Тема: М’язи гомілки. Підколінна ямка. Гомілково-підколінний канал.

 

М’язи гомілки (musculi cruris) поділяються на м’язи переднього, бічного та заднього відділів гомілки.

До переднього відділу гомілки (compartimentum cruris anterius), або відділу розгиначів гомілки (compartimentum cruris extensorum) належать такі м’язи:

 

1. Передній великогомілковий м’яз (musculus tibialis anterior) – розгинає і відвертає стопу (extensio et supinatio pedis).

Початок: від бічного виростка (condylus lateralis) і верхньої частини бічної поверхні тіла великогомілкової кістки (pars superior faciei lateralis corporis tibiae), а також від прилеглих до них частин міжкісткової перетинки гомілки (membrana interossea cruris) і фасції гомілки (fascia cruris).

Прикріплення: до підошвової поверхні присередньої клиноподібної кістки (facies plantae ossis cuneiformis medialis) і до основи I плеснової кістки (basis ossis metatarsi [I]).

 

2. Довгий м’яз-розгинач пальців (musculus extensor digitorum longus) – розгинає стопу та II-V пальці стопи (extensio pedis et II-V digitorum pedis).

Початок: від бічного виростка великогомілкової кістки (condylus lateralis tibiae), присередньої поверхні тіла малогомілкової кістки (facies medialis corporis fibulae), від верхньої частини міжкісткової перетинки гомілки (pars superior membranae interosseae cruris), її фасції (fascia cruris) та передньої міжм’язової перегородки гомілки (septum intermusculare cruris anterius).

Прикріплення: на рівні надп’ятково–гомілкового суглоба (art. talocruralis) сухожилок цього м’яза розгалужується на чотири сухожилки, які, утворюючи тильний апоневроз (aponeurosis dorsalis), прикріплюються до основ середніх і кінцевих фаланг (basis phalanges mediae et distales) II–V пальців.

 

3. Третій малогомілковий м’яз (musculus peroneus tertius) – є відокремленою бічною частиною довгого м’яза-розгинача пальців (musculus extensor digitorum longus), привертає та розгинає стопу (pronatio et extensio pedis), підіймаючи бічний край стопи (margo lateralis pedis).

Початок: від присередньої поверхні нижньої частини малогомілкової кістки (facies medialis partis inferioris fibulae) і від міжкісткової перетинки гомілки (membrana interossea cruris).

Прикріплення: до основи V плеснової кістки (basis ossis metatarsi quinti [V]).

4. Довгий м’яз-розгинач великого пальця стопи (musculus extensor hallucis longus) розгинає великий палець стопи та стопу в цілому (extensio hallucis et pedis).

Початок: від середньої третини передньої поверхні малогомілкової кістки (facies anterior fibulae) та від міжкісткової перетинки гомілки (membrana interossea cruris).

Прикріплення: до основи кінцевої фаланги великого пальця стопи (basis phalangis distalis hallucis); частина сухожилкових пучків прикріплюється до його проксимальної фаланги (phalanx proximalis), формуючи сухожилковий розтяг.

 

До бічного відділу гомілки (compartimentum cruris laterale) або малогомілкового відділу гомілки (compartimentum cruris fibularium або compartimentum cruris peroneorum) належать такі м’язи:

1. Довгий малогомілковий м’яз (musculus peroneus longus) – згинає стопу (flexio pedis), підіймає її бічний край (margo lateralis pedis), укріплює поперечне та поздовжні склепіння стопи (arcus pedis transversus et longotudinales).

Початок: від головки малогомілкової кістки (caput fibulae), від бічної поверхні бічного виростка великогомілкової кістки і фасції гомілки (facies lateralis condyli lateralis tibiae et fasciae cruris) – передня головка довгого малогомілкового м’яза (caput anterius musculi peronei longi), а також від верхньої частини бічної поверхні малогомілкової кістки (pars superior faciei lateralis fibulae) – задня головка довгого малогомілкового м’яза (caput posterius musculi peronei longi).

Прикріплення: до підошвової поверхні основи I і II плеснових кісток і до присередньої клиноподібної кістки (os cuneiforme mediale).

 

2. Короткий малогомілковий м’яз (musculus peroneus brevis) – згинає стопу (flexio pedis), підіймає її бічний край (margo lateralis).

Початок: від нижніх двох третин бічної поверхні малогомілкової кістки (facies lateralis fibulae) аж до бічної кісточки малогомілкової кістки (malleolus lateralis fibulae) та від обох міжм’язових перегородок гомілки (septa intermuscularia cruris anterius et posterius).

Прикріплення: до горбистості п’ятої плеснової кістки (tuberositas ossis metatarsi quinti).

 

До м’язів заднього відділу гомілки (musculi compartimenti cruris posterioris) або відділу згиначів гомілки (compartimentum cruris flexorum), який складається з поверхневої частини (pars superficialis) або литкової частини (pars gastrocnemialis), або ж триголової частини (pars tricipitalis) та глибокої частини (pars profunda), або камбалоподібної частини (pars solealis) належать такі м’язи:

М’язи поверхневої частини заднього відділу гомілки (musculi partis superficialis compartimenti cruris posterioris):

 

1. Триголовий м’яз литки (musculus triceps surae) складається з литкового м’яза (musculus gastrocnemius), що має бічну головку (caput laterale) та присередню головку (caput mediale) і камбалоподібного м’яза (musculus soleus). Триголовий м’яз литки (musculus triceps surae) згинає гомілку і стопу (flexio crurae et pedis), а при фіксованій стопі (pes fixus) утримує гомілку (crus) на надп’ятковій кістці (talus), не даючи їй перекинутися допереду.

- литковий м’яз (musculus gastrocnemius) є двосуглобовим м’язом, бо він оминає колінний та надп’ятково–гомілковий суглоби (articulationes genus et talocruralis) і має дві головки:

- бічну головку (caput laterale):

Початок: від підколінної поверхні стегнової кістки (facies poplitea ossis femoris) над її бічним виростком (condylus lateralis).

Прикріплення: майже посередині гомілки м’язове черевце бічної головки (caput laterale) зливається з присередньою головкою (caput mediale), утворюючи загальне м’язове черевце, яке переходить у спільний сухожилок литкового м’яза (tendo communis musculi gastrocnemii).

- присередню головку (caput mediale):

Початок: від підколінної поверхні стегнової кістки (facies poplitea ossis femoris) над її присереднім виростком (condylus medialis).

Прикріплення: майже посередині гомілки м’язове черевце присередньої головки (caput mediale) зливається з бічною головкою (caput laterale), утворюючи загальне м’язове черевце, яке переходить у спільний сухожилок литкового м’яза (tendo communis musculi gastrocnemii).

- камбалоподібний м’яз (musculus soleus) є односуглобовим, оминає тільки надп’ятково–гомілковий суглоб (art. talocruralis).

Початок: від лінії камбалоподібного м’яза великогомілкової кістки (linea musculi solei tibiae), від проксимального кінця малогомілкової кістки (extremitas proximalis fibulae) і від сухожилкової дуги камбалоподібного м’яза (arcus tendineus musculi solei). Ця сухожилкова дуга перекидається між ділянками початку камбалоподібного м’яза на гомілкових кістках (tibia et fibula).

Прикріплення: сухожилок камбалоподібного м’яза (tendo musculi solei) з’єднується з сухожилком литкового м’яза, утворюючи п’ятковий сухожилок або сухожилок Ахілла (tendo calcaneus seu Achillis) і прикріплюється до п’яткового горба п’яткової кістки (tuber calcanei).

 

2. Підошвовий м’яз (musculus plantaris) бере участь в згинанні гомілки та стопи (flexio crurae et pedis), натягує капсулу колінного суглоба (capsula articulationis genus).

Початок: від підколінної поверхні (facies poplitea) над бічним виростком стегнової кістки (condylus lateralis ossis femoris) вище від бічної головки литкового м’яза (caput laterale musculi gastrocnemii) та від задньої стінки суглобової капсули колінного суглоба (paries posterior capsulae articularis articulationis genus).

Прикріплення: до п’яткового горба (tuber calcanei), інколи вплітається у п’ятковий сухожилок (tendo calcaneus).

