Міжнародний ринок корпоративних кредитів. Міжнародні міжбанківські кредитні ринки Європи: специфіка кредитування на глобальному рівні.

Банк міжнародних розрахунків розрізняє такі види емісій цінних паперів на міжнародному ринку:

o емісія цінних паперів нерезидентами в національній або іноземній валюті на внутрішньому фінансовому ринку країни;

o емісія цінних паперів резидентами в іноземній валюті;

o емісія цінних паперів резидентами в національній валюті, які призначені для продажу іноземним інвесторам [47, с. 181].

Міжнародний ринок цінних паперів має дві структурні складові:

■ іноземний ринок цінних паперів. Це фінансовий ринок держав, на якому укладаються угоди щодо фінансових активів нерезидентів - іноземних цінних паперів;

■ євроринок цінних паперів. Це ринок, на якому випускаються, купуються та продаються цінні папери, виражені в євровалютах. Визначення євро паперів наведено в Директиві Комісії ЄС № 89/298/ЄЕС, згідно з якою євро папери - це обігові цінні папери, які:

а) проходять андерайтинг і розміщуються за посередництвом синдикату, щонайменше два учасники якого зареєстровані в різних країнах;

б) пропонуються в значних обсягах в одній або більше країнах, за винятком країни реєстрації емітента;

в) можуть бути початково придбані (у тому числі й шляхом передплати) лише за посередництва кредитної організації або іншої фінансової інституції.

Міжнародний кредитний ринок — це сфера ринкових фінансових відносин, де здійснюється рух позичкового капіталу між суб’єктами названого ринку згідно прийнятих принципів кредитування. У структурі міжнародного кредитного ринку можна виділити міжнародний ринок боргових цінних паперів та міжнародний ринок банківських кредитів і його особливий сегмент — євроринок.

Міжнародний ринок боргових цінних паперів — це частина ринку позичкових капіталів, де здійснюються емісія, купівля-продаж цінних паперів.

Міжнародний ринок банківських кредитів — це ринок індивідуалізованих, неуніфікованих боргових зобов’язань.

Теор етики традиційно розрізняють ринок короткострокових позичкових капіталів (грошовий ринок) та ринок середньо- і довгострокових капіталів (ринок капіталів). На наш погляд, така структуризація є досить умовною, оскільки на практиці постійно відбувається трансформація одного капіталу в інший.

Оператори кредитного ринку:

· основний оператор (світовий банк);

· корпоративні позичальники;

· банки та фінансові інститути;

· держави

На міжнародному міжбанківському валютному ринку представлені також банки, що спеціалізуються на проведенні операцій з однією або з деякими валютами і встановлюють ціни, як правило, на стандартні суми (5 млн, 10 млн дол. США).

Міжбанківський ринок залежно від видів угод з валютою може мати три сегменти:

1) спот-ринок (ринок торгівлі з негайним постачанням валюти; на нього припадає приблизно 65 % усього обороту валюти);

2) форвардний ринок (ринок угод на термін, на якому здійснюється до 10 % валютних операцій);

3) своп-ринок (ринок, що об'єднує операції з купівлі-продажу валюти на умовах "спот" і "форвард"; на ньому, за деякими оцінками, проводиться до 25 % усіх валютних операцій).

Валютний відділ комерційного банку складається, як правило, з двох підрозділів: дилерського офісу (front-office), завданням якого є укладання валютних угод; операційного офісу (back-office), у функції якого входять перевірка документів, облік та перерахування валюти.

Міжбанківський ринок поділяється на прямий та брокерський. Брокерські (маклерські) фірми, котрі, працюючи з конкретним банком, виступають як посередники між продавцем і покупцем валюти, здійснюють майже 30% загального обсягу валютних операцій. До переваг роботи через брокера можна віднести анонімність при здійсненні угод, безперервність процесу котирування, можливість пропонувати власні ціни.

Брокерські фірми стягують за посередництво комісію — "куртаж " (у середньому 30 дол. США за кожний контракт). У міжнародній практиці поширена система нарахування брокерської комісії, згідно з якою покупець та продавець валюти сплачують брокерові по 50 % брокерської винагороди. Зазначені суми не включаються в котирування та, як правило, виплачуються контрагентами щомісячно безпосередньо брокеру. З розвитком електронних засобів міжбанківського зв'язку і здійснення валютних операцій значення брокерських фірм на міжбанківському ринку зменшилося, хоча вони надалі відіграють вагому роль в операціях приватних осіб та невеликих фірм.

