Асептика. Передстерилізаційна підготовка матеріалів та інструментів”.

Актуальність теми: поряд з антисептикою, асептичний метод в хірургії є найважливішим методом боротьби з внутрішньолікарняною інфекцією та профілактики післяопераційних гнійних ускладнень. Впроваджена в 1890 році Е. Бергманом та значно удосконалена впродовж наступного століття, асептика в комплексі з антисептикою дозволила зменшити частоту післяопераційних гнійних ускладнень в хірургії в кілька десятків разів, а разом з цим – і суттєво знизити післяопераційну летальність. Все це незаперечно вказує на високу актуальність даної теми; і не лише для майбутніх лікарів, але й для середнього і молодшого медичного персоналу, адже асептика є потрібною не лише при операціях, але й при виконанні таких загально застосовуваних маніпуляцій, ін’єкції, венепункції, перев’язки тощо.

Навчальні цілі:

Знати:

Причини та види потрапляння мікрофлори в рани, порожнини, судини під час операції, досліджень та лікувальних процедур.

Вміти:

1. Продемонструвати організаційно-технічні, гігієнічні, фізичні та хімічні заходи асептики.

2. Розрізняти ендогенні та екзогенні проникнення інфекції в організм.

3. Обґрунтувати раціональність конструювання та розташування лікарні чи хірургічного корпусу.

4. Вміти визначити гігієнічні норми по площі відділення, його блоків, палат, коридорів, освітлення.

5. Продемонструвати прибирання вологим способом стін, стелі, підлоги в палатах хворих.

6. Для забезпечення чистоти операційних вміти та продемонструвати прибирання поточне, після кожної операції, в кінці операційного дня, та генеральне (в кінці тижня).

7. Вміти підготувати «асептичну» перев’язочну хірургічного відділення до роботи.

Перелік питань для опитування:

1. Асептика, яка система заходів із запобігання потрапляння патогенної мікрофлори в рани.

2. Комплекс яких заходів включає в себе асептика.

3. Яка інфекція відноситься до екзогенної, яка до ендогенної.

4. Якою буває екзогенна інфекція.

5. Як потрапляє ендогенна інфекція.

6. Що означає імплантаційна інфекція.

7. Що лежить в основі профілактики екзогенної інфекції.

8. Де найкраще обладнувати хірургічне відділення.

9. Як повинні розміщуватись чисте та септичне гнійне відділення?

10. Які види прибирання в операційній ви знаєте.

Самостійна робота на занятті:

1. Продемонструвати обробку рук хірурга за Спасокукоцьким.

2. Продемонструвати обробку операційного поля за Філончіковим.

3. Продемонструвати на фантомі обкладання операційного поля стерильною білизною.

4. Продемонструвати застосування гігієнічної ванни хворими.

5. Продемонструвати приготування та застосування дезинфікуючих розчинів.

6. Продемонструвати як виконується контроль за стерильністю операційної білизни.

7. Продемонструвати як проводиться вкладання операційного та перев’язочного матеріалу в бікси.

Література:

Основна література

1.Нетяженко В.З., Сьоміна А.Г., Присяжнюк М.С. Загальний та спеціальний догляд за хворими, К., 1993. – 304с.

2.Щуліпенко І.М. Загальний та спеціальний догляд за хворими з основами валеології. К., 1998. – 384с.

3.Загальний догляд за хворими в терапевтичному та хірургічному стаціонарах / за редак. А.Д.Візира. Учбовий посібник для студентів медичних вузів. – Запоріжжя, 1996.

4. Методичні розробки для аудиторної та самостійної роботи студентів.

Додаткова література

1.Гребнев А.Л., Шептулин А.А., Хохлов А.М. Основы общего ухода за больными. – М.: Медицина, 1999.

2.Основи обстеження хворого та схема історії хвороби (довідник) / Дзяк Г.В., Нетяженко В.З., Хомазюк Т.А. та ін. – Дніпропетровськ: Арт-прес, 2002.

3.Грандо А.А.,Грандо С.А. Врачебная этика и деонтология.–К.:м Здоров’я, 1994.

МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА ДЛЯ СТУДЕНТІВ №9

до практичного заняття на тему:

“Стерилізація шовного та перев’язочного матеріалу і білизни”

Актуальність теми: В розповсюдженні внутрішньо-лікарняної інфекції вагоме місце займає контактний шлях передачі збудника. Будь-який матеріал, який контактує з раною повинен бути стерильним. Це запорука швидкого загоєння рани та виздоровлення пацієнта. Дана тема містить усю необхідну інформацію, яка стосується методів стерилізації шовного, перев’язочного матеріалу, білизни, що є вкрай важливим саме для цього аспекту діяльності.

Навчальні цілі:

Знати: Основні види та методи стерилізації шовного матеріалу, підготовка їх до стерилізації, стерилізація та правила роботи з ними. Будова, принцип і режим роботи автоклава, правила безпеки при роботі з автоклавом.

Вміти:

1. Підготувати білизну та перев’язувальний матеріал до стерилізації.

2. Продемонструвати методи стерилізації шовного матеріалу.

3. Продемонструвати методику виготовлення серветок, тампонів, кульок для догляду за хірургічними хворими та правила їх утилізації після використання.

4. Продемонструвати методику утилізації перев’язувального матеріалу, забрудненого гнійними виділеннями в перев’язочній.

Перелік питань для опитування:

1. Основні методи стерилізації шовного матеріалу.

2. Шляхи попередження розвитку імплантаційної інфекції.

3. Способи стерилізації перев’язочного матеріалу та білизни.

4. Проби на стерильність перев’язочного матеріалу та білизни.

5. Будова автоклава і правила стерилізації.

6. Техніка безпеки з засобами хімічної та фізичної дезинфекції.

Самостійна робота на занятті:

Формування наступних професійних вмінь та навичок (проводиться на основі розроблених на кафедрі алгоритмів):

1.Підготовка операційної білизни та перев’язочного матеріалу до

стерилізації.

2.Участь у стерилізації шовного матеріалу.

3.Виготовлення перев’язочного матеріалу.

4.Утилізація перев’язочного матеріалу.

Література:

Основна література

1. Нетяженко В.З., Сьоміна А.Г., Присяжнюк М.С. Загальний та спеціальний догляд за хворими, К., 1993. – 304с.

2. Щуліпенко І.М. Загальний та спеціальний догляд за хворими з основами валеології. К., 1998. – 384с.

3.Загальний догляд за хворими в терапевтичному та хірургічному стаціонарах / за редак. А.Д.Візира. Учбовий посібник для студентів медичних вузів. – Запоріжжя, 1996.

4.Методичні розробки для аудиторної та самостійної роботи студентів.

Додаткова література

1. Гребнев А.Л., Шептулин А.А., Хохлов А.М. Основы общего ухода за больными. – М.: Медицина, 1999.

2. Основи обстеження хворого та схема історії хвороби (довідник) / Дзяк Г.В., Нетяженко В.З., Хомазюк Т.А. та ін. – Дніпропетровськ: Арт-прес, 2002.

3. Грандо А.А., Грандо С.А. Врачебная этика и деонтология. – К.: м

Здоров’я, 1994.

МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА ДЛЯ СТУДЕНТІВ №10

до практичного заняття на тему:

“ Хірургічні маніпуляції, хірургічна операція”

Актуальність теми: знання перебігу основного етапу хірургічного лікування – операції, своєчасне визначення можливих ускладнень під час операцій та призначення оптимального лікування повинно лягти в основу підготовки хірурга. Хірургічні захворювання потребують лікування переважно оперативним шляхом, розширення і впровадження нових методик операцій на всіх органах і системах людського організму, зумовлює вивчення впливу операційної травми на організм та викликає необхідність вивчення перебігу операційного періоду. Хірургічні маніпуляції все ширше використовуються не тільки з метою лікування, але і для діагностики того чи іншого захворювання. Знання деяких хірургічних маніпуляцій необхідно знати і вміти виконати для правильного надання першої допомоги, від якої залежатиме життя хворого.

Навчальні цілі:

Знати: уявлення про хірургічну операцію, хірургічну маніпуляцію, класифікацію

оперативних втручань і основні покази та протипокази до них. Методику і

етапи проведення основних хірургічних маніпуляцій: плевральна

пункція, лапароцентез, пункція суглобу, венепункція. Види

хірургічного інструментарію.

Вміти: 1. Підготувати необхідні розчини і продемонструвати правила

поводження із одноразовим шприцом після його застосування.

2. Розкласти на демонстраційному столі лікарські засоби по групах і

способах введення.

3. Взяти участь у проведенні плевральної пункції, абдоменоцентезу та

діагностичної пункції.

4. Підготовити шкіру і слизові оболонки до операцій чи маніпуляцій.

5. Розрізнити найчастіше застосовувані види швів

6. Визначити етап операції і хірургічної маніпуляції.

Перелік питань для опитування:

1. Визначення поняття хірургічна маніпуляція та операція.

2. Класифікація операцій і хірургічних маніпуляцій, основні етапи їх виконання.

