Основні вимоги щодо оформлення

КУРСОВОЇ РОБОТИ

Курсова робота виконується згідно з навчальним планом на одну з тем обраної дисципліни. Обсяг курсової роботи — 30-50 сторінок машинопису.

Кожна частина курсової роботи має бути логічно завершеною, містити висновки та пов'язуватися з наступною частиною. Курсова робота повинна поділятися на розділи та підрозділи (параграфи).

Оформлення роботи починається з титульної сторінки, на якій вказуються міністерство, назва навчального закладу; назва роботи; прізвище, ім'я та по батькові студента, курс, група, де він навчається; прізвище, ініціали, посада керівника; місце та рік виконання роботи (див. додаток А).

На наступній сторінці подається зміст роботи (див. додаток Б). У «Змісті» і в основному тексті назва і нумерація розділів друкуються великими літерами. При цьому в «Змісті» вона друкується без абзацу, а в основному тексті розміщується «по центру». Номери розділів можуть вказуватися окремим рядком над відповідним заголовком (РОЗДІЛ 1), після номера крапка не ставиться. У «Змісті» назва підрозділу (параграфа) друкується із абзацу з великої літери маленькими літерами. Назві параграфа передує його номер, який складається з номера розділу та порядкового номера підрозділу. Після кожної цифри має стояти крапка, наприклад: «2.3.» (третій параграф другого розділу). В основному тексті і в «Змісті» у кінці назв структурних частин роботи крапки не ставляться.

Текст кожного розділу чи підрозділу починається із зазначенням його номера та назви відповідно до змісту роботи. Розділи необхідно писати з нової сторінки, для підрозділів така вимога не обов'язкова. Всі сторінки роботи, крім титульної, нумеруються. На титульній сторінці цифра 1 не ставиться, нумерація починається із цифри 2 на сторінці змісту.

Текст роботи може містити ілюстративний матеріал (рисунки, таблиці, схеми тощо). Такий матеріал повинен мати загальну нумерацію (арабськими цифрами) та відповідну назву. Ілюстрації нумеруються послідовно у межах розділу. Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка, наприклад: «Рис. 3.2.» (другий рисунок третього розділу). Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи подаються під ілюстрацією (див. додаток В). Посилання утексті на рисунок подається у скороченій формі «...рис. 3.2.».

Таблиці нумеруються послідовно у межах розділу. Над таблицями симетрично розміщуються назви, які друкуються з великої літери маленькими літерами. Над назвою таблиці у правому верхньому кутікурсивомподається напис «Таблиця» із зазначенням її номера (див додаток Г). Цей номер повинен складатися з номера розділу і порядкового номера таблиці між якими ставиться крапка, наприклад: «Таблиця 1.2.» (друга таблиця першого розділу). Назви граф у таблиці починаються з великої літери, підзаголовки - з малої, якщо вони складають одне речення із заголовком, або з великої літери, якщо вони є самостійними. Висота рядків повинна бути не менше 8 мм. При посиланні у тексті на таблицю слово «таблиця» подається у скороченій формі «...табл. 1.2 ».

Укінці курсової роботиможуть бути додатки, які друкуються на окремих аркушах і повинні мати заголовки. Якщододатків декілька слово «Додаток» подається у правому верхньому куті великою літерною, а не цифровою нумерацією, наприклад: «Додаток Д». Якщо в додатку міститься таблиця, то вона нумерується «Таблиця Д.1.» (див додаток Д).

Якщо таблиця перенесена на другу сторінку, то над другою частиною таблиці вказується «Продовження табл.» і зазначають її номер, наприклад: «Продовження табл. Д.1.» (див додаток Д).

У тексті роботи допускаються загальноприйняті скорочення, зокрема: с. – сторінка, ст. – стаття, та ін. – та інші. У разі використання авторських скорочень подаються необхідні пояснення. У роботі не рекомендується викладати матеріал від першої особи, краще наприклад, писати: «Ми вважаємо», «Ми встановили», або вживати безособові речення, наприклад: «Можна дійти висновку».

При посиланні в тексті роботи на певне джерело у квадратних дужках зазначається номер цього джерела за бібліографічним списком, наприклад: [9, 66]. Наведення цитати завершується поданням у круглих дужках прізвища автора роботи, року її видання, наприклад: (Т.Ю. Круцевич, 1999).

Список використаної літератури складається переважно за абеткою або за послідовністю посилань у тексті. Всі джерела вказуються тією мовою, на якій вони видані. Зразки оформлення літератури представлені в додатках (див. додаток Д).

Під час друкування роботи необхідно дотримуватись наступних правил:

– Основний текст рукопису друкуєтеся через 1,5 інтервалу. Розмір шрифту 14 у Times New Roman. Поля ліворуч – 25 мм, внизу – 20 мм, праворуч – 10 мм. Відступ абзацу – 1,25 мм, розміщення – «по ширині».

– Фрагменти рукопису, які слугують ілюстративним матеріалом, друкуються курсивом.

– Елементи ілюстративного тексту, які потребують виділення, підкреслюються.

– Значення слів, виразів тощо беруться у лапки.

– Слід чітко диференціювати тире та дефіс, наприклад: «рухова навичка – це...», але «структурно-логічна схема».

– Надрукована та оформлена в папку робота підписується автором і подається керівнику не пізніше як за тиждень до захисту.