блок1 блок 2 блок 3 блок 4 блок 5 блок 6

Рис 1. Особливості психічного ресурсу Оксани

 

Зупинимося на деталізації кожного із зазначених блоків діагностичної процедури. Загальний психофізіологічний стан (блок 1) Оксани вказує переважно на конструктивні складові за рахунок навичок організації та виконання домашнього завдання, продуктивної діяльності та оптимізму з приводу стану власної нервової системи та здоров'я у порівнянні товаришами. Оксана В. має задовільний психофізичний тонус, такі ж резервні можливості саморегуляції та енергетичні, мобілізаційні можливості. Ученицею визнаються проблеми зі здоров'ям, як такі, що впливають останнім часом на її працездатність та фізичну витривалість.

Емоційний статус дівчинки (блок 2) теж не постає як загрозливий, оскільки досліджувана визначається максимальними конструктивними показниками фрустраційної толерантності (відсутність страху перед невдачами, оскільки визнає їх іноді неминучими), «доброякісної» агресивності та стресостійкості. Достатній рівень тривожності, емоційної врівноваженості, впевненості у собі, домінуючого емоційного фону та протистояння негативним впливам складає серйозний ресурс дівчинки, хоча вона визнає зниження можливостей власної адаптивності. Рівень емоційної нестійкості Оксани В., її прагнення уникати труднощів та неприємних історій постають як слабкі, астенічні характеристики ірраціональної сфери школярки.

Аналіз особистісних якостей, які виявляються здебільшого у критичних ситуаціях (блок З) характеризує Оксану В. як екстраверта, старанну, дисципліновану школярку, переважно альтруїстичну, наполегливу, рішучу, іноді схильну до ризику особистість. Поряд з цим, Оксана не надто вимоглива до інших та схильна до екстернального локусу контролю.

Ціннісні орієнтації Оксани В. спрямовані у конструктивному напрямку, а саме: вона цінує постійну турботу рідних про її здоров'я, оптимістично сприймає своє майбутнє (пункт 45,46), визнає необхідність старанно вчитися, наполегливо працювати задля досягнення своєї мети. Менш впевнено Оксаною В. визнаються цінності врахування обставин (пункт 47, 48) та виконання суспільно-корисних доручень, незважаючи на власні проблеми. Ознаки остраху за своє власне здоров'я постають як єдині деструктивні (пункт 43) у ціннісних орієнтаціях дівчинки, що вказують на травматичні переживання недавнього нездужання.

Система смисложиттєвих відношень, мотивів, які визначають активність Оксани В. та механізми її саморегуляції (блок 5), постає як цілком конструктивна, за винятком щирого зізнання дівчинки про те, що у біді можна розраховувати тільки на близьких людей, та про власну неспроможність дбати про інших, коли відчуватиме загрозу для себе. Таку щирість, напевно, не слід визнавати як слабкість, а швидше як розуміння власних обмежених можливостей та слабких сторін. Загальна реакція на критичну ситуацію, ставлення Оксани В. до авторитетів та аналіз можливих варіантів поведінки в екстремальних ситуаціях вказують на цілісність та моральну зрілість дівчинки. Впевнене негативне ставлення до вживання психотропних засобів на користь спілкування з друзями вказують на відкритість дівчинки, уникання самотності. Емансипація, незалежність думок та поведінки у деяких випадках визнається Оксаною як бажана, проте позбавлена крайнощів. Ставлення до праці та розваг Оксани позбавлені абсолютизму, що теж є втішним.

Загальний оптимізм, визнання ситуації у класі як комфортної, віра у свої сили (блок 6) є неабияким ресурсом дівчинки, на який варто опиратись при наданні психологічної допомоги у доланні проблемних моментів та ситуацій.

Отже, опитування дало можливість виявити «бійцівські» властивості у характері Оксани В. − бажання боротись за успіх, стійкі переконання щодо вибору засобів для цього, віра у власні сили. Жодних ознак нервового перевантаження, виснаження не було виявлено, тому надмірне клопотання батьків навколо дівчинки є мало конструктивним, а тому не бажаним.

Для підтвердження того факту, що психосоматична проблема все ж є, проте дівчинка вміло маскує її, ми спланували додаткову процедуру, які знизили б свідому опірність дівчинки - проективну техніку «Неіснуюча тварина». З метою виявити ставлення дівчинки до членів сім'ї, характеру відносин у родині та особливості переживання Оксаною В. своєї захищеності у колі близьких людей, ми використали теж проективну процедуру, спрямовану саме на таке коло проблем − «Моя сім'я». Зупинимось більш детально на отриманих результатах проективних процедур.

 

 

Аналіз психомалюнків «Неіснуюча тварина», «Моя сім'я»

«Неіснуюча тварина». В результаті аналізу малюнка (див. таблицю 2) було виявлено таке: дівчинка оптимістично орієнтована на майбутнє, відчуває владу, раціонально налаштована − зображення композиційно зміщене вправо у верхній кут, проте несвідомі переживання, спогади про минуле все ще впливають на реальність. Дівчинка відчуває незадоволеність власними думками, упущеним моментом, власною нерішучістю - хвіст тварини деталізований та розміщений у нижньому лівому куті аркуша; дівчинка є впевненою, енергійною − розмір тварини великий, її конструкція складна, деталізована. Оксана насправді не схильна економити власні сили, хоча сором'язлива та все ще має проблеми із соматичним здоров'ям.

У стосунках з оточенням, а саме з людьми, які реально мажуть мати вплив, Оксана відчуває надмірний контроль, заборону, обмеження, проте цим надто не переймається. Дівчинка вразлива, тендітна, виявляє риси інфантильності, емоційної незрілості (антропоморфність рис. у малюнку тварини), невпевнена, схильна до вагань, сумнівів (переривисті лінії).

Отже, припущення про те, що хворобливий стан дівчинки так само турбує її, як і батьків, поки що безпідставне. Очевидно, слід звернути увагу на інший бік питання - надміру тривожний тип ставлення батьків до хворобливості доньки. Важливим буде дізнатись, як донька ставиться до тактик та стратегій поведінки батьків, взаємин у сім'ї.

«Моя сім'я». Аналіз малюнка засвідчує відчуття Оксаною В. захищеності, інтегрованості у родину, переживання благополуччя, високий рівень згуртованості сім'ї (див. таблицю 2). Себе дівчинка зобразила у центрі, проте вираз обличчя її похмурий, одяг щедро декорований, різнобарвний − ознаки демонстративності, намагання відповідати сподіванням батьків, нарцисичності натури. Надмірна увага з боку батьків визнається дитиною як належне, тому вимагання уваги до своєї персони не сприймається критично.

Зовні благополучна картина сімейної ідилії криє небезпеку побудови взаємин (з єдиною донькою, яку бояться втратити) в умовах надмірної батьківської опіки, надзвичайної їх відданості. Несвідома презентація цих відносин у сім'ї завдяки проекції дівчини спричинила розуміння істинної причини проблеми − непродуктивний стиль виховання батьків. Таке ставлення до дитини супроводжується виникненням у батьків емоційно-вольових проблем (тривожності, фрустрованості), вони фіксуються на фізичній та психічній безпорадності їх дитини. Відомо, що така модель виховання призводить до психопатичного розвитку дитини, формує у неї егоцентричні установки, негативно позначається на становленні почуттів відповідальності та обов'язку. Отже, психокорекційних заходів потребуватимуть і батьки, і донька.

3.3. Надання психологічної допомоги

 

Підготовка рекомендацій:

Таблиця 3

Рекомендації батькам

№ п\п	Рекомендації	Частота їх дотримання	Реакція на них
	Сприймайте хворобу та хворобливість доньки як етап після критичний
	Разом з донькою менше часу приділяйте спогадам, а більше - планам на майбутнє, стежте за тим, щоб вони були реалістичними
3.	Поступово менш відкрито контролюйте стан здоров'я доньки
4.	Дозволяйте товаришам активно допомагати доньці - перенесіть частину своїх турбот на них
	Старайтесь не надто опікати доньку
6.	Попросіть репетиторів допомогти доньці надолужити пропущене у навчанні
7.	Заждіть, доки донька сама не попросить про допомогу і не надто переймайтесь, якщо вона цього не зробить
8.	Урізноманітніть дозвілля, більше подорожуйте разом, перебувайте з донькою на свіжому повітрі
9.	Обговоріть плани, продумайте спільні цікаві справи, захоплення

Таблиця 4.

Рекомендації Оксані В.

№ п\п	Рекомендації	Частота їх дотримання	Реакція на них
1.	Більше часу проводити на свіжому повітрі, при можливості, у русі
2.	Скласти розпорядок дня і намагатись його дотримуватися
3	Виконувати домашні завдання, чергуючи їх із активним відпочинком та перервами
	Рівномірно розподіляти фізичне та розумове навантаження
	Дозволяти товаришам та вчителям допомагати тобі
	Батькам дозволяти допомагати тобі лише у виняткових випадках
	Постійно підтримувати оптимістичне налаштування
	Самостійно запропонувати допомогу

Підготовка до консультації з батьками

IV. ЗВІТНО-ПІДСУМКОВИЙ ЕТАП

4.1. Представлення результатів людині, яка звернулася із запитом

 

Зустріч, бесіда з вами та з Оксаною були цікавими, продуктивними, тому я маю чимало цікавої інформації для роздумів, якою хочу поділитись. Думаю, нам разом необхідно розібратися в істинних причинах проблеми, з якою ви до мене прийшли, і розробити загальну стратегію подальшої спільної поведінки.

Давайте розглянемо результати дослідження: (демонструємо таблиці 1-3 та інтерпретуємо по ходу результати).

Отже, ви вчасно звернулись. Проблема дійсно існує і вона полягає у тому, що з погіршенням стану здоров'я вашої доньки звичайна, демократична система стосунків змінилась на менш конструктивну, і почалась довічна історія із замкненим колом: хвороба − покладання усіх повноважень на себе, тривога, відчуття провини − стабілізація стану, намагання закріпити результати, завбачливість, надмірна опіка, ізоляція дитини від будь-яких обов'язків, нудьга - загострення стану... і знову все спочатку... Знайома ситуація? Це, на жаль, не поодинокий випадок, це закономірність, сутність і наслідки якої описані у багатьох працях з психології та педагогіки. Це домінування неконструктивного стилю виховання - гіперопіки, спровокованого часом важкими випробуваннями для сім'ї, який сам стає складним випробуванням на особистісну зрілість членів родини. Сім'я чинить так, бо інакше собі уявити не може. Все ніби добре, якби не наслідки, що не влаштовують жодну із сторін. Пропоную, якщо ми виявили це коло, вийти з нього, обрати інший спосіб, проте це не просто - спільні зусилля вимагатимуть послідовності і узгодженості дій.

Я поясню механізм виникнення ситуації, що склалася (назвемо її ситуацією гіперопіки), розберемось у причинах і тоді зможемо їх подолати. Отже, зовні гіперопіка виявляється у бажанні батьків робити за дитину все, навіть те, що вона може робити сама; дитину ніби утримують у тепличних умовах, і, як наслідок, дитина не навчається долати труднощі, у неї не формуються відповідні навички. Тобто, жаліючи дитину, батьки прагнуть допомогти їй, але при цьому самі обмежують можливості її розвитку, становлення, пригнічують зацікавленість, інтерес до будь-чого. Хоч це, перепрошую, звучить надто боляче, проте, погодьтесь, доля правди у цьому є.

Другий неприємний бік цієї ситуації може виявитись у тому, що виховання (тобто розвиток особистості дитини) починає відбуватися у «культі» хвороби. Багато батьків формують у сім'ї ставлення до дитини як до хворої. За такого характеру взаємин у дитини формується недовірливість, страх перед будь-яким нездужанням, наприклад, застудою. Дитина ставиться до себе як до хворої, у зв'язку з чим у неї формується уявлення про себе як слабку, неспроможну до значних досягнень людину. За таких обставин внутрішня позиція дитини завжди буде ближчою до відмови від розв'язання проблеми, аніж її долання.

Ознак виховання у культі хвороби у нашій ситуації не виявлено, але якщо вчасно не вживемо заходів або будемо відкладати розв'язання проблеми, такий сценарій може бути неминучим. Своє завдання я бачу у тому, щоб попередити вас про можливу небезпеку, а не залякати, зрозумійте мене правильно, і налаштувати на серйозне ставлення до тих рекомендацій, дотримання яких допоможе подолати психологічні причини заявленої вами при першій зустрічі проблеми - оптимізації навантаження, психосоматичного стану доньки.

Отже, причини заявленої проблеми виявлені, шляхи її долання - рекомендації запропоновані, ви поінформовані про важливість їх дотримання, сподіваюсь, маємо готовність, бажання і можливості братися до справи.

Ось рекомендації для вас. Зараз я вам поясню особливості дотримання цих рекомендацій. При зустрічі з вашою донькою ми обговоримо з нею рекомендації, розроблені для Оксани, домовимось про важливість та умови їх дотримання. (Подаємо рекомендації з поясненнями та домовляємось про плани щодо наступних зустрічей). Погляньте на них, вони нескладні, важче буде їх дотримуватись на початку, але з часом все стане на свої місця. Десь за два тижні будемо призначати знову зустріч і вам, і Оксані, і, у разі успішного долання, наступні зустрічі будуть спільними і дедалі рідшими. На все добре, успіхів! До зустрічі!

 

 

V. ЕТАП САМОАНАЛІЗУ, ГРУПОВОЇ РЕФЛЕКСІЇ ТА САМОРОЗВИТКУ (Приклад виконання студентом)

 

Підсумкова рефлексія позитивних моментів (подумайте та напишіть, що саме вдалося зробити, чого досягти, від чого отримати професійне задоволення).

Мені, я сподіваюся, вдалося знайти справжню причину проблеми - вона полягала не у самій дівчинці, а у неправильному ставленні до проблем доньки з боку батьків. Я отримала справжнє полегшення, коли збагнула, що ресурс дівчинки дозволяє їй навчатися на повну силу, а от картини нездоров'я доньки в очах батьків суттєво згортала цей ресурс. Часом, батьківська любов буває такою міцною, що може несвідомо обмежувати впевненість дитини у власних силах, провокувати деструктору поведінку (завчену безпорадність), яка пізніше перетвориться на справжню проблем) для дитини, і для батьків. Мені вдалося розглядіти причини майбутньої проблеми, адже попередити негаразди набагато легше, аніж їх здолати.

