Написання НЕ з прислівниками

Групи прислівників за значенням

За лексичним значенням усі прислівники поділяються на:

1) якісно-означальні – передають якісну оцінку дії, творяться від якісних прикметників, можуть утворювати форми вищого і найвищого ступеня порівняння і діляться на такі розряди:

- способу дії (як? яким способом?): гарно, спокійно, розумно, темно, вдало, по-нашому, по-літньому;

- міри і ступеня (скільки? наскільки? якою мірою? як багато?): двічі, утричі, занадто, набагато, дуже, надзвичайно;

2) обставинні, функція яких полягає у вираженні зовнішніх щодо носія ознак місця, часу, причини, мети та ін. обставин, діляться на такі розряди:

- місця (де? куди? звідки?): угорі, праворуч, здалека, внизу, там, тут, неподалік, навколо, обабіч, звідусіль, скрізь;

- часу (коли? відколи? доки? як довго? з яких пір?): сьогодні, тепер, удень, торік, позавчора, зранку, завжди, взимку, відтоді, щороку;

- причини (чому? від чого? через що? з якої причини?): згарячу, спросоння, мимоволі, зопалу, зосліпу, спересердя, знічев’я, ненавмисне;

- мети (для чого? навіщо? з якою метою?): навмисне, наперекір, з о зла, на щастя, напоказ.

 

Ступені порівняння якісних прислівників

Якісно-означальні прислівники на -О, -Е, які утворилися від якісних прикметників, утворюють ступені порівняння. Розрізняють просту і складену форму ступеня порівняння.

Проста форма утворюється за допомогою суфіксів -ше-, -іше- та префікса най-.

Складена форма утворюється за допомогою додавання слів більш (менш), найбільш (найменш) до прислівника.

Значення вищого ступеня може підсилюватися словами ще, трохи, багато, значно, куди далеко: ще більше, трохи більше, значно більше, куди більше, далеко більше.

Форма	Ступені порівняння
вищий	найвищий
проста	додавання до прислівника суфіксів -ше-, -іше-	додавання до простої форми вищого ступеня прислівника префікса най-, для підсилення значення – префіксів що-, як-.
глибоко – глибше темно – темніше	найглибше, якнайглибше; найтемніше, щонайтемніше
складена	додавання до звичайного прислівника слів більш (менш)	додавання до звичайного прислівника слів найбільш (найменш)
більш глибоко, менш наполегливо	найбільш глибоко

Розряди прислівників за походженням і способом творення

За походженням і способом творення прислівники поділяються на:

1) первинні,

Вторинні.

До первинних належить незначна кількість прислівників від займенникового утворення:

· місця: де, куди, звідки, там, тут, туди, звідти, всюди;

· часу: коли, тоді, відколи, доти, доки, поки, іноді, завжди, тепер, потім;

· причини: чому, тому;

· способу дії: так, як, інакше, ніяк, усяк, якось, ледве.

Основну частину прислівникового складу становлять вторинні прислівники, що утворилися від інших повнозначних слів, і тому за морфологічною будовою вони не однакові.

· Прислівники, утворені від прикметників:

1) за допомогою суфіксів -о, -е: тихий – тихо, важчий – важче;

2) префіксально-суфіксальним способом:

o злиття прийменника по з прикметником + суфікс –ому(-и): по-батьківському (по-батьківськи), по-давньому, по-доброму, по-козацькому (по-козацьки);

o злиття різних префіксів і суфіксів з прикметниками: замолоду, начисто, востаннє, згарячу, віддавна, незадовго, завбільшки, звисока.

· Прислівники, утворені від числівників:

1) префіксальний способом за допомогою префіксів у-(в-), на-, по-: в двоє (у двоє), на двоє, по -друге, у п’ятьох, по одинці;

2) суфіксальним способом за допомогою суфікса -чі: дві чі, три чі;

3) префіксально-суфіксальним способом твориться прислівник заодно.

· Прислівники, утворені від займенників:

1) префіксально-суфіксальним способом за допомогою префікса по- та суфіксів –ому, -єму: по -вашому, по -їхньому, по -мо єму, по -тво єму;

2) злиття прийменника із займенником (лексико-синтаксичний спосіб): нащо, зовсім, потім, унічию.

· Прислівники, утворені від дієслів:

1) префіксально-суфіксальним способом від дієслівної основи: усупереч, наперекір, потайки, пішки, ридма, жартома.

· Прислівники, утворені від прислівників:

1) префіксальним способом: завжди – на завжди, нині – до нині, двічі – у двічі, вчора – поза вчора, багато – за багато;

2) суфіксальним способом: де – де сь, чисто – чист ісінько, біло – біл есенько.

 

 

Написання НЕ з прислівниками

Тільки разом частка не з прислівником пишеться тоді, коли прислівник без не не вживається: невдовзі, невідв’язно, невпинно, невсипуче, неквапом, ненароком, неподалеку, несамовито, неспроста, нехотя, нещадно.

З більшістю прислівників не звичайно пишеться окремо: не так, не тут, не треба, не слід, не можна, не варто, не дуже, не цілком, не зовсім, не досить, не жаль, не вперше, не спросон­ня, не по-нашому, не по-товариському, не мимохідь, не право­руч, не щодня, не вдень, не вчора, не сьогодні.

