Простий складений складений 7 страница

розрізнятистилі мовлення та характерні мовні засоби; визначатимовлення правильне і комунікативно доцільне, нормативне і ненормативне;навчити

аналізуватитексти вивчених стилів мовлення з погляду змістовності, логічності, точності, виразності, доцільності мовлення;

складативласні усні, письмові висловлювання різних стилів; знаходити і виправляти помилки, пов'язані з порушенням стильової єдності, змістовності, логічності, доречності, виразності.

Обладнання:

-мультимедійний ком пакт-диск «Українська мова»(інтерактивні вправи і завдання),

таблиці «Стилі мовлення», «Мова і мовлення», «Ситуації спілкування».

План:

1.Стилі мовлення.

2.Мовлення розмовне і книжне,їх співвідношення та особливості.

3.Нормативне та ненормативне мовлення.

4.Використання мовних засобів.

5.Робота над текстами різних стилів мовлення.

Стилі мовлення

Стилі Мовлення	Мовленнєва ситуація	Стильові ознаки
	Місце (де?)	Адресат мовлення (з ким?)	Функція (для чого?)
Розмовний	неофіційні обставини	1 — 1	спілкування (бесіда, роз­мова)	невимуше­ність, емо­ційність, експресив-­ ність

 

	Науко­вий	офіційні обставини	1— багато	повідомлен­ня (пояснення)	абстракт­ність, точ* ність, ло­гічність
ні стилі	Офіцій­но-діло­вий	офіційні обставини	1— багато	повідомлен­ня (інструк­таж, доку­ментація)	офіцій­ність, точ­ність
Книжжж	Публіци­стичний	офіційні обставини	1— багато	вплив (діян­ня, переко­нання)	закличність, емо­ційність
	Худож­ній	офіційні обставини	1— багато	вплив (діян­ня, зобра­ження)	конкрет­ність, образ­ність, емо­ційність

Дайте відповіді на питання:

— Що лежить в основі стилістичного розшарування української мови?

— На основі яких ознак протиставляються усне і писемне, розмовне і книжне мовлення?

— Що лежить в основі поділу книжного мовлення на чотири стилі?

— Які функції виконують стилі?

— Які стильові ознаки властиві різним стилям?

— Які мовленнєві ситуації характеризують вибір стилю мовлення? Чому для твору-роздуму найбільш придатний публіцистичний стиль?

— Яка функція публіцистичного стилю?

— Що означає термін «публіцистичний»?

— Які характерні ознаки стилю?

— Яка сфера вживання публіцистичного стилю?

 

Публіцистичний стиль

Основна функція	діяння, вплив на читача або слухача, переконання в правильності висловлених думок
Обставини мовлення	передача інформації з метою пропаганди певних ідей, впливу на широкі верстви населення
Сфера вживання	публіцистичні статті, виступи в газетах, журналах, по радіо, телебаченню, на зборах, мітингах тощо
Загальні ознаки	пропагандистський характер, точність, логічність доводів, урочистість, піднесеність, офіційність, екс­пресивність
Мовні ознаки	писемна й усна форми мовлення. Суспільно-політи­чні слова, емоційно забарвлені слова і вирази, газет­ні штампи, речення різної структури. Монологічна (рідше діалогічна) форма тексту. Типи мовлення-роз-повідь, опис, роздум

 

Слово публіцистичний (від латинського риblicas — суспіль­ний, народний)послужило для утворення слова публіцисти­ка — особливого жанру літературних творів, у яких висвіт­люються актуальні питання суспільного життя людей.

Завдання стилю — агітація, активний вплив на чи­тача і слухача.

Мета публіцистичних творів полягає в з'ясуванні певних суспільно-політичних питань, переконанні чи­тачів Та слухачів у правильності висунутих думок, а також в активності впливу цих думок на них.

Дайте відповіді на питання:

— яка функція публіцистичного стилю?

— Коли вживаються тексти публіцистичного стилю?

— Які особливості цього стилю?

— Які жанри публіцистичного стилю ви можете на­звати?

— Що спільного в текстах публіцистичного, науко­вого й офіційно-ділового стилів?

 

ЗАВДАННЯ НА ЗАКРІПЛЕННЯ

Словникова робота.

З'ясуйте за словником значення слів мораль, етика. Словникові статті запишіть у зошити.

Мораль — це система поглядів і уявлень, норм та оцінок, що регулюють поведінку людини. Найважливішою функцією моралі є узгодження вчинків окремих осіб з інтересами інших людей, певної спільноти, суспільства в цілому.

Етика — норми поведінки, сукупність моральних правил. Як теорія моралі етика аналізує природу моральних відносин, до­сліджує моральні поняття, за допомогою яких виражаються моральні норми, принципи, оцінки, судження. Головну увагу етика приділяє обґрунтуванню моральної, доброчинної поведін­ки людини, прагнучи дати відповідь на запитання, що таке добро і зло, чому слід дотримуватись саме такої поведінки.

