Зміст та структура пояснювальної записки до програми навчання іноземних мов для середніх шкіл

(за автором Биркун Л.В., КНУ)

v Необхідність оновлення змісту предмету «Іноземні мови в загальноосвітній школі» характеризується:

þ нагальною потребою широких верств населення практично володіти такими іноземними мовами як німецькою, французькою, іспанською та англійською як мовами міжнародного спілкування;   þ прагненням батьків забезпечити дітям освіту з іноземних мов з раннього віку;   þ значними можливостями використання іноземних мов в реальному спілкуванні;   þ наявністю різноманітних вітчизняних та зарубіжних навчально-методичних комплексів і автентичних матеріалів;   þ наявністю нових програм підготовки вчителів іноземної мови в університетах, інститутах, коледжах, на факультетах іноземних мов та в інститутах післядипломної освіти;   þ доступністю інформаційного простору для дітей через комп’ютерні мережі, відео, радіо та телебачення.

 

v Інноваційний характер програми (ІП) -вперше створеної для 10 років навчання і вивчення іноземних мов в середній загальноосвітній школіпроявляється в тому, що вона:

 

þ враховує останні досягнення в галузі проектування мовних програм та рекомендації Комітету з питань освіти Ради Європи;

 

þ забезпечує наступність початкової, основної та профільної шкіл завдяки спільній структурі змісту та методів навчання, а також оцінювання і вимог до навчального матеріалу;

 

þ підкреслює важливість одночасного розвитку грамотності та біглості (швидкість) усного і письмового мовлення зі значним акцентом на розвитку грамотності в початковій школі та біглості в основній і профільній школах;

 

þ спрямована на використання іноземної мови в міжкультурному спілкуванні, а також на потреби особистісно-соціального розвитку учнів та оволодіння знаннями, навичками і вміннями навчатися;

 

þ враховує і диференціює основні сфери використання іноземної мови:

 

1) міжособистісну: соціально-побутова і соціально культурна;

2) інформаційну: навчальна,професійна і наукова

3) художню: естетично-літературна і мистецька

 

þ будується на визначальній змістовій лінії сфер і тематичних ситуацій спілкування, а також наосновних чотирьохкомпонентах міжкультурної іншомовної комунікативної компетенції (МІКК):

1) лінгвосоціокультурній;

2) дискурсивній;

3) стратегічній;

4) лінгвістичній;

 

þ включає чотири види комунікативної діяльності: 1) аудіювання;

2) говоріння;

3) читання;

4) письмо;

 

þ Інноваційна програма надає визначне місце лінгвосоціокультурній компетенції як такій, до складу якої входять:

 

- особистісна: використовувати знання, навички та вміння, формувати і розвивати власні риси характеру, впевненість, відповідальність, евристичні здібності, естетичний емоційно-вольовий та моральний досвід критичного ставлення до себе та само оцінювання;

- соціальна: знання, навички та вміння користуватися системою цінностей суспільства, досвідом міжособистісного спілкування;

- загальноосвітня: знання, навички та вміння критично використовувати досвід вивчення рідної мови, інших предметів;

- соціокультурна: знання, навички та вміння критично орієнтуватися в основних відмінностях, особливостях, перевагах та досягненнях культур країн, мова яких вивчається як іноземна, та культур народів України;

 

þ констатує, що стратегічна компетенція забезпечує володіння механізмами продукування, сприйняття іншомовних висловлювань та повідомлень, успішними стратегіями іншомовного спілкування, індивідуально оптимальними стилями вивчення іноземної мови, способами виконання навчальних дій, а також формує готовність і здатність учнів самостійно засвоювати знання, формувати навички та вміння в навчальному процесі, у позашкільний час та упродовж усього життя. Підкреслює, що лінгвістична компетенція забезпечує розуміння мови як системи та:

 

1) формування: слухо-вимовних, орфографічних,лексичних,граматичних стилістичних навичок;

2) формування: мовних навичок та мовленнєвих умінь у чотирьох видах комунікативної діяльності: аудіюванні, говорінні, читанні та письмі;

 

 

ô Рівні навченості з іноземних мов.

Програма передбачає три рівні навченості: 1) рівень початкової комунікативної компетенці ї (1-4 класи, початкова школа) співвідноситься в значній мірі з розробленим Радою Європи рівнем А1, тобто інтродуктивним рівнем (у плані усного мовлення, і може перевищувати його з точки зору писемного мовлення);   2) рівень просунутої комунікативної компетенції (5-9 класи, основна школа) перевищує рівень А2 європейського стандарту («Waystage»), тобто «рівень виживання», але не досягає «граничного рівня» («Threshhold Level»);   3) рівень просунутої комунікативної компетенції (10-11 класи, старша школа) перевищує в значній мірі рівень В1, але не повністю досягає рівня В2 європейського стандарту, тобто «просунутого» або «незалежного» рівня.

У зв’язку із зміною терміну навчання, у старшій профільній школі планується збільшення годин на вивчення іноземних мов. Вивчення іноземних мов у старшій школі (10­11 клас) здійснюється за трьома (моделями) рівнями:

 

	· рівень стандарту – 3 години на тиждень;
Вивчення ІМ у старшій школі здійснюється	· академічний рівень – 3 години на тиждень;
	· профільний рівень – 5 години на тиждень.

 

Навчальні програми не встановлюють порядок (послідовність) вивчення предметної тематики у рамках навчального року, а лише вказують на зміст, вивчення котрого є об’єктом тематичного контролю та оцінювання у рамках семестрового і підсумкового контролю.

Програми з іноземних мов мають наскрізний характер та представлені в єдиній системі, в діяльнісній термінології з чітко вираженою кореляцією між класами.

У зв’язку із прийняттям Закону України №2442­VI від 06.07.2010 року «Про внесення змін до законодавчих актів з питань загальної середньої та дошкільної освіти щодо організації навчально-виховного процесу», а саме зі зміною терміну навчання з 12 років на 11, внесено зміни до навчальних програм. Зміни внесено лише до програм 11 року навчання для усіх типів навчальних закладів. Учні 2-10 класів продовжують навчання за чинними навчальними програмами.

4. Підручник – важлива основа для планування