Санітарно-гігієнічний режим у хірургічному відділенні”.

 

Актуальність теми: доцільність проведення даного заняття зумовлюється необхідністю ознайомлення студентів з організацією санітарно-гігієнічного режиму в хірургічному відділенні. Санітарно-гігієнічний режим – це комплекс організаційних, санітарно-профілактичних і протиепідемічних заходів, які запобігають виникненню внутрішньо лікарняної інфекції, а отже в значній мірі обумовлюють ефективність лікування хірургічних хворих і безпеку роботи самого медичного персоналу.

Навчальні цілі.

Знати: принципи організації роботи основних структурно-функціональних підрозділів хірургічного відділення, а також основні елементи комплексу заходів, які спрямовані на забезпечення санітарно-гігієнічного режиму в хірургічному відділенні.

Вміти: планувати і проводити прибирання в підрозділах відділення і операційних, проводити хірургічні маніпуляції з дотриманням принципів асептики і антисептики, проводити дезинфекцію устаткування і стерилізацію інструментарію хірургічного відділення.

 

Самостійна позааудиторна робота:

1. Скласти план прибирань в перев’язочних і операційних.

2. Пригадати види асептики і антисептики.

3. Пригадати основні види дезинфікуючих середників, які використовуються в хірургічному відділенні.

4. Скласти алгоритм санітарно-гігієнічних заходів по запобіганню повітряно-крапельної та контактної інфекції.

 

Контрольні питання теми:

1. Характеристика санітарно-гігієнічного режиму.

2. Шляхи поширення інфекції.

3. Профілактика повітряно-крапельної інфекції в хірургічному стаціонарі.

4. Профілактика контактної інфекції в хірургічному стаціонарі.

5. Види прибирань в перев’язочній і операційній.

6. Обов’язки медичного персоналу по дотриманню санітарно-гігієнічного режиму.

7. Організація роботи операційного блоку.

Самостійна робота на занятті:

1. Засвоєння та дотримання правил лікувально-охоронного та санітарно-гігієнічного режимів відділення.

2. Приготування дезинфікуючих розчинів та санітарна обробка приміщень стаціонарного відділення.

3. Засвоєння правил одягання операційної білизни.

ЛІТЕРАТУРА

Основна:

1. Черенько М.П., Ваврик Ж.М. Загальна хірургія з анестезіологією,

основами реаніматології та догляду за хворими.-К.: Здоров’я, 1999.-

616 с.

2. Апанасенко Г.Л., Богуш С.А., Тросцінська Н.М., Шевчук М.Г.,

Шевчук І.М. Сестринська справа.-К.: Здоров’я, 1994.-496 с.

3. Двужильна К.Д. Загальна хірургія.- К.: Здоров’я, 1969.-418 с.

Додаткова:

1. Общая хирургия / Под ред. В.Шмитта, В.Хартига, М.И.Кузина.

Совместное издание СССР - ГДР: В 2 томах. Т.1.-М.: Медицина,

1985.-384 с.

2. Хирургия: пер. с англ. доп. / Под ред. Ю.М. Лопухина, В.С.

Саева.-М.: ГЭОТАР МЕДИЦИНА, 1997.-1070 с.

 

МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА ДЛЯ СТУДЕНТІВ №4

до практичного заняття на тему:

Особливості догляду за хворими з ліжковим режимом”.

 

Актуальність теми: доцільність проведення даного заняття зумовлюється необхідністю ознайомлення студентів з особливостями догляду за хворими, що перебувають на ліжковому режимі. Дотримання правил особистої гігієни, зручне ліжко, чиста постіль створюють умови для швидкого одужання хворих і запобігання багатьом ускладненням. Велике значення має правильний догляд за хворими. Що важчий хворий, то складніше за ним доглядати. Тому медичний персонал повинен добре засвоїти методику проведення всіх маніпуляцій по догляду за хворими і вміти чітко їх виконувати.

Навчальні цілі.

Знати: режими фізичної активності і положення хворого в ліжку, гігієнічні міроприємства, які проводяться хворим з тривалим ліжковим режимом. Ускладнення і патологічні стани, які виникають у пацієнтів з тривалим ліжковим режимом, а також заходи по їх ліквідації.

Вміти: проводити туалет шкіри важкохворих, зміну натільної і постільної білизни, догляд за ротовою порожниною, волоссям, очима, профілактику пролежнів і опрілостей.

Самостійна позааудиторна робота:

1. Пригадати групи антисептичних середників.

2. Скласти характеристику режимів фізичної активності.

3. Відпрацювати методи зміни натільної і постільної білизни.

4. Скласти перелік профілактичних заходів стосовно виникнення пролежнів і опрілостей.

Контрольні питання теми:

1.Режими фізичної активності.

