За допомогою експерименту учні переконуються, що теорії та гіпотези створюються на основі фактів, отриманих дослідним шляхом.

 

 

Тому розкриття пізнавального значення кожного досліду - основна вимога до хімічного експерименту.

34 Особливості та класифікація самостійної роботи учнів з хімії

Самостійна робота учнів на уроках хімії проводиться за спеціальним завданням. Від мети, змісту, форми завдання залежить характер діяльності школярів. Мета і відповідні до неї завдання взаємозв’язані.

Наприклад: "Вивчіть відношення розчину хлоридної та сульфатної кис-лот до металів — цинку, міді, магнію. Зазначте, як реагують метали з цими кислотами, з якою швидкістю відбуваються реакції. Поясніть причину відмінностей".

Під час виконання цієї роботи учні в результаті спостереження й аналізу явищ:

- здобувають нові знання про реакції між металами та кислотами, про електрохімічний ряд напруг металів;

- глибше пізнають суть окиснювально-відновних процесів;

- повторюють склад і дисоціацію солей та кислот, поняття «елемент» і "проста речовина", будову атомів та йонів металів, їх окиснювально-відновні властивості;

- збагачують уявлення про реакції заміщення.

 

Проводячи досліди на уроках, учні вдосконалюють уміння працювати з реактивами та хімічним посудом, фіксувати ознаки реакцій. Одночасно розвивається їхнє логічне мислення, адже щоби виконати це завдання, діти активно порівнюють, аналізують, узагальнюють і встановлюють закономір-ності поведінки металів у присутності кислот. Виконання такого завдання певною мірою сприяє формуванню діалектичного мислення, оскільки дає можливість учням звернути увагу на явище і його суть, виявити фактичну суперечливість природи елемента, який поєднує в собі функції окисника й відновника, знайти причину і наслідок.

Крім того, поглиблюється пізнавальний інтерес, зміцнюються загаль-ноосвітні вміння, наприклад, уміння планувати роботу, розподіляти час і увагу при проведенні порівняльних спостережень за реакціями, оцінювати результати своєї роботи тощо.

За дидактичною метою всі види самостійних робіт можна поділити на три групи:

- вивчення нового матеріалу;

- закріплення й удосконалення знань і вмінь учнів;

- перевірка знань і вмінь учнів.

Набуття нових знань і оволодіння принципами самостійної роботи здійснюється на основі різноманітних джерел. За джерелами знань самостійні роботи на уроках хімії поділяються на такі види:

· робота з навчальною книгою:

— обов’язковими навчальними посібниками: підручником, збірником задач і вправ з хімії для середньої школи;

— додатковою літературою: дидактичними посібниками, книгами для читання, довідниками з хімії для учнів, енциклопедичним словником юного хіміка, словником хімічних термінів, науково-популярною літературою;

• учнівський хімічний експеримент:

за формою організації:

— лабораторні досліди (фронтальні, групові, індивідуальні);

— практичні заняття;

— уявний експеримент;

за методом застосування:

— ілюстративний (інформаційний);

— дослідницький (евристичний);

• робота з роздатковим матеріалом:

— графічними наочними посібниками: періодичною системою хімічних елементів Д.І. Менделєєва, таблицею розчинності, електрохімічним рядом напруг металів, рядом електронегативності, діаграмами розповсюдження елементів у природі; малюнками, схемами, таблицями;

— об’ємними наочними посібниками: колекціями, моделями, макетами, приладами;

• робота з використанням аудіо-візуальних засобів навчання (наприклад, навчальних кінофільмів, кінофрагментів, діапозитивів, діафільмів, навчальних телепередач) і педагогічних програмних засобів;

• робота школярів під час слухання викладу вчителя і доповідей учнів (наприклад, конспектування, рецензування тощо).

Розрізняють три основні типи пізнавальної діяльності учнів:

• репродуктивний (копіюючий);

• частково-пошуковий (евристичний);

• дослідницький.

Завдання для самостійних робіт репродуктиного типу містять вимогу виконати ту чи іншу дію за зразком. Уних здебільшого зазначено як саме і в якій послідовності розв'язувати певну задачу.

Прикладом завдання, розрахованого на самостійну работу копіюючого типу, може бути ознайомлення учнів у 7 класі з лабораторним обладнанням. Учитель на уроці пояснює і демонструє будову спиртівки, правильний спосіб нагрівання, а потім учні самостійно виконують ті самі операції: запалюють спиртівку, нагрівають розчини у спиртівці, гасять спиртівку.

При вивченні основних класів неорганічних сполук для самостійної роботи учням пропонують на основі поданих у підручнику пояснень і рівнянь реакцій, написати свої, що підтверджують ту чи іншу властивість речовини.

Хоча ці завдання в основному вимагають відтворення знань, вони, безперечно, мають розвивальний характер. Виконуючи роботу, учні перебудовують і систематизують здобуті знання. Мета самостійної роботи у такому разі - краще осмислення нового й закріплення вивченого матеріалу.

Самостійні роботи частково-пошукового характеру спонукають учнів до цілком свідомої діяльності. Такі завдання дають учням можливість самим знайти шлях і спосіб розв'язання певної задачі на основі наявних знань.

Завданнями такого типу є поширені в практиці навчання вправи, які грунтуються на знанні генетичного взаємозв'язку і властивостей речовин, що вивчаються. Наприклад: напишіть рівння реакції, за допомогою, яких можна здійснити такі перетворення Ba ®BaO®Ba(OH)₂ ® X ®BaSO₄ або, з якими із запропонованих речовин реагує хлоридна речовина: магній, натрійгідрооксид, мідь, натрій сульфат. Напишіть рівняння можливих реакцій.

Або, запропонуйте ланцюжки перетворень до схем 1 і 2: