Змінилась процедура вступу до ВНЗ.

Право впроваджувати власні освітні та наукові програми.

Саме навчальні заклади остаточно присуджуватимуть учені ступені, а нацагентство лише акредитуватиме спеціалізовані вчені ради й розглядатиме апеляції на їх рішення.

Внз зможуть видавати як власні, так і державні дипломи.

Виші самостійно вирішуватимуть, чи визнавати іноземні дипломи та ступені під час прийому на навчання і роботу.

Ректорів і деканів обиратимуть строком на 5 років на прямих виборах викладацькі колективи і студенти.

Міністерство не зможе більше призначати ректорів за власним бажанням і мусить підписати контракт з тим керівником, який отримав на виборах найбільшу кількість голосів.

Вищі навчальні заклади зможуть відкривати власні рахунки, отримувати кредити, розпоряджатись майном і землею.

Оскільки бюджет науково-дослідницьких інститутів та університетів не залежатиме від державного, виші зможуть самостійно розпоряджатися власними доходами та розподіляти оплату за навчання на власний розсуд: платити стипендії, будувати парки, засновувати наукові підприємства, ремонти тощо. Також виші зможуть заснувати власний фонд для зберігання коштів, перерахування певних сум на участь в наукових конкурсах, конференціях, поїздках тощо. Для того, щоб слідкувати за витратами та впевнитись в чесності керівництва ВНЗ, кожний виш зобов’язаний публікувати на власному сайті документи про надходження та розподіл фінансів.

В Україні буде 5 освітньо-кваліфікаційних рівнів.

Молодший бакалавр, бакалавр, магістр, доктор філософії, доктор наук – нові освітньо-кваліфікаційні рівні. Ступінь «спеціаліст» та «кандидат наук» будуть скасовані. Оскільки ступені бакалавра, магістра та доктора філософії відповідають прийнятій у більшості країн Європи класифікації, це полегшить академічну мобільність українських студентів і науковців.

Нова класифікація вишів.

Скасуються рівні акредитації вищих навчальних закладів, натомість будуть 4 типи ВНЗ: університети (універсальні навчальні заклади), інститути та академії (галузеві навчальні заклади) й коледжі (готують спеціалістів до рівня молодшого бакалавра чи бакалавра).

Зменшення навантаження на викладачів і студентів.

Навантаження на викладача зменшується з 900 до 600 годин, на студентів – один кредит дорівнює 30 годинам замість 36-ти.

Стипендії підвищаться до рівня прожиткового мінімуму.

Спочатку студентам виплачуватимуть 2/3 від розміру прожиткового мінімуму, а після першої сесії повну стипендію отримають кращі студенти кожного курсу згідно з рейтингом.

Державне фінансування науки.

До 2018 року держава повинна запровадити гарантоване цільове фінансування наукових розробок в університетах, які отримають статус національного або дослідницького.

Викладання лише українською мовою.

Автономізація вишів означає, що мовою викладання має бути державна. Для підвищення міжнародної мобільності ВНЗ має право частину дисциплін викладати ангійською чи іншими іноземними мовами, але забезпечивши при цьому знання здобувачами відповідної дисципліни й українською.

Перелік іноземних мов, якими дозволено викладання, кожен ВНЗ затверджуватиме виходячи з кількості та національності іноземних студентів.

 

Зміни, які відбулись з моменту прийняття закону

 

Як вже зазначено, закон був ухвалений 01.07.2014 року, тож дійсний вже більше 2 років. За цей час відбулись певні зміни:

Забезпечений принцип університетської автономії: адміністративної, фінансової та академічної.

Університети отримали можливість самостійно формувати навчальні програми. Створились умови для інтенсивнішої міжнародної співпраці завдяки затвердженню нового положення «Про академічну мобільність».

Змінилась процедура вступу до ВНЗ.

Процедура вступу стала автоматизованою, а значить, більш прозорою. Цього року за одну хвилю вдалося зарахувати 85% абітурієнтів.