Під час написання не з прислівниками, утвореними від прикметників за допомогою суфіксів - о, -є, треба орієнтува­тися на зміст висловлювання:

а) якщо в певному контексті слово з не можна замінити іншим словом чи словосполученням, то не пишемо разом: нелегко (важко), недоброзичливо (вороже), недобре (погано);

б) якщо в певному контексті не відкидає щось, заперечує, то не пишемо окремо: іти на гору не легко, нітрохи не холодно, аж ніяк не страшно.

Наголос у прислівниках

У багатьох прислівниках, утворених від прикметників за допомогою суфіксів -о, -є, наголос з останнього складу пере­носиться на другий від кінця: близько, важко, вузько, гладко, глухо, гнучко, м'яко, низько, струнко, тонко, чітко, швидко, мовчазно, чарівно.

А в деяких трискладових прислівниках наголос з остан­нього або передостаннього складу пересувається на перший: весело, високо, боязко, гаряче, глибоко, дешево, дорого, запашно, порожньо, солодко, хороше, холодно, чепурно, широко.

У прислівниках, утворених злиттям прийменника з корот­кою формою прикметника, наголос часто переходить на пер­ший склад: заново, засвітла, наглухо, наголо, нарівно, нарізно, нечисто, начорно, попросту, порізно; але: надовго, допізна, досита, потиху, завидна.

У прислівниках, утворених від іменників, наголос переважно зберігається той самий: валом, гамузом, разом, часом, догори, дотла, зісподу, наверх, наверху, навкруги, нагорі, спозаранку, щовечора, щоразу і т. ін.

Але в частині прислівників, утворених злиттям приймен­ника з іменником, наголос пересувається на перший склад: безвісти, навзнак, навіч, навхрест, надвечір, обіч, опліч, побіч, поруч, потайки, поночі, пошепки.

У прислівниках, утворених від числівників, наголос зберігається той самий: заодно, удвох, учотирьох, вдесятеро, нап'ятеро, нашестеро; тільки два прислівники мають подвійний наголос: надвоє і натроє.

Від наголосу залежить значення прислівників із часткою ні-:

а) якщо наголос падає на частку ні-, то ця частка набуває значення «немає»: ніде «немає де», ніколи «немає коли», ніяк «немає як», нізвідки «немає звідки»; такий прислівник (разом із неозначеною формою дієслова) виступає присудком у безособовому реченні: Старенька Миша горювала: їй ніде, бідній, було жить (Л. Глібов);

б) якщо частка ні- не наголошена, то прислівник просто заперечує щось: ніде, ніколи, ніяк, нізвідки; такий при­слівник виступає обставиною в реченні: Ще треті півні не співали, ніхто ніде не гомонів (Т. Шевченко).

ПРАВОПИС ПРИСЛІВНИКІВ

РАЗОМ	Ø Прислівники, утворені від іменника, колишньої короткої форми прикметника, числівника, займенника, прислівника в поєднанні з одним прийменником чи кількома	Ускач, увечері, потім, внічию, післязавтра, попідтинню, спідлоба, звідси, вдруге, сповна, нашвидку
Ø Прислівники, утворені від кількох основ (із прийменником чи без нього)	Мимоволі, натщесерце, привселюдно, чимдуж, нашвидкуруч, запанібрата, мимоїздом
Ø Прислівники, першою частиною яких є префікс «ЩО» (частка перейшла в префікс)	Щодня, щосереди, щонайвище, щотижня, щороку; (у постпозиції частка «ЩО» пишеться окремо:тільки що, поки що, хіба що)
ОКРЕМО	Прислівникові сполучення, утворені від іменника з прийменником	ü БЕЗ: без пуття, без уваги; ü В(У): в міру, в обріз, уві сні, у стократ; ü ДО: до вподоби, до загину, до побачення; ü З: з переляку, з радості; ü НА: на щастя, на добраніч, на жаль; ü ПІД: під боком, під вечір, під кінець; ü ПО: по правді, по змозі, по щирості.
Прислівникові сполучення, у яких повторюються основи, розділені прийменниками, а також сполучення, утворені поєднанням іменника в Н.в. з іменником в О.в.	З боку на бік, з ранку до вечора, час від часу; Кінець кінцем, одним одна, честь честю, сама самотою.
ЧЕРЕЗ ДЕФІС	· Прислівники, у яких повторюються основи	Ледве-ледве, видимо-невидимо, зроду-звіку, без кінця-краю, з давніх-давен
· Прислівники, у яких повторювані в однаковій формі основи розділені прийменниками, що перейшли в префікси, та частками	Де-не-де, як-не-як, будь-що-будь, коли-не-коли, хоч-не-хоч, всього-на-всього, АЛЕ: раз у раз, рік у рік, день у день, сам на сам.
· Прислівники, утворені від прикметників і займенників на -ОМУ, -ЄМУ, -СЬК, -ЦЬК, -ЗЬК та прийменника «ПО», що перейшов у префікс	По-вовчому, по-німецьки, по-моєму, по-французьки, по-товариськи
· Прислівники, утворені з прийменника-префікса «ПО» та порядкового числівника на -е	По-перше, по-десяте, по-тридцяте
· ЗАПАМ'ЯТАЙ ПРАВОПИС ПРИСЛІВНИКІВ!	По-латині, на-гора, геть-чисто, десь-інде, десь-колись, десь-інколи
У СКЛАДНИХ ВИПАДКАХ НАПИСАННЯ ПРИСЛІВНИКІВ СЛІД ЗВЕРТАТИСЯ ДО СЛОВНИКІВ!