Отруйні рослини України декоративного озеленення. Особливості будови, токсичний вплив на організм, ареал, перша невідкладна допомога при отруенні

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ ЛУГАНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Розрахунково-графічна робота

з дисципліни,

"Основи біобезпеки,

біологічної та екологічної етики"

Номер залікової книжки (варіанту)___________Номери завдань ___________________________Виконав:студент 2 курсу факультету механізації с/г. Левченко І.М.

Перевірила: кандидат біологічних наук, доцент - Кирпичова І.В.

 

Оцінка______________

 

 

Харків 2015р.

ЗАВДАННЯ

I. (19) Отруйні рослини України декоративного озеленення. Особливості будови, токсичний вплив на організм, ареал, перша невідкладна допомога при отруенні……………………

 

II. (204) В одній з ділянок дослідженого білка знайдена нижче приведена послідовність амінокислот: -Фен-Лей-Гіс-Цис-Визначте: 1) послідовність нуклеотидів у смисловій нитці ДНК; 2) кількість можливих комбінацій триплетів, що кодують дану ділянку білка……………………………………………….

 

III. (33) Складіть картосхему країн-виробників трансгенних культур у світі………………………………………………………………………

 

IV. (42) Складіть порівняльну таблицю органічних компонентів клітини…………………………………………………………………………………

 

V. (52) Протест радикальних зелених проти вбивства хутрових тварин виразився в розпиленні фарби на хутряні вироби на показі мод. Яке ставлення до даної ситуації прихильників екоетики і Ваша особиста думка?...........................................

Список викорістаної літератури…………………………………………………..

 

Отруйні рослини України декоративного озеленення. Особливості будови, токсичний вплив на організм, ареал, перша невідкладна допомога при отруенні

Отруйні рослини — рослини, в яких містяться токсини та/або хімічні речовини, які являють собою серйозний ризик виникнення хвороби, травми або смерті у людей чи тварин. Отруйні речовини (рослинні токсини, отрути рослин) можуть міститися у всій рослині загалом, або в різних її частинах – у надземних: листках, квітках, плодах, насінинах, корі, та підземних: кореневищах, коріннях, цибулинах, бульбах. Дія отруйних рослин зумовлена вмістом у них різних отруйних речовин: глюкозидів, ефірних олій, алкалоїдів, органічних кислот, смол, токсоальбумінів та інших хімічних сполук.

Більшість отруйних рослин росте в тропічних країнах. У світі відомо близько 10 тис. видів отруйних рослин, з яких в Україні росте до 250-300 видів.

Отруйні рослини використовують у народній медицині та для виготовлення ліків у фармацевтичній промисловості.

Розглянемо деякі з них: Блекота чорна (лат. Hyosc ГЅamus nГ­ger) - дворічна трав'яниста рослина, вид роду Белена (Hyoscyamus) сімейства Пасльонові (Solanaceae), спочатку виростає в Євразії, а потім поширився повсюдно.

Поширення і екологія. Природний ареал дуже великий, включає північ Африки (від Алжиру до Тунісу), помірну і тропічну зони Азії (Мала Азія, Середня Азія, Передня Азія, Закавказзя, Китай, Індійський субконтинент), майже всю Європу (від південної Швеції до Корсики).

Рослина занесено і здичавіло в Північній Америці та Австралії.

У Росії і суміжних країнах блекота чорна поширена головним чином в середній і південній смузі Європейської частини, в Західному Сибіру, ​​на Україні, в Білорусії та Прибалтиці.

Відноситься до рудеральними бур'янам, росте на занедбаних місцях, біля доріг, біля житла, за покладами і полям.

Культивується в спеціалізованих господарствах на Україні і Сибіру.

Белень харчуються личинки деяких видів лускокрилих (наприклад, метелик-капустница) і твердокрилих (наприклад, личинки і жуки колорадського жука).

Опис. Дворічна озимину рослина висотою 20-115 см з неприємним запахом, покрите м'яким клейким пушком. У перший рік дає тільки розетку еліптичних м'яких листів на довгих черешках. Прямостоячі, товсті (товщиною біля основи 1,5-2 см), гіллясті стебла виростають на другий рік. Корінь вертикальний, товщиною до 2-3 см, гіллясте, м'який, іноді майже губчастий, зморшкуватий, з потовщеною кореневою шийкою.

