Зупинимося на типології за кількістю людей.

І. За кількістю людей, які приймають участь в конфлікті, конфлікти можуть поділятися таким чином:
а) внутрішньо особистісні (інтраперсональні);
6) міжособистісні (інтерперсональні);

в) внутрішньо групові (інтрагрупові);

г) міжгрупові (інтергрупові).

II. В системі управління конфлікти можуть бути розділені на такі види:

а) вертикальні управлінські конфлікти, які виникають між індивідами, що займають різні місця в ієрархії управлінських стосунків. Наприклад, конфлікт між директором фірми, школи заводу та його заступником;

б) горизонтальні управлінські конфлікти, що виникають між групами людей, які займають однакове місце в ієрархії управлінських стосунків (наприклад, між двома менеджерами).

III. За причинами, що їх породжують, управлінські а) конфлікти ролей - різне ставлення до роботи, різні цілі діяльності, різний рівень компетентності і т.ін.;

б) конфлікти бажань - потреби, інтереси, життєві плани;

в) конфлікти цінностей та норм поведінки - в процесі соціальної
взаємодії.

Можна класифікувати конфлікти за ступенем тривалості
та напруги.

Бурні - швидкоплинні конфлікти. Такі конфлікти характерні яскравим забарвленням, крайніми проявами негативних відносин тих, хто конфліктує, закінчуються вони інколи важкими, навіть трагічними наслідками. В основі таких конфліктів частіше всього не глибокі протиріччя, причини, а прояви особливостей характеру, темпераменту, нервової системи осіб. Прогноз вирішення таких конфліктів в основному благосклонний.

Гострі - довготривалі конфлікти. Виникають такі конфлікти тоді, коли ' протиріччя досить глибокі, стійкі, важкопримиримі. Конфліктуючі сторони контролюють свої
реакції та дії. Такі конфлікти вирішувати досить складно.

Слабовиражені - конфлікти, що проходять мляво. Характерно, що протиріччя носять не дуже гострий характер, або зіткнення, в яких активна лише одна із сторін, друга
сторона не прагне виявити чітко свою позицію, або ж, по мірі можливості, уникає гострої конфліктної ситуації. Прогноз вирішення такого конфлікту складний. Багато що залежить від
позиції ініціатора конфлікту.

Слабовиражений - конфлікт, що має швидкоплинний характер. На перший погляд, це найбільш сприятлива форма зіткнення протиріч. Проте, не завжди так, бо якщо за ним
тягнеться ціла низка повторних конфліктів, то може бути поганий кінець.

Причини виникнення міжособистісних конфліктів

у студентському середовищі.

 

Причини виникнення конфліктів міжособистісних конфліктів у студентському середовищі можуть бути об'єктивними та суб'єктивними. Проблема вияву причин виникнення конфліктів посідає ключове місце у пошуку шляхів їх попередження та конструктивного розв'язання. Без цих знань важко розраховувати на більш-менш ефективне їх врегулювання.

Аналізуючи причини поведінки сторін у різноманітних конфліктах, неважко помітити, що всі вони зводяться до прагнення задовольнити свої інтереси. Користь, помста, ненависть, недоброзичливість, образа, незадоволеність прийнятим рішенням, бажання забезпечити себе матеріально сьогодні або в майбутньому — це лише невелика частка мотивів побутових конфліктів, які зустрічаються, наприклад, у судовій практиці. Іншою, не менш різноманітною, є, наприклад, мотивація групових конфліктів: економічні труднощі, політичні симпатії та антипатії, прагнення лідерства, національна гордість тощо. Такі ж різноманітні мотиви поведінки держав на міжнародній арені. Тобто, конфлікти можуть відображати всю складність сучасного життя.

Якщо проаналізувати достатньо велику кількість конфліктів, то (згідно з А. Анцуповим та А. Шипіловим) можна виділити такі об'єктивні причини конфліктів.[4]

Природне зіткнення значущих матеріальних і духовних інтересів людей в процесі їх життєдіяльності. Люди повинні постійно спілкуватись, вирішувати численні проблеми; в процесі взаємодії інтереси людей час від часу можуть зіткатися; це зіткнення інтересів, яке практично не залежить від їх волі та бажання, і створює об'єктив­ну основу можливих конфліктних ситуацій.

Слабка розробленість правових та інших нормативних процедур розв'язання соціальних суперечностей, що виникають у процесі'. взаємодії людей. Наприклад, в нашому суспільстві ще не розроблені ефективні, стандартні, всім відомі неконфліктні способи захисту підлеглих від свавілля начальників. Звісно, вони можуть оскаржити невірні, з їх погляду, дії начальника. Але процедура такого оскарження є малоефективною. Тому підлеглі реально користуються цією можливістю у крайніх випадках. У більшості передконфілктних ситуацій вони або поступаються, або йдуть на конфлікт.

Нестача значущих для нормальної життєдіяльності людей матеріальних і духовних благ. Те, що ми живемо у суспільстві різноманітних дефіцитів, помітно впливає на життя людей, кількість і характер конфліктів між ними. Сьогодні головним дефіцитом стали гроші. Якщо в організації з'являється можливість одержати роботу для декількох співробітників, за яку добре платять, то виникають природні конфлікти між тими, хто одержить цю роботу, та іншими робітниками. Розподіл житла, премій, зарубіжних відряджень, інших матеріальних і духовних ресурсів є об'єктивно конфліктним процесом.

