Розвиток системи управління мережами України

Стан управління первинними мережами України

Завдання управління мережами України успішно розв’язувалося ще за часів колишнього СРСР,особливо на початку 1980-х років,коли відповідні роботи,виконувані під керівництвом ЦНДІЗ та його Київського відділення (далі КВ ЦНДІЗ),активно розгорнулися на первинній магістральній мережі(ПММ),відповідно прийнятим рішенням на рівні М3 Союзу, про розробку АСТЕ в складі АСОТУ та АСОТО.

За розробку і впровадження АСОТУ відповідав ЦНДІЗ, а за АСОТО і нижній рівень АСОТУ - Київське відділення ЦНДІЗ. Активну участь у розробці АСТЕ приймав технічний персонал ТЦУМС-7,23,3,21,2 та інші.

Слід відзначити головних інженерів цих організацій.Напрклад Иваніцького С.Ф.(ТЦУМС-7), який сприяв швидкій і якісній розробці дослідної зони АСТЕ на Україні, та активно приймав участь в розробці технічних засобів і системи.

Рішення прийняті і узгоджені конструкторатом МЗ Союзу та начальниками відділів ЦНДІЗ- Поповою Н.Е., Головановим В.О., начальником відділу Київського відділення – Бондаренком В.Г. досить швидко реалізовувались на первинній мережі. В Україні була побудована дослідна зона АСТЕ в складі мережних вузлів Обухів, Житомир, Рівно, Новоград-Волинський, Коростишів, Чорнобиль, Немирів відповідно технічного проекту КВ ЦНДІЗ та ТЦУМС-7.Метою реалізації дослідної зони було відпрацювання взаємодії між рівнями АСТЕ-СТО-ІП та ВПУ, СОУ-УПУ, між ТЦУМС-7 і ТЦУМС-2. З цієї тематики було проведено багато засідань конструкторату МЗ Союзу, більше девяти Союзних конференцій і семінарів. Відображення проведених робіт з розробки АСТЕ та дослідної зони, крім офіційних проектів та ТЗ і актів, викладені в ряді брошур, виданих товариством “Знання” України[21]. Для реалізації дослідної зони КВ ЦНДІЗ разом з ТЦУМС-7 було розроблено та виготовлено більш 20 типів обладнання, приладів, апаратури. Дослідна зона була здана Державній комісії МЗ з високою оцінкою в 1983 році. При ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, завдяки заздалегідь проведеній автоматизації, вдалося ліквідувати змінну роботу в Чорнобильській зоні, а експлуатацію проводити виїздами тільки у денний час.

В наступні роки в ТЦУМС-2,3,6,7,8,9,10,12,23 і інших були запроваджені елементи АСОТУ для вирішення оперативно - технічних завдань. В процесі запровадження були вироблені та випробувані концептуальні питання автоматизації технічної експлуатації ПМ, відпрацьовані програмно – технічні засоби, що реалізували функції контролю в ІП, передавання даних між рівнями управління ІП-УПУ, УПУ-ТЦУМС.

Аналіз результатів дослідної експлуатації АСОТО і АСОТУ(АСТЕ) підтвердили необхідність розробки єдиної системи технічного обслуговування і управління ПМ та застосування їх на аналогових і цифрових мережах, як на магістральних так і на внутрішньо-зонових ПМ, включаючи узгодження систем управління ПМ з системами управління вторинними мережами.Подальші роботи виконувались у таких напрямках:

- нарощування функцій обслуговування, експлуатації та управління мережі;

- коригування розподілу функцій за рівнями;

- побудова сумісних інформаційних моделей бази даних для різних рівнів управління;

- розробка інформаційної моделі що охоплює опис та кодування об’єктів управління,відповідні формати, реквізити, тощо;

- створення мережі ПД на принципах комутації каналів в відповідності з рекомендаціями МСЕ-Т Х-25;

- реалізація систем в комп’ютерному варіанті з використанням локальних мереж.

В кінці 80-х та на початку 90-х років промисловістю засобів зв’язку Міністерства зв’язку СРСР та дослідним підприємством КВ ЦНДІЗ були виконана низка розробок та здійснено їх серійний випуск, що було необхідно для реалізації АСТЕ на ПМ. Це програмно – технічний комплекс Контур, УНК, Мультиплексор, УКРО, ФОКУС, АТОЛ, Контраст, КСС та інші. Коротка характеристика цих пристроїв приведена в [7]. Вони вироблялись серійно, дослідним заводом КВ ЦНДІЗ.

Відповідно узгоджених з ЦНДІЗ та його Київським відділенням технічним вимогам промисловістю (НПО “Дальсвязь”) була розроблена система контролю для нового покоління уніфікованого кінцевого обладнання апаратури ОКА для аналогових систем.

В 1988 КВ ЦНДІЗ було завершено розробку і здано комісії МЗ Союзу діючі макети комплексу технічних засобів секції технічного обслуговування об’єктів цифрової зони, які потім були встановлені на дослідній цифровій зоні ЦНДІЗ в Литві і Білорусії і успішно пройшли випробування.

Опубліковані в 1988 році Рекомендації МСЕ-Т серії М-30, що визначили концепцію TMN, підтвердили правильність основних напрямків створення АСТЕ в складі АСОТО та АСОТУ і дослідних зон.

Подальший розвиток робіт був направлений на розширення застосування АСТЕ (АСОТО,АСОТУ)інтеграцій функцій та слідування міжнародним стандартам при розробці архітектури, протоколів та інтерфейсів системи.

В останні роки на магістральних і внутрішньо-зонових мережах широко вводяться в експлуатацію ЦСП СЦІ та електронні системи комутації різних зарубіжних фірм,що оснащені елементами управління та обслуговування мереж з врахуванням рекомендацій МСЕ-Т та відповідних принципам TMN.

Оскільки закупівля обладнання СЦІ для різних магістралей велась у різних фірм, то постало завдання створення інтегрованої системи управління для обладння різних фірм.

Накопичений досвід експлуатації вітчизняних та зарубіжних систем управління утворило необхідну платформу, що дозволить в подальшому упевнено будувати системи управління елементами мережі і складними мережами в цілому. Правда, важливо щоб подальші роботи по створенню систем управління мережами ЄНСЗУ виконувалось на основі вітчизняного програмного продукту, бо інакше вирішення питань інформаційної безпеки та технологічної залежності в подальшому може суттєво ускладнитись.

Нижче розглянемо загальні положення АСТЕ первинної мережі та організацію управління первинної магістральної мережі електрозв’язку і сучасні напрямки її розвитку.