Задоволення отримала від використанню проективних методик «Неіснуюча тварина» та «Моя сім'я». По-перше, вони розвіяли мої підозри що,і причин заявленої проблеми − першопричину їх виявились соціальні обставини, а не соматичне нездужання. По-друге, я вперше спробував самостійно інтерпретувати. Не знаю, чи добре мені це вдалось, але мені сподобалось систематизувати, аналізувати і в результаті отримувати цілісну картину переживань дівчинки. Це цікаво, бо це відкриття того чого не усвідомлює сама Оксана. Дуже добре, що є такі методи, які спромог заглиблюватись у суть проблеми.

Думаю, було б добре зустрітись ще раз із Оксаною та її батьками. Цікаво, чи послідовними вони були у дотриманні рекомендацій? Я б зраділа ще раз з ними зустрілась і запропонувала їм психологічну допомогу, бо переконана, що батькам дуже важко відмовитись від сформованого роками сценарію взаємин з донькою. Я обов'язково постараюсь засвоїти до зустрічі з ними основні психологічні техніки, які стануть нам у нагоді. Найближчі часом є чим зайнятися!

Програма саморозвитку

Складові навчально- професійних умінь та професійно важливі якості, які потрібно було б розвинути	В чому полягали труднощі	План заходів для саморозвитку	Терміни	Критерії самоконтролю
Робити психологічні прогнози	У бесіді з батьками піддалася їх тривозі за свою доньку, що вже спрогнозувала заздалегідь стан. Головним має бути об'єктивність, неупередженість і опора на реальні факти	здійснювати програму постійної ревізії власних упереджень, стереотипів, бути об'єктивною, опиратись на раціональні факти, не піддаватись впливові клієнта тиждень у якийсь певний день тижня (нагадування завести у мобільний або комп'ютер)	2013-2014 н. р	терпимість до чужих та власних помилок; уміння передбачити вразливі місця можливостей психологічно-го ресурсу
Спонукати клієнта до рефлекси	мої однокурсники та я сама знаю, що маю деякі труднощі з описом навичок консультативного інтерв'ю, особливо щодо технік прояснення інформації та відображення	відвідування та активна робота по підготовці до роботи у студентській службі телефону довіри; напрацювання там технік і прийомів ефективного налагодження контакту і рефлексії у телефонній розмові: дуже вразливі - можуть кинути слухавку і консультація обірветься	2013-2014 н. р.	популярність у веденні консультацій по телефону довіри, здатність викликати у клієнта вміння бачити самого себе очима інших людей, уміле застосування навичок організації контргри.
Доступно пояснювати психологічні терміни	я не можу брати на себе відповідальність по-своєму тлумачити ту чи іншу категорію, бо, по-перше, це непроста справа визначити поняття у складній науці, а по-друге, я не впевнена, що моє визначення здатне врахувати усі нюанси і буде поруч із зрозумілістю ще й вичерпним.	завести словник найбільш поширених термінів, відвівши кожному не менше сторінки і продукувати варіанти визначень, відшліфовуючи їх для представників різних вікових категорій та видів професій, захоплень тощо	квітень 2014 р.	якщо однокурсники зрозуміють про яку категорію йдеться, значить не все ще втрачено
		створити «галерею ілюстрації» для психологічних категорій з фільмів, мультфільмів, літератури, казок, міфів, живопису і постійно її поповнювати більш влучними варіантами	лютий-травень 2014 р.	знаходження оптимального рівня розуміння матеріалу (якщо рівень розуміння не досягається через пояснення, то має спрацювати цей прийом; це одночасно зняття напруги і застосування яскравого образу ілюстрації та допустимих аналогій в бесіді з клієнтом)

 

* Текст взято з Професійно-орієнтовані завдання з психології: навчал. посіб. / за ред. О.Л.Музики. – 3-тє вид. перероб. і доп. – Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2010. – 566 с.

ДОДАТОК Г

Зразок складання психолого-педагогічної характеристики учня

 

ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА УЧНЯ

1. Загальні відомості.

Прізвище, ім'я, по батькові, школа, клас, вік, який рік в даному класі, школі, стан здоров'я. Чи відповідає віку стан розвитку.

2. Відомості про умови життя та праці в сім'ї.

Умови життя учнів в сім'ї, режим дня, участь в домашньому господарстві що з родинних умов сприяє або заважає учневі успішно навчатися.

3. Успішність, ставлення до навчання, інтереси учня.

Успішність, увага на уроках, систематичність виконання домашніх завдань, причини не виконання. Інтерес до навчання. Виробничі інтереси. Інтерес до майбутньої професії. Прояви допитливості на уроках. Інтерес до мистецтва (участь у художній самодіяльності, відвідування кінотеатру тощо).

Спортивні інтереси.

4. Основні риси характеру:

- вольові якості (наполегливість, самостійний, слабовільний, неорганізований тощо.)

- ставлення до людей (чуйний, чесний, добрий, жорстокий, байдужий).

- самооцінка.

- ставлення до трудової та навчальної діяльності (працьовитий, охайний, ретельний, чи навпаки).

5. Положення учня в колективі.

Ставлення його до успіхів колективу, до товаришів по класу, до громадської думки, чи користується авторитетом, повагою, з яким товаришує. Чи бере участь в громадському житті класу, школи. Які доручення виконує.

6. Розумовий розвиток і особливості пізнавальної діяльності.

Загальний розумовий розвиток (кругозір, ерудиція, начитаність), розвиток мови. Самостійність, глибина мислення. Спостережливість.

 

/підпис студента-практиканта/

/підпис класного керівника/

ДОДАТОК Д

Зразок складання психолого-педагогічної характеристики класу

ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА КЛАСУ

1. Загальні відомості про клас. Кількість учнів, в т. ч. хлопців, дівчат. Успішність, дисципліна, відвідування.

 

2. Структура колективу. Рівень організованості. Згуртованість, Взаємодопомога, самоуправління, товариські взаємовідносини в колективі.

 

3. Спрямованість колективу класу.

Моральне обличчя класу, загально колективні інтереси (гуртки, спорт, ігри, екскурсії, клуби, вечори), їх вплив на успішність і поведінку учнів.

 

4. Навчальна і трудова діяльність в класі.

Ставлення до навчання, до окремих навчальних предметів, вчителів. Ставлення до суспільного-корисної праці. Взаємодопомога в навчанні та праці, загальний рівень розвитку класу, активність.

 

 

/підпис студента-практиканта/

/підпис класного керівника/

ДОДАТОК Е

Схема 1.

ОРІЄНТОВНА СХЕМА СКЛАДАННЯ

ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ХАРАКТЕРИСТИКИ

ОСОБИСТОСТІ ШКОЛЯРА

Характеристика

 

Учня ___________ класу _________ школи № _______ р._______________

За__________ навчальний рік.

1. Загальні відомості про школяра (вік, стан здоров'я, умови сімейного виховання.).

2. Психологічна характеристика місця і ролі школяра в сім'ї, взаємини в сім'ї (стосунки між членами сім'ї, відношення батьків до дитини, дитини до батьків), умови виховання (наявність єдності вимог членів сім'ї до дитини, допомога і контроль за виконанням домашніх завдань, участь школяра в домашній праці) індивідуальні особливості дитини (інтереси, захоплення).