Листя м'які, тьмяні, зверху темно-зелені, знизу сіруваті, світліші. Нижні (розеткові) листя на довгих черешках, довгасто-яйцевидні, або еліптичні, виїмчасто-перістонадрезанние; стеблові - сидячі, полустеблеоб'емлющіе, довгасто-ланцетні, виїмчасто-лопатеві або надрізані, з трикутними або трикутно-ланцетними, загостреними або гострими, здебільшого 4 -5 лопатями або надрізами; приквіткове - сидячі, довгасті або вузьколанцетні, з небагатьма зубцями або цілокраї.

Квітки сидячі, скупчені на кінцях стебла і гілок в облиствених завитках, після цвітіння сильно подовжуються. Чашечка трав'яниста, довжиною 10-22 мм, внизу трубчаста, вище середини різко широко дзвонові-розширена, з широкими трикутними зубцями, різко звуженими в короткий вістрі; при плодах збільшена, довжиною 21-32 мм, твердіючих, кувшінчатий, в нижній частині розширена і тут густооттопиренно-волосиста. Віночок завдовжки 2-4,5 см, лійчастого, брудно-жовтуватий або рідше білуватий, з мережею пурпурових жилок, а в зіві і у верхній частині трубки пурпурно-фіолетовий, з тупими, кілька нерівними лопатями відгину. Тичинки нерівні, дві коротші, інші три - довші, кілька перевищують зів, з нитками, прикріпленими в середині трубки, внизу волосистими. Зав'язь гола; стовпчик у нижній частині волосиста. p align="justify"> Плід - двогніздова коробочка кувшінчатий форми, що відкривається нагорі кришечкою. Насіння численні (до 500 в кожній коробочці), темно-коричневі або буро-сірі. Цвіте і плодоносить у червні - серпні. p Всі частини рослини отруйні.

Хімічний склад. У коріння рослини містяться алкалоїди в кількості 0,15-0,18%, в листі - до 0,1%, стеблах - близько 0,02%, насінні - 0,06-0,1%. Серед алкалоїдів - гиосциамін, атропін, скополамін. Міститься також гіосціпікрін, гіосцерін і гіосцірозін.

У насінні знайдено до 34% жирної олії, до складу якого входить ненасичені кислоти (6,3%), лінолева (71,3%) і олеїнова кислоти (22,4%).

Токсичність. Белена навіть у малих дозах може бути токсична. Особливо великий ризик отруєння дітей, яких залучають оригінальні плоди блекоти. Тому в н аселених пунктах блекота чорна підлягає безумовному знищенню.

Симптоми отруєння: моторне збудження, різке розширення зіниць, гіперемія шкірних покривів обличчя і шиї, сухість слизової рота, захриплість голосу, частий пульс, головний біль, сильна спрага. У подальшому розвивається коматозний стан.

Допомога. Призначення речовин антихолінестеразну і холіноміметичну дії (езерін, прозерин, пілокарпін), морфіну і промивання шлунка слабкими розчинами окислювачів (перманганат калію), призначення адсорбуючих засобів з подальшим промиванням шлунка та проведення симптоматичної терапії, спрямованої на відновлення життєво важливих функцій організму.

Безвременник осінній (лат. C Гіlchicum autumnГЎle) -вид трав'янистих цибулинних отруйних рослин з роду Безвременник сімейства Безвременніковие. Зростає зазвичай на сирих луках. Природний ареал виду - майже вся Європа (без Скандинавії).

Опис. Безвременник осінній перезимовує у вигляді підземного бульби (стебла), одягненого сухими піхвами відмерлих листків; весною бульба, прориваючи піхви, витягується в довжину і розвиває над поверхнею землі зелене листя, а запліднена зав'язь дозріває, перетворюючись на плід - коробочку.

При підставі бульби знаходиться нирка, яка розростається в втечу поточного року; цей втечу дає початок бульбі, квітучому следующею восени, а старий бульба, разом з витягнувся стеблом, після дозрівання плоду до осені відмирає. Внизу на розвиненому і квітучому втечу знаходяться два недорозвинених листа (піхви), а над ними приховано кілька зелених ще недорозвинених листя; в пазусі нижнього (першого) з них знаходиться дуже маленька нирка, яка розвивається в втечу майбутнього року; Стеблеві ж коліно між першим і другим зеленим листом потовщується в бульбу.

