Аналіз зміни питомої ваги активної частини промислово-виробничих основних фондів

 

Основні фонди	На початок року	На кінець року	Відхилення
Промислово-виробничі основні фонди (тис. грн.)			+328
у т. ч. активна частина промислово-виробничих основних фондів			+323
Питома вага активної частини промислово-виробничих основних фондів (%)	67,1	69,6	+2,5

Як видно з таблиці, питома вага активної частини промислово-виробничих основних фондів на кінець року становила 69,6 %, що на 2,5 % більше порівняно з початком року. Зростання питомої ваги активної частини промислово-виробничих основних фондів вважається прогресивною тенденцією, тому що цей чинник позитивно впливає на підвищення ефективності використання фондів, збільшення виробничої потужності.

Оскільки найбільш активною частиною основних фондів є устаткування, то в ході аналізу необхідно встановити кількісну забезпеченість підприємства та його структурних підрозділів машинами та устаткуванням, визначити їх технічний рівень, відповідність світовим зразкам.

Слайд 13* За ознакою участі в процесі виробництва все устаткування підприємства доцільно згрупувати в такі групи:

• наявне;

• встановлене;

• невстановлене.

До наявного відносять усе устаткування, незалежно від того, де воно перебуває.

До встановленого - призначене до роботи за планом, фактично працююче (діюче) і непрацююче (яке простоює), тобто змонтоване і підготовлене до роботи устаткування, а також устаткування, яке не працює, оскільки воно перебуває в резерві, на консервації, ремонті і модернізації.

До невстановленого відносять устаткування, яке підлягає установці (зберігається на складі, перебуває в монтажу, змонтоване, але не здане в експлуатацію) і надлишкове устаткування (зайве устаткування та непридатне, яке підлягає списанню). *

Слайд 14* За даними статистичної звітності про роботу устаткування, нормативних документів, матеріалів вибіркових спостережень обчислимо вищеназвані коефіцієнти.

Таблиця 7

Аналіз повноти використання устаткування

Показники	За планом	Фактично	Відхилення від плану
1. Наявне устаткування (одиниць)			-
1.1. встановлене			+13
1.1.1. діюче			+25
1.1.2. недіюче			-12
1.2. невстановлене			-13
2. Коефіцієнт використання наявного устаткування: по встановленому (ряд. 1.1: ряд. 1) по діючому (ряд. 1.1.1:ряд. 1)	0,9384 0,9043	0,9478 0,9225	+0,0094 +0,0182
3. Коефіцієнт використання встановленого устаткування (ряд. 1.1.1:ряд. 1.1)	0,9637	0,9732	+0,0095

 

За даними таблиці можна зробити висновок, що на підприємстві -72 x100 72 одиниці устаткування, або 5,2 %(72х100/1380), не встановлено (перебувають на складі, у монтажу). Це на 1 % менше від запланованого рівня (за планом 6,2 %(85х100/1380) Із наявного устаткування встановлено 94,78 % при плані 93,84 %, а із встановленого діюче устаткування становить 97,32 % при плані 96,37 %. Кількість невстановленого устаткування зменшилась на 13 одиниць.

Слайд 15* Важливим етапом аналізу основних фондів є дослідження їх технічного стану.Для цього обчислюють та вивчають такі узагаль­нюючі показники технічного стану, як коефіцієнт зношеностіта коефіцієнт придатності.

Коефіцієнт зношеності (К_зн ) визначається як відношення суми зношеності (Зн) за відповідний період до початкової вартості цих же основних фондів (Фп):

Цей коефіцієнт показує міру зношеності основних фондів, що пере­бувають в експлуатації, тобто ту частину вартості фондів, яка перене­сена на новостворений продукт.

Коефіцієнт придатності (К_пр) обчислюється як відношення залишкової вартості основних фондів (Фз) до їх початкової вартості (Фп):

Коефіцієнт зношеності і коефіцієнт придатності рекомендують вивчати на початок і кінець звітного періоду. Що менша величина коефі­цієнта зношеності і більша величина коефіцієнта придатності, то кращий технічний стан основних фондів.

Слайд 16* Таблиця 8