Модульний контроль 5 (тестування за темами 1-22)

22.3. Інформаційні джерела

1. Балакін Р.Л. Проблеми інтеграції економіки України у світове господарство / За ред. П.І. Гайдуцького, Є.А. Будовського. - К.: УСГА, 1999. - С. 45-95

2. Глобалізація і безпека розвитку: Монографія / О.Г. Білорус, Д.Г. Лукяненко та ін. – К.: КНЕУ, 2001. – 458 с.

3. Лук’яненко Д.Г. Інтеграція України у сучасні системи світогосподарських зв’язків. У кн.: Основи ринкової економіки: Навч. посібник / За ред. В.М. Петюха. - К.: Урожай, 1998. - с. 127-132.

4. Поручник А.М. Интеграция Украины в мировое хозяйство. - К.: КНЕУ, 1998. – 242 с.

5. Світова економіка: Підручник /А.С. Філіпенко, О.І. Рогач, О.І. Шнирко та ін.- К.: Либідь, 2001. – С. 89-112.

5. Індивідуальні завдання (навчально-дослідні проекти) для самостійної роботи студента та методичні рекомендації до їх виконання

 

До складу індивідуальних завдань (навчально-дослідних проектів) для самостійної роботи студентів в рамках курсу „Міжнародна економіка” відносяться:

- підготовка рефератів, есе на статті зарубіжних та вітчизняних авторів;

- переклад іноземномовних інформаційних джерел;

- огляд літературних джерел, що стосуються тих чи інших питань курсу;

- виконання аналітичних завдань;

- виконання завдань до олімпіад;

- підготовка доповідей на конференції;

- виконання курсової роботи з дисципліни.

Перелік тем рефератів.

1. Різні типи класифікацій країн за рівнем соціально-економічного розвитку.

2. Принципи МЕВ, історія розробки і впровадження принципів у систему МЕВ, сутність принципів, їх дієвість та роль у розвитку МЕВ.

3. Суб’єкти МЕВ України.

4. Економічне середовище МЕВ.

5. Політико-правове середовище.

6. Соціально-культурне середовище.

7. Інфраструктурне середовище (Міжнародний транспорт та інформаційно-комунікаційні системи).

8. Показники масштабів, структури, динаміки й результативності зовнішньої торгівлі України.

9. Еволюція теорій міжнародної торгівлі.

10. Торгівля у межах кооперації.

11. Зустрічна торгівля.

12. Торгівля послугами.

13. Торгівля науково-технічною продукцією та послугами.

14. Біржова торгівля, види бірж, біржові операції.

15. Міжнародні аукціони. Види та способи проведення.

16. Міжнародні торги (тендери). Функції тендерного комітету.

17. Демпінг та його основні види. Антидемпінгові та компенсаційні мита.

18. Інструменти стимулювання експорту.

19. Протекціонізм, суть і форми.

20. Світова організація торгівлі (СОТ), роль СОТ у світовій торгівлі, проблеми та наслідки вступу України до СОТ.

21. Україна на світовому ринку товарів та послуг, структура торговельного балансу України.

22. Види, типи і форми міжнародного бізнесу.

23. Експорт підприємницького капіталу та його види.

24. Спільні підприємства, умови їх розвитку, ознаки, проблеми створення, види, особливості розвитку в Україні.

25. Транснаціональні корпорації, їх роль в процесах глобалізації.

26. Вільні економічні зони, їх сутність та проблеми створення в Україні.

27. Стратегічні альянси.

28. Злиття та поглинання у міжнародному бізнесі.

29. Форми і методи регулювання міжнародного інвестування на національному і міжнародному рівнях.

30. Форми міжнародного кредитування.

31. Єврокредити. Лізинг. Факторинг. Форфейтинг.

32. Основі світові фінансові центри.

33. Інвестиційний сектор (ринок цінних паперів): єврооблігації, іноземні облігації.

34. Сек’юритизація кредитів.

35. Міжнародні кредитно-фінансові інститути та їх діяльність.

36. Проблема зовнішньої заборгованості.

37. Джерела зовнішнього фінансування країни.

38. Україна в міжнародних кредитних відносинах.

39. Особливості формування світового та окремих регіональних ринків праці.

40. Економічні і соціальні наслідки міжнародної трудової імміграції та еміграції.

41. Відплив інтелекту в сучасних умовах.

42. Міжнародна організація праці.

43. Регулювання міграційних процесів на окремих регіональних ринках. Шенгенська зона.

44. Тенденції розвитку міграційних процесів в Україні.

45. Конвертованість валюти.

46. Валютний паритет і валютний курс. Режим курсу валюти.

47. Міжнародна валютна ліквідність.

48. Особливості кожної із систем світової валютної системи: Паризької, Генуезької, Бреттон-Вудської. Ямайської.

49. Історія та особливості Європейської валютної системи.

50. Основні валютні операції.

51. Валютний ринок та ринок золота в Україні.

52. Особливості кожної з форм міжнародних розрахунків та пов’язаний з ними ступінь ризику.

53. Платіжний баланс України, стан, структура, динаміка.

54. Європейські інтеграційні процеси.

55. Європейський союз.

56. Інтеграція східноєвропейських країн.

57. Інтеграція в рамках СНД.

58. НАФТА. США у світових інтеграційних процесах.

59. Економічна інтеграція у Латинській Америці.

60. Потенціал і особливості регіональної інтеграції країн Азії. Інтеграційні зусилля арабських країн.

61. Україна в світових інтеграційних процесах. Передумови та пріоритетні напрями геополітичної та галузевої орієнтації України.

62. Суперечливість процесу глобалізації: прогресивні та негативні наслідки.

63. Фінансова глобалізація.

64. Глобальні проблеми сучасності: сутність, класифікація та процеси їх загострення. Демографічна проблема. Екологічна проблема. Військові проблеми. Проблеми нерівності розвитку країн світу.

65. Охарактеризувати роль міжнародних організацій в регулювання глобальних проблем.

Критерії оцінювання якості підготовки рефератів (див.розділ 6, 4-5 семестри, п.2.1.)

Перелік тем курсових робіт.

1. Формування сучасної системи міжнародних економічних відносин.

2.Міжнародне економічне середовище.

3.Міжнародний поділ праці: суть, форми, чинники розвитку.

4.Місце України в міжнародному поділі праці.

5.Наукові підходи до визначення соціально-культурного середовища та їх використання в практиці сучасних міжнародних економічних відносин.

6.Політико-правове середовище та його роль у розвитку міжнародних економічних відносин.

7.Сучасний розвиток інфраструктури та її роль в міжнародних економічних відносинах.

8.Еволюція теорій зовнішньоекономічних відносин та міжнародної торгівлі.

9.Протекціонізм: сутність, еволюція форм та їх сучасні прояви.

10.Міжнародна торгівля і зовнішньоторговельна політика.

11.Сучасні інструменти регулювання міжнародних торговельних відносин.

12.Характеристика діяльності посередників в міжнародній торгівлі.

13.Демпінг та антидемпінгові процедури в міжнародній торгівлі.

14.Міжнародна аукціонна торгівля.

15.Міжнародні торги в сучасній світовій торгівлі.

16.Товарні біржі в міжнародній торгівлі та механізм їх функціонування.

17.Світовий ринок послуг: становлення та особливості розвитку.

18.Тарифи та тарифні угоди в міжнародній торгівлі.

19.Сучасні інструменти регулювання міжнародної торгівлі.

20.Теорія і практика ціноутворення в міжнародній торгівлі.

21.Масштаби, структура і тенденції розвитку світової торгівлі.

22.Україна на світовому ринку товарів та послуг.

23.Роль торгово-промислових палат в розвитку зовнішньо­економічної діяльності підприємств України.

24.Проблеми та наслідки вступу України до СОТ.

25.Міжнародна міграція робочої сили: суть, форми, види, динаміка.

26.Сучасні проблеми міграції інтелектуального капіталу: світові тенденції причини, оцінка наслідків.

27.Сучасні проблеми еміграції робочої сили з України.

28.Міжнародний рух капіталу: мета, форми, напрями.

29.Еволюція світової валютної системи.

30.Міжнародні розрахунки та їх основні форми.

31.Формування та розвиток світового ринку капіталів.

32.Міжнародні лізингові операції.

33.Динаміка платіжного балансу України.

34.Причини зовнішньоекономічної заборгованості між країнами: проблеми і можливі шляхи її розв'язання.

35.Міжнародна економічна інтеграція - суть, форми, умови розвитку.

36.Стан і перспективи розвитку європейської економічної інтеграції.

37.ЄС: його склад, структура, мета, механізм наднаціонального регулювання.