2. Положення хворого в ліжку.

3. Догляд за шкірою і порожниною рота.

4. Догляд за волоссям, очима, вухами.

5. Пролежні, опрілості.

6. Профілактика пролежнів і опрілостей.

7. Методи зміни натільної і постільної білизни.

8. Транспортування важкохворих.

Самостійна робота на занятті:

1. Переміна натільної та постільної білизни.

2. Годування хворих.

3. Користування підкладним судном та сечоприймачем, ознайомлення із застосуванням газовідвідної трубки.

4. Проведення гігієнічних процедур з догляду за шкірою та слизовими оболонками.

5. Профілактика пролежнів.

ЛІТЕРАТУРА

Основна:

1.Черенько М.П., Ваврик Ж.М. Загальна хірургія з анестезіологією,

основами реаніматології та догляду за хворими.-К.: Здоров’я, 1999.-

616 с.

2.Апанасенко Г.Л., Богуш С.А., Тросцінська Н.М., Шевчук М.Г.,

Шевчук І.М. Сестринська справа.-К.: Здоров’я, 1994.-496 с.

3. Двужильна К.Д. Загальна хірургія.- К.: Здоров’я, 1969.-418 с.

Додаткова:

1. Общая хирургия / Под ред. В.Шмитта, В.Хартига, М.И.Кузина.

Совместное издание СССР - ГДР: В 2 томах. Т.1.-М.: Медицина,

1985.-384 с.

2. Хирургия: пер. с англ. доп. / Под ред. Ю.М. Лопухина, В.С.

Саева.-М.: ГЭОТАР МЕДИЦИНА, 1997.-1070 с.

 

 

МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА ДЛЯ СТУДЕНТІВ №5

до практичного заняття на тему:

“ Антисептика. Основні групи антисептичних середників”.

Актуальність теми: відкриття Д.Лістером в 1867 році антисептичного методу здійснило революцію в хірургії, що дало можливість виділити два етапи розвитку – доантисептичний та антисептичний. На сьогоднішній день незнання антисептичного методу є несумісним не лише з хірургічною спеціальністю, але взагалі з медичною наукою, вдосконалення його залишається однією з найактуальніших проблем сучасної медицини. Антисептика - єдиний лікувально-профілактичний комплекс заходів, спрямованих на зменшення кількості мікробів у рані, зниження їхньої життєздатності, небезпеки проникнення в навколишні тканини і інші середовища організму, а також на зняття інтоксикації, підвищення імуно-біологічної активності хворого організму, його реактивності.

Навчальні цілі:

Знати:

Що таке антисептика, для чого вона застосовується, які основні групи антисептичних препаратів, точки прикладання.

Вміти:

1. Організувати забезпечення профілактики ранової інфекції під час проведення хірургічних операцій та досліджень.

2. Застосувати всі види антисептики на знищення мікробів у рані, тканинах, порожнинах, тощо.

3. Продемонструвати застосування різних видів антисептики в практичній роботі

4. Продемонструвати застосування хірургічної антисептики у вигляді розчинів, мазей та порошків.

5. Продемонструвати застосування галоїдів та галоїд містких засобів для обробки операційного поля та рук.

6. Продемонструвати методику лікування гнійних ран чи опікових поверхонь хлормістким антисептиком – хлораміном.

7. Вміти продемонструвати застосування окисників (перекису водню) для промивання глибоких ран та порожнин з гноєм чи детритом.

 

Перелік питань для опитування:

1. Антисептика – одна із складових частин єдиного асептичного методу.
2. Сучасна антисептика.
3. Первинна антисептика Д. Лістера.
4. Види сучасної антисептики.
5. Біологічна прийнятність та спрямування сучасної антисептики.
6. Що розуміють під клінічною антисептикою.
7. Значення галоїдів та галоїд містких препаратів в сучасній медицині.
8. Використання окислювачів, барвників, спиртів в сучасній хірургії.
9. Антисептика нітрофуранової групи.
10. Можливі протипокази та ускладнення застосування препаратів, що належать до хімічної антисептики.

Самостійна робота на занятті:

1. Продемонструвати на фантомі виконання первинної хірургічної обробки рани.

2. Продемонструвати на фантомі використання гумових дренажів.

3. Продемонструвати на фантомі виконання біологічної антисептики (введення сироваток та вакцин).

4. Продемонструвати в умовах операційної застосування фізичної антисептики.

5. Провести запобіжні методи перехресного інфікування в перев’язочній

(дезинфекцію рук).

6. Вміння поводитись у чистій та гнійній перев’язочній.

7. Утилізувати перев’язочний матеріал, забруднений гнійними виділеннями.

 

Література:

Основна література

1. Нетяженко В.З., Сьомина А.Г., Присяжнюк М.С. Общий и специальный уход за больными, К., 1993. - 304с.

