Предмет, методи та принципи психології.

Тема. Предмет, методи та принципи психології та педагогіки.

Години).

1. Походження, предмет та завдання психології.

2. Методи та принципи діяльності в психології.

3. Структура сучасної психології.

4. Предмет, основні поняття та методи педагогіки.

 

Предмет, методи та принципи психології.

Психологію відносять до гуманітарних наук, об’єктом дослідження яких є людина. Психологія – це наука, яка вивчає психіку, закономірності її проявів та розвитку. У перекладі з давньогрецької психологія означає “слово про душу”. Під поняттям “душа” розуміють певну нематеріальну субстанцію, яка існує незалежно від тіла та управляє поведінкою. Само слово “душа” походить від слова “дихання”, що говорить про давнє походження цього поняття, коли дихання вважалось найбільш характерною ознакою, яка відрізняє живе від неживого.

По мірі розвитку психологічної науки об’єктом вивчення стає не сама душа, а її прояви, так звані “душевні” або психічні явища.

Таким чином, предметом психології є психічні явища та психологічні риси особистості та психологічні особливості діяльності людини.

Психічні явища розділяють на три групи:

· Психічні процеси (пізнавальні, емоційні та вольові);

· Психічні властивості особистості (темперамент, характер, здібності, потреби, мотивація);

· Психічні стани (утомлення, стрес, тривожність, агресивність, втомленість, монотонія та ін.)

Психічні процеси – це різні форми суб’єктивного відображення об’єктивної дійсності. Психічні процеси також називають психічними функціями. За допомогою психічних функцій (процесів) здійснюється пізнання навколишнього світу, засвоєння знань, навчання та діяльність. Виділяють такі психічні процеси людини: відчуття, сприйняття, пам’ять, мислення, увага, уява, почуття та емоції, воля. Всі перераховані психічні процеси розділяють на три групи – пізнавальні, емоційні та вольові.

Психічні властивості – це індивідуально-психологічні властивості особистості, які відрізняють людей один від одного, визначають їх типологічні та індивідуальні відмінності.

Психічні стани характеризують динаміку психічної діяльності. Це важлива сторона внутрішнього світу людини, яка суттєво впливає на успішність та якість діяльності. Наприклад, тривожність, втомленість та ін. впливають на якість навчання.

Всі психічні явища тісно пов’язані між собою. Так, наприклад, психічні процеси завжди відбуваються на фоні певних психічних станів, а індивідуальні відмінності, які проявляються в психічних процесах є характеристиками психічних властивостей.

Основним завданням психології як науки є вивчення закономірностей психічних явищ, процесів, психологічних властивостей особистості та психологічних особливостей діяльності.

2. Методи психології. Методи, які використовують в психології розділяють на загальні та спеціальні.

До загальних методів відносять: спостереження, бесіду, анкетування, опитування. Спостереження буває відкритим та закритим. Відкрите спостереження – це таке, коли людина знає, що за нею спостерігають. Закрите – навпаки. Предметом спостереження є прояви та реакції особистості на певні суб’єктивні психічні переживання.

Метод бесіди передбачає: 1) особистий контакт дослідника та досліджуваного; 2) ретельно продуманий план бесіди; 3) уміння використовувати не прямі запитання, щоб отримати необхідні матеріали; 4) уміння отримувати необхідні факти безпосередньо під час бесіди без складення стенограми та протоколу; 5) з’ясовувати достовірність даних, отриманих під час бесіди шляхом наступних спостережень.

Анкетування та опитування являють собою продуманий комплекс запитань, як правило з варіантами відповідей. Анкетування та опитування дозволяють проводити психологічне дослідження групи людей. Але цей метод має певні недоліки, оскільки людина повинна обирати відповіді з тих, що запропоновані.

Слід підкреслити, що перераховані методи слід використовувати в комплексі.

До спеціальних методів відносяться: експеримент та спеціальне психологічне тестування. Головними особливостями експерименту, як методу психологічного дослідження є: 1) створення відповідних умов, що дозволяють спостерігати явище, яке вивчається в чистому вгляді; 2) повторювати явище стільки разів, скільки необхідно для дослідження; 3) закономірна зміна умов, за яких відбувається досліджуване явище; 4) застосування спеціальної вимірювальної апаратури.

Експеримент буває двох видів: лабораторний та природний. Лабораторний експеримент відбувається в спеціально створюваних, лабораторних умовах. Природній експеримент базується на активному втручанні дослідника в функціонування психічних процесів, що відбуваються при виконанні певної діяльності.

До спеціальних методів психологічного дослідження також відносять тестування. Вони являють собою серії стандартних запитань та відповідей, при цьому відповіді розглядають як поведінкові реакції людини. Тести (методики) бувають таких видів: особистісні опитувальники, проективні методики, об’єктивні методики.

Принципи діяльності в психології. В самому широкому розумінні діяльність – є цілеспримований вплив суб’єкта (людини) на об’єкт.

Людина як суб’єкт діяльності здійснює дії, спрямовані на той чи інший об’єкт живої чи неживої природи. Першою характерною рисою людської діяльності є її цілеспрямованість. Наявність мети (цілі) діяльності породжує наміри та мотиви дій. При цьому мета виступає регулятором всіх форм активності людини. Другою характерною рисою діяльності людини є її усвідомленість, що дозволяє розглядати діяльність в єдності з свідомістю людини.

Основними видами діяльності людини є: спілкування, гра, навчання та трудова (професійна) діяльність. Додатковими є спортивна діяльність та творчість.

Принцип єдності свідомості та діяльності був сформульований С.Л.Рубінштейном єдність свідомості та діяльності має місце при любих психічних станах індивіда. Мета діяльності усвідомлюється достатньо чітко. Без усвідомлення мети діяльності немає й самої діяльності. Якщо мета діяльності не усвідомлюється індивідом, має місце імпульсна поведінка, яка управляється потребами та емоціями. Цей принцип відображає нерозривну єдність пізнання та волі, підкреслює неможливість здійснення діяльності без взаємодії інтелектуальних та вольових процесів особистості.

Принцип діяльнісного опосередкування, введений в психологію академіком А.В.Петровським означає, що зміст діяльності опосередковує всі психічні процеси та стани особистості. Це виражається в особливостях взаємовідносин людини з іншими людьми, в її поведінці, вчинках. Найбільш чітко дія цього принципу проявляється в груповій діяльності, особливості якої визначаються формами та характером взаємовідносин членів групи.

Принцип єдності діяльності та спілкування сформулював А.А.Леонтьєв. розглядаючи спілкування, як особливий вид діяльності, метою якого є взаєморозуміння людей, взаємодопомога, взаємодія. Цей принцип дозволяє розглядати всі форми спілкування між людьми як специфічний вид комунікативної діяльності.