Оцінка втрат від браку готової продукції

№	Показники	Сума, грн.
	Собівартість забракованої продукції
	Витрати на виправлення браку
	Вартість браку по ціні можливого використання
	Сума утримання з винуватців
	Втрати від браку (8600 + 1200 -2300 - 140)

Між якістю продукції й величиною браку існують неоднозначні взаємозв'язки. Наприклад, ріст кількості бракованої продукції не обов'язково викликає погіршення її якості.

Вивчаються причини зниження якості й допущеного браку продукції за місцями їх виникнення й центрами відповідальності, розробляються заходи з ліквідації. Причинами зниження якості продукції можуть бути: погана якість сировини, низький рівень технології й організації виробництва, недостатній рівень кваліфікації працівників, аритмічність виробництва й т.п.

Іншим непрямим показником, що тісно пов'язаний із проблемою захисту інтересів споживачів, є кількість рекламацій.

Рекламація — претензія, що пред'являється постачальникові у зв'язку з поставкою продукції, якість якої не відповідає умовам договору або контракту на поставку продукції.

Наявність або відсутність рекламацій є узагальнюючим показником нестабільності (стабільності) якості продукції. У процесі аналізу оцінюється:

кількість пред'явлених і прийнятих рекламацій у цілому й за окремими видами продукції;

кількість, вартість продукції й питома вага, за якою прийняті рекламації;

динаміка кількості прийнятих рекламацій, вартості й частки такої продукції порівняно з минулим періодом або за ряд періодів.

Слайд 24. *Ha обсяг виробництва продукції підприємства впливає безліч факторів, пов'язаних з його організаційно-технічним рівнем, ефективністю використання виробничого потенціалу, включаючи засоби праці і предмети праці, трудові ресурси. Фактори, які впливають на обсяг виробництва продукції, і вплив яких може бути кількісно виміряний за допомогою детермінованих моделей, можна об'єднати в три групи:

1) забезпеченість підприємства трудовими ресурсами і ефективність їх використання

ВТП=ЧР х П,

де: ВТП— виробництво товарної продукції;

ЧР — середня чисельність робітників підприємства;

П — продуктивність праці одного робітника.

2) забезпеченість підприємства основними виробничими фондами і ефективність їх використання ВТП=ОВФ х ФВ,

де: ОВФ — середня вартість основних виробничих

засобів підприємства;

ФВ — фондовіддача основних виробничих засобів підприємства.

3)забезпеченість процесу виробництва сировиною, матеріалами і ефективність їх використання

ВТП = MP x MB,

де: MP— матеріальні ресурси, які були використані

для виробництва продукції;

MB — матеріаловіддача (виробництво продукції на 1 грн. матеріальних витрат).

Розрахунок впливу даних факторів на обсяг валової продукції можна провести одним із прийомів детермінованого факторного аналізу.

Резерви збільшення виробництва продукції виявляються в процесі аналізу виконання виробничої програми. При збільшенні обсягу виробництва продукції зростають тільки перемінні витрати, — пряма зарплата робітників, прямі матеріальні витрати і так далі — сума ж постійних витрат, як правило, не змінюється, у результаті чого і знижується собівартість продукції.

Резерви скорочення витрат можна установити по кожній статті витрат за рахунок конкретних організаційно-технічних заходів — упровадження нової, більш прогресивної техніки і технології виробництва, поліпшення організації праці і так далі — які будуть сприяти економії заробітної плати, сировини, матеріалів і енергії.

Таким чином, всебічний і глибокий аналіз виробничої діяльності підприємства дозволяє виявити визначені резерви підвищення ефективності його діяльності, як за рахунок поліпшення окремих виробничих показників, так і за рахунок оптимізації виробництва. A створення оптимальної виробничої структури підприємства— максимально підвищити ефективність, використовуючи ці резерви, що немаловажно в сучасних умовах господарювання виробничих підприємств.