Квітка (здебільшого один) розвивається в пазусі верхнього листа, а верхівка втечі відмирає. Оцвітина без плям (а якщо слабо плямистий, то пильовики жовті). Рильце на одній стороні стовпчика, виразне. Стовпчики кілька потовщені. За принесенні плодів весь цветшего стебло висихає, за винятком одного з нижніх його колін (междоузлий), що прийняв вигляд товстої шишки. Цибулини і насіння, а в меншій мірі і квітки дикорослого пізньоцвіту осіннього використовуються для медичних цілей, зокрема, як ліки від лейкемії, послеінфекціонной нефриту, астми і ракових пухлин.

Колхицин, який отримують із рослини, використовується для досліджень поліплоїдії у рослин.

Широко культивується як декоративна рослина, примітне своїм пізнім цвітін ням, коли в садах і парках вже майже не залишається яскравих квітучих рослин. У зв'язку з цим інтродукований майже всюди в світі в зоні помірного клімату. Слід, однак, пам'ятати, що всі частини рослини, особливо пошкоджені цибулини - отруйні, і поводитися з ними квітникарям слід з обережністю, працюючи обов'язково в рукавичках.

Беладона, або Красавка звичайна, або Красуха, або Сонна одуру, або Скажена ягода, або Вишня скажена (лат. Atr Гіpa belladГіnna) - багаторічна трав'яниста рослина, вид роду Красавка (Atropa) сімейства Пасльонові (Solanaceae).

Опис. Багаторічна трав'яниста рослина заввишки 1-2 м. Має многоглавое кореневище з численними великими гіллястими корінням. Стебла високі, прямі, гіллясті, товсті, соковиті, зелені або темно-фіолетові.

Листя черешкові, широколанцетні, чергові, але попарно зближені (причому завжди один значно крупніше інших), щільні, довжиною до 20 см і шириною до 10 см, темно-зелені. Зовні - еліптичної, яйцевидної або довгасто-яйцевидної форми, до верхівки загострені, цілокраї, до основи звужуються в короткий черешок. Колір листя зверху зелений або буро-зелений, знизу - більш світлий. Квітки поодинокі, дрібні, пониклі, виходять з пазух верхніх листків, дзвонові, брудно-фіолетового (іноді жовтого) кольору. Цвіте з травня до глибокої осені. Плід - блискуча чорна (іноді жовта) ягода з безліччю насіння в синьо-фіолетовому соку, нагадують дрібні вишні, солодкуваті на смак. Плоди дозрівають з липня до кінця вегетації. Хімічний склад. Всі частини рослини отруйні, містять алкалоїди групи атропіну: коріння до 1,3%, листя до 1,2%, стебла до 0,65%, квітки до 0,6%, зрілі плоди до 0,7%. Беладона, крім атропіну, містить також гиосциамін і гіосцін (скополамін). Атропін може викликати важке отруєння.

Ознаки отруєння. Ознаки легкого отруєння (з'являються через 10-20 хвилин): сухість і печіння в роті і горлі, утруднене ковтання і мова, прискорене серцебиття (тахікардія). Голос стає хрипким. Зіниці розширені, не реагують на світло. Порушено ближнє бачення. Світлобоязнь, миготіння мушок перед очима. Сухість і почервоніння шкіри. Збудження, іноді марення і галюцинації.

При важких отруєннях повна втрата орієнтації, різке рухове і психічне збудження, іноді судоми. Різке підвищення температури тіла, задишка з появою періодичного дихання типу Чейна - Стокса, ціаноз (посиніння) слизових оболонок, пульс неправильний слабкий, падіння артеріального тиску. Можливий смертельний результат від паралічу дихального центру і судинної недостатності. Специфічним ускладненням отруєнь атропіном є трофічні порушення - значні набряки підшкірної клітковини особи, в області передпліччя і гомілок.

Перша допомога. Промивання шлунка з подальшим введенням через зонд 200 мл вазелінової масла або 200 мл 0,2-0,5% розчину таніну. Для купірування гострого психозу - аміназін внутрішньом'язово. При високій температурі тіла - холод на голову, обгортання вологими простирадлами. З більш специфічних засобів - введення 1-2 мл 0,05% розчину прозерину під шкіру.

Варіант: Промивання шлунка водою з додаванням карболену або розчину калію перманганату 1:1000 з подальшим введенням по зонду сольового проносного, спокій, постільний режим, холод до голови. При слабкості - таблетки кофеїну. При порушенні дихання - штучне дихання, вдихання кисню.