В усякому міжособистісному конфлікті існують, як мінімум, два учасники і визначена конкретна ситуація їхньої взаємодії, у якій відбувається початковий інцидент і розвиваються його наслідки.

Для виявлення причин конфліктів потрібний всебічний і глибокий аналіз як дій, позицій і психологічних особливостей його учасників, так і обставин, що виникають у ситуації їхньої взаємодії.

Побачити безпосередні причини і джерела міжособистісних конфліктів можна, звернувшись до базових потреб людини. Тут маються на увазі потреби в їжі, сексі, прихильності, безпеці, самоповазі, справедливості, доброті й ін. Коли вони чи придушуються з'являється погроза їхньому задоволенню, тоді продукується напруга і виникають конфлікти між людьми. У цьому випадку людина вбачає в поводженні тих, хто, на його думку, наносить йому збиток, прояв агресивності, егоїзму, чи категоричності переваги над собою.

Конфліктологи, звертаючи до рушійних сил і мотивації міжособистісних конфліктів, розрізняють ресурсні та ціннісні конфлікти.[4]

Ресурсні конфлікти пов'язані з розподілом засобів життєдіяльності (матеріальних засобів, території, часу і т.д.).

Представляється доцільною класифікація, що виділяє наступні групи основних причин конфліктів:

Обмеженість ресурсів – їх якісна і кількісна сторона;

Різні аспекти взаємозалежності (повноваження, влада, завдання й інші ресурси; у приведеному вище прикладі – це взаємозалежність у задоволенні сексуальних потреб);

2. розходження з метою;

3. розходження в представленнях і цінностях;

4. розходження в манері поводження і життєвому досвіді;

5. незадовільні комунікації;

6. особистісні особливості учасників зіткнень.

Дана класифікація гарна тим, що дозволяє зрозуміти джерела конфліктів і ту сферу, де вони існують.

Причини конфліктів у студентських колективах можна поділити на чотири групи:

1. Причини, які витікають із властивостей особистості студента: відсутності свідомої дисциплінованості; дезорганізаторів, егоїстів та ін.; особливості характеру (брутальність, жадібність, неврівноваженість тощо); схильність до вживання спиртних напоїв, наркотиків.

2. Причини, які витікають із властивостей особистості вихователя: слабка особиста професійна підготовка керівника, недостатнє знання основ педагогіки і психології; невміння керувати людьми і впливати на процеси, які виникають в колективах; не­гативні риси характеру вихователя; невідповідність стилю керівництва рівню зрілості особистості і колективу.

3. Причини, які витікають зі стилю керівництва: психологічна несумісність людей, протиріччя між суспільними і груповими інтересами, коли люди відстоюють тільки свої групові інтереси та ігнорують інтереси всього колективу; невідповідність сподівань як окремих особистостей, так і окремих малих соціальних груп.

4. Конфлікти, які породжені нестатутними відносинами між членами студентських груп: завищена самооцінка і негативне ставлення до оточуючих; неповне і невірне сприйняття та нерозуміння процесів, які проходять в групі, необ'єктивна оцінка можливостей товаришів і колективу в цілому.

Перелічені чотири групи причин виникнення конфліктів впливають на самооцінку особистості, її думки, погляди, прагнення, викликають негативні емоції (гнів, образу, страх, презирство), яким властива усталеність в часі і які призводять до нестатутних взаємовідносин. З метою своєчасного виявлення конфліктів і подальшого впливу на особистість практичному психологу необхідно знати і характерні ознаки конфліктних ситуацій.

Основними такими ознаками є: різка зміна ставлення студента до навчання, товаришів, викладачів і до себе особисто; часті випадки недобросовісного виконання своїх навчальних обов'язків; негативні судження про оточення; замкненість, пригніченість, відокремленість від колективу окремих осіб; збільшення кількості грубих порушень дисципліни в колективі; небажання окремих студентів виконувати вимоги диканату;[23]

У залежності від психічного стану конфлікти бувають з високим і помірним емоційним напруженням та конфлікти без особливих емоцій. Емоційно некеровані конфлікти протікають у вигляді різкої, грубої розмови, сутичок. Під впливом емоцій людина може зробити необачний вчинок, про який пізніше буде шкодувати. Науковець Я. Подоляк пише: “Будь-який конфлікт, який є динамічним явищем, проходить стадії виникнення, існування, пошуку засобів усунення і стадію затухання. Конфлікт може виникнути або стихійно, або за чиєюсь ініціативою. Виникаючи, він може одразу ж згаснути (короткочасний конфлікт), тривати певний час (тривалий конфлікт) або ж зайти у безвихідь (затяжний конфлікт). Тривалість конфлікту обумовлена невмінням сторін розв'язати його, недостатністю взаєморозуміння або занадто великою емоційністю партнерів. Затухання конфлікту проходить по-різному. Він може закінчитись без втручання третьої сторони, при повній пасивності самих учасників або за допомогою товаришів по групі”.[32]