Розрахунок основних показників роботи станції

Середній простій транзитного вагона без переробки визначається по формулі:

 

_, (3.2)

 

де – сумарні вагоно-години простою всіх транзитних без переробки вагонів, що прослідують станцію в транзитних поїздах;

– загальна кількість транзитних вагонів, що проходять станцію.

Сумарні вагоно-години простою визначаються за допомогою таблиці 3.4.

 

Таблиця 3.4 – Розрахунок простою транзитних вагонів без переробки
№ поїздів	Призначення	Час прибуття	Час відправл.	Простій	Склад поїзду	Поїздо-год.

Простій транзитного вагона з переробкою укрупнено складається з наступних елементів:

 

, (3.3)

 

де – простій вагонів у парку прийому від прибуття до подачі на гірку;

– середній час розформування состава;

– час перебування вагона у сортувальному парку, включаючи простій під накопиченням і в чеканні розформування;

– середній час перебування на станціі при формуванні составів;

– перестановка в парк відправлення;

– середній час простою вагона від виставляння до відправлення.

Значення простою вагона у парку прийому визначається за допомогою допоміжної таблиці 3.5

 

 

Таблиця 3.5 – Розрахунок простою вагонів, що переробляються по прибуттю
№ поїзда	Час прибуття	Склад поїзда	Час виводки з парку	Простій	Вагоно-годони

 

Звідси

 

,(3.4)

 

Значення визначається як середньозважене значення гіркового інтервалу з урахуванням розформування поїздів як із парку прийому, так і з приймально-відправних паркув.

 

(3.5)

 

де і – кількість составів, розформованих відповідно з парку прийому і приймально-відправного;

і – гірковий інтервал при взятті составу з парку прийому або приймально-відправного парку;

– кількість вагонів у складах поїздів різних призначень, що надійшли у розформування.

За допомогою таблиці 3.6 встановлюємо значення t_н.

 

Таблиця 3.6 – Розрахунок простою вагонів під накопиченням
Призначення	Вагого-години накопичення	Кількість відправлених вагонів	Простій
транзитних	місцевих	транзитних	місцевих
А
А1
А2
І т.д.
Усього

 

Значення визначається як середньозважена величина

, (3.6)

 

де – кількість сформованих одногорупних, двогрупних, і збірних поїздів;

– час на закінчення формування поїздів відповідної категорії, год;

– середній час на перестановку сформованого составу в парк відправлення, год.

Середній простій вагонів, що переробляються і місцевих у парку відправлення () визначається аналогічно визначенню .

Таблиця 3.7 – Розрахунок простою вагонів, що переробляються по відправленню № поїзда Час виставлення Склад поїзда, ваг Час відправлення Простій, год Вагоно-години                         Разом

 

Звідси

 

. (3.7)

 

Простій місцевого вагона складається з наступних елементів:

 

,(3.8)

 

де – середній час очікування подачі, год.

– середньозважене значення витрати часу на подачу-забирання вагонів на вантажні фронти;

– середній час перебування місцевого вагона на ВФ, год.

Середній простій місцевого вагона, що доводиться на одну вантажну операцію:

 

,(3.9)

де – коефіцієнт здвоєних операцій:

 

, (3.10)

 

де – навантаження і вивантаження, ваг.;

– кількість місцевихї вагонів.

Норма робочого парку:

 

,(3.11)

 

Управління станцією

Структура адміністративно-оперативного керування розробляється з розрахунком експлуатаційних особливостей станції К, на основі матеріалів філіалу кафедри керівних документів по нормуванню чисельності штату працівників сортувальної станції.

Оптимальна технологія роботи сортувальної станції залежить від правильної організації оперативного командування при виконанні станційних процесів.

Роль головного об´єкту по управлінню поїзної роботи на станції відіграє начальник станції (ДС), якому безпосередньо підпорядковуються зам. начальника станції (ДСЗ), головний інженер станції (ДСГ), бухгалтерія та відділ кадрів.

Беручи до уваги великий об´єм роботи на сортувальній станції К ведена посада – маневровий диспетчер (ДСЦ), на якого покладається обов´язок по управлінню маневровою роботою в сортувальній системі (головним чином розформування-формування поїздів) і який підпорядковується зам. начальника.

В прямому підпорядкуванні у нього знаходяться чергові по парку формування (ДСПП), гірки (ДСПГ) і оператори центральної технічної контори (СТЦОІД), в оперативному - черговий по станції (ДСП), якому підпорядковуються пункти технічного обслуговування (ПТО) і пункт комерційного обслуговування (ПКО) парків прийому і відправлення.

Через них маневровий диспетчер забезпечує керівництво всієї маневрової роботи по поїздоутворенню і обслуговування під´їздних колій і вантажно-розвантажувальних фронтів.

Висновок

В ході розробки курсового проекту були виконані розрахунки роботи основних показників сортувальної станції.

Основним завданням сортувальної станції є пропуск транзитних поїздів з переробкою та без переробки, формування-розформування составів, незначна робота з місцевими вагонами.

Курсовий проект містить розробки технологічних графіків опрацювання транзитних поїздів без переробки, з переробкою, составів свого формування. Були проведені розрахунки по нормуванню елементів гіркового циклу, операцій на гірці, розрахована її переробна спроможність. В роботі був проведений розподіл роботи між локомотивами гірки та на витяжках, розроблено технологічні карти і визначено кількість подач-забирань місцевих вагонів.

Одним із основних завдань курсового проекту була розробка графічної моделі станції і розрахунок її основних показників.

Заключним етапом роботи була розробка структурної схеми управління станцією та визначення виробничо-фінансової діяльності сортувальної станції К.

В останньому розділі приведена оцінка розробленої технології роботи сортувальної станції.

Робота над курсовим проектом охопила майже весь об’єм роботи, який виконує кожна окрема сортувальна станції. В процесі його розробки була можливість вирішувати проблеми, які стосуються оптимізації технології роботи станції та запропонувати власні ідеї щодо підвищення якості експлуатаційної роботи. Для вдосконалення технології роботи сортувальної станції потрібний розвиток організації станції.

Вдосконалення технічного оснащення, механізація та автоматизація сортувального процесу призводить до засобів використання АСУ, яке, в свою чергу, дає можливість вибору розпуску составів з гірки, оперативну корекцію плану формування, оптимізації маневрової роботи – формування поїздів.

Принципи технологічної роботи станції включають в себе паралельний розпуск составів, диспетчерське керівництво формування-розформування составів, автоматизацію операцій.

Здійснення цього дозволить підвищити переробну спроможність сортувальної станції.