З історії виникнення педагогічної технології

У Росії термін " педагогічна технологія " згадується в 20-ті роки в роботах з педології, заснованих на працях з рефлексології (І.П. Павлов,

В.М. Бехтєрєв, А.А.Ухтомський, С.Т. Шацький). Одночасно користалися і терміном " педагогічна техніка ", що згадується у Педагогічній енциклопедії 30-х років. Педагогічна техніка визначається як сукупність прийомів і засобів, спрямованих на чітку й ефективну організацію навчальних занять.

Запровадження перших програм аудіовізуального навчання в США в 30-х роках не тільки започаткувало технологічну революцію в освіті, а й відкрило дискусію.

Перший період (40-ві - середина 50-х рр.) характеризується появою в

школі різноманітних технічних засобів пред'явлення інформації – запису і відтворення звуку і проекції зображень, об'єднаних поняттям «аудіовізуальні засоби».

Магнітофони, програвачі, проектори і телевізори, використовувані в школі того часу, було призначено в основному для побутової мети, тому термін "технологія в навчанні" означав застосування досягнень інженерної думки в навчальному процесі. [24, с.67]

Другий період (середина 50-х- 60-х рр.) запровадження технологічного підходу позначено виникненням програмованого навчання. Було розроблено аудіовізуальні засоби, спеціально призначені для навчальної мети: засоби зворотного зв'язку, електронні класи, навчальні машини, лінгафонні кабінети, тренажери тощо.

На початку 60-х років термін " педагогічна технологія " з'явився на сторінках закордонної преси педагогічних журналів високорозвинених капіталістичних країн.

Для третього періоду (70-ті роки) характерні три особливості. По-перше, відбувається розширення бази педагогічної технології. Крім аудіовізуальної освіти і програмованого навчання, фундамент педагогічної технології надбудували інформатика, теорія телекомунікацій, педагогічна кваліметрія, системний аналіз і педагогічні науки (психологія навчання, теорія керування пізнавальною діяльністю, організація навчального процесу, наукова організація педагогічної праці). По-друге, змінюється методична основа педагогічної технології, здійснюється перехід від вербального до аудіовізуального навчання. По-третє, починає активно здійснюватися підготовка професіональних педагогів-технологів.

Стає масовим випуск новітніх аудіовізуальних засобів, таких, як відеомагнітофон, карусельний кадропроектор, поліекран, електронна дошка, рейкова система кріплення схем, блокнотна дошка для писання фломастером, синхронізатори звуку і зображення тощо. [1, с.57]

У 80-х роках почався четвертий етап в еволюції поняття" педагогічна технологія ". Його характерні риси - створення комп'ютерних лабораторій і дисплейних класів; зростання кількості та якості педагогічних програмних засобів.

Пропонована періодизація еволюції поняття може бути прив'язана до конкретних дат, що є віхами в історії педагогічної технології:

1946 р. - запровадження плану аудіовізуальної освіти в університеті штату Індіана США (автор - Л.К. Ларсон);

1954 р. - висунення ідеї програмованого навчання (автор Б.Ф.Скиннер);

1961 р. - відкриття відділення технології навчання в університеті Південної Каліфорнії (керівник - Д.Д. Фіни);

1968 р. - розробка і впровадження мови програмування ЛОГО в школі

(Массачусетський технологічний інститут США, керівник С. Пейперт);

1976 р. - створення першого персонального комп'ютера " Зппл" (автори- С. Джобс, С. Уозник);

1981 р. - застосування з навчальною метою спеціальних програмних засобів дисплейних класів;

1990 р. - використання інтерактивних технологій в освіті..[2, с.48]

Триваючи впродовж 50 років, дискусія про сутність педагогічної технології її суть зводиться до зіткнення двох крайніх точок зору: дехто вважає педагогічну технологію комплексом сучасних технічних засобів навчання, решта оголошують її процесом комунікації. [14, с.54]

Розглянемо базові визначення, зроблені дослідниками зазначеної проблеми. (Додаток 4)

У 60-ті роки, коли відбувалося, становлення педагогічної технології, багато авторів особливо не розрізняли технологію навчання, навчальну технологію і педагогічну технологію. Педагогічної системи, в якій використання засобів навчання підвищує ефективність навчального процесу. Цей висновок підтверджують такі визначення. (Додаток 5)

Для ілюстрації дискусії про сутність педагогічної технології маємо три її визначення. (Додаток 6)

Усі три визначення мають істотний недолік - у них йдеться про підвищення ефективності навчання і не згадується про методи досягнення цього. [12, с.64]

І, нарешті, представники четвертої групи (Д. Фіни, А. Ламсдейн, П.Мітчелл, Р. Томас) пропонують розглядати кілька значень педагогічної технології одночасно.

Обґрунтовуючи такий підхід (назвемо його багатоаспектним), Д. Фінн помітив: " Тільки наївні люди вважають, що технологія - це просто комплекс апаратури і навчальних матеріалів. Це значить набагато більше. Це спосіб організації, це напрямок думок про матеріали, людей, заклади, моделі і системи типу " людина - машина ".

Найбільш повно вивчив проблему П. Д. Мітчелл. Автор дійшов висновку про існування концептуальної мозаїки значень педагогічної технології: педагогічна психотехнологія, педагогічна інформація і технологія комунікації, технологія педагогічного менеджменту, технологія педагогічних систем, технологія педагогічного планування. [6, с.33]

У 70-ті роки журнал " Советская педагогика " неодноразово публікував статті з проблем педагогічної технології. Це роботи Т.А. Ільїної, А. Космодем'янської, М.В. Кларина, І. Я. Лернера. [23, с.7]

У цей час у вітчизняну педагогічну науку й освіту міцно ввійшло поняття "педагогічна технологія" ("освітня технологія"). У його розумінні і вживанні існують великі розбіжності серед учених і практиків. (Додаток 7) [2, с.62]

Отже, інтерес як учених, так і практиків до педагогічної технології викликано різними причинами. Для когось це модний напрям. Інші вважають педагогічну технологію засобом вирішення більшості педагогічних проблем.