3. Показання і протипоказання до оперативних втручань.

4. Особливості підготовки молодшим медичним персоналом хворих до маніпуляцій та операцій.

5. Поняття про плевральну та діагностичну пункцію, лапароцентез.

6. Можливі ускладнення при операціях і маніпуляціях.

7. Класифікація хірургічного інструментарію.

8. Шовний матеріал та види хірургічних швів.

Самостійна робота на занятті:

Формування наступних професійних вмінь та навичок (проводиться на основі розроблених на кафедрі алгоритмів):

1.Підготувати необхідні розчини і продемонструвати правила

поводження із одноразовим шприцом після його застосування.

2. Розкласти на демонстраційному столі лікарські засоби по групах і способах

введення.

3. Взяти участь у проведенні плевральної пункції.

4. Взяти участь у проведенні абдоменоцентезу.

5. Взяти участь у проведенні діагностичної пункції.

6. Підготовити шкіру і слизові оболонки до операцій чи маніпуляцій.

7. Розрізнити найчастіше застосовувані види швів.

Література:

Основна література

1. Нетяженко В.З., Сьоміна А.Г., Присяжнюк М.С. Загальний та спеціальний догляд за хворими, К., 1993. – 304с.

2. Щуліпенко І.М. Загальний та спеціальний догляд за хворими з основами валеології. К., 1998. – 384с.

3. Загальний догляд за хворими в терапевтичному та хірургічному стаціонарах / за редак. А.Д.Візира. Учбовий посібник для студентів медичних вузів. – Запоріжжя, 1996.

4. Методичні розробки для аудиторної та самостійної роботи студентів.

Додаткова література

Гребнев А.Л., Шептулин А.А., Хохлов А.М. Основы общего ухода за больными. – М.: Медицина, 1999.

Основи обстеження хворого та схема історії хвороби (довідник) / Дзяк Г.В., Нетяженко В.З., Хомазюк Т.А. та ін. – Дніпропетровськ: Арт-прес, 2002.

Грандо А.А., Грандо С.А. Врачебная этика и деонтология. – К.: м Здоров’я, 1994.

МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА ДЛЯ СТУДЕНТІВ №11

до практичного заняття на тему:

“Особливості догляду за хворими в передопераційному періоді”

Актуальність теми: передопераційне обстеження та підготовка хворих до операції є важливими ланками в комплексі заходів, спрямованих на відновлення здоров'я хворої людини. Загальним завданням всіх передопераційних заходів є максимальне зниження ризику операції, можливості розвитку ускладнень. Все це безпосередньо залежить від якості підготовки пацієнта до операції молодшим медичним персоналом.

Навчальні цілі:

Знати: Основні задачі передопераційного періоду. Поняття про передопераційну підготовку хворого. Підготовка до ургентного та планового втручання. Різновиди клізм та особливості їх застосування у хірургічних хворих. Психологічна підготовка хворого до операції та роль в ній молодшого медичного персоналу.

Вміти: виконати клізму, приймати участь у введенні шлункового зонда та промиванні шлунка, знайти індивідуальний підхід до пацієнта в процесі їх підготовки до операційного втручання, володіти елементами догляду за шкірою, очима, вухами, волоссям, досліджувати пульс на периферичних артеріях.

Перелік питань для опитування:

Визначення і характеристика передопераційного періоду.

Основні задачі передопераційного періоду.

Віддалена підготовка хворого до операції.

Найближча і безпосередня підготовка хворого до операції.

Санація хворого в передопераційному періоді.

Санітарно-гігієнічні заходи і підготовка шкіри хворого до операції.

Підготовка хворого до ургентного оперативного втручання.

Підготовка хворого до планового оперативного втручання.

Різновиди клізм та особливості їх застосування у хірургічних хворих.

Психологічна підготовка хворого до операції.

Визначення і характеристика післяопераційного періоду.

Особливості догляду за важкохворими в післяопераційному періоді.

Можливі ускладнення з боку різних органів і систем в післяопераційному періоді і методи їх ліквідації.

Самостійна робота на занятті:

Формування наступних професійних вмінь та навичок (проводиться на основі розроблених на кафедрі алгоритмів):

1. Оволодіти методикою проведення очисної клізми.

2. Виконати постановку газовідвідної трубки.

3. Дослідити пульс на променевих артеріях.

4.Дослідити пульс на нижніх кінцівках.

5.Виміряти артеріальний тиск.

6.Вимірювання температури тіла.

7.Провести зміну натільної білизни лежачому хворому.

8. Підготовити і використати міхур з льодом.

9. Використання підкладного судна.

10. Догляд за порожниною рота у важкохворого.

11. Профілактика утворення пролежнів.

12. Методика проведення реанімаційних заходів.

Література:

Основна література

1.Нетяженко В.З., Сьоміна А.Г., Присяжнюк М.С. Загальний та спеціальний догляд за хворими, К., 1993. – 304с.

2.Щуліпенко І.М. Загальний та спеціальний догляд за хворими з основами валеології. К., 1998. – 384с.

3.Загальний догляд за хворими в терапевтичному та хірургічному стаціонарах / за редак. А.Д.Візира. Учбовий посібник для студентів медичних вузів. – Запоріжжя, 1996.

4.Методичні розробки для аудиторної та самостійної роботи студентів.

Додаткова література

1.Гребнев А.Л., Шептулин А.А., Хохлов А.М. Основы общего ухода за больными. – М.: Медицина, 1999.

2.Основи обстеження хворого та схема історії хвороби (довідник) / Дзяк Г.В., Нетяженко В.З., Хомазюк Т.А. та ін. – Дніпропетровськ: Арт-прес, 2002.

3.Грандо А.А., Грандо С.А. Врачебная этика и деонтология. – К.: м

Здоров’я, 1994.

МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА ДЛЯ СТУДЕНТІВ №12

до практичного заняття на тему:

“Особливості догляду за хворими в післяопераційному періоді”

Актуальність теми: Адекватний догляд за оперованими хворими має не менше значення, ніж сама операція. Адже добре відомо, що переважна більшість ускладнень, які спостерігаються при хірургічному лікуванні пацієнтів, виникає саме в післяопераційному періоді. Уважне спостереження за оперованими хворими молодшим і середнім медичним персоналом та негайна корекція виявлених порушень під контролем лікаря, протидіють розвитку вказаних ускладнень, сприяючи швидкому і цілковитому одужанню пацієнтів. Необхідні для цього знання студенти зможуть отримати, простудіювавши тему даного заняття.

Навчальні цілі:

Знати: Основні принципи догляду за хворими у післяопераційному періоді і профілактика можливих ускладнень.

Вміти: Спостерігати за хворими в післяопераційному періоді, допомогти медсестрі в виконанні катетеризації сечового міхура та постановці газовідвідної трубки, провести зміну натільної та постільної білизни, підготувати і використати міхур з льодом та підкладне судно, провести профілактику утворення пролежнів, здійснити забір мокротиння для аналізу,особливості передопераційного періоду, правила підготовки хворих до ургентних і планових операцій.

Перелік питань для опитування:

1. Визначення і характеристика післяопераційного періоду.

2. Режими перебування хворих в стаціонарі.

3. Особливості догляду за важкохворими в післяопераційному періоді.

4. Можливі ускладнення з боку різних органів і систем в післяопераційному періоді і методи їх ліквідації.

Самостійна робота на занятті:

Формування наступних професійних вмінь та навичок (проводиться на основі розроблених на кафедрі алгоритмів):

1. Оволодіти методикою проведення очисної клізми.

2. Виконати постановку газовідвідної трубки.

3. Дослідити пульс на променевих артеріях.

4. Дослідити пульс на нижніх кінцівках.

5. Провести зміну натільної білизни лежачому хворому.

6. Підготовити і використати міхур з льодом.

7. Використання підкладного судна.

8. Догляд за порожниною рота у важкохворого.

9. Профілактика утворення пролежнів.

10. Методика проведення реанімаційних заходів.

Література:

Основна література

Нетяженко В.З., Сьоміна А.Г., Присяжнюк М.С. Загальний та спеціальний догляд за хворими, К., 1993. – 304с.

Щуліпенко І.М. Загальний та спеціальний догляд за хворими з основами валеології. К., 1998. – 384с.

Загальний догляд за хворими в терапевтичному та хірургічному стаціонарах / за редак. А.Д.Візира. Учбовий посібник для студентів медичних вузів. – Запоріжжя, 1996.

Методичні розробки для аудиторної та самостійної роботи студентів.

Додаткова література

1.Гребнев А.Л., Шептулин А.А., Хохлов А.М. Основы общего ухода за больными. – М.: Медицина, 1999.

2.Основи обстеження хворого та схема історії хвороби (довідник) / Дзяк Г.В., Нетяженко В.З., Хомазюк Т.А. та ін. – Дніпропетровськ: Арт-прес, 2002.

3.Грандо А.А., Грандо С.А. Врачебная этика и деонтология. – К.: м

Здоров’я, 1994.