Класифікація банківських операцій.

Комерційні банки мають здійснювати такі групи угод:

— банківські операції, які складають безпосередній предмет діяльності;

— угоди, які мають допоміжне значення та служать для забезпечення організаційних та матеріальних передумов роботи банку (закупка паперу, канцелярського приладдя, оренда приміщення тощо);

— інші небанківські угоди, не заборонені законом, але не включені до попередніх груп (наприклад, застосу­вання інших підприємств та організацій).

Відповідно до ст. З Закону України «Про банки і банків­ську діяльність» банки можуть виконувати такі операції:

— залучення і розміщення грошових вкладів та кредитів;

— здійснення розрахунків за дорученням клієнтів, банків-кореспондентів та їх касове обслуговування;

— ведення рахунків клієнтів і банків-кореспондентів;

— фінансування капітальних вкладень за дорученням власників або розпорядників інвестованих коштів;

— випуск платіжних документів і цінних паперів (чеків, акредитивів, акцій, облігацій, векселів тощо);

— купівля, продаж і зберігання платіжних документів, цінних паперів, а також операції з ними;

— видача поручительств, гарантій та інших зобов'язань за третіх осіб, що передбачають їх виконання у гро­шовій формі;

— придбання права вимоги з поставки товарів і надання послуг, прийняття ризику виконання таких вимог та інкасація цих вимог (факторинг);

— придбання за власні кошти засобів виробництва для передачі їх в оренду (лізинг);

— купівля в організацій і громадян та продаж їм інозем­ної валюти готівкою і валюти, що знаходиться на ра­хунках і вкладах;

— купівля і продаж в Україні та за кордоном монетар­них металів;

— залучення і розміщення дорогоцінних металів на ра­хунки і вклади та інші операції з цими цінностями, відповідно до міжнародної банківської практики;

— довірчі операції (залучення та розміщення коштів, управління цінними паперами тощо) за дорученням клієнтів;

— надання консультаційних послуг;

— проведення операцій по касовому виконанню держав­ного бюджету за дорученням Національного банку України;

— здійснення інших операцій з дозволу Національного банку України.

Операції, передбачені вищезазначеною статтею, прово­дяться в грошових одиницях, що перебувають в обігу на те­риторії України, в порядку, встановленому Національним банком України.

Будь-яка банківська операція являє собою одну або де­кілька цивільно-правових угод. Як правило, в поняття бан­ківської операції включаються не тільки юридичне значимі, але й ціла низка фактичних дій, пов'язаних з бухгалтер­ським оформленням таких угод.

До числа характерних ознак, притаманних всім банків­ським операціям, можна віднести:

по-перше — тривалий характер ділових зв'язків;

по-друге — довірчий характер банківських операцій (він виявляється, наприклад, в праві банкіра відмовити клієнту в кредитуванні, якщо у банка є сумніви щодо його платоспроможності);

по-третє — фактична нерівність банківського підприєм­ства та його клієнта;

по-четверте — стандартні форми банківських операцій, що здебільшого пояснюється масовим та однотипним характером останніх;

по-п'яте — однотипність правового регулювання банків­ських операцій в різних країнах, що є результатом різноманітних методів уніфікації права, які регламен­тують кредитні та розрахункові відносини. Свого часу відомим вченим-юристом М. М. Агарковим була запропонована класифікація банківських угод у відпо­відності з функціями банку, з якої випливає, що банку при­таманні три основні функції:

1) утворення коштів (пасивні операції);

2) надання кредиту (активні операції);

3) сприяння платіжному обороту.

Цю класифікацію було враховано при визначенні класи­фікації банківських операцій банківським законодавством України.

1) активні операції:

— надання кредитів банкам;

— надання кредитів юридичним особам;

— надання кредитів фізичним особам;

— придбання права вимоги з поставки товарів і надання послуг, прийняття ризику виконання таких вимог та інкасація цих вимог (факторинг);

— вкладення коштів у статутні фонди інших юридичних осіб.

2) пасивні операції:

— залучення депозитів юридичних осіб;

— залучення депозитів фізичних осіб;

— отримання кредитів від банків;

— випуск цінних паперів (облігацій, ощадних сертифіка­тів тощо).

3) операції з готівкою:

— касове обслуговування клієнтів;

— перевезення грошово-валютних цінностей.

