Клас коралові поліпи Anthozoa.

До класу коралових поліпів належать виключно морські тварини, що мають лише поліпоїдну форму. Переважна більшість коралових по­ліпів веде сидячий спосіб життя та живе колоніями, які можуть дося­гати великих розмірів. Симетрія тіла коралових поліпів або восьмипроменева Octocorallia, або кількість променів більша і кратна шести Hexacorallia.

Тіло коралових поліпів має форму циліндричного мішка, одним кінцем якого (підошвою) тварина прикріплюється до субстрату, а на протилежному кінці знаходиться ротовий отвір, який має форму щілини. Подібно до поліпів ротовий отвір їх оточений віночком щупальців, розміщених біля переходу ротової щілини в стінку тіла. Щупальця можуть мати про­сту або перисту будову. Порожнина щупальців, сполучається з гастральною порожниною (рис.9).

Рис. 9. Будова поодинокого поліпа актинії Actinia equina.

1 – тіло, 2 – підошва, 3 – щупальця, 4 – ротовий отвір, 5 – глотка, 6 – септи, 7 – шлунок.

Від гідроїдних поліпів ко­ралові поліпи відрізняються значно вищою організацією. Стінка їх тіла має значно склад­нішу будову. Тут наявні самостійні поздовжні і кільцеві м'язові клітини, що лежать під екто- та ентодермою. Нервове сплетення також більш розвинуте. Воно більш заглиблене в стінці тіла і містить у собі чутливі й гангліозні клітини. Більш розви­нута і мезоглея, що має драглистий або волокнистий вигляд з зануреними в неї клітинами. У більшості видів розвинений скелет.

Значно складніша і гастральна система. Ротовий отвір веде у глотку, що звисає в гастральну порожнину. Гастральна порож­нина поділена перегородками, або септами, які відходять від внутрішньої поверхні стінки тіла і поділяють гастральну порожнину на камери. У верхньому кінці септи зростаються своїми краями з, глоткою, а нижче виступають у гастральну порожнину вільними краями утворюючи шлунок. Краї септ мають велику кількість жалких та залозистих клітин. Наявність септ збільшує травну здатність поліпів.

Коралові поліпи, за винятком деяких поодиноких форм (наприклад, актиній), мають скелет, який найчастіше складається з вапна, рідше — з рогової речовини, а в деяких форм — з того й іншого. Скелет може бути або зовнішній, або внутрішній.

Розмноження у коралових поліпів буває статеве і нестатеве. У колоніаль­них форм нестатеве розмноження відбувається способом брунькування, а у поодиноких форм спостерігається поздовжній або поперечний поділ. Статеві клітини визрівають в ентодермі. Кора­лові поліпи роздільностатеві. Сперматозоїди виходять назовні через рот, прориваючи стінку тіла, і через рот проникають в особину іншої статі. Запліднення і розвиток яйця від­бувається в шлунку аж до утворення планули, яка через рот виходить назовні, деякий час вільно плаває, а потім осідає на дно, при­кріплюється переднім кінцем і перетворюється на поліп.

З колоніальних форм слід виділити каменясті чи мадрепорові корали. Їх колонії складаються з незчислених кількостей поліпів, що мають вапняковий скелет (рис. 10). При розростанні таких скелетів утворюються коралові рифи та острова. Біля східного узбережжя Австралії є величезний бар’єрний риф довжиною 1400 км. Коралові острови, чи атоли, мають вигляд кільця; всередині яких знаходиться лагуна. Мешкають рифоутворюючі корали тільки у теплих водіх.

Рис. 10. Поверхня рифоутворюючого коралу-мозговику Leptoria phrygia

Коралові рифи являють собою екосистеми, що мають в своєму складі величезну кількість морських організмів, пов’язаних між собою. Таки резерви морської флори та фауни підлягають охороні.

Корали вступають у різни типи симбіозів, наприклад, з водоростями зооксантелами, раками-самітниками, рибами.

Коралові скелети мають різні кольорові відтінки блідно-рожевого чи червоного кольору. Ці види коралів використовуються людиною для виготовлення прикрас.