 

 

Міжнародні фондові біржі: характеристика, тенденції розвитку міжнародного фондового ринку (злиття та поглинання міжнародних бірж, проблеми капіталізації та торгів бірж в умовах кризи, он-лайн скринінг діяльності міжнародних бірж – опис можливостей офіційних сайтів міжнародних бірж).

На цей час в усьому світі діє порядку 200 фондових бірж. Провідна роль світовому біржовому обороті належить саме їм. Найбільші фондові біржі є регулятором і індикатором стану світової економіки. Поява фондових бірж зумовлено наявністю сформованої і розвиненоюторгово-потребительской чи промислової структури. Тому, саме у країнах, які мали велике розвиток у середні віки і зберегли свій потенціал, і найвідоміші і великі біржі.

Основним ланкою біржовий системи США є Нью-Йоркська фондової біржі (New YorkStockExchange, NYSE). Для її оборот припадає близько половини усього обороту зарубіжних фондових бірж. Нью-Йоркська фондової біржі розташована на Манхеттені, за адресоюWallStreet, 11. Через кілька десятиріч поспіль вона символізує фінансової могутності навіть всієї фінансової індустрії. Саме з показникамиторгуемих у ньому акцій промислових компаній, і визначається «могутній» індекс Доу-Джонса (DowJonesIndustrialAverage) і проінвестували щонайменше відомий індекс NYSE Composite.

Нью-Йоркська фондової біржі виводить свій історію з 1792 р. і за формою організації є корпорацією, що у власності її. Роботою Нью-Йоркської фондової біржі керує який обирається її членами рада директорів. Кількість членів біржі з 1988 р. не змінювалося і як 1469 людина. Щороку кілька десятків місць змінюють своїх господарів, але загалом контингент членів Нью-Йоркської фондової біржі характеризується високої стабільністю, що робить цю біржу однією з елітних інститутів сучасної Америки.

Вимоги лістингу на Нью-ЙоркськійФондовой Біржі начебто одні з найжорсткіших у світі. Для прийняття цінних паперів до котируванні на Нью-йоркській фондовій біржі повинні відповідати наступним вимогам: ринкова вартість розміщених акцій мусить бути щонайменше 16 млн. дол.; у спілкуванні має бути принаймні 1 млн. звичайних акцій; власники "повних лотів", тобто. власники 100 акцій і мають складати принаймні 2 тисяч чоловік; доходи корпорації до виплати податків в останній фінансовий рік мають складати щонайменше 2.5 млн. дол. і поза кожен із двох попередніх років - щонайменше 2 млн. дол. Рада директорів біржі також указує оцінює ступінь популярності корпорації у масштабах країни, місце компанії, у галузі, загальний стан і його розвитку. Важливим умовою реєстрації цінних паперів корпорації на фондову біржу є зобов'язання періодично представляти інформацію про її діяльність інвесторам.

Припинення (припинення) котирування акцій компанії виняток компанії зі числа котируваних допускається у разі: за рішенням ради директорів біржі і на вимогу самої ж компанії. Рада директорів біржі йтися такий крок, якщо компанія не виконує умов, описаних вище, зокрема, якщо вона відповідає всім кількісним критеріям. Таке рішення може з'явитися і найбільш компанією, зареєстрованою біржі. І тому необхідно, щоб за даному питанню провели голосування серед акціонерів і власники 2/3 проголосувало це, щоб проти заперечували трохи більше 10% акціонерів, і щоб це погодилися більшість директорів компанії.

Протягом останніх 10 років кількість корпорацій, представлених на Нью-йоркській фондовій біржі, майже змінювалося. Ця група корпорацій – «колір» американського бізнесу.

Так само є інша фондової біржі - NASDAQStockMarket. Тут присутній більше 5500 компаній. Щодня купують і продається більше 1 млрд. цінних паперів.

