Оцінка стану пацієнта - за алгоритмом авсde. А - прохідність дихальних шляхів (airway)

А - прохідність дихальних шляхів (Airway)

1. Визначте симптоми непрохідності дихальних шляхів: порушення прохідності дихальних шляхів сприяє виникненню парадоксального дихання та участі у диханні додаткових дихальних м'язів; центральний ціаноз є пізнім симптомом непрохідності дихальних шляхів; у пацієнтів, які знаходяться у критичному стані порушення свідомості часто спричиняє порушення прохідності дихальних шляхів (западання язика, м'якого піднебіння).

2. Кисень (> 10 л/хв).

В - дихання (Breathing)

Під час оцінки дихання важливо визначити та лікувати стани, які є безпосередньою загрозою для життя - важкий напад астми, набряк легень, напружений пневмоторакс, гемоторакс.

1.Виявіть ознаки, які можуть свідчити про порушення дихання: надмірна пітливість, центральний ціаноз, робота додаткових м’язів або черевний тип дихання.

2.Визначте ЧД - в нормі це 12-20 дихальних рухів за 1 хвилину.

3.Оцініть спосіб дихання, глибину дихання та перевірте, чи рухи грудної клітки симетричні.

4.Зверніть увагу на надмірне наповнення шийних вен (наприклад, при важкій астмі або напруженому пневмотораксі), наявність та прохідність плеврального дренажу та інше.

5.Проведіть аускультацію та перкусію легень.

6.Визначте положення трахеї - її зміщення може свідчити про напружений пневмоторакс, фіброз легень або рідину у плевральній порожнині.

С - кровообіг (Circulation)

1.Оцініть колір шкіри на відкритих частинах (кисті): синя, рожева, бліда або мармурова.

2.Оцініть температуру кінцівок: холодна чи тепла.

3.Оцініть капілярне наповнення - в нормі до 2 сек. Збільшене капілярне наповнення може вказувати на знижену периферійну перфузію.

4.Оцініть наповнення вен - можуть бути помірно наповнені або запалі при гіповолемії.

5.Визначте ЧСС. Знайдіть периферійний пульс та пульс на великій артерії, оцініть його наявність, частоту, якість, регулярність та симетричність.

6.Виміряйте артеріальний тиск.

7.Вислухайте тони серця.

D – неврологічні порушення. (Disability)

Найчастіше причинами порушень стану свідомості є важка гіпоксія, гіперкапнія, ішемія мозку або застосування лікарських засобів із седативним ефектом або анальгетиків.

1.Оцініть зіниці (діаметр, симетричність, реакція на світло).

2.Швидко оцініть стан свідомості пацієнта за шкалою AVPU: Alert (орієнтується), Vocal (реагує на голос), Pain (реагує на біль), Unresponsive (не реагує на жодні подразники). 3.Визначте рівень глюкози, щоб виключити гіпоглікемію.

Е – огляд травмованого з голови до п’ятки (Exposure)

1.Зберіть детальний анамнез у пацієнта, його рідних, друзів.

2.Ознайомтесь з медичною документацією пацієнта: перевірте показники життєвих параметрів та їх зміни у динаміці, перевірте, які лікарські засоби він приймає

Способи забезпечення прохідності дихальних шляхів через:

- очищення ротової порожнини пальцем або відсмоктувачем;

- висунення нижньої щелепи;

- застосування повітряводу;

- ендотрахеальної інтубації;

- використання ларингеальної маски.

Шейный воротник Шанца- измерить расстояние от подбородка до грудины, либо от угла скуловой кости до ключицы;

Воротник накладывают 2 человека – один фиксирует голову, другой аккуратно подводит воротник под шею.

· Подвести под шейный отдел позвоночника шину при помощи помощников. Поворачивать голову категорически запрещается

· Зафиксировать шину, не меняя положения головы

· Убедиться, что шина не мешает глотать, дышать.