 

Робота з текстами

1) Прочитайте уважно тексти. В якому стилі вони написані? Чому ви так вважаєте? Якими мовними засобами передана думка текстів?

Наймогутніше знаряддя

 

Завдяки прилученню дитини до чарів слова виникає в неї спрага пізнання, бажання глибше опанувати духовні багатства людства.

Невмирущість людини виявляється у слові. Воно закарбовує на віки небуденні й буденні речі, залишає для нащадків здобутки думки. У майбуття слово йде., вивільнене від неприродності й спрямоване на досконалість. Довершеність слова виборено любов'ю і працею, титанічною напругою всіх душевних сил народу. У цьо­му — наше безсмертя, гармонія любові й добра, нездо­ланність людського духу на шляхах поступу.

Мова — єдине знаряддя для засвоєння спадщини ми­нулого, найвищих здобутків людської культури. Це і місток до нашого прийдешнього, про яке мріяло людс­тво. Слово — наймогутніше знаряддя, що уможливлює перегук поколінь, збирає перлини думки, мистецтва і добра в духовну скарбницю людства. Людина всесиль­на лише тоді, коли слово й думка поєднуються в непе­реможну зброю поступу.

Наші духовні висоти здобуваються у праці. Опану­вання рідної мови — це теж передусім праця, осяяна любов'ю. Емоційна наснага рідного слова невіддільна від мелодії нашої пісні. Рідне слово входить у духовне життя днів дитинства та юності з рідною піснею, її сві­товою величчю і сонячністю. «Пісня і праця — єдині дві сили», — стверджував

І. Я. Франко. Хай праця в ім'я рідного слова здоровить вас духовно, допомагає зійти на верховини мудрості.

(За І. Вихованцем)

Головні чесноти

 

Існує сім чеснот. Чотири з них називають головни­ми, а три інші богословськими. Головні чесноти — це те, що визнають усі цивілізовані люди. Про богослов­ські або теологічні чесноти знають лише християни. Поки що нас цікавлять лише чотири головні чесноти. До них належать розсудливість, поміркованість, спра­ведливість і стійкість.

Розсудливість означає, власне, здоровий глузд. Лю­дина, яка нею володіє, завжди думає, що робить і до чого це приведе. В наш час більшість людей навряд чи вважає розсудливість чеснотою. Христос сказав, що ми зможемо увійти в його світ, лише коли нагадува­тимемо дітей, і християни зробили висновок: якщо ви «хороша» людина, то ваша обмеженість не має значен­ня. Це не так. По-перше, більшість дітей виявляють достатню розсудливість у справах, які їх по-справжньо­му цікавлять, і досить старанно їх обмірковують. По-друге, як зазначає апостол Павло, Христос зовсім не мав на увазі, що нам слід залишатися дітьми в розумо­вому відношенні. Якраз навпаки, він закликав нас бу­ти не тільки «невинними, як голубки, але й мудрими, як змії». Він хоче, щоб ми були, як діти, простими, щиросердними, волелюбними, сприйнятливими. Але він також хоче, щоб кожна часточка нашого розуму працювала сповна, на найвищому рівні.

Поміркованість — одне з тих слів, значення яких, на жаль, трансформувалося. Нині воно зазвичай озна­чає стриманість у вживанні спиртного. Але в ті дні, коли другу з головних чеснот охрестили «помірністю», це слово нічого подібного не означало. Поміркованість стосувалася не тільки пиятики, а й усіх утіх, і вимага­ла не цілковитої відмови від них, а здатності відчувати міру в насолодах, не виходити в них за межу.

Справедливість стосується не лише судочинства. Це поняття обіймає, собою чесність, правдивість, вірність слову та багато іншого. -

Стійкість також вимагає двох видів мужності: тієї, яка не боїться дивитися в очі небезпеці, і тієї, що дає людині сили переносити біль.

Ви, очевидно, помітили, що неможливо тривалий час дотримуватись трьох перших чеснот, не маючи че­твертої...

(За К. С. Льюїсом)

3. Дайте відповідь-пораду на лист в редакцію (журнал «Слово»).

Я закохався в однокласницю Валю, але її в класі не люблять, і я боюся показати свої почуття. Я купив їй квіти. Але потім злякався (поряд були однокласники) і подарував квіти іншій дівчині, якій я не байдужий. Валя це бачила. Що мені робити?

М. П., 17 років

 

Літературна мова - це унормована, загальноприйнята форма національної мови. Вона не протиставляється національній мові, бо, узагальнюючи засоби виразності загальнонародної мови і будучи найвищим досягненням культури мовлення народу, відіграє у складі національної провідну роль, виступає важливим чинником консолідації нації. Поділ мови на літературну та народну означає тільки те, що ми маємо, так би мовити,мову „сиру" і оброблену майстрами.