2. Щулипенко И.М. Общий и специальный уход за больными с основами валеологии. К., 1998.-384с.

3. Общий уход за больными в терапевтическом и хирургическом стационарах / за редак. А.Д.Визира. Учебное пособие для студентов медицинских вузов. -Запорожье, 1996.

4. Черенько М.П., Ваврик М.М. Загальна хірургія, К.:«Здоров’я»2004. – 616с.

5. Гостищев В.К. Руководство практическим занятием по общей хирургии. – М., «Медицина»., 1987. – 320 с.

Додаткова література

1. Гребнев А.Л., Шептулин А.А., Хохлов А.М. Основы общего ухода за больными. -Г.: Медицина, 1999.

2. Основы обследования больного и схема истории болезни (справочник) / Дзяк Г.В., Нетяженко В.З., Хомазюк Т.А. и др. - Днепропетровск: Арт-пресс, 2002.

3. Грандо А.А., Грандо С.А. Врачебная зтика и деонтология. - К.: м

Здоровье, 1994.

4. Михайличенко В.О., Акжигитов Г.Н. Организация роботы хирургического стационара. М. «Медицина» 1979. – 288 с.

5. Михайличенко В.О. Практичні заняття з загальної хірургії. – К.: 1976. – 144 с.

6. Морозов М.А. Хирургия. Питер, Санкт-Петербург., 2000. – 352 с.

7. Шевчук М.Г. Хохоля В.П. Хірургічні маніпуляції., К.: «Здоров’я»., 1991. – 128 с.

 

 

Методична вказівка для студентів №6

до практичного заняття на тему:

“Організація роботи в чистій перев’язочній”

 

Актуальність теми: проведення перев’язки хірургічному хворому є дуже відповідальною процедурою. Для цього необхідні як теоретичні знання (асептика та антисептика) так і практичні навики (десмургія). Життя переконливо вказує на те, що саме практичні навики для роботи в перев’язочній повинні бути відшліфовані до автоматизму, що зменшить ризик поширення внутрішньогоспітальної інфекції та сприятиме якнайшвидшому виздоровленню пацієнта, що доводить актуальність даного заняття.

Навчальні цілі:

Знати: правила роботи в чистій перев’язочній, вимоги до роботи перев’язочної медсестри, лікаря-хірурга, студента.

Вміти:

1. проводити прибирання приміщення чистої перев’язочної;

2. виготовити ватні та марлеві кульки;

3. виготовити великі, середні, малі серветки;

4. виготовити турунди;

5. накласти основні види пов’язок;

6. проводити перев’язку.

Перелік питань для опитування:

1. Правила роботи в перев’язочній та підготовка інструментарію до роботи.
2. Обов’язки перев’язочної медсестри, лікаря-хірурга, студента.
3. Види перев’язувального матеріалу.
4. Види пов’язок на різні частини тіла.
5. Загальні правила накладання пов’язок і проведення перев’язок.

Самостійна робота на занятті:

Формування наступних професійних вмінь та навичок проводиться на основі розроблених на кафедрі алгоритмів:

1. проводити прибирання приміщення чистої перев’язочної;
2. виготовити ватні та марлеві кульки;
3. виготовити великі, середні, малі серветки;
4. виготовити турунди;
5. виготовити тампони;
6. накласти основні види пов’язок;
7. провести перев’язку.

Література:

Основна література

1. Нетяженко В.З., Сьомина А.Г., Присяжнюк М.С. Общий и специальный уход за больными, К., 1993. - 304с.

2. Щулипенко И.М. Общий и специальный уход за больными с основами валеологии. К., 1998.-384с.

3. Общий уход за больными в терапевтическом и хирургическом стационарах / за редак. А.Д.Визира. Учебное пособие для студентов медицинских вузов. -Запорожье, 1996.

4. Черенько М.П., Ваврик М.М. Загальна хірургія, К.: «Здоров’я» 2004. – 616 с.

5. Гостищев В.К. Руководство практическим занятием по общей хирургии. – М., «Медицина»., 1987. – 320 с.

Додаткова література

1. Гребнев А.Л., Шептулин А.А., Хохлов А.М. Основы общего ухода за больными. -Г.: Медицина, 1999.

2. Основы обследования больного и схема истории болезни (справочник) / Дзяк Г.В., Нетяженко В.З., Хомазюк Т.А. и др. - Днепропетровск: Арт-пресс, 2002.

3. Грандо А.А., Грандо С.А. Врачебная зтика и деонтология. - К.: м

Здоровье, 1994.

4. Михайличенко В.О., Акжигитов Г.Н. Организация роботы хирургического стационара. М. «Медицина» 1979. – 288 с.

5. Михайличенко В.О. Практичні заняття з загальної хірургії. – К.: 1976. – 144 с.