· Переложить его на жесткие носилки

• Обезболить пострадавшего. Шкала тяжкості ком ГЛАЗГО

1. РОЗПЛЮЩЕННЯ ОЧЕЙ	Бали	3. МОТОРНА АКТИВНІСТЬ	Бали
Розплющує спонтанно		Виконує інструкції
Розплющує на голос		Локалізує біль
Розплющує на біль		Відходить від болю
Не розплющує		Згинає на біль
Розгинає на біль
2. ВІДПОВІДЬ НА ЗАПИТАННЯ	Реакція відсутня
Орієнтований		СУМАРНА ОЦІНКА
Контактний, але дезорієнтований		Ясна свідомість
Незв’язні слова		Оглушення	13-14
Нечленороздільні звуки		Сопор	9-12
Немає звуків		Кома	4-8

ТЯЖЕЛАЯ ЧЕРЕПНО-МОЗГОВАЯ ТРАВМА У ДЕТЕЙ

1. По показаниям - реанимационные мероприятия.

2. При сохраненном сознании, сопоре или коме I ст. - ингаляция 100% кислорода через лицевую маску, носовой катетер или ларингеальную маску; при коме II-III ст., неадекватном газообмене интубация трахеи и перевод на ИВЛ с подачей 60-80% кислорода.

3. Иммобилизация: воротник Шанца или Филадельфия, горизонтальное положение на твердой ровной поверхности.

4. При нестабильной гемодинамике – добутамин 3-5 мкг/кг/мин или норадреналин – 0,2-2 мкг/кг/мин

5. Катетеризация магистральных сосудов.

6. Иинфузия ПСК со скоростью 15-20 мл/кг/ч.

7. Для профилактики отека-набухания мозга – сорбилакт 6-8 мл/кг в/венно медленно, L-лизина эсцинат: у детей в возрасте 1 -5 лет - 0,22 мг/кг, 5-10 лет - 0,18 мг/кг, 10-14 лет - 0,15 мг/кг, старше 14 лет - 0,12 мг/кг с 0,9% раствором натрия хлорида внутривенно медленно

8. При возбуждении и судорогах - бензодиазепины (реланиум, сибазон, сибазон) в дозе 0,2-0,5 мг/кг внутримышечно, при продолжающемся приступе с нарушением акта глотания - тиопентал натрия 5-7 мг/кг внутривенно (1% раствор), лазикс 2-3 мг/кг внутримышечно или внутривенно.

9. Магния сульфат в дозе 25 мг/кг в 50-100 мл изотонического р-ра мл в/венно медленно.

10. Обезболивание: ренальган 0,5-5,0 мл с диазепамом – 0,2-0,3 мг/кг в/мышечно.

11. Профилактика аспирационного синдрома – ларингеальная маска, интубация, прием Селика.

12. Нейропротекция

13. Госпитализация в нейротравматологическое (нейрохирургическое) отделение или ОИТ.

УШИБ ГОЛОВНОГО МОЗГА У ДЕТЕЙ

1. По показаниям - реанимационные мероприятия.

2. При сохраненном сознании, сопоре или коме I ст. - инсуфляция 100% кислорода через лицевую маску, носовой катетер или ларингеальную маску; при коме II-III ст., неадекватном газообмене - интубация трахеи и перевод на ИВЛ с подачей 60-80% кислорода.

3. Иммобилизация: воротник Шанца или Филадельфия, горизонтальное положение на твердой ровной поверхности.

4. При нестабильной гемодинамике – добутамин 3-5 мкг/кг/мин или норадреналин – 0,2-2 мкг/кг/мин

5. Катетеризация магистральных сосудов.

6. Иинфузия ПСК со скоростью 15-20 мл/кг/ч.

