Діяльність старих республіканських юристів

Укооспілка

Полтавський кооперативний технікум

 

 

Реферат з дисципліни

“Юридична деонтологія”

На тему

“Внесок римських юристів у світову юридичну теорію і юридичну практику”

Виконала

Студентка групи ПР-21

Льогка Вікторія Олександрівна

Викладач

Пелюхович Олена Миколаївна

Полтава 2012

План

• Вступ.

• Діяльність старих республіканських юристів.

• Юридична діяльність та професійна система юристів. Система юридичної діяльності.

• Роль римських юристів.

• Діяльність римських юристів.

• Юридична теорія римських юристів.

• Висновок.

• Список використаної літератури.

 

 

ВСТУП

Великий внесок у розробку римської юриспруденції, тлумачення принципів права внесли римські юристи. Спочатку вони діяли як своєрідні радники. Римляни перед тим, як зважитися на якісь важливі справи: купити або продати землю, укласти позику - йшов за порадою до юриста.
Складання таких документів вимагало спеціальних знань. Право Стародавнього Риму мало строгий формальний характер, недотримання форми документа, найменша неточність позбавляли даний акт юридичної сили. Сама юридична процедура, формалізм здійснення угод вимагали неухильного знання її словесної формули і виконання певних жестів і символів. У таких справах консультація юриста, точність правової формули угоди, що укладається мали для клієнта велике значення. Помилки в такій справі могли мати фатальні наслідки для учасників угоди.
У своїй діяльності римські юристи чудово поєднували теорію і практику, відмінно знали запити життя, правові ситуації і конфлікти, зумовлені всепроникливі впливами приватної власності. Вони тлумачили право не за буквою, а за змістом, виходячи з практичної доцільності, визнання римських громадян рівноправними за законом і справедливістю.
За Цицерону, діяльність юристів виражалася в трьох формах:
a. виробленні зразкових форм для різних юридичних угод;
b. консультаціях з складних питань;
c. радах процесуального характеру.
Розроблені юристами формули і визначення досягли рівня мистецтва.
Римська юриспруденція включала в себе не тільки практичну діяльність зі складання позовних формул, навчання праву, а й тлумачення законів, що вельми істотно. Це вимагало в свою чергу не тільки роз'яснення окремих норм, узятих ізольовано один від одного, але і систематичного зіставлення і навіть порівняння з правом інших народів.
У процесі тлумачення права юристи, особливо у сфері майнових відносин та судочинства, доповнювали, змінювали, а часом фактично скасовували застарілі норми, складали нові. Яке чиниться юристами право по суті було таким же джерелом, як і звичайне право.
Метою даної роботи є внесок римських юристів у світову юридичну теорію і юридичну практику.

Діяльність старих республіканських юристів

Римська юриспруденція веде свій початок від практичної діяльності юристів республіканського періоду. Цивілізація, яка, і ускладнення форм обороту пред'являли нові різноманітні запити, що вимагали точного формулювання прав рабовласників. Поруч з цим протиріччя інтересів великих землевласників і багатіїв-лихварів на грунті розходження використовування тими й іншими методів експлуатації селян і інших незаможних шарів населення, зокрема - провінціалів, у свою чергу, робило необхідною допомога юристів з метою найкращого врегулювання виникали питань.
Юристи, що були представниками класу рабовласників, з успіхом дозволяли ставилися їм життям завдання: закріплення прав власника, вироблення форм договорів тощо [1]
У республіканський період їх діяльність мала практичний характер і виражалася в редагуванні формальних актів (cavere), у керівництві веденням судових справ (agere), у дачі рад (respondere). За що дійшли до нас уривках творів, республіканських юристів і посиланням на них пізніших юристів варто визнати, що вже тоді юридична техніка досягла досить високого рівня.
Діяльність старих республіканських юристів виражалася, насамперед, у тлумаченні права.

 

(Так і в нашій державі (правосуддя) будується або на підставі права, тобто писаного закону, чи діє власне цивільне право, яке встановлюється без запису, одним тлумаченням знавців права).
У цих словах Помпонія підкреслена творча роль римського тлумачення законів і його значення як джерела права. Так, шляхом тлумачення ХII таблиць були вироблені інститути емансипації (звільнення) дітей від батьківської влади, спадкування за законом і ін Шляхом тлумачення розвинулася велика частина інститутів цивільного права. Древнє тлумачення III - II ст. до н.е. суворо трималося словесної форми, у якій наділялися закони чи угоди. Цицерон малює цей стан і метод словами - veteres verba tenuerunt - древні трималися за слова (pro Murena, 11), підкреслюючи консерватизм методів старого тлумачення.
Літературні твори старих юристів. Відповідно до практичним характером діяльності старих республіканських юристів їхня літературна діяльність виражалася в коментарях до законів XII таблиць (такий коментар Елія Пета Ката, II ст. До н.е., в трьох частинах: пояснення тексту, тлумачення юристів і позовні формули). Пізніші твори дають узагальнення практики, ряд юридичних правил - regulae (Марк Порцій Катон - батько і син, II до н.е.). Нарешті, з'явилися систематичні коментарі по окремих системах цивільного і преторського права.
Кв. М. Сцевола (I ст. До н.е.) був укладачем першого докладного викладу цивільного права в 18 книгах. Сервій Сульпіций Руф (I ст. До н.е.) дав перший коментар преторського едикту. Його учень Алфен Вар коментував обидві системи (цивільного і преторського) права в 40 книгах Дигест.
З інших республіканських юристів слід назвати Марка Манілія, Марка Юнія Брута і Публія Муція Сцевола (II ст. До н.е.), про яких пізніші юристи говорили, що вони «заснували цивільне право» (D. 1. 2. 2. 39). Видатним юристом був також Цицерон (I ст. До н.е.).