Правила емпатійного слухання.

1. Тактика спілкування
Тактика спілкування - реалізація в конкретній ситуації комунікативної стратегії на основі володіння конкретних комунікативних умінь: говорити і слухати.
Позиції в спілкуванні виділяють наступні:
Доброзичливість і ворожість
1.Доброжелательние позиції прийняття співрозмовника.
2.Нейтральная позиція.
3.Враждебная позиція неприйняття співрозмовника.
Домінування - підпорядкування.
1.Доменірованіе або «спілкування зверху».
2. «Спілкування на рівних»
3.Подченіе або «спілкування знизу».
2.Общеніе як сприйняття людьми один одного
Процес сприйняття однією людиною іншої виступає як обов'язкова складова частина спілкування і складає те, що називають перцепцією (сприйняттям). Людина вступає в спілкування завжди як особистість і іншою людиною - партнером по спілкуванню, він теж сприймається як особистість.
Одним з найпростіших способів спробувати зрозуміти іншу людину є уподібнення себе йому - ідентифікація. Це спроба поставити себе на місце іншого («не роби іншому того, чого не хотів би, щоб робили тобі»).
Встановлено тісний зв'язок між ідентифікацією і іншим близьким за змістом явищем - емпатією.
Емпатія - спосіб сприйняття людини, але це не раціональне осмислення проблем іншого (взаєморозуміння), а прагнення емоційно відгукнутися на його проблеми, співчувати іншому.
Виділяють три рівні розвитку емпатії:
1. Нижчий рівень - своєрідна сліпота до стану, переживань іншого.
2. Середній рівень - у процесі спілкування у людини виникають уривчасті уявлення про переживання співрозмовника.
3. Високий рівень - уміння відразу ввійти в стан співрозмовника, відчути його переживання протягом усього спілкування.
Логічна форма пізнання себе та інших людей - рефлексія. Це спроба логічного аналізу своєї поведінки і стану або поведінки та особливостей іншої людини. Процес розуміння один одного може ускладнюватися й ускладнюватиметься через рефлексії. Тут під рефлексією розуміється усвідомлення діючим індивідом того, як він сприймається партнером по спілкуванню. Це своєрідно подвоєний процес дзеркальних відображень один одного (уявлення про те, як інша людина розуміє мене).
Є деякі фактори, які заважають правильно сприймати і оцінювати людей. До них можна віднести:
1. Ефект попереднього знайомства. Наявність заздалегідь заданих установок, оцінок, переконань, які є у Вас задовго до того, як реально почався процес сприйняття і оцінювання іншої людини. Наприклад, Вам розповідали, що ця людина не чесний і Ви ще не спілкуючись з ним особисто вже чекаєте, що він вас може обдурити.
2. Ефект стереотипу. Наявність вже сформованих стереотипів, відповідно до яких інша людина заздалегідь відносяться до певної категорії, і Ви в процесі спілкування маєте установку на пошук рис, що підтверджують правильність вашої стереотипноїустановки.
3. Ефект квапливості. Прагнення робити передчасні висновки про особистості оцінюваного людини до того, як про нього отримана достовірна вичерпна інформація.
4. Ефект структурування. Беззвітне структурування особистості іншої людини. Логічно об'єднуються в цілісний образ тільки строго певні особистісні риси, а всяке поняття, яке не вписується в образ, що склався, відкидається. Наприклад, якщо людина запальна, неакуратний - значить він поганий. При цьому те, що він добрий і чесний не враховується.
5. Ефект «ореола»-початкове ставлення до якоїсь однієї приватної характеристиці особистості переноситься на весь спосіб людини, а потім це загальне неповне враження про людину впливає на оцінку окремих його якостей. Так, якщо на початку знайомства чоловік справив враження дуже доброго, то надалі всі його вчинки, які спростовують це враження, все одно будуть сприйматися як прояв своєрідної доброти.
6. Ефект проектування - іншій людині приписуються за аналогією з собою свої власні якості і почуття.
7. Ефект первинності - перша почута або побачена інформація про людину або подію, залишається дуже істотною або малозабиваемой і здатна впливати на все наступне відношення до цієї людини.
8. Ефект власного настрою. На сприйняття іншої людини Вами впливає Ваше власний настрій. Якщо воно похмуре - перше враження про співрозмовника може стати негативним, якщо настрій хороший, то і співбесідник вам сподобається.
9. Ефект глухоти. Відсутність бажання і звички прислухатися до думки інших людей, прагнення покладатися тільки на власне враження про людину.
10. Ефект консерватизму. Відсутність змін у сприйнятті і оцінках людей, які змінилися з часом. Тобто коли одного разу складене думка не змінюється, незважаючи на те, що накопичується про нього нова інформація.
11. Ефект останньої інформації. Отримання останньої негативної інформації про давно знайомому Вам людиною може вплинути на Ваше ставлення до нього. Може перекреслити все колишнє сформовану думку про нього.
Важливе значення для більш глибокого розуміння того, як люди сприймають і оцінюють один одного, має явище каузальної атрибуції. Каузальна атрибуція - це пояснення суб'єктом причин і методів поведінки інших людей.
Процеси каузальної атрибуції підкоряються наступним закономірностям, які впливають на розуміння людьми один одного:
1. Ефект супроводжуючих подій - ті події, які часто повторюються і супроводжують спостережуване явище, передуючи йому. Звичайно розглядаються як його можливі причини.
2. Ефект незвичайності - якщо той вчинок, який ми хочемо пояснити, незвичайний, і йому передувало якесь унікальне подія, то ми схильні саме ця подія вважати основною причиною вчинку.
3. Ефект рівноймовірно можливостей. Неправильне пояснення вчинків часто буває тоді, коли є багато різних, рівноймовірно можливостей для інтерпретації поведінки і людина, що пропонує своє пояснення, вільний вибирати варіант, який його більше влаштовує.
4. Ефект недооцінки ситуації. Недооцінюються особливості ситуації, що спровокувала той чи інший вчинок, і переоцінюється вплив рис характеру. Поведінка інших людей ми часто схильні пояснювати, наприклад, складністю їх характеру, а свою поведінку - як результат впливу ситуації. Таким чином, часто від інших людей очікують, що вони мають самі відповідати за свої вчинки, в той час як відповідальність за власні вчинки перекладається на обставини.
5. Ефект впливу культури. Західне світогляд схильне вважати, що люди, а не ситуації є причиною подій. Східна філософія часто трактує поведінку, як результат ситуації, впливу ззовні, обумовленості подій. Понад.
Зворотній зв'язок у спілкуванні - це повідомлення, адресоване іншій людині, про те, як Ви його сприймаєте, що відчуваєте у зв'язку з Вашим ставленням.
Правила зворотного зв'язку:
1. Правило конкретності. Треба говорити людині, з яким саме поведінкою і вчинками пов'язано твоє те чи інше ставлення до нього.
2. Правило можливості змін. Якщо говорити співрозмовникові про те, що Вам у ньому не подобається, треба намагатися в основному відзначати ті характеристики, які ваш співрозмовник міг би за бажання змінити.
3. Правило безоціночне. Не слід давати вголос оцінок співрозмовнику як особистості. Зворотній зв'язок - це не інформація для співрозмовника про те, що він із себе представляє, на Вашу думку, це більшою мірою відомості, необхідні Вам про себе у зв'язку з цією людиною. Це інформація про те, як саме Ви сприймаєте даної людини, що Вам у ньому подобається чи не подобається. Ваш співрозмовник, частіше за все не налаштований слухати Вашу думку з приводу специфіки його характеру.