3. Загальна психологічна характеристика класного колективу, членом якого є школяр. Між особові стосунки в колективі. Симпатії і антипатії, дружба, товариство. Відношення до громадської роботи, успішність і дисципліна.

4. Характеристика стосунків школяра до колективу.

Потреба бути членом колективу, зважати на його думку, боротися за його честь. Авторитет школяра в колективі (соціометричний статус). Товариськість і розуміння інших людей. Схильність школяра масові соціально-психологічним явищам (наслідуванню, змаганню, навіюванню, моді, звичаям, традиціям і так далі). Відношення до негативних соціально-психологічних явищ в колективі (списуванню, підказуванню, круговій поруці, заздрість і так далі) Приналежність і відношення до неформальних груп.

5. Спрямованість особи. Особиста, громадська або ділова спрямованість особи школяра, емоційна спрямованість. Характеристика усвідомлених мотивів: структура інтересів, їх глибина, широта, пристрій і дієвість. Найбільш яскраво виражені пізнавальні інтереси, інтерес до мистецтва, літератури, спорту і так далі. Читацькі інтереси. Погляди і інтереси. Єдність знання і поведінки. Прагнення школяра, його наміри, мрії, ідеали.

6. Темперамент. Прояв деяких особливостей типу вищої нервової діяльності (сила, урівноваженість, рухливість). Прояв деяких властивостей темпераменту (сензітивності, екстра-інтравертированости, імпульсивності, регідності та ін.).

7. Здібності. Загальні і спеціальні здібності. Найбільш видатні здібності учня (музичні, технічні, математичні, організаторські та ін.)

8. Характер. Риси, що проявляються в стосунках до оточення: до товаришів, учителів, батьків: доброта, товариськість, навіюваність, конформізм та ін.

Риси, що проявляються в стосунках до громадської роботи, до праці, до вчення: працьовитість, сумлінність, сумлінність та ін. Мотиви того або іншого відношення.

Риси, що проявляються до речей: акуратність або неохайність, дбайливе або недбале відношення до речей і так далі. Риси, що проявляються по відношенню до самого собі: самолюбність, честолюбство, зарозумілість, скромність, соромливість, гордість.

9. Рівень домагань і самооцінка школяра. Характеристика рівня домагань (занижений, адекватний, завищений). Співвідношення самооцінки і рівня домагань. Оцінка своїх можливостей школярем (упевненість, скромність, самовпевненість і так далі). Вимогливість до себе. Відношення до критичних зауважень учителів і товаришів. Відношення школяра до самовиховання і його прояв в різних видах діяльності.

10. Учень в різних видах діяльності. Відношення школяра до вчення. Виборче відношення до учбових дисциплін. Успішність і дисциплінованість. Мотиви вчення. Відношення до громадської діяльності. Співвідношення різних видів діяльності учня. Професійна орієнтація і вибір професії. Соціальна активність школяра.

11. Характеристика пізнавальної діяльності. Особливості сприйняття, міра розвитку спостережливості. Особливості пам'яті, типи пам'яті, точність, швидкість, тривалість утримання матеріалу. Характеристика уваги: стійкість, розподіл, неуважність і інші особливості. Співвідношення творчої і відтворюючої уяви. Міра розвитку образного і абстрактного мислення, систематичність і критичність мислення, рівень розвитку логічного мислення (послідовність і довідність у викладі своїх думок, уміння виділяти загальні і відмітні ознаки, уміння міркувати і робити висновки). Самостійність в судженнях і виводах. Міра розвитку усної і письмової мови: багатство словника, уміння виражати свої думки в усній і письмовій мові.

12. Особливості емоційно-вольової сфери. Міра емоційної збудливості школяра. Швидкість протікання і зміни емоцій. Переважаючий настрій школяра. Зовнішня враженість емоційних переживань. Емоційна стійкість в напруженій обстановці і при невдачах. Характер емоційної реакції на педагогічні дії. Розвиток вищих почуттів (моральних, інтелектуальних, естетичних). Глибина і стійкість почуттів. Уміння стримати емоційні переживання і змінювати їх. Вольові особливості: цілеспрямованість, самостійність, ініціативність, рішучість, наполегливість, самовладання, моральна вихованість волі та ін.

13. Педагогічні рекомендації. Вказати необхідні рекомендації для поліпшення виховної роботи з учнями (побажання на адресу учителів, батьків, класного і шкільного колективу, а так само на адресу самого школяра).

 

Схема 2.

КАРТА

НАДАННЯ ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ДОПОМОГИ ДИТИНІ

П,І,Б.: М-а Ельвина Л-вна

Дата народження: 02 липня 1996 г.

Адреса: м. Сімферополь

мкрн Б-е, 5

вул. С-я д. 294

Батько: М-в Л−и Кур−ич, 1975 року народження - водій маршрутного таксі

Мати: М-а За−а Хурм−вна, 1978 року народження - домогосподарка

Ким спрямований: запит з боку матері

Причина: Не хоче вчитися, неуважна

Анамнез: ( див. додаток)

Сім'я: повна

Умови: житлово-побутові умови сприятливі.

Спадковість не обтяжена.

Біологічні чинники: Перенавчена лівша, в результаті − амбидекстрія

Особливості раннього розвитку: при народженні: вага - 3,4 кг, зростання - 52 см. Гучний крик після поплескування. Прикладена до грудей на 2 добу. Лактація достатня. Грудне вигодовування до 1,3 року, з 5 міс. − харчування змішане. До року − рухове розгальмування. Моторні функції в нормі. Голову тримає з 3 міс., сидить з 4,5 міс., ходить з 9 міс. Мовний розвиток − в нормі. Перенесені захворювання − ангіна, ГРЗ, вітряна віспа. Мозкових травм, струсів мозку не було. На спеціальному обліку не перебувала.

Виховання до дитячої дошкільної установи: дошкільну установу не відвідувала. Виховувалася удома мамою. При вступі до школи − навчальна мотивація, внутрішня позиція школяра не сформовані. Читала по складах, лічила до 100. Малювала добре.

Спостереження: запас загальних уявлень відповідає віковій нормі. У контакт вступає не відразу, контакт виборчий. На початку роботи активна, діяльна, бадьора; малює без примусу, емоції позитивні, адекватні. Спостерігаються коливання настрою, до середини роботи − тривожність, млявість, зниження працездатності. Увага недостатньо стійка, швидко виснажується, вимагає перемикання на інший вид діяльності. Пам'ять (смислова, слухова, зорова) в межах вікової норми. Радіє схваленню, чекає його. На зауваження ображається. Негативна емоційна реакція на невдачі. В результаті проведення проектних методик "Неіснуюча тварина" і "Кінетичний малюнок сім'ї" відмічена, що дівчинка замкнута, тривожна, часто невпевнена в собі, пригнічена, нерішуча, самооцінка трохи занижена. Випробовувана боїться критики у свою адресу, засуджень, невизнання, прагне захиститися від кепкувань.

Висновок: Результати спостереження і дослідження особової сфери дозволяють зробити наступні висновки:

1. Характерна підвищена стомлюваність і, як наслідок, зниження працездатності, млявість, апатія.

