Методика формування іншомовної фонетичної навички. Основні методичні положення для самостійного опрацювання та практичного використання

Відомо, що фонетичний аспект мовлення супроводжує всі види мовленнєвої діяльності – аудіювання – говоріння, читання – письмо. Відсутність сформованої фонетичної навички призводить до неможливості зрозуміти іншого і бути зрозумілим не лише в процесі безпосереднього спілкування, а і в спілкуванні, опосередкованому текстами.

Саме така роль фонетики у формуванні комунікативних вмінь і обумовлює важливість компетентного підходу вчителя до розуміння цілого ряду питань формування фонетичної навички і володіння певними прийомами навчання учнів.

Зважаючи на інтегрований характер фонетичного аспекту в оволодінні іноземною мовою (ІМ), на всіх етапах навчання одним із завдань уроків є завдання (мета) навчання учнів оволодінню фонетичними навичками, і тому вчителю-початківцю пропонується формулювання задач фонетичного аспекту:

· Вчити слухати слова (словосполучення, фрази) зі звуком […], повторювати їх, звертаючи увагу на …;

· Вчити ідентифікувати звук, відомий за певними характеристиками;

· Вчити бачити і знати букво-звукові відповідності (на прикладах слів);

· Вчити диференціювати звуки за відповідними значеннями;

· Вчити ставити запитання з підтримкою інтонації питального речення (до малюнка, предметів, погоди тощо);

· Формувати рецептивні та продуктивні інтонаційні навички;

· Активізувати фонетичні та інтонаційні навички в процесі проведення фонетичної зарядки, читанні, повторенні слів, речень.