38 Інтеграція України в сучасну систему світогосподарських відносин.

39.Процеси регіональної інтеграції в сучасному світі.

40.Форми міжнародного бізнесу і їх розвиток в Україні.

41.Спільне підприємництво: сутність, види, динаміка господарських процесів.

42.Діяльність спільних підприємств в України.

43.Ефективність діяльності спільних підприємств (оцінка міжнародної економічної практики).

44.Проблеми і перспективи участі іноземного капіталу в економіці України.

45.Вільні економічні зони: теорія і практика міжнародних економічних відносин.

46.Проблеми функціонування вільних економічних зон в Україні.

47.Світовий досвід функціонування вільних економічних зон.

48.Роль ТНК у розвитку сучасних економічних відносин.

49.Діяльність ТНК в економіці України.

50.Франчайзинг в міжнародному бізнесі.

51.Стан і перспективи українсько-російських відносин.

52.Стан і перспективи відносин України і Європейського Союзу.

 

Методичні рекомендації до виконання курсових робіт

Курсова робота з “Міжнародної економіки” є підсумком вивчення даної дисципліни.

Завданнями курсової роботи є:

- поглиблення теоретичних знань з дисципліни “Міжнародна економіка”;

- опанування методики аналізу процесів, які відбуваються у зовнішньоекономічній сфері;

- застосування в практиці економічної роботи комплексу відповідних знань з теорії і методики міжнародних економічних стосунків.

Загальною вимогою до змісту курсових робіт є відображення сучасного рівня та тенденцій міжнародних економічних відносин в умовах постійного розвитку процесів глобалізації та інтернаціоналізації світового господарства.

Тематика курсових робіт розробляється кафедрою міжнародної економіки у відповідності із навчальною програмою та майбутньою професійною діяльністю студентів згідно з освітньо-кваліфікаційною характеристикою бакалавра.

Визначена тематика затверджується на засіданні кафедри. З метою актуалізації, перелік тем щорічно переглядається, змінюється та доповнюється.

Студенту надається право самостійно сформулювати тему курсової роботи. У цьому випадку запропонована тема розглядається на засіданні кафедри (схвалюється, корегується або відхиляється).

При виборі теми варто враховувати можливості одержання відповідної інформації при опрацюванні відповідних літературних джерел, статистичних даних, що кількісно ілюструють сучасний стан розвитку відповідної проблеми, а також можливості пошуку інформації в мережі Internet.

Тема курсової роботи закріплюється за студентом на підставі його письмової заяви і рекомендується до затвердження рішенням кафедри міжнародної економіки. Розглянута на засіданні кафедри тематика курсових робіт подається на затвердження декану факультету фінансів і обліку. Згідно подання кафедри наказом декану факультету закріплюються також наукові керівники.

Курсова робота складається із вступу, основної частини і висновків.

У вступі необхідно обґрунтувати актуальність обраної теми, сформулювати мету, завдання роботи, визначити об'єкт, предмет, методи дослідження. Обсяг вступу складає 1-2 сторінки друкованого тексту.

Основна частина курсової роботи, як правило складається із трьох розділів. Кожен з яких за потребою може поділятися на кілька підрозділів.

У першому розділі міститься огляд літератури. На його підставі викладаються основні теоретичні положення теми. Виходячи з рівня розробленості проблеми у сучасній теорії, визначаються дискусійні та невирішені аспекти. При огляді літератури в першу чергу варто використовувати новітні видання, зокрема, наукові статті з періодичних видань останніх років. Рекомендований обсяг першого розділу –– 7-8 сторінок друкованого тексту.

У другому розділі відповідно до обраної проблеми досліджується сучасний стан розвитку світогосподарських процесів; визначається роль і місце України в міжнародних економічних відносинах. В цьому розділі слід провести аналіз статистичних даних, навести приклади з практики світового господарювання. Необхідно також виявити вміння порівнювати різні підходи до вирішення тих чи інших проблем. Рекомендований обсяг другого розділу –– 7-8 сторінок друкованого тексту.

У третьому розділі з урахуванням результатів проведеного теоретичного дослідження та оцінки стану світогосподарських процесів визначаються економічні тенденції міжнародного рівня та шляхи оптимізації зовнішньоекономічної політики України. Студенти мають сформулювати власну думку щодо сутності проблеми дослідження, і зокрема з питань входження господарюючих суб’єктів України у світовий економічний простір. Обсяг третього розділу повинен складати 8-9 сторінок.

Висновки повинні стисло відображати головні результати проведеного дослідження та практичні рекомендації з вирішення поставлених завдань. Висновки мають бути сформульовані у відповідності з завданнями, визначеними у вступі курсової роботи. Обсяг висновків 2-3 сторінки.

Список використаних джерел. Викладається у відповідності до стандартів з бібліотечної діяльності та видавничої справи.

Обов’язковим елементом курсової роботи є написання іноземною мовою анотації курсової роботи (до 5 сторінок друкованого тексту). Анотація розміщується після списку використаних джерел у додатках.

ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

 

Загальні вимоги

Оптимальний обсяг курсової роботи 25-30 сторінок за винятком додатків.

Курсову роботу друкують за допомогою комп’ютера на одній стороні аркуша білого паперу формату А4 (210x297 мм) з використанням шрифтів текстового редактора Word розміру 14 з полуторним міжрядковим інтервалом. Текст курсової роботи необхідно друкувати, залишаючи береги, які не можуть бути меншими таких розмірів: лівий - 20 мм, правий - 10 мм, верхній - 20 мм, нижній - 20 мм. Курсова робота друкується чорним кольором, без використання кольорових вставок та виділень. Шрифт має бути чітким, середньої жирності, однакової щільності.

Зміст включає перелік всіх складових курсової роботи із зазначенням сторінок, на яких розміщується початок відповідного тексту. Складовими курсової роботи, назви яких відображаються у змісті є: вступ, перелік умовних скорочень (вводиться у склад роботи за потреби), основні розділи, їх підрозділи, висновки, список використаних джерел, додатки.

Заголовки структурних частин курсової роботи «ЗМІСТ», «ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ», «ДОДАТКИ» друкують великими літерами, полужирним шрифтом симетрично до тексту. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Відстань між заголовком та текстом повинна дорівнювати 2 рядки 1,5 інтервалом. Кожну структурну частину курсової роботи треба починати з нової сторінки.

Заголовки пунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу в розрядці в підбір до тексту. В кінці заголовка, надрукованого в підбір до тексту, ставиться крапка.

Порядок нумерації та правила оформлення таблиць, ілюстрацій. Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, малюнків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака №.

Першою сторінкою курсової роботи є титульний аркуш. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять, на наступних сторінках номер проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.

Такі структурні частини курсової роботи, як зміст, перелік умовних скорочень, вступ, висновки, список використаних джерел не мають порядкового номера. Необхідно звернути увагу на те, що всі аркуші, на яких розміщені згадані структурні частини курсової роботи, нумерують звичайним чином. Не нумерують лише їх заголовки, тобто не можна подавати текст так: «1. ВСТУП» або «Розділ 6. ВИСНОВКИ». Номер розділу ставлять після слова «РОЗДІЛ», після номера крапку не ставлять.

Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: «2.3.» (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку подається заголовок підрозділу.

Пункти нумерують у межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з порядкових номерів розділу, підрозділу, пункту, між якими ставлять крапку. В кінці номера повинна стояти крапка, наприклад: «1.3.2.» (другий пункт третього підрозділу першого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок пункту. Пункт може не мати заголовка.

Підпункти нумерують у межах кожного пункту за такими ж правилами, як пункти.

Ілюстрації (фотографії, креслення, схеми, графіки, карти) і таблиці необхідно подавати в курсовій роботі безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації позначають словом «Рис.» і нумерують послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках. Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка.

Наприклад:

Рис. 1.2. (другий рисунок першого розділу). Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією. Якщо в курсовій роботі подано одну ілюстрацію, то її нумерують за загальними правилами.

Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) в межах розділу. В правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис «Таблиця» із зазначенням її номера. Номер таблиці повинен складатися з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: «Таблиця 1.2» (друга таблиця першого розділу).

Цифровий матеріал, як правило, повинен оформлятися у вигляді таблиць. Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею і друкують симетрично до тексту. Назву і слово «Таблиця» починають звеликої літери. Назву не підкреслюють.

За логікою побудови таблиці її логічний суб'єкт, або підмет (позначення тих предметів, які в ній характеризуються), розміщують у боковику, головці, чи в них обох, а не у прографці; логічний предмет таблиці, або присудок (тобто дані, якими характеризується присудок,) - у прографці, а не в головці чи боковику. Кожен заголовок над графою стосується всіх даних цієї графи, кожен заголовок рядка в боковику - всіх даних цього рядка.