Застосування сучасних технологій дає можливість величезній кількості гравців здійснювати автоматичне нагляд біржею, проводити трансакції і реально отримувати звіти про торгівлю як on - line з кожного точки земної кулі. Щоб здійснювати всі функції на NASDAQ, є різне обслуговування. Воно потрібно, щоб дати можливість гравцям біржі користуватися всім, що слід під час проведення угод, звіту та аналізу, отримання даних, і зв'язки й з іншими біржами.

Гравці NASDAQ мають нагоду отримати доступ на біржу через прямі або непрямі комп'ютерні зв'язку. Первинна установка для доступу на біржу - NASDAQWorkstation II (>NWII), було запроваджено роботу у 1995 р. До її складу входять 2 компонента:

v торговельна мережа NASDAQ

v програми, що дозволяє гравцям біржі вести різні переговори, проводити операції з торгівлі та сповіщати про зроблених пропозиціях

У Японії час розташовуються 9 фондових бірж, серед яких найбільшої є Токійська фондової біржі (>TokyoStockExchange). Це стара біржа (заснована 1878 року) відносини із своїми правилами та традиціями. Основна спеціалізація – торгівля акціями корпорацій і

Тут діють два типу членів: дійсних членів і члени «>saitori». Справжні члени можуть укладати такі операції з цінними паперами:

v купівлю і продаж цінних паперів власним коштом

v купівлю і продаж цінних паперів за дорученням і завдяки клієнтів

vконсорциональние угоди разі нових емісій цінних паперів

v розміщення нових емісій щодо гарантії прийняття непроданих цінних паперів

Члени «>saitori» діють як посередники між дійсними членами, виконувати їх доручення і діючи за власні кошти. Їх основне завдання – визначення курсу цінних паперів, причому кожен із членів працює із певним виглядом цінних паперів.

Токійська фондової біржі за ринковою капіталізацією поступається лише Нью-Йоркській майданчику. Зараз ній торгується близько 2300 цінних паперів японських компаній, і понад 30 паперів зарубіжних емітентів. Серед найбільших компаній,разместивших акції на Токійській біржі, можна зустріти безліч транснаціональних гігантів з галузей: автомобільних концернів Honda, Mazda, Mitsubishi, Toyota, виробників високотехнологічних пристроївKonicaMinolta, Nikon, Olympus, Casio, Sony, найбільших японських банків та інших організацій.

Перед токійській біржі припадає понад 80 % біржового обороту країни. Основними продавцями і покупцями є інституціональні власники цінних паперів. У Японії індивідуальні власники мають лише 20 % обертаються біржі акцій, а 80 % належить фінансових установ, страховим компаніям і корпораціям. Власники акцій розраховують не так на дивіденди (на початку 1990 р. вони був у 70 разів менша ринкову вартість акцій), але в підвищення курсу акцій й одержання доходу на результаті продажу акцій з більш високому курсу (середньорічний дохід на продану акцію випуску 1980—1994 рр. становив 34,7 %). Основний метод торгівлі — відкритий подвійний аукціон, торгівля з голосу в біржовий натовпі «>зараба». До 80 % всіх обертаються країни акцій продають, а купується на Токійській фондову біржу. З 1,3-1,5 млн. наявних у Японії акціонерних фірм тут зареєстровано 1517, але з них припадає понад 25 відсотків % усіх товарів та послуг.

У 2005 року Токійська Фондова Біржа посіла почесне друге місце у світовій класифікації найбільших фондових ринків світу. До її складу ввійшли 2,5 тис. компаній, приносять заготовляємо щороку понад 3000 млрд. дол. доходу.

В усіх країнах діють власні системи бірж, засновані на історичних особливостях, які визначають як конкретне місце біржі біржовий системі, і функціонування цього системи загалом.

Російський фондовий ринок у час налічується понад 10 фондових бірж, але основні торги ведуться лише з двох: Російська торгова система і Московська міжбанківська валютна біржа.

Російська торгова система (ВПС) було засновано 1995 року і цей час є одним із найбільших фондових бірж Росії. Саме ВПС є загальновизнаним центром ціноутворення облігацій і акцій найширшого кола емітентів. І на цій майданчику обслуговується значна частина іноземних портфельних інвестицій у російську економіку, завдяки чому інформацію про торгах у складі торгової системи є джерелом про стан російського ринку цінних паперів. Але сьогодні основні обсяги торгів потроху переходять іншу провідну російську біржу –ММВБ.

