Впровадження системи антикризової стратегії підприємств

Заходи по усуненню банкрутства підприємства пов’язані з ефективним управлінням його фінансами і виробництвом, правильним визначенням стратегічних цілей і тактики їх реалізації.

Все це в значній мірі пов’язано з реформуванням підприємств, під яким розуміється їх структуризація в процесі переходу на прийняті в ринковій економіці принципи функціонування при державній підтримці і стимулюванні. Це передбачає покращання управління, підвищення ефективності виробництва і конкурентноздатності продукції, що випускається, підвищення ефективності праці, покращання фінансово-економічних результатів діяльності. Таким чином, успіх реформування підприємства буде визначатись двома групами факторів: ефективністю створених державою умов та стимулів діяльності підприємства і запобіганням кризових явищ в економіці, а також ефективністю заходів, що приймаються підприємством по залученню і використанню ринкових механізмів і інструментів.

Динаміка провадження справ щодо банкрутства суб’єктів господарювання протягом 2011–2015 років представлена на рисунку 3.1.

Результати проведеного аналізу свідчать, що в окремих регіонах доволі активно застосовуються різні форми санації і на цій основі помітні певні економічні зрушення. Так, у Чернівецькій області впродовж 2012 року кількість підприємств-банкрутів зменшилася на 15 господарств, а в Тернопільській – вдвічі. Поменшало таких підприємств і в Рівненській області. Вже не зростає кількість неплатоспроможних підприємств у Хмельницькій області.

Рис. 3.1 Динаміка провадження справ щодо банкрутства суб’єктів господарювання [8]

Однак негативну тенденцію до збільшення кількості неплатоспроможних підприємств в Україні загалом досі не вдалося подолати. Зростає навантаження на господарські суди. Так, у 2012 р. ними було прийнято постанов на 110,2% більше, ніж протягом попереднього року.[8]

Таким чином, цілями антикризової стратегії підприємств повинні бути:

а) забезпечення ліквідності і платоспроможності підприємства на підставі оптимального поєднання власних і залучених джерел засобів;

б) отримання прибутку і забезпечення відповідного рівня рентабельності, достатнього для задоволення всіх своїх потреб при здійсненні основної, інвестиційної і фінансової діяльності.

Для цього держава повинна проголосити, що її головною метою є макроекономічне регулювання і боротьба з інфляцією на основі підтримки національного виробництва.

Тому необхідно:

а) розробити систему економічних і фінансових показників на всіх рівнях, а також підтримки базових галузей економіки;

б) створити умови, що забезпечують підприємствам можливість заробити практично відсутні в них власні оборотні засоби;

в) прийняти економічні заходи, що розширюють можливість підприємств по використанню залучених засобів, для цього необхідно понижувати облікову ставку НБУ до світового рівня, ввести державну гарантію за деякими кредитами для окремих підприємств;

г) прийняти ефективні заходи щодо різкого скорочення неплатежів по залученню таких ринкових інструментів як комерційний кредит, вексель, чек;

д) змінити податкову політику, спрямувавши її на стимулювання виробництва та інвестицій;

е) визначити ступінь ліквідності і платоспроможності підприємства;

ж) спрямувати митну політику на захист національного виробника і конкурентноздатних товарів.

Вибір стратегії попередження банкрутства і ефективність заходів підприємств по залученню ринкових механізмів залежить від системи управління фінансами на підприємстві.

Вона, в свою чергу, визначається стратегічними цілями і тактичними задачами діяльності підприємства. Основою цієї системи повинен бути фінансовий аналіз, за результатами якого підприємство має можливість робити регулярну оцінку фінансового стану. Головні напрями цього аналізу наступні:

а) оцінка стану майна підприємства та джерел його формування, а також показників структури капіталу;

б) оцінка стану оборотних засобів, визначення їх достатності і на цій основі типу фінансового стану;

в) виявлення тенденцій, пов’язаних з оборотністю засобів підприємств;

г) визначення ступеня ліквідності і платоспроможності підприємства;

д) виявлення тенденцій рентабельності на основі системи показників.

Головне в стратегії запобігання банкрутства підприємства, у вирішенні проблем ліквідності і платоспроможності полягає в професійному управлінні оборотними засобами. З одного боку, це передбачає оптимізацію джерел оборотних засобів на підставі виробленої стратегії, а з другого – розміщення цих засобів між матеріальними активами, а також у галузі виробництва і обігу.

В сучасних умовах регламентує процедуру банкрутства та ліквідації підприємств Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про банкрутство” прийнятий 30 червня 2000 року. Ідеологія закону відображена у новій назві: “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”. Передбачені законом механізми спрямовані передусім на усунення у ході реформування економіки перешкод, пов’язаних із ідеологічною заангажованістю щодо самого поняття “банкрутство”. Важливо, що закон надає змогу боржникам провадити розрахунки за своїми зобов’язаннями різними способами, – це сприяє відновленню вітчизняного виробництва.[4]