2. Стійкість уваги низька, спостерігається переключення уваги на сторонні предмети.

3. Самооцінка неадекватна (занижена).

Рекомендації:

1. Для формування адекватної самооцінки батькам рекомендується:

- не оберігати дитину від повсякденних справ, давати доступні для дитини завдання,

- не забувати заохочувати дитину, але не перехвалювати,

- заохочувати ініціативу, прояв лідерства,

- не порівнювати дитину з іншими.

Вправу "Малюємо себе".

Мета: сприяти посиленню уваги дитини до себе, до своїх почуттів і переживань.

Хід вправи: дитині пропонується кольоровими олівцями намалювати себе зараз і у минулому. Дорослий обговорює з дитиною деталі малюнків, їх відмінності. Дитині задаються питання, що подобається, і що не подобається в собі.

Вправу "Назви свої сильні сторони"

Мета: вивчення самооцінки дитини, формування уміння адекватно оцінювати інших і себе.

Хід вправи: дитині пропонується розповісти про свого друга, маму, тата та ін., підкреслити позитивні сторони іншої людини. Можна попросити дитину розповісти і про себе, також виділяючи негативні і позитивні якості, акцентуючи увагу на останніх.

2. Для розвитку стійкості уваги рекомендуються наступні вправи:

1. Вправа "Лабіринт"

Проводиться ламана, багато разів перетинаючи сама себе лінія. Перетинатися лінія повинна під кутом не менше 25 °, щоб ясно було видно її продовження. Вказується її початок і кінець. Треба прослідкувати шлях лінії, рухаючи по ній сірником.

Гра ускладнюється, якщо переплітаються з позначенням початку і кінця декілька ліній, проведених кольоровими олівцями. Інтерес до гри підвищується, якщо в ній беруть участь декілька осіб, які креслять один для одного лабіринти.

2. Вправу "Слухайте команду"

Добитися максимальної зосередженості наступним способом:

1) дати попередній сигнал;

2) через 20-30 секунд − другий сигнал, після якого відразу показати картину або сказати фразу в 5-10 слів;

3) через 1 -1,5 хвилин − третій сигнал, услід за яким гравець повинен зараз же сказати, що він запам'ятав.

3. Вправу "Улови відразу"

Узявши в руку 3-7 однорідних предметів (наприклад, олівців), змахнути ними як можливо швидше перед тими, що грають, які повинні визначити їх кількість і показати на пальцях що тільки веде. Для тих, хто не встиг підрахувати, змахнути трохи повільніше, потім ще повільніше, до тих пір, поки кожен ясно не сприйме кількості предметів. Те ж саме повторити з іншою кількістю однорідних предметів.

3. При плануванні учбового процесу (навчання, виконання домашнього завдання) необхідно враховувати темп діяльності дитини, стомлюваність дитини - робити паузи, фізкульт−хвилинка, пальчикова гімнастику і тому подібне

Орієнтовна психолого-педагогічна характеристика особистості учня.

М-а Ельвина Ле-на 02.07.1996 р. н.

учень 2-го класу.

Рівень фізичного розвитку в нормі

стан здоров'я задовільний.

Виховується в повній сім'ї, у відношенні до дитини батьків і близьких присутні вимогливість, і узгодженість в засобах виховання серед членів сім'ї.

Житлово-побутові умови сприятливі.

Уміє виразити свою думку усно і письмово.

Увага недостатньо стійка. Уміє порівнювати, робити самостійні висновки, планувати час, заучувати матеріал. До малювання виявляє більшу цікавість. Любить допомагати мамі, із задоволенням миє посуд.

Виявляє цікавість до життя класу. Своїм положенням в колективі задоволена.

До вчителів відноситься з повагою.

Виявляє цікавість до моделювання, із задоволенням шиє одяг для своїх ляльок. Дисциплінована, скромна, самостійна.

Ухиляється від навчання внаслідок неуспішності по більшості предметів.

 

Схема 3.

ВИСНОВОК

На учня школи__________________________ класу ________________________

Прізвище, ім'я__________________________________________________________

Вік дитини ____________________________________________________________

І. П. батьків ___________________________________________________________

 

У цьому висновку Ви знайдете перелік тверджень, що характеризують різні сторони життя Вашого учня: його поведінка, труднощі навчання, особливості взаємин з учителями і однолітками. Прочитайте кожне з них і підкресліть те, що, на вашу думку, відноситься до цієї дитини.

1. Складнощі в навчанні:

- навчальна активність на уроці носить короткочасний характер, часто відволікається, не чує питання;

- пасивний на уроці, швидко втомлюється, виснажується, дає неправильні відповіді;

- не включається в навчальний процес, велику частину часу займається сторонніми справами, переважають ігрові інтереси;

- насилу опановує навички читання, письма, рахунку;

- погано запам'ятовує навіть невеликий вірш, правила, таблицю множення;

- має обмежений (бідний) словарний запас;

- інші особливості_______________________________________________________________

- підсумкові оцінки по основних предметах:

читання__________ рідна мова___________________ математика ______________________

2. Труднощі в засвоєнні норм поведінки:

- дуже запальний, часто неслухняний, сперечається з учителем;

- заважає іншим дітям на уроці і на зміні, не чує звернену до нього мову, не міняє своєї поведінки, коли роблять зауваження;

- підозрюється в пропажі грошей, цінних предметів;

- безініціативний, замкнутий, занурений у свої думки, може не відповідати на питання вчителя, відсутня емоційна зацікавленість в оточенні;

- інші труднощі ________________________________________________________________

3. Особливості соціальних контактів:

1) порушені взаємини з однокласниками:

- заважає іншим дітям в іграх, підсміюється над ними;

- кривдить слабкіших;

- виставляє себе, блазнює, грає "роль клоуна";

- часто свариться з однокласниками, пристає до усіх, знаходиться в поганих стосунках з деякими з них;

- не любимо іншими дітьми, над ним часто підсміюються;

- б'ється, кусається, дряпається, використовує небезпечні предмети як знаряддя бійки;

- замкнутий, ізольований від інших дітей, вважає за краще знаходитися один;

- інші порушення _____________________________________________________________

2) порушені взаємини з педагогом:

- при спілкуванні з вчителем втрачається, бентежиться, плаче без вагомих на те причин, при відповідях говорить тихим голосом, запинається;

- уникає контакту з учителем; не зацікавлений в спілкуванні з ним, прагне бути непомітним (часто понижений фон настрою);

- проявляє негативізм по відношенню до вчителя, не виконує його вимог; відповідає зухвало, іноді грубо;

- інші порушення_______________ ________________________________________________

4. Обставини, адаптації дитини, що негативно впливають на процес адаптації до школи.

1) Зміна соціального оточення: перехід в нову школу, новий клас, другий рік навчання, прибуття з іншого міста, з сільської місцевості.

2) Соматична ослаблена дитина:

- часті простуди;

- скарги на болі в шлунку, нудоту;

- головні болі;

- наявність хронічних захворювань: холецистит, піелонефріт, астма, нейродерміт.

3) Органічні порушення і фізичні дефекти:

- поганий зір;

- слабкий слух;

- недоліки у вимові окремих звуків;

- погана координація рухів, невмілий;

- занадто маленьке зростання;

- надмірна повнота.

4) Педагогічна некомпетентність батьків:

- безнаглядність − батьки ігнорують не лише духовний світ дитини, але і не виконують самих елементарних вимог по догляду за ним (дитина часто неохайно одягнена, виглядає так, як ніби дуже погано живиться);

- жорстоке поводження з дитиною;

- посилена опіка − постійний контроль за поведінкою дитини, надмірний захист від уявних і істинних небезпек;

- збільшення уявлення батьків про крихкість дитини, його хворобливість;

- протирічне виховання (кожен член сім'ї пред'являє до дитини свої вимоги).

5. Відмітьте дві - три позитивні риси особи дитини, на основі яких можна будувати коректувальну роботу _______________________________________________

 

Вчитель (класний керівник).

Схема 4.

ПСИХОЛОГІЧНИЙ ВИСНОВОК

На учня

ШКОЛИ ______________________ КЛАСУ ____________________________

ПРІЗВИЩЕ, ІМ'Я ______________________________________________________

ЧИСЛО, МІСЯЦЬ, РІК НАРОДЖЕННЯ________________________________

ІМ'Я, ПО БАТЬКОВІ БАТЬКІВ _________________________________________

________

ПРИЧИНА ЗВЕРНЕННЯ ______________________________________________

________

Короткі відомості з історії розвитку дитини.

Склад сім'ї_________________________________________________________________

Соціальний статус батьків (освіта, професія, місце роботи)___________________

________

Умови проживання і виховання (хто займається вихованням дитини)_____

________

Особливості раннього____________________________ розвитку _________________________

Виховання до школи (на дому, д/з, дитячий будинок) _____________________

Спостереження фахівців (окуліст, ревматолог, психоневрологія і тому подібне)__

_________

Скарги зараз__________________________________ __________________________

_________

Загальна характеристика діяльності дитини в школі.

Сформованість навчальних навичок (підсумкові оцінки по основних предметах)______________________________________________________________

Характерні помилки при письмі, читанні, рахунку ______________________

_______

Освоєння норм поведінки ___________________________________________

_______

Соціальні контакти: однолітки _______________________________________

_______

дорослі_________________________________________________________________

_______

Навчальна мотивація___________________________________________________

_______

Загальна оцінка дитини в ситуації обстеження _____________________________

________

Латеральний фенотип: рука ________, око __________, вухо ___________

Працездатність_________ _________________________________________________

________

Особливості розвитку психічних функцій.

Сформованість функцій програмування і контролю ________________________

________

Розвиток моторних функцій (динамічна організація рухів, кінестетична організація рухів)_____

__________

__________

Сформованість просторових представлень___________ ____________________

Сприйняття (зорове і слухове) ___________________ ______________________

Увага_____________ ________________________________________________________

Пам'ять (слухо-мовна, зорова)_______________________________________________

Мислення __________________________________________________________________

Мова ______

Особові характеристики _____________________________________________

Висновок психолога _________________________________________________

Рекомендації по коректувальній роботі _______________________________

 

Підпис ________________________ Дата _______________________

 

 

При написанні психологічного висновку слідує, передусім, звернути увагу в специфічні особливості діяльності і поведінки дитини, характер взаємин з однокласниками і вчителем, наявності у нього тих або інших форм дезадаптивної поведінки.

Досліджуючи характерні помилки при письмі, читанні і рахунку, необхідно відмічати:

- пропуск букв, їх заміну; часті помилки, неохайне виконання завдання, багато виправлень, закреслень; (при списуванні, при написанні диктанту);

- грубі помилки, пов'язані з поганим засвоєнням граматичних правил, велика їх кількість − помилки при написанні окремих елементів букв, слів, цифр − порушення вимови звуків, змішення близьких по вимові звуків;

- помилки при читанні складних слів, розповідей; вгадування слова по перших буквах; розуміння сенсу прочитаного;

-помилки при усному рахунку; помилки при виборі дії.

Аналіз зниженої навчальної мотивації дозволяє говорити про:

- відсутності ініціативи у сфері пізнання (інфантилізм, наявність дитячих інтересів уникнення зусиль);

- слабкій орієнтації на оцінку, відсутність переживань з приводу шкільних невдач;

- пониженому рівні домагань, нестійкій мотивації;

- украй низькій спрямованості на пізнавальну діяльність (школа притягає позанавчальними сторонами);

Загальна оцінка дитини в ситуації обстеження включає:

- опис поведінки дитини (напруженість, скутість, байдужість, висока неуважність);

- уміння увійти до контакту (орієнтованість на спільну роботу − відмова від діяльності або контактів);

- розуміння і прийняття завдань;

- аналіз особливостей емоційної сфери (підвищено-знижений фон настрою, емоційна збудливість − холодність, байдужість);

- наявність страхів, таких явищ, як тики, нав'язливі рухи, заїкання, швидка мова.

Темп роботи і працездатність:

- затримка темпу психічної діяльності;

- низька продуктивність роботи (малий об'єм виконання завдання);

- підвищення стомлюваність, виснажуваність;

- знижена інтелектуальна продуктивність;

- коливання функціонального стану в процесі обстеження (погіршення-поліпшення).

Аналіз розвитку психічних функцій.

При оцінці сформованості функцій програмування і контролю відзначається:

- самостійне виконання пропонованих завдань; із зоровою опорою; з використанням мови;

- можливість самостійного виправлення допущених помилок;

- ефективність перемикання при ломці виробленого стереотипу;

- втрата сенсу інструкції у міру виконання завдання;

- недоступність виконання завдання.

Розвиток моторних функцій (динамічна і кінестетична організація рухів):

-засвоєння програми з 1 -го (2-го) показу; спільно; по мовній інструкції;

-збої, персеверації, звуження програми, інертний стереотип;

-помилки при міжкульовому перенесенні руху, заміна рухів, елементів, пальців, "дзеркальність";

-порушення координації, ізольованість рухів; просторово - кінестетичні помилки;

-недоступність виконання.

Сформованість просторових стосунків включає:

- просторові помилки (плутає праву і ліву руку), але самостійно їх виправляє;

- інертність рухів; грубі порушення відтворення;

- спотворення фігур і їх частин в графічних пробах, можливість виправлення помилок (самостійно, після уточнюючих питань, спільно з психологом);

- плутає приводи при визначенні взаємин об'єктів в просторі;

-виконання завдань недоступно.

Сприйняття:

-порушення зорового сприйняття (дзеркальність, фрагментарність, висока імпульсивність, порушення номинативної функції мови);

- порушення слухового сприйняття (помилки при відтворенні ритмів, спотворення структури ритму в ході його виконання); інертний стереотип;

- забуває заданого ритму (слабкість акустичних слідів);

- труднощі виконання ритмів по інструкції (порушення довільної функції рухів).

Увага:

- обмежений об'єм − мала кількість розглянутих знаків (труднощі зосередження, наявність флуктуації; швидка стомлюваність);

- низька здатність до перемикання і розподілу уваги - велика кількість помилок при виконання завдань (рухливість - інертність нервових процесів, виснажуваність).

Пам'ять слухо-мовна:

- обмежений об'єм короткочасної пам'яті;

- кількість і характер допущених помилок (нові слова, побічні асоціації, порушення порядку елементів);

- низька продуктивність відстроченого відтворення; інертність мовних слідів.