Літературна мова це унормована, відшліфована форма загальнонародної мови, що обслуговує найрізноманітніші галузі суспільної діяльності людей: державні та громадські установи, пресу, художню літературу, науку, театр, освіту й побут.

Вона характеризується такими найголовнішими ознаками:

унормованість;

стандартність;

наддіалектність;

поліфункціональність;

стилістична диференціація;

наявність усної і писемної форм вираження.

Унормованість літературної мови передбачає наявність у ній чітких,обов'язкових правил вимови звуків, наголошування, вживання слів,творення та використання граматичних форм, синтаксичних конструкцій тощо.В українській літературній мові виробились стабільні мовні норми, які встановлюють найтиповіше і найхарактерніше в мовному вжитку.

Мовна норма - це сукупність правил реалізації мовної системи,прийнятих на певному етапі розвитку суспільства як взірець. Літературна норма виконує важливі суспільні функції - вона забезпечує взаєморозуміння членів суспільства, полегшує процес спілкування. Норми літературної мови створює весь народ в особі найвидатніших майстрів слова, і вони турботливо охороняються суспільством як його велика культурна скарбниця.

Наявність норм літературної мови, однак, не заперечує паралельного існування мовних варіантів, тобто в межах норми можуть бути варіанти, які не порушують системних відношень мовної одиниці.

Серед варіантів розрізняють:

- нейтральні,тобто які не обмежені вживанням лише в певному функціональному стилі. Наприклад, форми давального відмінка іменників,напр.: директорові — директору, товаришеві — товаришу;особові та безособові синтаксичні звороти, напр.: робота закінчена - роботу закінчен о тощо;

- стилістично забарвлені,тобто які співвідносні з певними стилями мови. Наприклад, лексичні варіанти балакати, мовити слова говорити чи граматичні варіанти робить, просить, які у формі інфінітива закінчуються на -ть,дієслів робити, просити вживають у розмовному чи художньому стилях, а інші відповідно в усіх стилях мови.

Українська літературна мова має розвинену систему орфоепічних,акцентуаційних, орфографічних, пунктуаційних, лексичних, словотвірних,граматичних, стилістичних норм.

Види літературних мовних норм.

Орфоепічні норми - це сукупність правил вимови голосних,приголосних звуків та звукосполучень у потоці мовлення. Дотримання цих норм забезпечує безперешкодне сприймання виголошеного тексту, а також унеможливлює спотворення змісту слів і речення в цілому. Наприклад, у реченні: Грип - це інфекційне захворювання ніхто не сплутає слово грип зі словом гриб.

Акцентуаційні норми передбачають дотримання правил наголошування слів.

Орфографічні норми - це єдині загальноприйняті правила передачі звукової мови на письмі, а саме: написання слів і їх частин, вживання великої літери, написання слів разом, окремо і через дефіс, правила переносу слів із рядка в рядок.

Пунктуаційні норми - це система правил вживання розділових знаків у реченні, тексті (кома, крапка, тире, двокрапка, крапка з комою, три крапки, дужки, лапки, знак оклику, знак питання).

Лексичні норми регламентують використання слів відповідно до їх лексичного значення та не допускають вживання жаргонних, діалектних,просторічних слів. Наприклад, не слід сплутувати значень слів адрес (письмове вітання кого-небудь з нагоди відзначення видатної події в його житті) та адреса (місце проживання чи перебування кого-небудь або місцезнаходження чого-небудь).

Словотвірні норми встановлюють закономірності утворення нових слів за наявними в мові словотвірними моделями.

Граматичні норми охоплюють правила творення та вживання форм слів, їх поєднання у словосполучення та речення.

Стилістичні норми регламентують доцільність використання мовних засобів у конкретних стилях мови.

ЗАВДАННЯ НА ЗАКРІПЛЕННЯ

4. Відредагувати речення, визначити вид норми, яку порушено.

1. По технічним причинам майстерня тимчасово не працює.

2. Об’єм робіт на заводі зріс у півтори рази.

3. Із-за тебе ми спізнились.

4. На зустрічі з відомими фахівцями присутня більша половина колектива..

5. Завдання виконане, не дивлячись на несприятливі обставини.

6. У квітні місяці у нього було самовільних прогулів.

7. Треба враховувати особливості і специфіку газетного стилю.

8. Осягнення вершин професійної майстерності – постійна і щоденна праця.

9. Депутат підняв надто актуальне питання.

10. Для зборів багаточисленного колективу було виділено актову залу

11. Я рахую, що це питання можна розглянути в слідуючий раз.

12. Мова йшлася про нові технології виробництва.

