Поняття про здоров’я та психічне здоров'я. Основні критерії загального та психічного здоров'я (за ВООЗ).

Стан фізичного та психічного здоров'я – об'єкт численних спостережень учених. У зв'язку з цим на сьогодні найбільш перспективним є комплексний підхід до оцінки здоров'я.

У відповідності до визначення ВООЗ (1948),

ЗДОРОВ'Я (англ. Health) – це стан повного фізичного, душевного і соціального благополуччя.

Існує також низка інших визначень: 1) індивідуальне здоров’я – це природній стан організму на фоні відсутності патологічних здвигів, оптимального зв’язку із середовищем, узгодженості усіх функцій (Г.З. Демчинкова, Н.Л. Полонський); 2) здоров’я являє собою гармонійну сукупність структурно-функціональних даних організму, які є адекватними відповідно до оточуючого середовища, та забезпечують організму оптимальну життєдіяльність, а також повноцінну трудову життєдіяльність; 3) індивідуальне здоров’я – це гармонічне поєднання усіх можливих обмінних процесів в організмі, що створює умови для оптимальної життєдіяльності усіх систем і підсистем організму (А.Д. Адо); 4) здоров’я – це процес збереження і розвитку біологічних, фізіологічних, психологічних функцій, працездатності і соціальної активності людини при максимальній тривалості її активного життя (В.П. Казначеєв) тощо.

Отже, основні критерії загального здоров’я (за ВООЗ):

- структурна та функціональна збереженість органів і систем;

- властива організму висока індивідуальна пристосованість до змін в типовому для неї природному та соціальному середовищі;

- збереження звичного самопочуття.

Психічне здоров'я – це стан душевного благополуччя, що характеризується відсутністю хворобливих психічних проявів та забезпечує адекватну до умов дійсності регуляцію поведінки та діяльності.

На думку директора відділу охорони психічного здоров'я ВООЗ Н. Сарторіуса, психічному здоров'ю можна дати таке визначення: по-перше - це відсутність явних психічних порушень; по-друге - певний резерв сил людини, завдяки яким вона може подолати неочікувані стреси; по-третє - стан рівноваги між людиною та навколишнім середовищем, гармонії між ним та суспільством.

За визначенням учених М.Є. Бачерикова, В.П. Петренка і Є.А. Щербини, «психічне здоров'я – це такий відносно стійкий стан організму й особистості, що дає змогу людині усвідомлено, ураховуючи свої фізичні й психічні можливості, а також навколишні природні та соціальні умови, здійснювати й забезпечувати свої індивідуальні й суспільні (колективні) біологічні та соціальні потреби на основі нормального функціонування психофізичних систем, здорових психосоматичних і соматопсихічних відносин в організмі».

Особливої уваги серед цих ознак психічного здоров'я заслуговує критерій психічної рівноваги. Від ступеня виваженості психічної рівноваги залежить урівноваженість людини з об'єктивними умовами, її пристосованість до них (В.Н. Мясищев). Урівноваженість людини та адекватність її реакцій на зовнішній вплив мають велике значення для розмежування норми та патології, адже тільки у психічно здорової людини, тобто урівноваженої, ми здатність до особистісного зростання з адекватним розв'язан­ням внутрішньоособистісних конфліктів (ціннісних, мотива­ційних, спостерігаємо прояви:

- відносної стійкості поведінки та адекватності її зовнішнім

умовам;

- високу індивідуальну пристосованість організму до звичних

коливань зовнішнього середовища;

- здатність підтримувати звичне комфортне самопочуття, морфофункціональне збереження органів та систем.

Психічне здоров'я людини тісно пов'язане із наявністю і збереженням психологічної стійкості. Проблеми психологічної стійкості особистості мають велике практичне значення, оскільки стійкість охороняє особистість від дезінтеграції і особистісних розладів, створює основу для внутрішньої гармонії, забезпечує реалізацію фізичних і духовних потенцій людини. До складових психологічної стійкості належать:

рольових);

- відносну (неабсолютну) стабільність емоційного стану і сприятливого настрою;

- розвинене вольове регулювання.

