Змістовний модуль 5. Товарна форма організації суспільного виробництва. Товар і гроші.

1. Загальні форми організації економічного життя суспільства розрізняють за:

a способом виробництва;

b переважаючою формою власності;

c рівнем технологій;

d способом задоволення потреб.

2. Виділяють такі загальні форми організації виробництва:

a натуральну, товарну і безпосередньо суспільну;

b первіснообщинну, рабовласницьку, феодальну і капіталістичну;

c доіндустріальну, індустріальну і постіндустріальну;

d доринкову, ринкову і планомірну.

3. Прямий спосіб задоволення потреб характерний для:

a простого товарного виробництва;

b натурального господарства;

c розвинутого товарного виробництва;

d соціального ринкового господарства.

4. Виробничі відносини у натуральному господарстві:

a опосередковуються ринком на основі суспільного поділу праці;

b виникають стихійно між відокремленими виробниками продукції;

c чисті і прозорі, не уречевлені, існують як прямі зв'язки;

d трансформуються у товарно-грошові відносини.

5. Товарне виробництво представляє собою таку форму організації
економіки, при якій:

a досягається висока ефективність суспільного виробництва;

b задоволення потреб здійснюється переважно опосередкованим способом за допомогою обміну на ринку;

c результати праці йдуть на власне споживання їх виробників, для задоволення внутрішніх потреб;

d рух створеного продукту обмежується домогосподарством.

6. Продукт, створений для обміну з метою задоволення якоїсь потреби не його виробника, а інших людей (споживачів), є:

a благом;

b річчю;

c результатом праці;

d товаром

7. Товар задовольняє конкретну потребу того, хто його купив. Дана властивість називається:

a споживна вартість;

b мінова вартість;

c вартість;

d конкурентоздатність.

8. Вартість товару означає:

a затрати підприємства на його виготовлення;

b сукупні затрати минулої (уречевленої) і живої праці;

c здатність його обмінюватися у певних пропорціях на інші товари;

d уречевлену в ньому певну суспільну працю.

9. Товаром є:

a продукт, виготовлений для задоволення потреб людини;

b всякі результати праці як блага для людей;

c все те, що споживається людьми;

d правильної відповіді немає.

10. Двоїстий характер праці, втіленої у товарі, який зумовлює його
двоїсту природу, означає:

a органічне поєднання в товарі індивідуальної (конкретної) і суспільної (абстрактної) праці;

b суперечність простого товаровиробника, як трудівника і капіталіста, що зароджується в ньому одночасно;

c здатність речі обмінюватися на інші предмети у певних співвідношеннях або пропорціях;

d правильної відповіді немає.

11 Величина вартості товару - це:

a сукупні витрати підприємства на створення продукції, виражені в грошовій формі;

b праця, витрачена на його виготовлення при суспільно нормальних умовах виробництва, відносно середніх рівнях вмілості та інтенсивності трудової діяльності;

c гроші, які сплачуються за товар при його купівлі-продажу на ринку;

d робочий час, витрачений працівниками підприємства на виробництво товару.

12. На величину вартості товару головним чином впливають такі фактори:

a компетентність економічної політики держави та управління;

b ситуація на ринку, його кон'юнктура;

c продуктивність, інтенсивність і складність праці;

d інновації, технології, інформація.

13. Згідно закону вартості:

a витрати підприємства складають основу мінової вартості товару;

b у створенні вартості беруть участь капітал, земля і праця;

c мінова вартість благ визначається їх споживною вартістю;

d виробництво і обмін товарів повинні відбуватися на основі їх вартості, тобто на засадах еквівалентності.

14. Внаслідок дії закону вартості, зокрема, відбувається диференціація товаровиробників. Ця функція виникає тому, що:

a має місце стихійний розподіл факторів виробництва;

b стимулюється підвищення ефективності народного господарства

c на багатьох підприємствах індивідуальні затрати праці перевищують суспільно-необхідні, або менші від них;

d правильної відповіді немає.

15. Соціальна функція закону вартості спричиняє:

a неповну зайнятість працездатного населення;

b неоднакові результати господарської діяльності підприємств;

c наявність бідних і багатих, розшарування населення за добробутом;

d відсутність економічної диференціації країн.

16. Згідно класичної економічної теорії поява грошей спричинена:

a об'єктивним історичним процесом розвитку товарного виробництва і обміну, зокрема - еволюцією форм вартості;

b домовленістю між людьми, які за згодою ввели гроші для полегшення реалізації продуктів своєї праці;

c наявністю у природі благородних металів, у першу чергу золота, яке особливо ціниться людьми;

d політикою держави, яка у примусовому порядку запровадила гроші для задоволення потреб розвитку економіки.

17. Гроші-це:

a потреба мати кошти для отримання життєвих благ в умовах ринку;

b специфічний товар, всезагальна форма вартості, універсальний еквівалент при обміні товарів;

c кошти як матеріальний ресурс суспільного виробництва;

d правильної відповіді немає.

18. Першою і основною функцією грошей, яка зумовлена самою їх природою, є:

a засіб утворення скарбів та накопичення;

b міра вартості товарів;

c засіб обігу, або посередництво при обміні товарів;

d засіб платежу всередині країни і в зовнішніх її відносинах.

19. Функція світових грошей є наслідком:

a міжнародного поділу праці;

b наявності у всіх країнах виробництва товарів;

c здійснення погоджувальної політики співдружністю країн;

d розвитку міжнародного товарообміну та інших форм співробітництва.

20. Паперові гроші:

a мають ідентичну вартість по відношенню до золота;

b принципово не відрізняються від золотих грошей;

c як і золото, виконують його функції в якості всезагального еквівалента вартості товарів;

d правильної відповіді немає.

21. До кредитних грошей відносяться:

a національні грошові одиниці різних держав;

b акції, облігації, ощадні сертифікати;

c банкноти, векселі, чеки, платіжні зобов'язання;

d правильної відповіді немає.

22. Замінники повноцінних грошей, знаки або символи їх, монопольно випущені державою для примусового застосування в обігу, називаються:

a паперові гроші;

b цінні папери;

c кредитні гроші;

d документи.

23. Грошовий обіг представляє собою:

a перехід грошей від одного їх власника до іншого;

b рух грошей і виконання ними своїх функцій;

c динамічний процес використання грошей як специфічного ресурсу виробництва;

d оборот грошей у процесі суспільного відтворення.

24. Закон обігу повноцінних грошей вимагає, щоб:

a кількість паперово-кредитних грошей дорівнювала сумі цін товарів на ринку;

b випуск неповноцінних грошей номінально був обмежений вартістю золотих грошей;

c кількість їх в обігу відповідала сумі цін товарів з урахуванням швидкості руху грошових одиниць;

d стихійне прирівнювання "вартості" паперових грошей до вартості замінюваних ними золотих грошей відбувалося в обміні за допомогою цін.

25. Порушення вимог законів грошового обігу веде до:

a інфляції;

b зменшення кількості повноцінних грошей;

c зменшення кількості неповноцінних грошей;

d економії грошей.

26. Інфляція як негативне економічне явище головним чином викликана:

a регулюванням державою функціонування грошової системи;

b відставанням розвитку національного ринку та економіки;

c непродуманим здійсненням економічної реформи;

d наявністю в обігу зайвих грошових знаків, не підкріплених вартістю
товарів та послуг.

27. Найтяжчим соціальним наслідком інфляції вважається:

a зниження рівня добробуту і якості життя більшості людей;

b підрив мотивації до праці, знецінення заощаджень;

c "заохочення" злочинної діяльності на ринку, корупції і мафії;

d підрив довіри людей до своєї національної валюти і влади.

28. Встановлення й законодавче оформлення державою грошової системи не виключає, що рух грошей:

a підвладний лише суб'єктивному фактору;

b залежить цілком від політики держави;

c зводиться до фінансово-кредитної системи;

d у першу чергу регулюється економічними законами оборот грошей у процесі суспільного відтворення

29. Крім товару, важливішим атрибутом розвинутого капіталістичного виробництва та економічних відносин служать:

a продукти;

b гроші;

c зарплата;

d безробіття.

30. Соціальна функція закону вартості спричиняє:

a неповну зайнятість працездатного населення;

b неоднакові результати господарської діяльності підприємств;

c наявність бідних і багатих, розшарування населення за добробутом;

d відсутність економічної диференціації країн.