Розподіл благ на ринку є ефективним за Парето, якщо неможливо через їх перерозподіл покращити становище когось з учасників, без погіршення становища хоча б одного з них.

Загальна економічна рівновага.

Економічна ефективність та рівновага в економіці обміну.

Ефективність виробництва.

Ефективність розподілу ресурсів.

Економіка добробуту.

Загальна економічна рівновага

До цього часу ми аналізували поведінку споживачів і виробників на окремих ринках і досліджували, як встановлюється на таких ринках рівновага. Стан рівноваги на ринку окремого блага чи ресурсу отримав назву частковоїрівноваги. Проте цілком очевидним є те, що між багатьма ринками завжди існує взаємозв’язок, який проявляється в зміні часткової рівноваги на одному ринку внаслідок зміни часткової рівноваги на іншому. Похідний характер попиту на фактори виробництва від попиту на ринку благ, які виробляються за допомогою цих ресурсів, з яким ми познайомилися в попередніх темах, відображає таку взаємозалежність між ринковими структурами.

Розглянемо дію ефекту зворотного зв’язку між ринками споріднених благ і ресурсів на конкретному прикладі. Припустимо, що уряд запровадив експортну квоту на соняшник. Внаслідок цього пропозиція на внутрішньому ринку соняшника зросте, що приведе до зниження його ціни на внутрішньому ринку. Зниження ціни на соняшник спричинить зниження витрат при виробництві олії. Пропозиція олії олійно-екстрактними підприємствами збільшиться, а її ціна закономірно знизиться. Зниження ціни на олію приведе до зменшення попиту на товари-замінники – масло, маргарини, спреди. Обсяг продажу цих товарів зменшиться разом із їх ціною. Внаслідок цього попит на соняшникову олію зросте, а це приведе до збільшення її ринкової ціни. Ріст ціни на олію, приведе до збільшення попиту на її субститути і їх ціни. Взаємодія між ринками цих благ триватиме доти, поки не встановиться загальна рівновага на обох ринках. Можна привести ще велику кількість прикладів, які ілюструють прояв ефекту зворотного зв’язку між ринками (ринки нафти, природного газу, вугілля; ринки виробництва телефільмів і кінофільмів і т.д.).

Якщо внаслідок взаємодії між ринками усіх товарів і послуг на них одночасно встановиться стан рівноваги, то таку ситуацію називають загальною рівновагою.

Загальна рівновага - ситуація, коли усі ринки в національній чи світовій економіці перебувають у стані рівноваги. Одним із перших сформулював основні засади теорії загальної рівноваги Л. Вальрас в кінці ХІХ століття. Пізніше була запропонована кейнсіанська модель загальної економічної рівноваги.

В основі аналізу загальної економічної рівноваги лежить припущення про дотримання умов досконалої конкуренції на усіх ринках одночасно.

Поняття загальної рівноваги тісно пов’язане із категорією ефективності розміщення (розподілу) обмежених ресурсів. Стан загальної рівноваги характеризується ефективною аллокацією ресурсів, тобто відсутністю розтрати жодного з ресурсів.

Ефективний розподіл ресурсів забезпечується досягненням:

· ефективності у виробництві;

· ефективності у споживанні;

· ефективності в обміні.

 

Економічна ефективність та рівновага в економіці обміну

Економіка обміну – це віртуальна економіка, в якій здійснюються лише процеси обміну благами між споживачами, що володіють початковими запасами цих благ і прагнуть максимізувати свою корисність в рамках обмежених бюджетів.

Припущення аналізу економіки обміну:

1) обмін відбувається між двома споживачами стосовно двох благ;

2) інформація про уподобання усіх споживачів є відкритою;

3) обмін благами відбувається для покращення становища споживачів;

4) обмін товарами не вимагає витрат;

5) кількість благ є фіксованою;

6) ціни на блага є незмінними.

Центральною категорією економіки добробуту є поняття ефективного розподілу благ, який сформульовано В. Парето.

Розподіл благ на ринку є ефективним за Парето, якщо неможливо через їх перерозподіл покращити становище когось з учасників, без погіршення становища хоча б одного з них.

Графічно модель економіки обміну ілюструється діаграмою (коробкою, скринькою) Еджворта. Діаграма Еджворта має вигляд прямокутника, нижній лівий та верхній правий кути якого є початками накладених одну на одну двох систем координат. Перша система із початком О₁ призначена для відображення уподобань і кількості благ, які споживає перший споживач, друга система із початком О₂ відображає те ж саме, але вже для другого споживача (рис. 13.1). Кожна точка в коробці ілюструє певний варіант розподілу благ між учасниками ринку.

Припустимо, що на ринку загальний запас першого блага складає 16 одиниць, а другого 8 одиниць. 1-й споживач має початковий запас першого блага 10 одиниць і другого блага 3 одиниці, а 2-й споживач відповідно – 6 та 5 одиниць.

 

 

 

Рис. 13.1. Діаграма Еджворта

 

Будуємо на діаграмі криві байдужості, які відображають системи уподобань обох споживачів (рис. 13.2).

 

 

Рис.13.2. Діаграма Еджворта із кривими байдужості споживачів

 

Початковий запас благ у точці Е забезпечує обом споживачам сукупні корисності U₁ та U₂. Чи є такий розподіл ефективним за Парето. Очевидно, що ні, тому що перерозподіл благ до точки А покращує становище другого учасника економіки обміну, не погіршуючи його для першого, а перехід в точку В забезпечує вищий рівень корисності обом споживачам.

Коли ж припиниться добровільний перерозподіл благ? Тоді, коли буде досягнуто розподілу, за якого не буде іншого варіанту споживчого набору, привабливішого як для одного, так і другого учасника. Очевидно, що це будуть розподіли, які відповідають точкам дотику кривих байдужості обох споживачів. Таким чином, умовам ефективності за Парето відповідатимуть багато точок, з’єднавши які отримують контрактну криву (рис. 13.3).