ВПС надає послуги з торгівлі цінними паперами з урахуванням найсучасніших технологій світового рівня, забезпечують високій надійності проведених операцій. Торги цінними паперами проводять у режимі анонімної торгівлі з принципу безперервного подвійного аукціону зустрічних заявок (анг.Order-DrivenMarket), за технологією «постачання проти платежу» зі 100 % попереднім депонуванням активів і розрахунками в рублях. Пріоритетними напрямами діяльності біржового ринку ВПС є підвищення ліквідності рублевого сегмента ринку цінних паперів через механізм дієвого контролем із боку кола професійних учасників ринку цінних паперів та розвитку ринку «другого ешелону».

У 2001 року почав працювати терміновий ринок ВПСFORTS з торгівлі похідними фінансовими інструментами. Використання ф'ючерсів і опціонів надає інвесторам можливість реалізовувати різні стратегії: здійснювати спекулятивні операції, хеджирувати ризики, проводити арбітраж, зможе ефективно управляти портфелем акцій з допомогою ф'ючерсу на Індекс ВПС.

ВАТ «ВПС» є у Росії з включеною уКотировальние списки акціям – включено більш 110 паперів. На біржі представлено порядку 2300 цінних паперів більш 1700 емітентів

ВАТ «Фондова біржа ВПС» єаффилированним[6] членом «WorldFederation ofExchanges» (>WFE) (Світову федерацію бірж) і асоційованим членом одна з головних у світі незалежнихдеривативних організацій «>FuturesIndustry Association». Членство дозволяє ВПС налагоджувати конструктивне співробітництво у сфері підвищення рівня та якості торгів ф'ючерсами і опціонами із головними світовими майданчиками про торгівлю похідними фінансовими інструментами.

 

Міжнародні фондові індекси – Dow Jones Industrial Average, Dow Jones Average, FTSE 100, DAX, OMX, Nikkei – зміст та структура індексів та актуальна динаміка. Призначення міжнародних фондових індексів при поясненні економічної ситуації провідних економік світу та глобальної економіки.

Dow Jones Industrial Average. Доу-Джонс является старейшим среди существующих американских рыночных индексов. Этот индекс был создан для отслеживания развития промышленной составляющей американских фондовых рынков.

Индекс охватывает 30 крупнейших компаний США. Приставка «промышленный» является данью истории — в настоящее время многие из компаний, входящих в индекс, не принадлежат к этой отрасли. Первоначально индекс рассчитывался как среднее арифметическое цен на акции охваченных компаний. Сейчас для расчёта применяют масштабируемое среднее — сумма цен делится на делитель, который изменяется всякий раз, когда входящие в индекс акции подвергаются дроблению (сплиту) или объединению (консолидации). Это позволяет сохранить сопоставимость индекса с учётом изменений во внутренней структуре входящих в него акций^[1].

Перший індекс, розрахований в 1884 року, був середню ціну 11 акцій. Він дістав назву «залізничний індекс», оскільки 9 з одинадцяти акцій випустили залізничними компаніями. До 1896 року Доу ввів середній промисловий індекс, який визначався як середнє арифметичне ціни 12 акцій. У 1928 року кількість акцій, що використовуються розрахунку індексу, було збільшено до 30. Останнє зміна у складі індексу було виконано 1 листопада 1999 р., коли замість компаній UnionCarbide, GoodyearTire &Rubber,Sears і Chevron в індекс було включено компанії HomeDepot, Intel, Microsoft і SBCCommunications.

New YorkStockExchange обновляє і публікує індексDJIA щопівгодини протягом усього біржового дня.

Dow Jones Average. Найстарішим і найбільш цитованих заходи зміни цін у ринковій вартості акцій блакитних фішок американських фірм прийнято зображати США фондовий в цілому. Він складається з чотирьох середніх цін, які зваженим (див. вага) і обчислюється в кінці кожного торгового дня на Нью-Йоркській фондовій біржі: (1) Dow Jones Industrial Average (DJIA) дебютував в 1896 році, він відстежує акції 30 промислових фірми, (2) Dow Jones Transportation Average (DJTA) дебютував в 1884 році, вона відстежує акції 20 авіакомпаній, залізничних і транспортних фірм, (3) Dow Jones Утиліта Непогано (DJUA) дебютував в 1929 році, вона відстежує акції 15 електричних і газових потужності фірми, і (4) Dow Jones Композитний Непогано (DJCA) він відстежує акції всіх 65 компаній, що входять до складу цих трьох середніх.

