Основних виробничих фондів

Показники	Минулий рік	Звітний рік	Відхилення (+,-)
Товарна продукція у порівнянних цінах (тис. грн.)			+1675
Середньорічна вартість (тис. грн.): - основних виробничих фондів - активної частини основних виробничих фондів			+163 +147
Питома вага активної частини основних фондів	0,6744	0,6839	+0,0095
Фондовіддача (грн.): - основних виробничих фондів - активної частини основних виробничих фондів	6,7421 9,9976	6,8905 10,0749	+0,1484 +0,0773
Фондомісткість (грн.): - основних виробничих фондів - активної частини основних виробничих фондів	0,1483 0,1000	0,1451 0,0993	- 0,0003 - 0,0007

 

Як свідчать дані Табл. 9, у звітному році ефективність вико­ристання основних виробничих фондів, у тому числі їх активної частини, зросла: на кожну гривню вартості основних виробничих фондів випуск продукції збільшився на 14,84 коп., у тому числі на кожну гривню активної частини основних виробничих фондів - на 7,73 коп. Фондомісткість основних виробничих фондів та їх активної частини зменшилась, що також свідчить про підвищення ефективності використання фондів.

Використовуючи формулу залежності між фондовіддачею основ­них виробничих фондів і фондовіддачею активної частини основних виробничих фондів та їх питомою вагою (Фв = ПВа х ФВа), можна визначити вплив на відхилення з фондовіддачі вищеназваних чинників.

Вплив зміни питомої ваги активної частини основних виробничих фондів:

 

+0,0095x9,9976 = + 0,095.

 

Вплив зміни фондовіддачі активної частини основних виробничих фондів:

 

+0,0773x0,6839 = +0,053.

 

Отже, фондовіддача основних виробничих фондів збільшилась на 14,8 коп., у тому числі за рахунок збільшення питомої ваги активної їх частини - на 9,5 коп., і за рахунок підвищення ефективності вико­ристання активної частини фондів - на 5,3 коп.

 

Аналіз передбачає вивчення впливу зміни фондовіддачі і вар­тості основних виробничих фондів на відхилення за обсягом товарної продукції. Вплив зміни цих факторів можна обчислити методом абсолютних різниць.

Вплив зміни вартості основних виробничих фондів:

 

+163x6,7421 =+1099,0

 

Вплив зміни фондовіддачі основних виробничих фондів:

 

+0,1484x3882 = +576,0.

 

Таким чином, випуск товарної продукції збільшився на 1099 тис. грн. за рахунок збільшення вартості основних виробничих фондів і на 576,0 тис. грн. - за рахунок ефективнішого їх вико­ристання.

 

Слайд 22* Підвищення ефективності використання устаткування забезпечується двома шляхами: інтенсивним (за потужністю) та екстенсивним (за кількістю устаткування і часом роботи). *

При проведенні аналізу інтенсивного використання устаткування обчислюють коефіцієнт інтенсивного його завантаження. Під інтен­сивним завантаженням устаткування розуміють випуск продукції за одиницю часу в середньому на одну машину (машино-годин), тобто його продуктивність.

Слайд 22* Коефіцієнт інтенсивного використання устаткування обчислюють як відношення фактичного випуску продукції за одну машино-годину (СВф) до планового (СВп):

Інтенсивне використання основних фондів характеризується не лише показниками випуску продукції за одну машино-годину, а й низкою специфічних показників, притаманних тій чи іншій галузі промисловості. Так, у чорній металургії показником виробітку продукції за одиницю часу є кількість тонн сталі, яку виплавляють у середньому за добу з 1 кв. м площі поду мартенівської печі. Використання потужності прокатних станів характеризується кількістю прокату, виробленого за одиницю часу. У текстильній промисловості основним показником інтенсивного використання устаткування в прядильному виробництві є виробіток прядива в кілонамірах на 1 тис. веретен за годину, у ткаць­кому виробництві - знімання тканини в метроуточинах за машино-годину роботи однотипних ткацьких верстатів.

Наведені приклади говорять про те, що при вивченні й аналізі використання устаткування за потужністю неможливо порівнювати інтенсивність використання різних видів устаткування за допомогою цих відмінних один від одного показників. Таке порівняння можливе лише за умови виробітку однорідної продукції. У тих же галузях проми­словості, де продукція і саме устаткування різнорідні, показники інтен­сивного завантаження устаткування застосовуються обмежено.

Слайд 22* * Оцінка екстенсивного використання устаткування передбачає аналіз повноти його використання за часом (тривалості роботи). Розглядають баланс часу роботи устаткування, який включає такі фонди часу: календарний, режимний, можливий, плановий і фактичний. *

Слайд 23* Календарний фонд часу -це максимально можливий фонд часу роботи устаткування (кількість машино-годин за умови неперервної цілодобової роботи всього устаткування). Він обчислюється як добуток кількості календарних днів у звітному періоді на 24 години і на кількість одиниць установленого устаткування. В аналітичних розрахунках цей фонд не може використовуватись, оскільки він не відображає дійсно можливого часу роботи устаткування у зв'язку з тим, що воно потребує ремонту і не може експлуатуватись усе одночасно.

Календарний фонд часу поділяється на режимний і позарежимний. Режимний фонд часу знаходять множенням кількості одиниць установленого устаткування на кількість робочих днів в аналізованому періоді і на тривалість робочого дня в годинах (з урахуванням коефіцієнта змінності).

Позарежимний час включає вихідні та святкові дні, час невиробничих змін, міжзмінні та обідні перерви.

Можливий фонд часу дорівнює режимному за вирахуванням часу на ремонт устаткування.

Плановий фонд – це час, протягом якого устаткування повинно працювати за планом, тобто час, необхідний для виконання плану з виробництва продукції. Він включає кількість годин, які підлягають відпрацюванню, за вирахуванням планових зупинок устаткування (ремонт, резерв).

Плановий фонд відрізняється від режимного кількістю планових втрат робочого часу (планові простої в ремонті, інші планові втрати робочого часу).

Фактично використаний фонд часу роботи устаткування – це час, дійсно затрачений на випуск продукції, тобто кількість фактично відпрацьованих машино-годин, включаючи час на виконання допоміжних і підготовчо-заключних операцій. Фактичний фонд менший від планового на величину понадпланових простоїв: цілодобових, цілозмінних і внутрішньозмінних.*

Таким чином, порівняння календарного і режимного фондів робочого часу дозволяє встановити можливість кращого використання устаткування за рахунок підвищення коефіцієнта змінності, а режимного і планового – за рахунок кращого використання устаткування шляхом скорочення затрат часу на ремонт у робочий час. Порівняння фактичного і планового календарних фондів часу дозволяє встановити ступінь виконання плану з уведення устаткування в експлуатацію за кількістю і термінами.

У нашому прикладі використання устаткування за часом його роботи характеризується даними, які наведено в Табл. 10.

Слайд 24*

Таблиця 10