13. У боротьбі за збільшення ефективності сільськогосподарського виробництва рішучу роль грає орендний підряд.

14. Поступили в продаж вироби акціонерського виробництва.

15. У випадку невиконання умов договору одна із сторін вправі роз торгнути його.

16. Ми розробили необхідні міри по поліпшенню умов праці.

17. Я даю добро на виробництво цієї продукції.

18. Я настоюю на звільненні Петренка з посади.

19. Я прийшов до такого висновку.

20. На зборах виступали слідуючі працівники: Петренко, Лісовий, Загребельна.

5.Поставте розділові знаки, розкрийте дужки.

Культура мови це володіння нормами літературної мови у(в)міння користуватися в(у)сіма її засобами залежно від умов спілкування мети і(й)змісту мовлення. Висока культура мови неможлива без високої загальної культури можна навчитися говорити без грубих помилок у(в) вимові у(в) наголошенні слів навіть у(в) доборі слів. Але якщо у(в) людини інтелект спить то у(в) неї бідний словник убога уява і(й) примітивне мислення

6.Відредагуйте слова і словосполучення, звертаючи особливу увагу напорушення словотвірних норм.

догадався, назначити лікарство, безпощадний, вредна привичка, вищеприведені відомчі рішення, жилий, підсказати, посторонній, приводити приклади, прикладати зусилля, садік, горка, стальний, круглорічний, палочка, взлетіти, взірватися, виставочний, газовщик, зав'янути, зварка, поставщик, появитися, признак, приналежність, рішив задачу, співставляти, болільщик, угощати, заготовка продуктів, об'яснив, перевозка товарів.

7.Відредагуйте слова та словосполучення, уникаючи русизмів.

не хватає часу, мені прийдеться так поступити з ним, вибрось цю грязну тряпку в мусорник, аренда, грузчик, мені все рівно, смотрова площадка, почтова відкритка, вирішили единодушно, жемчуг, жолудок, здача, карочє, кісточка для малювання, командировка, коньки, лезвіє для бриття, лента для волосся, лишній раз, мягкий, молодожони, напиток, осторожно, іти пішком, пограничник, таможенник, полоска, смілий поступок, прививка, бодрий, виключатель, возмущатись, горбушка хліба, одинаковий, позвоночник, багажна полка, ділити пополам, попугай, резина, рижий, склон, суматоха, тормоз, чуть-чуть, заколоти булавку, добавити води, кірпіч, тоже, ловкий хлопець, мусорозвалка.

8.Перекладіть текст, дотримуючись усіх норм культури української мови.

Причина успеха персональних компьютеров

В настоящее время индустрия производства компьютеров и програмного обеспечения для них являетсяо дной из наиболее важных сфер экономики развитых стран. Ежегодно в мире продаются десятки миллионов компьютеров. Только в США объем продаж компьютеров, услуг и програмного обеспечения составляет десятки миллиардов долларов и постоянко продолжает расти. Этопроисходит по нескольким причинам: простота и пользования; возможность индивидуального взаимодействия с компьютером без каких-либо посредников и ограничений; относительно высокие возможности по переработке информации; наличие програмного обеспечения, охватывающего практически все сферы человеческой деятельности.

 

Практичне заняття №15

Тема:Студентський проект.

Удосконалення власного мовлення.

Мета: вдосконалювати проведення діагностичної роботи власного мовлення студента з погляду його культури, загальної грамотності, стилістичної диференціації; проектування змісту, форм і методів удосконалення мовної і мовленнєвої компетенції студента;навчити розроблятипроект поглиблення власних знань з мови й мовлення і вдосконалення відповідних умінь,навичок, усунення виявлених недоліків; самостійно здійснювати розроблений проект та захищати його.

Обладнання:

пам’ятки «Як працювати над проектом», «Етапи навчального процесу на занятті в контексті проектної технології», «Характеристика складових частин презентаційних матеріалів», теми студентських проектів.

План:

 

1.Загальні аспекти творчо-проектної роботи.

2.Проведення студентами діагностичної роботи щодо власного мовлення з погляду його культури,загальної грамотності,стилістичної диференціації.

3.Підготовка до розробки творчого проекту.

4.Захист творчих проектів.

 

ЗАВДАННЯ ДЛЯ ВИКОНАНННЯ

Створити творчий проект за однією з поданих тем:

 

1.Біблійна мудрість:учора,сьогодні й завжди.

2.Про що розповідають наші імена.

3.«Нема на світі України, немає другого Дніпра» (Т.Шевченко).

4.Таланти твої, Україно.

5. Пісня - душа народу.

6.Пташок упізнають по співу, а людей - по словах.

7.Україна в колі світового (народного) мистецтва.

8.Передайте нащадкам свій скарб - рідну мову.