 

Приклад побудови таблиці

Таблиця (номер)

Назва таблиці

			Заголовки граф Підзаголовки граф

Головка

 

Боковик

	Рядки

 

(заголовки рядків) Графи (колонки)

 

Заголовок кожної графи в головці таблиці має бути по можливості коротким. Слід уникати повторів тематичного заголовка в заголовках граф, одиниці виміру зазначати у тематичному заголовку, виносити до узагальнюючих заголовків слова, що повторюються.

Боковик, як і головка, вимагає лаконічності. Повторювані слова тут також виносять в об'єднувальні рубрики; загальні для всіх заголовків боковика слова розміщують у заголовку над ним.

У прографці повторювані елементи, які мають відношення до всієї таблиці, виносять в тематичний заголовок або в заголовок графи; однорідні числові дані розміщують так, щоб їх класи співпадали; неоднорідні - посередині графи; лапки використовують тільки замість однакових слів, які стоять одне під одним.

Заголовки граф повинні починатися з великих літер, підзаголовки - з маленьких, якщо вони складають одне речення із заголовком, і з великих, якщо вони є самостійними. Висота рядків повинна бути не меншою 8 мм. Графу з порядковими номерами рядків до таблиці включати не треба.

Таблицю розміщують після першого згадування про неї в тексті, таким чином, щоб її можна було читати без повороту переплетеного блоку курсової роботи або з поворотом за годинниковою стрілкою. Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на інший аркуш. При перенесенні таблиці на інший аркуш (сторінку) назву вмішують тільки над її першою частиною. Таблицю з великою кількістю граф можна ділити на частини і розміщувати одну частину під іншою в межах одної сторінки. Якщо рядки або графи таблиці виходять за формат сторінки, то в першому випадку в кожній частині таблиці повторюють її головку, в другому випадку - боковик.

Якщо текст, який повторюється в графі таблиці, складається з одного слова, його можна заміняти лапками; якщо з двох або більше слів, то при першому повторенні його замінюють словами «Те ж», а далі лапками. Ставити лапки замість цифр, марок, знаків, математичних і хімічних символів, які повторюються, не слід. Якщо цифрові або інші дані в якому-небудь рядку таблиці не подають, то в ньому ставлять прочерк.

При переносі частини таблиці на інший аркуш (сторінку) слово «Таблиця» і номер її вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова «Продовження табл.» і вказують номер таблиці, наприклад: «Продовження табл. 1.2».

Правила цитування та посилання на використані джерела

Після викладу в тексті витримок із першоджерел у квадратних дужках вказується порядковий номер джерела за списком використаної літератури, а також номера сторінок. Наприклад: Як відзначає Герчикова І.К., зовнішньоекономічна діяльність ТНК не тільки охоплює експортні операції, але і спрямована, на розвиток закордонного виробництва. А це викликає необхідність посилення й ускладнення контролю за виробничо-збутовою діяльністю [7, с. 478].

Вимоги до цитування такі:

а) текст цитати починається і закінчується лапками і наводиться в тій граматичній формі, в якій він поданий у джерелі, із збереженням особливостей авторського написання. Наукові терміни, запропоновані іншими авторами, не виділяються лапками, за винятком тих, що викликали загальну полеміку. У цих випадках використовується вираз “так званий”;

б) цитування повинно бути повним, без довільного скорочення авторського тексту і без перекручення авторського тексту і позначається трьома крапками. Вони ставляться у будь-якому місці цитати (на початку, всередині, на кінці). Якщо перед випущеним текстом або за ним стояв розділовий знак, то він не зберігається;

в) кожна цитата обов’язково супроводжується посиланням на джерело;

г) при непрямому цитуванні (переказі, викладі думок інших авторів своїми словами), що дає значну економію тексту, слід бути гранично точним у викладенні думок автора, коректним щодо оцінювання його результатів, і давати відповідні посилання на джерело.

Посилання на ілюстрації курсової роботи вказують порядковим номером ілюстрації, наприклад, “рис.1.2”.

На всі таблиці курсової роботи повинні бути посилання в тексті, при цьому слово “таблиця” в тексті пишуть скорочено, наприклад “... в табл.1.2”.

У повторних посиланнях на таблиці та ілюстрації треба вказувати скорочено слово “дивись”, наприклад “див.табл.1.3”.