Особливості магнітних кіл зі змінною магніторушійною силою

Особливості магнітних кіл зі змінною МРС покажемо на прикладі аналізу котушки з замкненим феромагнітним осердям (рис. 4.7) підключеної до джерела синусоїдної напруги u = U_m sinw t.

З метою спрощення аналізу, ідеалізуємо це коло і будемо вважати, що активний опір W витків котушки дорівнює нулю, а також, що система не має потоку розсіювання і підведена до котушки напруга, врівноважується тільки ЕРС самоіндукції (u = - e_L = Wd Ф /dt), яка індукована робочим потоком Ф.

Відповідно до прийнятих умов можемо записати:

Рішення цього диференційного рівняння відносно Ф, при відсутності постійної складової потоку, має вигляд:

.

Звідси, після заміни і відповідних перетворень, одержимо рівняння трансформаторної ЕРС –

.

З результатів аналізу одержаних вище рішень випливає перша особливість електромагнітних процесів в магнітному колі змінного струму – закон зміни магнітного потоку повністю визначається законом зміни напруги, підведеної до обмотки магнітопроводу і не залежить від параметрів цього магнітопроводу.

Одержаний прямий зв’язок між ЕРС (підведеною до котушки напругою) і магнітним потоком у осерді не означає, що напруга безпосередньо створює магнітне поле. Поле створює електричний струм, але аналізувати електромагнітні процеси і визначати магнітний потік зручно за величиною напруги, а вже далі визначати силу струму як функцію потоку. Тут же відмітимо, що на часовій (векторній) діаграмі (рис. 4.8) синусоїди u та e (вектори та ) зсунуті між собою на 180°, а синусоїда (вектор) магнітного потоку Ф – на кут ±90° по відношенню до них.

Отже, ми отримали, що закон зміни магнітного потоку в осерді повторює закон зміни напруги, прикладеної до затискачів обмотки цього осердя. Але, оскільки у феромагнетиків функція В (Н) або Ф(i) не є лінійною, то струм у витках обмотки повинен змінюватися за іншим законом ніж Ф і отже U. Звідси випливає друга особливість кіл зі змінною МРС – закон зміни струму в обмотці феромагнітного магнітопроводу не такий, як закон зміни напруги, прикладеної до затискачів цієї обмотки.

Для нашого випадку, коли до затискачів котушки з осердям прикладена синусоїдна напруга у її витках буде діяти несинусоїдний струм. За таких умов, щоб виконувалось рівняння u = Ldi/dt, індуктивність L котушки повинна бути змінною величиною. Звідси випливає третя особливість кіл зі змінною МРС – індуктивність обмотки феромагнітного магнітопроводу є функцією струму цієї обмотки.

Для несинусоїдної кривої i = f (t) можна визначити діюче значення струму і розглядати його як діюче значення деякого еквівалентного синусоїдного струму. Але синусоїда цього еквівалентного струму повинна буде відставати від синусоїди напруги вже не на 90°, а на менший кут y.

Знаючи кут y, діюче значення струму I можна розкласти на активну I_r і реактивну (намагнічуючу) I _m складові:

,

.

Оскільки еквівалентний струм обмотки магнітопроводу не співпадає за фазою з прикладеною напругою, то, відповідно, у цьому магнітопроводі є втрати енергії. Таким чином, на відміну від магнітопроводу з постійною МРС де втрат немає, у магнітопроводі зі змінною МРС є магнітні втрати енергії – це четверта особливість кіл зі змінною МРС.

У загальному випадку, втрати потужності у магнітних колах зі змінною МРС складаються з втрат на нагрівання обмотки (електричні або втрати у міді):

,

і втрат на нагрівання феромагнітного осердя (магнітні, або втрати у сталі) Р _с. Втрати в осерді, у свою чергу складаються з втрат від вихрових струмів Р _в (струмів Фуко) і втрат на гістерезис Р _г:

.

Вихровими називають струми, які індукуються у масиві провідника при перетині його магнітними силовими лініями. Таку назву ці струми отримали тому, що вони замикаються у провіднику по кривих, які нагадують вихор. Згідно з правилом Ленца магнітне поле вихрових струмів завжди діє розмагнічуюче по відношенню до магнітного поля, яке їх індукує. Отже наявність вихрових струмів погіршує енергетичні показники осердя. Внаслідок так званого магнітного поверхневого ефекту глибинні шари осердя охоплюються більшими вихровими струмами, ніж поверхневі і, отже, у глибинних шарах, розмагнічуюча дія вихрових струмів сильніша, ніж у поверхневих. Враховуючи це, для зменшення втрат від вихрових струмів, магнітопроводи сучасних пристроїв набирають з електроізольованих пластин електротехнічної сталі. Для зменшення опору магнітопроводу ці пластини розташовують обов’язково паралельно напряму дії магнітного потоку.

Оскільки поверхневий магнітний ефект підсилюється зі збільшенням частоти струму в обмотці, то для різних частот струму існують свої оптимальні матеріал і товщина пластини. Так, для виготовлення магнітопроводів обмоток, де діють струми промислової частоти 50 Гц, використовують листову електротехнічну сталь товщиною 0,35–0,5 мм. В якості електроізоляції листів при цьому застосовують окалину, спеціальні електротехнічні лаки чи епоксидні компаунди. При більших частотах струму товщина листів може бути зменшена до 0,005 мм. Для частот у десятки МГц осердя пристроїв виготовляють з магнітодіелектриків і феритів.