Дурман звичайний, або Дурман смердючий (лат. Dat Гєra stramГіnium) -поширений в Європі вид трав'янистих рослин роду Дурман сімейства Пасльонові (Solanaceae).

Ареал розповсюдження. Зустрічається в чорноземних місцевостях. Виростає за покладами біля житла, на засмічених місцях - уздовж доріг. Віддає перевагу сирі місця.

Опис. Однорічна трав'яниста рослина до 1,5 метрів заввишки. Корінь стрижневий, гіллястий, потужний. Стебла прямостоячі, вильчато розгалужені, голі.

Листки чергові, черешкові, цілісні яйцеподібні, крупно-виїмчасто-зубчасті (несуть по краях великі зубці) із загостреною вершиною, зверху темно-зеленого кольору, знизу світліше.

Квітки поодинокі, верхівкові або пазушні, великі, білі, пахучі, видають сильний дурманний запах. Білий ворончато-складчастий віночок і чашечка сростнолістную, пятічленниє. Цвіте у червні-серпні. Плід - чотирьохгніздовою коробочка, що розкривається чотирма стулками, покрита шипами. Під час дозрівання коробочка розтріскується. Насіння численні, ниркоподібні, матово-чорні. Розміри однієї сім'янки 3-3,5 мм на 2,5-3 мм і 1,5-2 мм. Одна тисяча насіння важить 5-8 грамів. В одній коробочці дозріває від 500 до 800 штук, на одній рослині - 25-45 тисяч. Вся рослина сильно отруйна, особливо насіння, через що містяться в ньому алкалоїдів, що відносяться до тропанам. Алкалоїди дурману об'єднують в групу, звану страмоніни, або датуріни, вони володіють атропіноподобним дією, тобто надають спазмолітичну дію на гладку мускулатуру, розширюють зіниці, підвищують внутрішньоочний тиск, викликають параліч акомодації, пригнічують секрецію залозистого апарату, частішають скорочення серця. Дія алкалоїдів дурман у на центральну нервову систему різному: гиосциамін підвищує збудливість нервової системи, а скополамін - знижує її. Симптоми отруєння. Моторне порушення, різке розширення зіниць, гіперемія шкірних покривів обличчя і шиї, сухість слизової рота, захриплість голосу, частий пульс, головний біль, сильна спрага. У подальшому розвивається коматозний стан.

Допомога при отруєнні. Призначення речовин антихолінестеразну і холіноміметичну дії (езерін, прозерин, пілокарпін), морфіну і промивання шлунка слабкими розчинами окислювачів (перманганат калію), призначення адсорбуючих засобів з подальшим промиванням шлунка і проведення симптоматичної терапії, спрямованої на відновлення життєво важливих функцій.

Завдання 2

В одній з ділянок дослідженого білка знайдена нижче приведена послідовність амінокислот: -Фен-Лей-Гіс-Цис-Визначте: 1) послідовність нуклеотидів у смисловій нитці ДНК; 2) кількість можливих комбінацій триплетів, що кодують дану ділянку білка

 

Умова. В одному з ділянок дослідженого білка знайдена нижчеприведена послідовність амінокислот: - Цис - Асп - Вал - Три -;

Визначити:

1). Послідовність нуклеотидів у смисловій нитки ДНК;

2). Кількість можливих комбінацій триплетів, що кодують задану ділянку білка.

Рішення

1). По таблиці генетичного коду знаходимо триплети іРНК, що кодують кожну з вище вказаних амінокислот:

Білок - Цис - Асп - Вал - Три -;

і РНК - УГУ - ААУ - ГУУ - УГГ -;

Визначаємо будова тієї ланцюжка ДНК яка кодувала будова іРНК.

Білок - Цис - Асп - Вал - Три -;

і РНК - УГУ - ААУ - ГУУ - УГГ -;

ДНК - АЦА - ТТА - ЦАА - АЦЦ -;

2). По таблиці кодонів виписуємо всі можливі комбінації нуклеотидів іРНК для кожної амінокислоти:

Білок - Цис - Асп - Вал - Три -;

і РНК - УГУ - ААУ - ГУУ - УГГ -;

УДЦ ВАЦ ГУЦ

ГАУ ГУА

ГАЦ ГУГ

Відповідь:

1). Дану послідовність амінокислот кодує наступний ділянку молекули ДНК: - АЦА - ТТА - ЦАА - АЦЦ -

2). Кількість можливих комбінацій триплетів, що кодують задану ділянку білка - 32.