 

М’язи глибокої частини заднього відділу гомілки (musculi partis profundae compartimenti cruris posterioris):

1. Підколінний м’яз (musculus popliteus) – згинає гомілку (flexio crurae), обертаючи її до середини (rotatio interna), натягує капсулу колінного суглоба (capsula articulationis genus).

Початок: від зовнішньої поверхні бічного виростка стегнової кістки (facies externa condyli lateralis ossis femoris) і від дугоподібної підколінної зв’язки (lig. popliteum arcuatum).

Прикріплення: до задньої поверхні тіла великогомілкової кістки (facies posterior corporis tibiae) над лінією камбалоподібного м’яза (linea musculi solei).

 

2. Довгий м’яз-згинач пальців (musculus flexor digitorum longus) – згинає кінцеві фаланги II-V пальців стопи (flexio phalangium distalium II-V digitorum pedis), згинає стопу (flexio pedis), обертаючи її назовні (rotatio externa).

Початок: від задньої міжм’язової перегородки гомілки (septum intermusculare cruris posterius), фасції гомілки (fascia cruris) та від задньої поверхні великогомілкової кістки (facies posterior tibiae) нижче від лінії камбалоподібного м’яза (linea musculi solei).

Прикріплення: до підошвових поверхонь кінцевих фаланг II–V пальців.

 

3. Задній великогомілковий м’яз (musculus tibialis posterior) - згинає, приводить і відвертає стопу (flexio, adductio et supinatio pedis).

Початок: від нижньої поверхні бічного виростка і верхніх двох третин тіла великогомілкової кістки, від задньої поверхні тіла малогомілкової кістки (facies posterior corporis fibulae) і від міжкісткової перетинки гомілки (membrana interossea cruris).

Прикріплення: до горбистості човноподібної кістки (tuberositas ossis navicularis), трьох клиноподібних кісток (ossa cuneiformia mediale, intermedium et laterale) і до основи IV плеснової кістки (basis ossis metatarsi quarti [IV]).

 

4. Довгий м’яз-згинач великого пальця стопи (musculus flexor hallucis longus) – згинає великий палець стопи (flexio hallucis), приймає участь у згинанні - flexio (супінації – supinatio, відвертання) і приведенні (пронації – pronatio, привертанні) стопи, укріплює поздовжнє склепіння стопи (arcus pedis longitudinalis).

Початок: від задньої поверхні нижніх двох третин тіла малогомілкової кістки, міжкісткової перетинки гомілки (membrana interossea cruris) та від задньої міжм’язової перегородки гомілки (septum intermusculare cruris posterius).

Прикріплення: до підошвової поверхні кінцевої фаланги великого пальця стопи (facies plantae phalangis distalis hallucis).

 

 

При переході стегна (femur) в гомілку (crus) на її задній поверхні утворюється підколінна ямка (fossa poplitea), яка має форму ромба, що обмежований: угорі двоголовим м’язом стегна (musculus biceps femoris), збоку і присередньо півсухожилковим та півперетинчастим м’язами (musculi semitendinosus et semimembranosus). Унизу підколінна ямка (fossa poplitea) обмежована бічною та присередньою головками литкового м’яза (capita laterale et mediale musculi gastrocnemii), а її дно становить підколінна поверхня стегнової кістки (facies poplitea ossis femoris), підколінний м’яз та задня частина капсули колінного суглоба. В підколінній ямці розрізняють бічну та присередню підколінну борозни (sulcus poplitea lateralis et medialis).

 

З підколінної ямки (fossa poplitea) уздовж задньої поверхні гомілки (facies posterior cruris) простягається гомілково-підколінний канал (canalis cruropopliteus [Gruberi]), або Грубера канал, який проходить між поверхневими та глибокими м’язами заднього відділу гомілки.

Від цього каналу (canalis cruropopliteus) відгалужується нижній м’язово-малогомілковий канал (canalis musculoperoneus inferior). Він обмежовується малогомілковою кісткою (fibula) і довгим м’язом-згиначем великого пальця стопи (musculus flexor hallucis longus).

Верхній м’язово-малогомілковий канал (canalis musculo­peroneus superior) є самостійним. Він проходить між бічною поверхнею малогомілкової кістки (facies lateralis fibulae) та початком довгого малогомілкового м’яза (musculus fibularis longus).