7. Для профилактики отека-набухания мозга – сорбилакт 6-8 мл/кг в/венно медленно, L-лизина эсцинат: у детей в возрасте 1 -5 лет - 0,22 мг/кг, 5-10 лет - 0,18 мг/кг, 10-14 лет - 0,15 мг/кг, старше 14 лет - 0,12 мг/кг с 0,9% раствором натрия хлорида внутривенно медленно

8. При возбуждении и судорогах - бензодиазепины (реланиум, сибазон) в дозе 0,2-0,5 мг/кг внутримышечно, при продолжающемся приступе с нарушением акта глотания - тиопентал натрия 5-7 мг/кг внутривенно (1% раствор), лазикс 2-3 мг/кг внутримышечно или внутривенно.

9. Магния сульфат в дозе 25 мг/кг в 50-100 мл изотонического р-ра мл в/венно медленно.

10. Обезболивание: ренальган 0,5-5,0 мл с диазепамом – 0,2-0,3 мг/кг в/мышечно.

11. Профилактика аспирационного синдрома – ларингеальная маска, интубация, прием Селика.

12. Нейропротекция

13. Госпитализация в нейротравматологическое (нейрохирургическое) отделение или ОИТ.

УШИБ ГОЛОВНОГО МОЗГА СО СДАВЛЕНИЕМ У ДЕТЕЙ

1. По показаниям - реанимационные мероприятия.

2. При сохраненном сознании, сопоре или коме I ст. - инсуфляция 100% кислорода через лицевую маску, носовой катетер или ларингеальную маску; при коме II-III ст., неадекватном газообмене - интубация трахеи и перевод на ИВЛ с подачей 60-80% кислорода.

3. Иммобилизация: воротник Шанца или Филадельфия, горизонтальное положение на твердой ровной поверхности.

4. При нестабильной гемодинамике – добутамин 3-5 мкг/кг/мин или норадреналин – 0,2-2 мкг/кг/мин

5. Катетеризация магистральных сосудов.

6. Иинфузия ПСКсо скоростью 15-20 мл/кг/ч.

7. Для профилактики отека-набухания мозга – сорбилакт 6-8 мл/кг в/венно медленно, L-лизина эсцинат: у детей в возрасте 1 -5 лет - 0,22 мг/кг, 5-10 лет - 0,18 мг/кг, 10-14 лет - 0,15 мг/кг, старше 14 лет - 0,12 мг/кг с 0,9% раствором натрия хлорида внутривенно медленно

8. При возбуждении и судорогах - бензодиазепины (реланиум, сибазон) в дозе 0,2-0,5 мг/кг внутримышечно, при продолжающемся приступе с нарушением акта глотания - тиопентал натрия 5-7 мг/кг внутривенно (1% раствор), лазикс 2-3 мг/кг внутримышечно или внутривенно.

9. Магния сульфат в дозе 25 мг/кг в 50-100 мл изотонического р-ра мл в/венно медленно.

10. Обезболивание: ренальган 0,5-5,0 мл с диазепамом – 0,2-0,3 мг/кг в/мышечно.

11. Профилактика аспирационного синдрома – ларингеальная маска, интубация, прием Селика.

12. Нейропротекция

13. Госпитализация в нейротравматологическое (нейрохирургическое) отделение или ОИТ.

ПЕРЕЛОМ КОСТЕЙ ОСНОВАНИЯ ЧЕРЕПА У ДЕТЕЙ

1. По показаниям - реанимационные мероприятия.

2. При сохраненном сознании, сопоре или коме I ст. - инсуфляция 100% кислорода через лицевую маску, носовой катетер или ларингеальную маску; при коме II-III ст., неадекватном газообмене - интубация трахеи и перевод на ИВЛ с подачей 60-80% кислорода.

3. Иммобилизация: воротник Шанца или Филадельфия, горизонтальное положение на твердой ровной поверхности.

4. При нестабильной гемодинамике – добутамин 0,5-5,0 мкг/кг/мин или норадреналин – 0,05-3 мкг/кг/мин

5. Катетеризация магистральных сосудов.

6. Иинфузия ПСКсо скоростью 15-20 мл/кг/ч.

7. Для профилактики отека-набухания мозга – сорбилакт 6-8 мл/кг в/венно медленно, L-лизина эсцинат: у детей в возрасте 1 -5 лет - 0,22 мг/кг, 5-10 лет - 0,18 мг/кг, 10-14 лет - 0,15 мг/кг, старше 14 лет - 0,12 мг/кг с 0,9% раствором натрия хлорида внутривенно медленно

8. При возбуждении и судорогах - бензодиазепины (реланиум, сибазон) в дозе 0,2-0,5 мг/кг внутримышечно, при продолжающемся приступе с нарушением акта глотания - тиопентал натрия 5-7 мг/кг внутривенно (1% раствор), лазикс 2-3 мг/кг внутримышечно или внутривенно.

9. Магния сульфат в дозе 25 мг/кг в 50-100 мл изотонического р-ра мл в/венно медленно.

10. Обезболивание: ренальган 0,5-5,0 мл с диазепамом – 0,2-0,3 мг/кг в/мышечно.

11. Профилактика аспирационного синдрома – ларингеальная маска, интубация, прием Селика.

12. Нейропротекция

13. Госпитализация в нейротравматологическое (нейрохирургическое) отделение или ОИТ.

4. Збір анамнезу події:

З´ЯСУВАТИ (у оточуючих – якщо вони наявні або у самого постраждалого – якщо він у свідомості):- анамнез та обставини нещасного випадку;

- чи надавалася постраждалому домедична допомога (міжлопатковий удар, прийом Геймліха, серцево-легенева реанімація);

- чи були у постраждалого оперативні втручання на верхніх дихальних шляхах, трахеї;

- чи наявний у постраждалого трахеостомічний отвір;

Оцінка стану серцево-судинної та дихальної системи пацієнта:

- оцінка стану постраждалого за системою АВСD.

Проведення інструментального обстеження:

- визначення АТ;

- визначення Ps;

- реєстрація ЕКГ.

- пульсоксиметрія (визначення сатурації крові киснем (норма – 95%).

Виконання прийому Геймліха – якщо пацієнт у свідомості,

ШВЛ – якщо пацієнт без свідомості.

Якщо постраждалий У СВІДОМОСТІ:

застосування піддіафрагмального поштовху (прийому Геймліха) у вертикальному чи горизонтальному положенні постраждалого.

Слід пам'ятати про те, що негайно після того, як стороннє тіло покине дихальні шляхи, рефлекторно прослідує глибокий вдих, при якому стороннє тіло, якщо воно залишилося в роті, може знову потрапити в гортань, тому стороннє тіло повинно бути негайно вилучено з рота (під контролем зору!).

Якщо пацієнт БЕЗ СВІДОМОСТІ

- спроба видалити стороннє тіло затискачем за допомогою прямої ларингоскопії.

Якщо це не вдається:

- потрійний прийом Сафара (при підозрі на травму ШВХ голова назад не закидається);

- ШВЛ - інтубації трахеї, застосуванням ларингеальної маски, стравохідно-трахеального обтуратора з форсованою вентиляцією легень (в надії на те, що повітря буде проникати навколо стороннього тіла); застосовується 100 % кисень;

- якщо вентиляція неефективна, слід виконати прийом Геймліха (до 5 разів), періодично контролюючи наявність стороннього тіла у порожнині рота (при виражених набряках або в 2-й половині вагітності альтернативою піддіафрагмальному поштовху є грудний поштовх) і знову продовжити ШВЛ, роблячи спроби проштовхування стороннього тіла нижче біфуркації трахеї ендотрахеальною трубкою, поки не стане можливою бронхоскопія або трахеотомія;

- якщо всі перераховані прийоми не є успішними – виконання хірургічної (при різкому дефіциті часу – пункційної) крікотіреотомії) – для швидкої пункції і катетеризації трахеї; при цьому, якщо стороннє тіло розташоване вище місця перетину крікотіреоїдної мембрани, то дихання після розширення розрізу і установки канюлі (якщо така є) відразу полегшується;

- якщо ж стороннє тіло розташоване нижче місця перетину крікотіреоїдної мембрани – необхідно затискачем (або схожим інструментом) видалити його з нижніх дихальних шляхів;

- ШВЛ 100% киснем 10 - 15 л/кг під контролем SpO₂;

- у випадку розвитку клінічної смерті слід діяти за протоколом як при раптовій смерті.

Не можна застосовувати прийом Геймліха:

- при підозрі на травматичне пошкодження ребер і органів грудної порожнини.

- при підозрі на травматичне пошкодження органів черевної порожнини.

- при виражених набряках, огрядним постраждалим або постраждалим, що перебувають у другій половині вагітності. У такому випадку альтернативою піддіафрагмальному поштовху є грудний поштовх.

під час транспортування необхідно забезпечити:

- моніторинг стану потерпілого;

- готовність до проведення реанімаційних заходів;

- готовність до виконання крікотіреотомії;

- проведення медикаментозного супроводу за протоколом при розвитку гіповолемічного шоку або гострої дихальної недостатності.

МЕДИКАМЕНТОЗНА ТЕРАПІЯ

- введення бронхолітиків: теофілін – 10-20 мл 2% розчину (0,2-0,4 г) (при необхідності розводять у 100-150 мл розчину натрію хлориду 0,9%; вводять зі швидкістю 30-50 кр. на хв.);

- введення спазмолітиків: папаверин 2% – 2-4 мл в/в (в 20 мл розчину натрію хлориду 0,9%);

- введення з міорелаксантів: діазепам в/в у початковій дозі 10-20 мг, в подальшому, при необхідності - 20 мг в/м або в/в крапельно ((не більше 6 мл) розводять в 5% розчині глюкози або в розчині натрію хлориду 0,9%);

- введення антигіпоксантів: мілдронат – 5,0 мл в/в, тіотриазолін – 2-4 мл в/в, натрію оксибутират – 20% – 10-20мл в/в крапельно у 5% розчині глюкози, кислота аскорбінова – 1-3 мл 5% розчину для в/в краплинного введення разову дозу розчиняють у 50-100 мл 0,9 % розчину натрію хлориду і вводять в/в зі швидкістю 30-40 крапель за хвилину;

- введення перфузійних розчинів – у випадку тяжкого стану постраждалого: ГЕК 6% - 500мл в/в; глюкоза 5% - 400мл в/в; натрію гідрокарбонат 4% - 200 мл в/в;

- при психомоторному збудженні: діазепам 0,5% – 2-4мл (далі по 2мл в/в до одержання ефекту); натрію оксибутират 20% - 10-20мл в/в крапельно у 5% розчині глюкози;

- введення глюкокортикостероїдів: дексаметазон – 12-20 мг в/в;

- введення салуретиків: фуросемід 1% 20-40мг в/в;

- введення антигістамінних препаратів (при підозрі на розвиток алергічної реакції на органічне стороннє тіло): хлоропірамін – 2% –1-2 мл в/в.

Описання виконання потрійного прийому Сафара

(закидання голови + висування нижньої щелепи + відкривання рота)

Ліву руку розташуйте на лобі постраждалого, праву руку розташуйте під задньою поверхнею шиї і закиньте голову назад. Помістіть вказівний палець правої руки на підборіддя потерпілого під нижню щелепу і злегка потягніть нижню щелепу вперед і вгору.Зафіксуйте підборіддя великим пальцем правої руки під нижньою губою. Не чиніть сильного тиску на м'які тканини підборіддя, так як це може призвести до порушення прохідності дихальних шляхів.

При підозрі на травму ШВХ слід обмежитись тільки висуванням нижньої щелепи та відкриванням рота. Голову назад не закидати

Концепція проведення серцево-легеневої реанімації у послідовності САВ: