Оформлення курсового проекту

 

Пояснювальна записка, підписана студентом, здається на перевірку керівнику проекту. Перевіряючи ПЗ студента, керівник проекту повинен відмітити кожну помилку і неточність, вказуючи на полях сутність помилки, підкреслити усі помічені орфографічні помилки і відмітити стилістичні похибки. Якщо проект задовольняє пред’явленим до нього вимогам, керівник робить напис на кресленнях та в записці про допуск до захисту.

З метою підвищення відповідальності всіх учасників курсового проектування, включаючи викладачів, завідувач кафедри повинен вибірково проводити рецензування курсових проектів (робіт) або доручати рецензування викладачу, який веде паралельну групу студентів.

4.2 Організація захисту курсових проектів

 

Захист проекту проводиться за графіком, який затверджений кафедрою в комісії із 2 – 3 осіб при безпосередній участі керівника курсового проекту, в присутності студентів.

Захист студентом проекту має тривати приблизно протягом 8 – 10 хвилин у вигляді доповіді та відповіді на запитання визначаються оцінками "відмінно", "добре", "задовільно" і "незадовільно"..

В своїй доповіді студент повинен відобразити характеристику технічного завдання і мети проектування, особливості та специфіку конструкції або технології виготовлення апарата, техніко-економічну оцінку його по відношенню до існуючих аналогів, найбільш цікаві і оригінальні конструктивні або технологічні рішення. При цьому кожний студент має підготувати свою доповідь протягом приблизно 5 хвилин, в якій обов’язково зробити наголос на питання і задачі, що були особисто розв’язані студентом, з можливістю подальшого розгортання в дипломному проекті або магістерській роботі.

При оцінюванні проекту враховується якість самого проекту та результати його захисту студентом.

При цьому особлива увага звертається:

- на повноту, якість і самостійність поставленої задачі;

- повноту й ретельність оформленої ПЗ;

- оформлення креслення (чіткість виконання, додержання ДСТУ та ГОСТів на кресленні, наявність помилок);

- складність завдання (просте або більш складне із затверджених, наявність елементів наукових досліджень, реальність і т.і.);

- додержання терміну захисту (достроково, в строк, після строку без поважної причини);

- якість захисту проекту (роботи).

Після захисту всіх проектів проводиться заключна бесіда членів комісії кафедри зі студентами з аналізом кращих і гірших проектів, вказівками на характерні помилки й недоліки, що знайдені в проектах, доповідях та на недоліки організаційного характеру.

 

5 РЕКОМЕДАЦІЇ ЩОДО ВИКОНАННЯ ОКРЕМИХ

РОЗДІЛІВ КУРСОВИХ ПРОЕКТІВ

 

5.1 Курсові проекти конструкторського напрямку

 

У вступі слід стисло охарактеризувати галузь народного господарства, де використовується електричний апарат, що розробляється та перспективи її розвитку. Необхідно також показати актуальність вибраної теми проекту і коротко сформулювати основні задачі, які слід вирішити при його розробці. Наприклад: “В даному курсовому проекті розглядаються питання розрахунку і проектування автоматизованого електропривода для прокатного стану металургійного виробництва”, або “В даному курсовому проекті розробляється комп'ютеризована система електромеханічного та роботизованого виробничого процесу». Обсяг вступу не повинен перевищувати 1-2 сторінки.

5.1.1 Техніко-економічне обґрунтування проекту включає в себе огляд існуючих конструкцій, вибір та обґрунтування прийнятих рішень і проектно-технічне на виріб, що розробляється.

5.1.2 Огляд і аналіз існуючих конструктивних (схемних) рішень. В даному розділі розв’язуються питання і завдання, пов'язані з автоматичним регулюванням параметрів, комплексною автоматизацією та роботизацією промислових установок і виробничих процесів на основі мікроконтролерних керуючих і регулюючих комплексів, розробки нових автоматичних установок і систем автоматизації технологічних комплексів, а також розробки нових і вдосконалювання технологічних процесів при монтажі, налагодженні й експлуатації автоматизованих і автоматичних електроприводів і систем технологічної автоматизації.

5.1.3 Вибір і обґрунтування (конструкції або схеми) електромеханічних апаратів виконується на основі попереднього огляду та аналізу; визначаються основні параметри та головні розміри апарата, що проектується; обґрунтовуються прийняті рішення з техніко-економічним аналізом варіантів (якщо вони потрібні); вибирається методика розрахунку (або дослідження) параметрів та характеристик апарату. В проектно-технічному завданні приводяться усі технічні та інші параметри, вимоги та умови, що необхідні для проектування апарату.

5.1.4 Розрахунок та вибір основних елементів та вузлів електромеханічного апарата. В даному розділі проводяться розрахунки: контактних дугогасильних вузлів апарата, ізоляції, струмоведучих частин, механізмів включення-виключення та регулювання, розрахунок магнітного кола і параметрів котушок, теплові розрахунки і т.і. При проектуванні тиристорних (або напівпровідникових) перетворювачів (випрямлячів, перетворювачів частоти і т.д.) виконуються розрахунки: навантажень вентилів по струму та напрузі, температури структури напівпровідникового пристрою, аварійних режимів, перевантажувальних і аварійних характеристик, пристроїв захисту від надструмів і перенапруг, енергетичних характеристик перетворювача – коефіцієнта потужності, ККД, складу вищих гармонік струму (та напруги), вибір системи охолодження та теплові розрахунки перетворювача. Якщо на виробництві або в проектно-конструкторських (проектно-технологічних) підприємствах уже проектують подібні установки й системи технологічної комп'ютерної автоматики студентам можна надавати можливість паралельної самостійної розробки варіанта такого ж проекту з обов'язковим проведенням порівняльного функціонального й системно-алгоритмічного аналізу обох варіантів. В курсовому проекті обсяг та зміст розрахунків визначається вимогами завдання.

5.1.5 Спеціальний розділ включає в себе питання, пов’язані зі спеціальними режимами роботи пристрою, оптимізації апарата або його вузлів, розробки елементів автоматизованого проектування. Поставлена в спеціальному розділі задача потребує творчого підходу. Її поглиблене рішення дозволить студенту найбільш широко розкрити свої інженерні здібності. До спеціального розділу можуть відноситись такі варіанти, як проектування по автоматизації складних промислових установок або лінії виробничих машин, розробка окремих вузлів блоків, машин, установок з обов'язковою розробкою функціональних, принципових, структурно-алгоритмічних схем і систем з'єднань, підключення та розташування взаємозалежних машин і апаратів. Це сприяє розвитку творчих здібностей, наукового кругозору і аналітичному підходу до роботи та пошуку нових шляхів і структур комплексної автоматизації виробничих і технологічних процесів.

5.1.6 Опис конструкції (або вибір та опис системи керування перетворювача) розробленого апарату.

В цьому розділі необхідно описати побудову та принцип дії апарату згідно креслення загального виду (з обов’язковим вказівкою номера креслення). Якщо в проекті розраховується силова частина перетворювача (випрямляча, контактора і т.і.), то в даному випадку виконується стислий опис принципу роботи системи керування. Особливу увагу в цьому розділі потрібно звернути на опис оригінальних частин пристрою, що розроблені в проекті.

5.1.7 Одна з найважливіших частин проекту – висновки, які повинні вміщувати оцінку результатів роботи з точки зору відповідності отриманих результатів вимогам завдання. В висновку необхідно відобразити: сутність завдання на проект, інформацію про нові дані, які отримані в процесі проектування (в тому числі і негативних), вказівки про шляхи та мету подальшої роботи (рекомендації та інструкції), свідчення про розробку нової методики розрахунку, виготовлення дослідницьких зразків, про лабораторних і промислових досліджень а також свідчення про впровадження в виробництві створеного апарата.

При оформленні пояснювальної записки в формулах в якості символів потрібно використовувати стандартні позначення.

 

5.2 Курсові проекти виробничо-технологічного напрямку

 

5.2.1 Огляд сучасного стану та розвитку технології електроапаратобудування, а саме технології виробництва або випробування обраного виробу. В даному розділі надається огляд та аналіз існуючи і перспективних технологічних процесів виробництва апаратів, їх деталей, елементів та вузлів. При цьому звертається особлива увага на автоматизацію технологічних процесів та обладнання, вимоги, які пред’являються до апаратів що випускаються у відношенні якості, точності, довговічності, економічності, вартості та підвищення виробництва праці.

При аналізі складних виробничих агрегатів і комплексу машин розглядаються автоматизований і автоматичний електропривод окремих виконавчих механізмів. Наприклад, автоматизований комп'ютеризований електропривод тягнучих роликів моталки листового стану гарячої прокатки смуги, чи автоматичний мікропроцесорний електропривод перестановочних гвинтів реверсивного заготовочного стану і т.п. Або розроблюється автоматизація технологічних процесів. Наприклад, система завантаження сталеплавильних печей, чи оптимального керування технологічним процесом рудозбагачення, стабілізації міжсекційного натягу харчової плівки при виробництві поліетилену та ізоляційних матеріалів, регулювання потужності електросталеплавильних печей, електролізного виробництва і т.і.

Обов’язкові питання, що необхідно розкрити в курсовому проекті:

- огляд і аналіз існуючих систем електропривода (електромеханічних систем) робочого комплексу машин або систем керування технологічним процесом (систем технологічної автоматизації);

- обґрунтування та вибір системи електромеханічного устаткування (електропривода) або системи керування та регулювання координат технологічного процесу (система технологічної автоматизації).

5.2.2 Розгляд конструкції виробу та аналіз його технології. В курсовому проекті дається короткий опис апарата, деталі, вузла, які входять до проекту, що розробляється, проводиться оцінка технології конструкції за основними або додатковими показниками. Технологічність конструкції апарата оцінюється за основними допоміжними і комплексними показниками. Обов’язкові питання, що необхідно розкрити в курсовому проекті:

- опис технологічного процесу;

- опис конструкції робочого механізму (машини, пристрою, агрегату, комплексу і т.і.);

- технічні та технологічні вимоги і умови на розробку комплектного комплексу електротехнічного (електротехнологічного) устаткування або комп'ютерної системи автоматизації технологічного процесу;

5.2.3 Розрахунок технологічного процесу (ТП) виготовлення (зборки) виробу.

Вибір типу виробництва. На основі заданої програми випуску виробу, такту (ритму) випуску виробу їх трудомісткості визначається тип виробництва. Виробництво відноситься до того або іншого виду (типу) по коефіцієнту серійності або по кількості виготовлених за рік виробів одного найменування та типорозміру.

Вибір організаційних форм виготовлення (зборки) виробу. На основі креслення, технічних умов на виготовлення (зборку) та програми (типу виробництва) вибирається організаційна форма отримання виробу (індивідуальна частково диференційована або диференційована).

При проектуванні технологічного процесу слід враховувати, що збірка може бути по виду стаціонарною або рухомою. Кожний із цих видів може бути поточним або не поточним. В ПЗ на основі економічного обґрунтування приводяться міркування щодо вибору організаційної форми зборки. При цьому перевагу слід надати гнучким автоматичним системам. Розробка плану та технологічних схем виготовлення (зборки) виробу. На основі технічних умов виробництва (зборки) виробів описується послідовність (маршрут зборки виробу) виконання операцій та основних переходів із вказівкою обладнання, засобів та інструментів. При проектуванні ТП зборки складається збільшена технологічна схема зборки, яка являє собою умовне зображення порядку зборки виробу або збірних одиниць. В схемі показують деталі та збірні одиниці, які безпосередньо входять у виріб.