6. Морозов М.А. Хирургия. Питер, Санкт-Петербург., 2000. – 352 с.

7. Шевчук М.Г. Хохоля В.П. Хірургічні маніпуляції., К.: «Здоров’я»., 1991. – 128 с.

 

 

МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА ДЛЯ СТУДЕНТІВ №7

до практичного заняття на тему:

“Організація роботи гнійної перев’язочної”

 

Актуальність теми: проведення перев’язок в гнійній “септичній” перев’язочній є дуже відповідальною хірургічною маніпуляцією. Для цього необхідна як теоретична підготовка з практичної (знання асептики та антисептики, 720-го наказу) так і безпосередньо практичними навиками (десмургія хворих з різними формами ускладнень з боку ран). Практичний досвід сучасної медицини вказує на те, що власне практичні навики роботи в гнійній перев’язочній повинні бути відшліфовані до автоматизму, що значно зменшує ризик поширення внутрішньолікарняної інфекції та сприятиме якнайшвидшому видужанню пацієнта, що доводить актуальність даного заняття.

Навчальні цілі.

Знати:

Правила роботи в гнійній “септичній” перев’язочній, які пацієнти, з яким станом ран повинні перев’язуватись в гнійній перев’язочній, як утилізувати забруднений гноєм перев’язочний матеріал, вимоги до роботи перев’язочної медсестри, лікаря-хірурга, студента в умовах септичної перев’язочної.

Вміти:

1. Продемонструвати підготовку до роботи «септичної» перев’язочної.

2. Продемонструвати види прибирання в гнійній перев’язочній.

3. Продемонструвати методику утилізації перев’язочного матеріалу забрудненого гнійними виділеннями.

4. Продемонструвати на фантомі промивання гнійної порожнини антисептичними розчинами.

5.Продемонструвати вологе прибирання (протирання) горизонтальних поверхонь в гнійній перев’язочній.

6. Продемонструвати обробку хірургічного інструментарію забрудненого гнійним вмістом.

7. Продемонструвати приготовлення трійного розчину для дезинфекції і в гнійній перев’язочній інструментів.

 

Самостійна позааудиторна робота:

1. Санітарно-гігієнічне прибирання приміщень.

2. Приготування та застосування дезинфікуючих розчинів

3. Підготовка посуду для взяття аналізів.

4. Підготовка інструментів до стерилізації.

5. Проведення проб на якість передстерилізаційної підготовки.

6. Підготовка засобів для перев’язки та гігієни післяопераційної рани

 

 

Контрольні питання теми:

1. В якій половині відділення доцільно розмістити гнійну перев’язочну.

2. Які режими прибирання застосовуються в умовах гнійної перев’язочної.

3. Які хворі повинні перев’язуватись в гнійній, а які в чистій перев’язочній.

4. Яким наказом регламентована робота в перев’язочній.

5. Чи дозволяється виконання гнійних перев’язок після чистих.

6. Як провести обробку рукавичок та інструментів після гнійної перев’язочної.

7. Чи можливо для прибирання в гнійній перев’язочній використовувати інструментарій чистої перев’язочної.

Самостійна робота на занятті:

1. Продемонструвати санітарно-гігієнічне прибирання чистої перев’язочної.

2 Продемонструвати приготування та застосування дезинфікуючих розчинів.

3. Продемонструвати транспортування хворих в перев’язочну.

4. Підготовка інструментів до стерилізації.

5. Підготувати засоби для перев’язки та гігієни післяопераційної рани.

6. Продемонструвати як виконується стерилізація шовного матеріалу.

7. Продемонструвати проведення перев’язки у чистого «асептичного» хворого.

ЛІТЕРАТУРА

Основна:

1.Черенько М.П., Ваврик Ж.М. Загальна хірургія з анестезіологією,

основами реаніматології та догляду за хворими.-К.: Здоров’я, 1999.-

616 с.

2.Апанасенко Г.Л., Богуш С.А., Тросцінська Н.М., Шевчук М.Г.,

Шевчук І.М. Сестринська справа.-К.: Здоров’я, 1994.-496 с.

3. Двужильна К.Д. Загальна хірургія.- К.: Здоров’я, 1969.-418 с.

Додаткова:

1.Общая хирургия / Под ред. В.Шмитта, В.Хартига, М.И.Кузина.

Совместное издание СССР - ГДР: В 2 томах. Т.1.-М.: Медицина,

1985.-384 с.

2.Хирургия: пер. с англ. доп. / Под ред. Ю.М. Лопухина, В.С.

Саева.-М.: ГЭОТАР МЕДИЦИНА, 1997.-1070 с.

 

МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА ДЛЯ СТУДЕНТІВ №8

до практичного заняття на тему: