Класифікація машини інженерного озброєння.

Землекопальні машини – призначені для механізованого відривки траншей, ходів сполучення, котлованів при обладнанні позицій військ і пунктів управління:

- швидкохідна траншейна машина БТМ – 3;

- військові одноковшові екскаватори Е – 305в; ЕОВ – 4421;

- полкова землекопальна машина ПМЗ – 2;

- танковий бульдозер БТУ – 55.

Дорожні машини призначені для механізованого прокладання колонам шляхів, улаштування з'їздів до мостів, переправ, а також для улаштування проходів через природні перешкоди:

- інженерна машина розгородження ІМР

- шляхопрокладач БАТ – 2;

- шляхопрокладач ПКТ.

Мостоукладачі та механізовані мости призначені для улаштування мостових переході через канали, вузькі річки, балки та інші вузькі перешкоди для переходу танків і військової техніки:

- важкий механізований міст ТММ – 3;

- танковий мостоукладач МТУ – 20, МТУ-72.

Переправочно - десантні машини призначені для десантної переправи військ і бойової техніки під час форсування водних перешкод:

- гусеничні плаваючі транспортери ПТС – 2;

- гусеничний самохідний паром ГСП.

Мінні загороджувачі призначені для механізованого встановлення мін:

- причіпний мінний загороджувач ПМЗ – 4;

- гусеничний загороджувач ГМЗ-2.

Установки розмінування призначені для пророблення проходів у мінних полях:

-УР-77. УР-67.

Колісні мінні трали призначені для розвідки протитанкових мінних полів і пророблення у них колійних проходів.

- мінний трал КМТ – 5м; 7;

- мінний трал КМТ – 6; 10.

Заключення.

"Сапери приступили до розмінування..." У товкотнечі життя ми якось і не задумуємося над цими ледве не щодня звучащими по радіо словами. Як не задумуємося і над тим, що є хтось, для кого боротьба з цим смертоносним винаходом людства є повсякденною роботою...

Так, останнім з поля бою іде сапер. Через півроку після закінчення Великої Вітчизняної війни, 23 листопада 1945 р., маршал інженерних військ М. Воробйов доповідав Наркому оборони СРСР про те, що завдання уряду по суцільному розмінуванню місцевості і важливих об'єктів народного господарства в основному виконані, при цьому зібрано і знищено 41.950 тис. різних мін і 44.560 тис. артилерійських снарядів, авіабомб і гранат. Без малого 100 мільйонів вибухонебезпечних предметів знешкодили сапери тільки до кінця 1945 року!

А скільки їх залишилося лежати в нашій землі? Скільки лежить дотепер? Сапери і сьогодні усе ще на тій війні. Щорічно вони знищують понад 100 тис. вибухонебезпечні предмети, що залишилися з тих часів. Не говорячи вже про війни і конфлікти, що прогриміли на території колишнього СРСР в останні роки.

Славна історія інженерних військ продовжується в справах сьогоднішніх спадкоємців петровських понтонерів.

Стає чимало питань, зв'язаних з удосконалюванням оргштатної структури, оснащенням новими інженерними засобами. Життя підказує, наприклад, що в штатній організації інженерних військ мирного часу необхідно мати бойові частини, здатні виконувати задачі по прикриттю Державного кордону, забезпеченню бойової підготовки і повсякденної діяльності військ. На думку фахівців, виправдали себе і заслуговують впровадження окремі інженерні формування, призначені для ліквідації наслідків стихійних лих, аварій на АЕС і підприємствах хімічної промисловості.

Особливе місце приділяється зараз створенню інженерних комплексів для оснащення мобільних сил. Вони розробляються на високоманевренних базових шасі з урахуванням вимог по аеротранспортабельності і повинні мати якісно нові характеристики і високу бойову ефективність.

Викладач кафедри загальновійськової підготовки

працівник ЗС України

М.О. КОПТЯЄВ

Заняття № 3(РХБЗ)

Вступ

Окремі спроби застосувати хімічні засоби ураження (отруйні речовини) у військових цілях мали місце на протязі всієї історії війн.

Хімічна зброя вперше отримала широке застосування в ході Першої світової війни 1914-1918 років. Так, протягом п’ятихвилинної газобалонної атаки 22 квітня 1915 року, загинуло близько 6 тисяч чоловік, а 15 тисяч отримали ураження різного ступеня.

З початком застосування отруйних речовин був здійснений поштовх в розвитку сил та засобів захисту від них. Сформовані в той час газові батальйони складали підґрунтя для становлення та розвитку хімічних військ. Удосконалення хімічного спостереження та оповіщення, створення фільтруючих протигазів, покращення протигазової підготовки військ та постачання у війська протигазів започаткувало розвиток хімічної служби. В 1918 році з’являються перші зразки захисного одягу проти ураження отруйними речовинами, а також застосовується хлорне вапно для дегазації місцевості та предметів, отримують широкий розвиток вогнеметні та димові засоби.

В період між першою і другою світовими війнами синтезовано отруйні речовини нервово-паралітичної дії, відбулися зміни в технічних засобах застосування отруйних речовин, з’явилися перші виливні прилади на літаках, авіаційні хімічні бомби, хімічні фугаси. В зазначений період були закладені основи сучасної організації хімічної служби.

Практика другої світової війни показала, що хімічна служба була однією зі служб, яка забезпечувала бойові дії військ. Вона організовувала протихімічний захист, димове маскування, ураження противника вогнеметною зброєю, забезпечення військ хімічним майном. Великий успіх мали вогнеметні та димові підрозділи.

З появою ядерної та нових видів хімічної і бактеріологічної (біологічної) зброї, об’єктів атомної енергетики та підприємств із сильнодіючими отруйними речовинами, перед хімічними військами постали більш складні завдання.

Значний стрибок був здійснений в розвитку озброєння та техніки хімічних військ.

Великий обсяг і складний характер робіт був виконаний хімічними військами при ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Вони складали близько половини загальної чисельності угруповання військ, що розміщались в 30 кілометровій зоні ліквідації наслідків аварії.

Наказом Міністра оборони України №34 від 14 лютого 1994 року, хімічні війська відповідно до їх призначення та завдань, перейменовано у війська радіаційного, хімічного, біологічного захисту Збройних Сил України.

З часів проголошення незалежності України та створення її Збройних Сил особовий склад військ РХБ захисту знешкодив понад 40000 вибухових пристроїв, частина яких була споряджена отруйними речовинами. Вони брали участь у гасінні понад 200 лісових пожеж, локалізували наслідки аварій на об’єктах із сильнодіючими отруйними речовинами.