Обов’язкові питання, що необхідно розкрити в курсовому проекті:

- розрахунки статичних навантажень і попередній вибір потужності електродвигуна;

- розрахунки параметрів і вибір допоміжного електроустаткування;

- розробка та опис функціональної і принципової схеми системи (або її елементів) силової частини електромеханічного комплексу й системи автоматичного керування та регулювання координат електропривода або електромеханічного комплексу;

- статистичні розрахунки параметрів і вибір параметрів схеми (системи);

- розрахунки динамічних режимів за допомогою ЕОМ;

- експериментальні матеріали (якщо такі є);

- розрахунки надійності електромеханічного комплексу або системи технологічної автоматизації або їх окремих вузлів.

5.2.4 Норми часу на виконання технологічних операцій в курсових проектах не розраховується, а вибираються з довідників. Розраховані та вибрані норми часу записуються в операційні та маршрутні карти.

5.2.5 Розрахунок кількості обладнання і коефіцієнта цього завантаження. Кількість необхідного обладнання для ділянки, що проектується розраховується за трудомісткістю операцій технологічного процесу. Коефіцієнт завантаження обладнання визначається як відношення розрахункового числа одиниць обладнання до прийнятого. Необхідно, щоб середній коефіцієнт завантаження був не менш ніж 0.8 і по можливості ближче до одиниці, так як чим більше його значення, тим ефективніше використовується обладнання. При виконанні слюсарно-збірних робіт для стаціонарної зборки необхідно розрахувати кількість стендів, а для рухомої зборки – збірний конвеєр: число збірних постів. Довжину і швидкість руху.

5.2.6 Розрахунок робочого складу ділянки його численності. В цьому розділі розраховується кількість виробничих і допоміжних робітників, службовців і розрахунково-конторського персоналу. Кількість робітників для окремих стадій роботи (зборки вузлів, загальної зборки) визначається на основі норми часу, який встановлений для виконання тієї чи іншої роботи. Для досягнення найбільшого виробництва при підрахунку необхідної кількості робітників необхідно прагнути до того, щоб завантаження робітників за часом була по можливості найбільш повною. Для визначення навантаження робітників розраховується коефіцієнт навантаження місць на ділянці.

5.2.7 Планування ділянки розміщення обладнання виробнича площа ділянки визначається його обладнання, кількістю робочих місць, транспортних пристроїв, місць для зберігання заготовок та деталей, проїздів та проходів. Показником використання виробничої площі ділянки є питома площа (що припадає на одиницю обладнання). Це розрахункове значення питомої площі необхідно порівняти зі середнім значенням нормативної питомої площі для даного виду виробництва. Слід мати на увазі, що розрахункове значення питомої площі ділянки не повинно перевищувати максимальну нормативну питому площу для даного виду виробництва.

5.2.8 Опис, розрахунок та економічне обґрунтування пристроїв. Розробка конструкції пристроїв повинна проводитися з урахування конструктивних особливостей обладнання та виробу, Забезпечення потрібної точності обробки або зборки, досягнення найбільшого виробництва, зручності і безпеки роботи, а також економічної ефективності конструкції. Розрахунок економічної ефективності використання пристроїв ґрунтується на зіставленні витрат та економії, які виникають при його використанні і відносних річного періоду. Визначаються і зіставляються лише ті елементи собівартості операції, які залежать від обладнання.

5.2.9 У заключному розділі необхідно відзначити прогресивність спроектованого технологічного процесу виготовлення або зборки виробу. Вказати переваги спроектованого обладнання, ступінь впливу його на механізацію та автоматизацію технологічних процесів, технічний і економічний ефект. Відзначаються також основні якісні та кількісні показники динамічного функціонування електроустаткування спроектованої системи.

5.3 Вимоги до виконання графічної частини проектів

 

В курсовому проекті графічна частина, як правило, включає в себе:

- загальний вид апарата у відповідному масштабі (1-2 аркуші формату А1);

- електричну схему з’єднань у пристрої;

- деталіровку (вузли і (або) деталі апарата).

Загальний вид електричного апарата повинен виконуватись в двох-трьох проекціях і вказівкою основних і установчих розмірів.

Специфікація вузлів і деталей апарата із вказівкою матеріалу та ДСТУ (ГОСТ) на них надається на окремих аркушах. Нумерація позицій (деталей, вузлів) повинна виконуватись послідовно за годинниковою стрілкою. На кресленні деталей повинні бути приведені дані про матеріали деталей, всі розміри, що необхідні для їх виготовлення з вказівкою допусків, посадок, класу чистоти обробки, а також засобу обробки і матеріалу покриття деталі. Основна вимога – графічна частина повинна повністю надавати уявлення про конструктивні, схемні та технологічні рішення, які прийняті в проекті (роботі).

Позначення і номер креслення виконується у відповідності до приведеної схеми (рисунок 5.1). Шифр документа та дисципліни для курсових проектів назначається у відповідності з табл.5.1

Перелік використаної літератури оформлюється у відповідності до СТП 15-96. При виконанні проекту першочерговою інформацію про перелік посилань студент отримує від керівника. На кафедрі електричних апаратів студент може отримати список рекомендованої літератури, ДСТУ і ГОСТів у допомогу до виконання курсового проекту, складеної викладачами кафедри разом зі співробітниками університету. Проте основні відомості студент має отримати при самостійному пошуку інформації за темою проекту в каталогах бібліотек, довідково-бібліографічному відділі (реферативні журнали), у відділі періодичної літератури, секторі інформації та патентному відділі ЗНТУ.

 

ГКІЮ ХХХХХХХ. ХХХ. ХХХ

Шифр документу (табл.5.1.)

 

Номер студента за списком у групі

Номер пристрою або деталі за класифікатором (6 цифр)

Рисунок 5.1 - Схема позначення креслень та номерів деталей (позицій)

 

Таблиця 5.1 - Шифр графічного документу

Найменування документа

Шифр

Складальне креслення Загальний вигляд Складальне креслення першого вузла Другого вузла (у випадку необхідності) Технологічна схема зборки План розташування обладнання Розрахункові графіки, діаграми Деталювання першого вузла Схема електрична принципова агрегатна Схема електрична принципова силового блоку Схема електрична принципова системи керування Схема електрична принципова системи захисту (захисного пристрою) Схема електрична монтажна Схема електрична монтажна силового блоку Схема електрична монтажна системи керування Схема електрична монтажна системи захисту (захисного пристрою) Схема електрична з’єднань Схема електрична з’єднань апарата

СК ЗВ СК 1 СК 2 ТЗБ ПРО РГД ДВ1 ЕПА ЕПСБ ЕПСК   ЕПСЗ ЕМА ЕМСБ ЕМСК   ЕМСЗ ЕЗ ЕЗА

 

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

 

1. Збірник нормативних документів з питань організації заочного навчання у вищих навчальних закладах України / за редакцією М.Ф. Дмитриченка – Київ: Український Центр духовної культури, 2002. - 244с.

2. СТП 15-96. Стандарт підприємства. Пояснювальна записка до курсових і дипломних проектів.

3. Рекомендації до складання й оформлення навчально-методичної літератури / Укл.: С.Т.Яримбаш, О.Ф.Бичевий, Н.Г.Глущевська, Н.М.Кобзар, В.О.Петров, А.Г.Симонова. – Запоріжжя: ЗНТУ, 2001. – 38 с.

 

Додаток А

 

Таблиця А.1 – Орієнтовні теми курсових проектів для студентів спеціальності 7.05070207, 8.05070207 – «Електромеханічне обладнання енергоємних виробництв»

	Технологічний процес монтажу допоміжних кіл трифазного випрямляча для тягових підстанцій
	Електрообладнання та системи керування продування конвертора агрегату газокисневого рафінування
	Електрообладнання лоботокарного металооброблювального верстата
	Електрообладнання та системи керування нахилу конвертора газокисневого рафінування
	Комплектна система частотного електропривода потужного промислового вентиляційного пристрою в електрометалургії
	Перетворювач для живлення приводу постійного струму прокатного стану
	Підвищення надійності відкритого розподільчого пристрою 750 кВ Запорізької атомної електростанції
	Оптимізація параметрів електротехнічного комплексу індукційного плавильного устаткування
	Розподільчий пристрій 6 кВ живлення компресорної станції, цеху феросплавів
	Модернізація головного обладнання підстанції 35/10 кВ живлення цеху дугових та індукційних печей для підвищення ефективності та енергозбереження при виробництві в електрометалургії
	Системи регулювання комплексів електросталеплавильного обладнання на основі дугових печей заводу „Дніпроспецталь”
	Системи регулювання комплексів електросталеплавильного обладнання на основі індукційних печей заводу „Дніпроспецсталь”
	Системи регулювання комплексів електросталеплавильного обладнання на основі порошкової металургії
	Системи регулювання комплексів електросталеплавильного обладнання на основі електрошлакового переплаву

Продовження табл.А.1

	Електрообладнання та системи керування продування конвертора агрегату газокисневого рафінування
	Електрообладнання лоботокарного металооброблювального верстата
	Електрообладнання та системи керування нахилу конвертора газокисневого рафінування
	Комплектна система частотного електропривода потужного промислового вентиляційного пристрою в електрометалургії
	Перетворювач для живлення приводу постійного струму прокатного стану
	Підвищення надійності відкритого розподільчого пристрою 750 кВ Запорізької атомної електростанції
	Оптимізація параметрів електротехнічного комплексу індукційного плавильного устаткування
	Розподільчий пристрій 6 кВ живлення компресорної станції, цеху феросплавів
	Модернізація головного обладнання підстанції 35/10 кВ живлен-ня цеху дугових та індукційних печей для підвищення ефектив-ності та енергозбереження при виробництві в електрометалургії
	Системи регулювання комплексів електросталеплавильного обладнання на основі дугових печей заводу „Дніпроспецталь”
	Системи регулювання комплексів електросталеплавильного обладнання на основі індукційних печей заводу „Дніпроспецсталь”
	Системи регулювання агрегатів комплексної обробки сталі на базі дугової сталеплавильної печі з поворотним сводом ДСП-50
	Системи регулювання агрегатів комплексної обробки сталі на базі дугової сталеплавильної печі з викатним сводом ДСВ-60
	Модернізація головного обладнання підстанції 10/0,4 кВ для живлення цеху дугових та індукційних печей для підвищення ефективності та енергозбереження при виробництві в електрометалургії
	Модернізація головного обладнання підстанції 35/10 кВ живлення цеху дугових та індукційних печей для підвищення ефективності та енергозбереження при виробництві в електрометалургії

Додаток Б

Бланк завдання на курсовий проект (роботу)

ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

 

Кафедра ____________________________________________________

 

Дисципліна _________________________________________________

 

Спеціальність _______________________________________________

Курс _______________Група_______________Семестр_____________

ЗАВДАННЯ

на курсовий проект (роботу) студентові

____________________________________________________________

(прізвище, ім'я, по батькові)

1 Тема проекту (роботи): ______________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

2 Термін здачі студентом закінченого проекту (роботи): ____________

3. Вихідні дані до проекту (роботи): _____________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, що їх належить розробити): _________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

5. Перелік графічного матеріалу (з точним зазначенням обов'язкових креслень): ___________________________________________________

____________________________________________________________

6. Дата видачі завдання: _______________________________________

Календарний план

 

№ п/п	Назва етапів курсового проекту	Термін виконання етапів проекту	Примітка

 

Студент ______________________

(підпис)

 

Керівник _____________________ _______________________

(підпис) (прізвище, ім’я, по батькові)

 

“ ___ ” “ _______ ” 201.