. У першій половині XIX ст.., за часів володіння Тростянцем кн.. Голіциним „ Круглий двір” був пристосований під літній театр. На відкритому майданчику внутрішнього двору були збудовані 3-х ярусні ложі для глядачів, що разом нагадували давньоримські амфітеатри. Вежі „ Круглого двору” під житло для акторів. Тут показувалися драматичні, балетні та циркові вистави.

 

Комплекс Софроніївського монастиря. С. Нова Слобода. Путивльський район.

Софронієвський Мовчанський Різдва Богородиці Печерський чоловічий монастир знаходиться за 27 км від міста Путивля в лісі, на горі, яка в XV ст.. була названа „ Чудною”. У XIIIст. Тут з’явились перші ченці. Вважають, що вони втекли з Києво-Печерської Лаври під час монголо-татарської навали.. За літописними відомостями, в 1405 році на горі Чудній було засновано пустинь. Це пов’язують з визначною подією в релігійному житті – явленням ікони Божої матері з немовлям. Ікона Вовчанської Богородиці вважається чудотворною. До XVI ст. Вовчанська пустинь вже була достатньо відомою і мала значні цінності. У 1656 році відбулась подія, яка змінила долю древньої пустині, її настоятелем стає старець Софроній. З його ім’ям пов’язане відродження пустині, Після смерті Софронія Мовчанська печерська пустинь стала носити його ім’я.

Протягом тривалого часу монастир вважався одним з найважливіших духовних центрів України і Росії. У XVIII ст. Софроніївська пустинь була настільки відома й популярна, що російська імператриця Єлизавета Петрівна, подорожуючи у 1744 р. до Києва, навмисно відхилилася від маршруту, аби відвідати цей монастир. Тут вона взяла участь в освяченні новозбудованих споруд.

У 20 ст. більша частина монастирських споруд була зруйнована. З 1999 року монастир почав відроджуватись. Відреставровано храм Іллі Пророка, Покровську надбрамну церкву і трапезну. Розпочато відбудову собору Різдва Пресвятої Богородиці та Успенської церкви.

Збереглося кілька печерних комплексів монастиря. Найстаріші печери фахівці датують XIII-XIV ст.