важування сипучих речовин.

Сипучі лікарські речовини в кількості 5 г і більше, що відпускаються без змішування з іншими речовинами, зважують на тарирних вагах безпосередньо в паперовому пакеті.

Приклад Rр.: Ас. вorici 20.0

D. S. 1 ч.л. розчинити в склянці води. Для полоскання

порожнини рота.

На праву чашку технічних ваг поміщають паперовий пакет, а на ліву – як тару, другий такий самий пакет і важок у 20 г. Відважують борну кислоту роговою ложкою (капсулатуркою чи совочком), що знаходиться в правій руці між великим і середнім пальцями. Постукуючи вказівним пальцем тієї ж руки по ручці ложки, поступово зсипають борну кислоту в пакет до рівноваги. Під час зважування вказівним пальцем лівої руки злегка натискають на край правої чашки ваг, щоб контролювати наближення моменту рівноваги.

Після зважування пакет знімають з ваг і загинають відкритий його край на лицьову сторону двома-трьома послідовними складками шириною 0,5—1,5 см, а для закріплення складок загинають їхні вузькі краї на тильну сторону у виді прямих кутів. Закритий у такий спосіб пакет поміщають в інший підготовлений пакет, на який до зважування речовини наклеюють етикетку жовтогарячого кольору з вказівкою найменування і маси речовини, способу його застосування. Другий пакет закривають аналогічно першому.

Іноді сипучі речовини відважують на паперову капсулу, а потім висипають у пакет.

Для зрівноважування на ліву чашку ваг поміщають таку ж капсулу. Сипучі речовини при цьому відважують безпосередньо зі штангласа шляхом легкого постукування по ньому вказівним пальцем правої руки. Штанглас тримають етикеткою вгору, щоб було видно напис.

Мал. 6. Положення пальців при зважуванні речовин на ручних вагах: а – правильне; б – неправильне

Борну кислоту (20 г) можна зважити на двадцти- чи стограмових ручних вагах. При користуванні ручними вагами кільце затискають великим і вказівним пальцями лівої руки, долоню випрямляють, а середній і безіменний пальці тримають таким чином, щоб вони відчували коливання стрілки (мал. 5). Порошкоподібні речовини при зважуванні поміщають безпосередньо на чашку ваг, а густі – на кружок пергаментного чи фільтрувального паперу.

Для відважування отруйних лікарських речовин (стрихніну нітрату, миш’якового ангідриду, солей оксиду ртуті й ін.), речовин з різким запахом (наприклад, йодоформу), а також барвних речовин користуються окремими вагами.

На ліву чашку поміщають важок (20 г), правою рукою беруть штанглас з борною кислотою і на праву чашку ваг додають речовину невеликими порціями і так, щоб нитки ваг не забруднювалися. В міру наближення моменту рівноваги порції речовини, що присипається, треба зменшити, щоб виключити можливе передозування порошку. Після зважування з ваг спочатку знімають важок, потім зважену речовину. Порошок з чашки ваг висипають у пакет з паперу, загортають і поміщають в інший пакет, на який спочатку наклеюють етикетку.

Зважену лікарську речовину можна помістити і на велику паперову капсулу так, щоб вона знаходилася в центрі її, як це показано на мал. 6, а. Потім капсулу перегинають по лінії ДЕ, щоб вільний кінець капсули ВГ містився приблизно на відстані 0,5 см від кінця АБ. Виступаючий край нижньої половини капсули АБ загинають до верха по лінії В₁Г₁ і закривають їм край ВГ верхньої половини капсули, потім ще раз загинають край капсули з боку АБ. Напівзакриту капсулу загинають поперек так, щоб порошок знаходився в центрі капсули (мал. 6, б), і, нарешті, вільні кінці її вкладають один в одного (мал. 6, в). Загорнену капсулу поміщають у пакет, що закривають і оформляють етикеткою.

Мал. 7. Загортання порошку в паперову капсулу

Для запобігання стирання призм ручні ваги зберігають у підвішеному стані (мал.8).

Мал. 9. Зберігання ручних ваг

Зважування рідин. Якщо рідина не вимагає наступної спеціальної обробки, то її зважують безпосередньо в попередньо старованний флакон для відпуску, що підбирають з урахуванням кількості і щільності рідини. Флакон повинен бути чистим і висушеним. Остання вимога є обов’язковою при відпустці олій, хлороформу й інших рідин, що не змішуються з водою. Світлочутливі рідини поміщають у флакони з жовтогарячого скла. До флакона заздалегідь підбирають пробку. Під коркову пробку підкладають кружок з пергаменту чи целофану. Попередньо обтиснута пробка повинна щільно входити в горлечко флакона на 1/2 чи 2/3 своєї довжини. При використанні поліетиленових пробок перераховані вище операції лишні.

Зважування в’язких речовин. В’язкі речовини (ланолін, вазелін і ін.) відважують на тарирних вагах у банки за допомогою шпателя.