Пам'ять зорова:

- число утриманих стимулів;

- кількість і характер допущених помилок (просторові помилки, спотворення фігур, зміна порядку, реверсія);

- грубі помилки при відтворенні фігур (незрілість зорово-просторових операцій, порушення програмування і контролю).

Мислення:

- рівень розвитку узагальнень (у наочно-дієвому і мовному плані);

- сформованість логічного мислення (розуміння послідовності подій, встановлення зв'язків і стосунків між поняттями, критичність);

- динаміка розумової діяльності (скачки, інертність, зісковзування), самостійність, ініціативність;

-недорозвинення розумового плану дій (мова покращує - не покращує виконання).

Дослідження мовних функцій.

Експресивна мова

- затримка формування моторного праксису, вираженої в нечіткості вимови;

- недоліки фонемного слуху (плутає парні фонеми);

- вираженість мовної активності (слабка, адекватна, надмірна);

- малий словарний запас, низька міра розгорнутости відповіді;

- труднощі в підборі слів і їх вживанні; побудові фраз, переказі;

- наявність аграматизмів.

Імпресивна мова:

- порушення розуміння дій, що здійснюються з предметами;

- трудності розуміння складних мовних висловлювань, логіко-граматичних конструкцій.

Асоціативна мова − кількість асоціацій, швидкість їх освіти, відповідність ключовому слову.

Особові характеристики: товариськість - замкнутість: упевненість в себе - невпевненість в собі; схильність до лідерства - поступливість, покірність; схильність до ризику, безпечність-обережність; сумлінність - безвідповідальність; соціальна сміливість - боязкість, соромливість; самостійність, незалежність від зовнішніх оцінок - чутливість, залежність від інших; тривожність - спокій; добре розуміння соціальних нормативів, високий самоконтроль - низький самоконтроль; розслаблення - напруженість.

ДОДАТОК Ж

ПРИКЛАД ВИСНОВКІВ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ ДІАГНОСТИКИ

 

Дослідження Лариси К. (6 років). проводилося по запиту педагога. В процесі проведення занять в дитячому саду педагог відмітила деякі особливості поведінки дитини. З характеристики відомо, що дівчинка на заняттях легко відволікається, часто буває розсіяна. Інструкції педагога виконує не відразу. Вимагає уваги і контролю з боку. Швидко перемикається з однієї справи на інше. При цьому жодне до кінця не доводить. Поза учбовими заняттями нічим не відрізняється від інших дітей. Рухлива, активна, легко включається в різні ігрові ситуації. З дітьми не конфліктує.

Для виявлення особливостей уваги, мислення, прояви емоційно-особистісних реакцій було проведено експериментально-психологічне дослідження, якому передувало вивчення анамнестичних даних про фізичний і психічний розвиток дівчинки, умов виховання в сім'ї. Аналізувалася також і інша інформація, наявна у педагогу.

Дослідження проводилося в умовах дитячого саду. Дівчинці пропонувалися різні завдання, що виявляють особливості її уваги, пам'яті, мислення. Зверталася увага на те, як поводиться дівчинка в умовах експерименту, як реагує на заохочення і зауваження. Відповідно до характеру виконуваних завдань велися протоколи обстеження.

Результати обстеження не виявили ніяких змін психічних процесів випробовуваною. В умовах індивідуальної роботи дівчинка досить зібрана, проявляє позитивне відношення до діяльності, співпраці з експериментатором. Правда, в динаміці виконання експериментальних завдань відзначалися стомлюваність, зниження рівня активної уваги. Проте ці особливості легко знімалися при переключені уваги випробовуваної на інші форми роботи.

Хороша контактність, емоційна жвавість дівчинки обумовлювали свободу її поведінки. Вона легко спілкувалася з іншими дітьми, могла за себе постояти. У екстремальній ситуації прагнула піти від конфліктів, проявляла знання норм і правил поведінки. Усе це підтверджувалося аналізом стосунків Лариси з батьками і однолітками.

Таким чином, експериментально-психологічне дослідження показало варіант норми психічного розвитку дівчинки і в той же час констатувало коливання психічних процесів, обумовлене, очевидно, впливом певних чинників.

ДОДАТОК К

ПСИХОДІАГНОСТИЧНЕ ЗАБЕСПЕЧЕННЯ МОНІТОРІНГУ ПРОФОРІЄНТОВАННОСТІ УЧНІВ

Анкета Л. О. Йовайші

 

Мета: Шановний старшокласник, проводиться д ослідження інтересів у випускників шкіл. Усе що ти розкажеш про себе допоможе тебе в професійному визначенні

Інструкція: «В анкеті 150 питань, які позначають різноманітні види діяльності. Кожному питанню відповідає одна клітинка в бланку для відповідей з тією кількістю номерів. Уважно прослухайте кожне питання та дайте на нього відповідь. Якщо Вам дуже подобається вивчати математику, то в першу клітинку впишіть два плюси «++», якщо тільки подобається один плюс «+», якщо зовсім не подобається, то два мінуси «– –», якщо просто не подобається, то один мінус «–», якщо ж Ви не знаєте чи сумніваєтесь – 0 «0». І так на кожне питання по порядку».

Текст анкети

Чи подобається Вам? Чи хотіли б Ви?

1. Вивчати математику?

2. Вивчати фізику?

3. Вивчати хімію?

4. Вивчати історію?

5. Вивчати рідну мову, інші мови?

6. Вивчати географію?

7. Вивчати біологію?

8. Спостерігати за різноманітними породами дерев, вивчати їх походження.

9. Цікавитись породами деревини, їх практичним застосуванням?

10. Знайомитися з різними металами, їх властивостями?

11. Спостерігати за дією різноманітних механізмів, знайомитися з їх будовою та роботою /автомобілі, токарне обладнання/?

12. Спостерігати дію електричних пристроїв, узнавати їх секрети, читати про досягнення радіотехніки.

13. Проглядати журнали мод, любуватися гарним одягом.

14. Цікавитися новинками у виробництві продовольчих товарів по журналам, на виставках, в магазинах.

15. Читати описання та розглядати знімки різноманітних споруд.

16. Спостерігати за спортивними змаганнями.

17. Цікавитися будовою земної кори, походженням гір, океанів та вулканів.

18. Цікавитися машинами, спостерігати роботу водія, машиніста..

19. Читати книги, дивитися фільми про моряків, пілотів.

20. Спостерігати за військовим парадом, знайомитися з військовою технікою.

21. Ходити в театр, дивитися кінофільми.

22. Слухати оперну та симфонічну музику, ходити на концерти.

23. Вчитися малювати.

24. Читати світову класичну літературу.

25. Грати з дітьми, тим самим задовольняючи їх.

26. Читати книги, дивитися фільми, які розповідають про робітників міліції.

27. Цікавитися хворобами людей.

28. Проявляти турботу про свою квартиру, кімнату, слідкувати за їх естетичним виглядом.

29. Ретельно вести підрахунок своїх грошових витрат.

30. Спостерігати за роботою продавців.

31. Читати науково-популярну літературу з математики.

32. Цікавитися новими відкриттями в фізиці, читати про життя та діяльність відомих фізиків.