Основним його конкурентом є Індекс S&P 500, відомий як і індикатор широкого ринку. Цей індекс розраховується з урахуванням капіталізації 500 найбільших компанії США, які список складається рейтинговим агентством Standard &Poor's. Третій, найвідоміший індекс, що характеризує ринок акцій Нового Світу - Nasdaq Composite. Цей індикатор складається з звичайних акцій та інших фінансових інструментів всіх компаній, коли вони торгувалися біржі NASDAQ.Расчетную базу індексу становлять котирування більш 3000 американських і неамериканських корпорацій,торгуемие біржі. Історично склалося так, що основу індексу становлять папери високотехнологічних компаній.

Основу європейського ринку становлять 3 фінансові центри – Лондон, Парижа й Франкфурт-на-Майні. Основним індикатором британського ринку є FTSE 100 Index (скорочення від Financial TimesStockExchangeIndex). Розрахунок індексу здійснює за 3 січня 1984 року з рівня 1000 пунктів агентством Financial Times. Індекс полягає в курсах акцій 100 компаній із найбільшої капіталізацією,включенних до списку Лондонській фондової біржі.

Ключовим індикатором німецького ринку є Dax (похідне від німецькогоDeutscherAktienindex). Розрахунок індексу ведеться від 1 липня 1988 року компанія DeutscheBrse AG. Базу до розрахунку становлять котирування акцій 30 найбільших компаній. Індекс виважено за ринковою капіталізацією. За результатами торгів електронної системі розраховується індексXetra Dax, він практично збігаються з Dax 30. Проте електронна сесія довші, тому ціни закриття може істотно різнитися.

Центральним індикатором французького ринку є >CAC 40 (скорочення від французькогоCotationAssiste enContinu). Індекс обчислюється з урахуванням 40 найбільших компаній, акції які торгуються біржі EuronextParis. Ф'ючерсний контракт даний індекс, можливо, є популярним іторгуемим за ф'ючерсними контрактом в усьому світі.

Найбільшим центром ринку азіатсько-тихоокеанського регіону є Японія та токійська біржа. Основним індикатором майданчики є Nikkei 225. Індекс розраховується як середньозважене значення котирувань 225 найліквідніших акцій. Перша публікація індексу відбулася 7 вересня 1950 року Токійській фондовій біржею під назвою «>TSEAdjustedStockPriceAverage».С 1970 року індекс обчислюється японської газетоюNihonKeizaiShimbun. Тоді ж індекс змінив і назву на Nikkei – на вшанування скороченого назви газети.

Для корейського ринку центральним індикатором є >KOSPI. У розрахунок індексу входять котирування 100 найбільших компаній країни, що мають лістинг на Корейської фондовій Біржі. Розрахунок індикатора ведеться від 4 січня 1980 пункту, стартовою оцінкою став рівень у 1000 пунктів.

Російські фондові індекси молоді, як і ринок цінних паперів. У цьому кількість їх зростає, а методика розрахунку прогресує. Їхню кількість збільшується насамперед з допомогою появи галузевих індексів. Так зараз біржі розраховують індекси акцій нафтових, металургійних, енергетичних, телекомунікаційних компаній. У поява акцій банківського (фінансового) сектора.

Нині основними індикаторами російського ринку є індекси ВПС іММВБ.

Індекс ВПС розраховується як зважений з капіталізації індекс найліквідніших акцій російських емітентів, допущених до торгів наФондовой біржі ВПС. Індекс розраховується із 1995 року. При розрахунку капіталізації враховується кількість акцій, що у вільному зверненні.

ІндексММВБ Основний індикатор російського ринку — розраховується з 22 вересня 1997 року (базове значення 100 пунктів) і становить цінової, зважений за ринковою капіталізацією композитний фондовий індекс, до складу якого 30 найліквідніших акцій найбільших та динамічно та розвитку російських емітентів, види економічної діяльності яких ставляться до основним секторам економіки, представлених наФондовой біржіММВБ (>ФБММВБ).