4) розрахункові операції:

— ведення рахунків клієнтів (резидентів) та здійснення розрахунків за їх дорученням (у національній валюті України);

— ведення розрахунків банків-кореспондентів (резиден­тів) та здійснення розрахунків за їх дорученням (у національній валюті);

— проведення операцій по касовому виконанню держав­ного бюджету, в тому числі ведення бюджетних ра­хунків клієнтів та рахунків державних позабюджет­них фондів за дорученням Національного банку Ук­раїни і Головного управління Державного казначей­ства Міністерства фінансів України;

5) операції з валютними цінностями:

— ведення валютних рахунків клієнтів;

— неторгові операції;

— встановлення прямих кореспондентських відносин з іноземними банками;

— встановлення кореспондентських відносин з інозем­ними банками (робота через кореспондентські рахунки Центру міждержавних розрахунків Національного банку України або через кореспондентські рахунки уповноваженого банку);

— операції з міжнародними торговими розрахунками;

— операції з торгівлі іноземною валютою на внутрішньо­му валютному ринку;

— операції з залучення та розміщення валютних коштів на внутрішньому ринку (здійснюються з резидентами України);

— операції з залучення та розміщення валютних коштів на міжнародних ринках (здійснюються з нерезидента­ми України);

— валютні операції на міжнародних грошових ринках;

— операції з монетарними металами на внутрішньому ринку;

— операції з монетарними металами на міжнародних ринках;

6) інші операції та види діяльності:

— відповідальне збереження цінностей клієнтів банку;

— фінансування капітальних вкладень за дорученням власників або розпорядників інвестованих коштів;

— видача поручительств, гарантій та інших зобов'язань за третіх осіб, що передбачають їх виконання у гро­шовій формі;

— придбання за власні кошти засобів виробництва для передачі їх в оренду (лізинг);

— довірчі операції (залучення та розміщення коштів, управління цінними паперами тощо) за дорученням клієнтів;

— купівля, продаж і зберігання платіжних документів, цінних паперів, а також операції з ними;

— купівля, продаж і зберігання державних цінних папе­рів, а також операції з ними;

— надання консультаційних послуг;.

— відкриття філій банку на території України;

— відкриття філій, представництв банку за межами Ук­раїни.

Основними з перерахованих банківських операцій є ак­тивні та пасивні.

Стосовно спеціальної правоздатності банків законодав­ством багатьох країн, в т. ч. й України, встановлено такі правила:

1) виключне право банків на здійснення банківських опе­рацій, включаючи ощадні, яке виявляється в забороні всім іншим підприємствам здійснювати зазначені операції. Інші фінансово-кредитні установи мають право здійснювати бан­ківські операції, за винятком ощадних, на підставі ліцензії Національного банку;

2) примусова спеціалізація банків, тобто заборона займа­тися діяльністю в сфері матеріального виробництва та тор­гівлі матеріальними цінностями, а також по всім видам стра­хування, за винятком страхування валютного, кредитного та процентного ризику.

 

[1] Агарков М.М. Основы банковского права. Учение о ценных бумагах. – М.,1994. – С.50.

[2] Олейник О.М. Основи банковского права: Курс лекций. – М.: Юристъ, 1997. – С.23

[3] Банківське право України: Навчальний посібник / За заг. ред. А.О. Селіванова. – К.: Видавничий Дім “Ін Юре”, 2000. – С.48.

[4] Тосунян Г.А., Викулин А.Ю., Экмалян А.М. Банковское право Российской Федерации. Общая часть / Под ред. Б.Н. Топорина. – М.: Юристъ, 1999. – С.221-225.

[5] Олейник О.М. Основы банковского права: Курс лекций. – М.: Юристъ, 1997. – С.16.

[6] Ерпилева Н.Ю. Международное банковское право: понятие, предмет, система // Государство и право. – 2000. - №2. – С.77-85.

[7] Олейник О.М. Основы банковского права: Курс лекций. – М.: Юристъ, 1997. – С.25.

[8] Толковый словарь русского языка /Под ред. проф. Д.Н. Ушакова. – М.,1996. – С.815.

[9] Каган М.С. Человеческая деятельность. – М.: Наука, 1972. – С.45-46.

[10] Ерпилева Н.Ю. Международное банковское право: понятие, предмет, система // Государство и право. – 2000. - №2. – С.77-85.

[11] Банківське право України: Навч. посібник / За заг. ред. А.О. Селіванова. – К.: “Ін Юре”, 2000. – С.48; Лочман Я.О. Аналіз поняття банківської діяльності: правові режими і принципи // Держава і право. – 2000. - №8. – С.282.

[12] Олейник О.М. Основы банковского права: Курс лекций. – М.: Юристъ, 1997. – С.21

[13] Олейник О.М. Основы банковского права: Курс лекций. – М.: Юристъ, 1997. – С.29.

[14] Иванов А.Н. Платежные услуги американских банков // Деньги и кредит. – 1997. - №9. – С.59.