Стійкість до подолання труднощів, збереження віри в себе, упевненості в собі, своїх можливостях, досконалість психічного саморегулювання, постійний досить високий рівень настрою - це невід'ємні складові психічного здоров'я.

Отже, критеріями психічного здоров’я є:

- усвідомлення та відчуття неперервності, постійності та ідентичності свого фізичного та психічного «Я»;

- відчуття постійності та ідентичності переживань в однотипних ситуаціях;

- критичність до себе і своєї власної психічної продукції (діяльності) і її результати;

- відповідність психічних реакцій (адекватність) силі і частоті впливу на соціальні обставини та ситуації;

- здатність самоуправління поведінкою у відповідності з соціальними нормами, правилами та законами;

- здатність планувати та реалізувати власну життєдіяльність;

- здатність змінювати спосіб поведінки в залежності від зміни життєвих ситуацій та обставин.

Відповідно до цього, під психічним розладом розуміють хворобливий стан з психопатологічними або поведінковими проявами, пов’язані з порушеннями функціонування організму в результаті впливу біологічних, соціальних, психологічних, генетичних або хімічних факторів і визначається ступенем відхилення від взятого за основу понять психічного здоров’я.

 

ВИСНОВКИ

1. Психіатрія (від грецьк. psyhe – душа + iatreia – лікування) – це медична дисципліна, що вивчає причини і сутність психічних хвороб, їх прояви, перебіг, способи їх лікування і попередження, систему організації допомоги хворим. Основний метод психіатрії – клінічне дослідження. Крім того, сучасна психіатрія використовує: нейрофізіологічні, біохімічні, імунологічні, генетичні, психологічні, епідеміологічні та інші методи.

2. Розрізняють загальну психіатрію (загальну психопатологію), що досліджує основні закономірності етіопатогенезу, клініки, діагностики, терапії і профілактики розладів психічної діяльності, і спеціальну психіатрію,предмет дослідження якої – окремі психічні захворювання. У спеціальній психіатрії виокремлюють розділ «мала», або «примежова» психіатрія, який вивчає психопатії, неврози, реактивні стани. Самостійними розділами психіатрії являються: вікова психіатрія; організаційна психіатрія; судова психіатрія; психофармакологія; соціальна психіатрія та інші. 3. Здоров’я (англ. Health) – це стан повного фізичного, душевного і соціального благополуччя. Основними критеріями загального здоров’я (за ВООЗ) є: структурна та функціональна збереженість органів і систем; властива організму висока індивідуальна пристосованість до змін в типовому для неї природному та соціальному середовищі; збереження звичного самопочуття. Психічне здоров'я – це стан душевного благополуччя, що характеризується відсутністю хворобливих психічних проявів та забезпечує адекватну до умов дійсності регуляцію поведінки та діяльності.

Відповідно до цього, під психічним розладом розуміють хворобливий стан з психопатологічними або поведінковими проявами, пов’язані з порушеннями функціонування організму в результаті впливу біологічних, соціальних, психологічних, генетичних або хімічних факторів і визначається ступенем відхилення від взятого за основу понять психічного здоров’я.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ:

1. Запитання для перевірки вивченого матеріалу

1. Дайте визначення предмету психіатрії.

2. Назвіть основні напрями і розділи психіатрії.

3. Окресліть практичні задачі психіатрії.

4. Охарактеризуйте міждисциплінарні зв’язки психіатрії.

5. Дайте визначення поняттю «здоров’я».

6. Назвіть основні критерії загального здоров’я.

7. Дайте визначення поняттю «психічне здоров’я».

8. Назвіть критерії психічного здоров’я.

9. Сформулюйте визначення поняття «психічний розлад».