33. Читати про новітні досягнення в області хімії, знайомитися з життям та діяльністю відомих хіміків.

34. Читати газети, слухати радіо, проглядати телевізійні передачі про політичні події.

35. Читати про походження мов, вивчати окремі слова.

36. Читати про різні країни, їх економіку, державний устрій, узнавати про географічні відкриття.

37. Читати про рослини, про життя тварин та пташок.

38. Читати про ліс, проводити час в лісі.

39. Спостерігати за художньою обробкою дерева, розглядати нові зразки меблів та захоплюватися ними.

40. Розглядати зразки виробів з металу, спостерігати за їх обробкою

41. Знайомитися з новітніми досягненнями сучасної техніки, ходити на технічні виставки.

42. Досліджувати дію побутових та інших електричних приборів, розбирати та ремонтувати радіоприймачі, магнітофони.

43. Розглядати тканини, знайомитися з новою якістю матеріалів.

44. Вчитися кулінарії.

45. Вчитися кресленню.

46. Читати спортивні газети й журнали цікавитися історією спорту та успіхами видатних спортсменів.

47. Читати науково-популярну та художню літературу про геологічні експедиції.

48. Ходити на виставки транспортних засобів, читати про це в газетах та журналах.

49. Цікавитися морським транспортом, літаками та їх устаткуванням.

50. Читати книги військового змісту, дивитися фільми, цікавитися життям та долею учасників Великої вітчизняної війни та громадянської війни.

51. Знайомитися з життям видатних майстрів сцени та кіно, колекціонувати їх фотографії.

52. Знайомитися з життям та творчістю видатних композиторів.

53. Ходити на виставки образотворчого мистецтва, музеї.

54. Знайомитися з новинками художньої літератури.

55. Зацікавлювати інших, розповідаючи нові події, пояснюючи незрозуміле та невідоме.

56. Впливати на недисциплінованих, встановлювати порядок серед ровесників або молодших.

57. Вивчати анатомію та фізіологію людини.

58. Цікавитися зовнішністю людини: одягом, зачіскою.

59. Вивчати економічну географію.

60. Цікавитися якістю та ціною товару.

61. Розв’язувати, вирішувати складні математичні задачі, складати та вирішувати головоломки, загадки та ребуси.

62. Робити фізичні досліди, вирішувати задачі, заглиблюватися в різноманітні явища погоди.

63. Узнавати будову хімічних елементів, слідкувати за ходом хімічних реакцій, робити досліди.

64. Знайомитися з політичним устроєм різних країн, вивчати причини політичних подій.

65. Розбирати речення, узнавати будову слів рідної та іноземної мови.

66. Складати географічні карти, збирати різноманітний географічний матеріал.

67. Вирощувати рослини, піклуватися про тварин, птахів.

68. Садити та піклуватися за деревами, виготовляти гербарії лісних рослин.

69. Збирати різноманітну за якістю деревину, художньо оздоблювати дерево, випилювати, вирізувати.

70. Виготовляти художні вироби з металу.

71. Збирати та ремонтувати різноманітні механізми, велосипеди, мотоцикли, годинники, тощо.

72. Конструювати та виготовляти різноманітні електроприлади.

73. Шити, в’язати, прясти.

74. Готувати різні смачні блюда.

75. Знайомитися з архітектурними пам’ятками, захоплюватися моделюванням будівель.

76. Грати в спортивні ігри.

77. Складати та збирати колекцію мінералів.

78. Приймати участь в секції автолюбителів.

79. Приймати участь в секції парусників, аквалангістів.

80. Брати участь у воєнних іграх.

81. Приймати участь в шкільній самодіяльності та драматичному гуртку.

82. Приймати участь в шкільному хорі чи оркестрі.

83. Приймати участь в художньому гуртку, вивчати твори живопису.

84. Приймати участь в літературному гуртку, ходити на факультативні заняття.

85. Узнавати внутрішній світ дитини.

86. Справедливо оцінювати вчинок товариша чи літературного героя.

87. Піклуватися про тяжкохворих.

88. Спостерігати за роботою перукаря, продавця, офіціанта.

89. Цікавитися в друці за виконанням плану народного господарства.

90. Працювати за прилавком.

91. Приймати участь в роботі математичного гуртка.

92. Приймати участь в роботі фізичного гуртка, ходити на факультативні заняття.

93. Відвідувати факультативні заняття по хімії, приймати участь в олімпіадах.

94. Приймати участь в роботі краєзнавчого гуртка, збирати історичний матеріал, аналізувати та узагальнювати його.

95. Працювати зі словником, узнавати зміст іноземних слів.

96. Приймати участь в роботі географічного гуртка.

97. Робити досвіди з рослинами, вивчати їх врожайність, працювати в шкільному живому

98. Піклуватися про охорону лісу, приглядати за його життям.

99. Приймати участь в роботі гуртка «Умілі руки.»

100.Виконувати слюсарні роботи в шкільних майстернях.

101.Випробовувати дії різноманітних приладів та механізмів, виготовляти моделі літаків, кораблів та планерів.

102.Приймати участь в радіотехнічному гуртку, монтувати радіоприймачі, електрогітари.

103.Модулювати, конструювати нові зразки одягу.

104.Працювати на кухні, в їдальні, кафе та ресторані.

105.Малювати, проектувати зразки нових будівель.

106.Приймати участь в спортивному гуртку, спортивних змаганнях.

107.Приймати участь у походах на природу з метою ознайомитися з корисними копалинами та геологічними об’єктами рідного краю.

108.Керувати грузовиком, автомобілем.

109.Приймати участь в роботі авіа клубу.

110.Приймати участь в секції з стрільби або в гуртку «молоді друзі міліції».

111.Приймати участь в конкурсі художнього читання.

112.Вивчати теорію музики та грати на якомусь інструменті.

113.Цікавитися життям та творчістю відомих художників.

114.Вивчати літературні твори, читати літературну критику.

115.Прагнути, щоб інші були краще, благородніше себе поводили.

116.Допомагати робітникам міліції виясняти приховані злочини.

117.Читати вірші, книги на медичні теми.

118.Спілкуватися з людьми, радити і допомагати їм у виборі важливої речі.

119.Дискутувати з питань промисловості та сільського господарства.

120.Дискутувати з питань торгівлі.

121.Виконувати роботу, яка вимагає знання математичних законів та правил.

122.Працювати з фізичними приладами та устаткуванням.

123.Працювати в хімічній лабораторії.

124.Працювати в архіві, знайомитися з історичними подіями.

125.Бути мовознавцем, працювати перекладачем.

126.Брати участь в географічних експедиціях.

127.Працювати на свіжому повітрі.

128.Працювати лісником.

129.Працювати столяром.

130.Працювати у станка, виготовляючи металеві вироби, переважно стоячи.

131.Працювати за кресленнями у машин та станків.

132.Працювати з електроприладами та радіоапаратурою.

133.Працювати на швейній, в’язальній фабриці, чи в ательє.

134.Працювати інженером харчової промисловості.

135.Будувати дома, мости, працювати в конструкторському бюро.

136.Підготувати учасників та організувати спортивні змагання, бути суддею.

137.Брати участь в тривалих та важких походах, що вимагають напруженої роботи по визначеному графіку.

138.Перевозити пасажирів,