Злочини проти встановленого порядку забезпечення функціонування транспорту.

Пошкодження шляхів сполучення і транспортних засобів (ст. 277 КК).

Основним безпосереднім об’єктом злочину є безпека використання шляхів сполучення, споруд на них, рухомого складу або суден, засобів зв’язку чи сигналізації.

Додатковим безпосереднім об’єктом даного злочину може виступати життя та здоров’я особи, власність.

Предметом злочинного посягання є шляхи сполучення (залізничне полотно на магістральних і під’їзних шляхах, злітні смуги, фарватери, канали, автомобільні дороги), споруди на них (мости, пасажирські та вантажні платформи, тунелі, естакади, причали, шлюзи, шлагбауми, тощо), рухомий склад, судна залізничного, повітряного, а також водного транспорту, засоби зв’язку чи сигналізації (світлофори, семафори, радіостанції, радіомаяки, радіопеленгатори, локатори тощо).

Об’єктивна сторона включає три обов’язкові ознаки:

1) руйнування, пошкодження, а також інші дії, спрямовані на приведення зазначених вище предметів у непридатний для експлуатації стан, –

Руйнування – це повне або часткове їх знищення, що виключає можливість їх подальшого цільового використання (знищення рухомого складу, руйнування залізничних мостів, знищення злітних смуг, затоплення судна, тощо);

Пошкодження – це приведення їх в такий стан, коли вони втрачають здатність до використання за призначенням (обрив телефонних або телеграфних проводів, розгвинчування рейок тощо);

Інші дії, які спрямовані на приведення зазначених предметів у непридатний для експлуатації стан – це дії, які зашкоджують безпечній експлуатації транспортних об’єктів (вимикання засобів зв’язку чи сигналізації, їх блокування, влаштування перешкод для сприйняття знаків, сигналів та іншої інформації тощо).

2) наслідки у вигляді настання аварії, можливість настання аварії, порушення нормальної роботи транспорту, небезпека для життя людей чи настання інших тяжких наслідків.

Аварія – цетранспортна подія, яка пов’язана із пошкодженням транспортних засобів або шляхів сполучення (зіткненням суден, сходженням поїздів із рейок, посадка на мілину тощо).

Порушення нормальної роботи транспорту – цепорушення розкладу, графіку руху поїздів чи водних або повітряних суден, ускладнення подальшого пересування пасажирів та вантажів тощо.

3) причинний зв’язок між діями і зазначеними наслідками.

Злочин вважається закінченим з моменту руйнування або пошкодження шляхів сполучення, споруд, рухомого складу або суден, засобів зв’язку чи сигналізації, а також вчинення інших дій, спрямованих на приведення зазначених предметів у непридатний для експлуатації стан, якщо це спричинило чи могло спричинити аварію поїзда, судна, або порушило нормальну роботу транспорту, або створило небезпеку для життя людей чи настання інших тяжких наслідків.

Суб’єктом злочину є фізична осудна особа, що досягла 14-річного віку.

Суб’єктивна сторона характеризується прямим або непрямим умислом щодо руйнування або пошкодження шляхів сполучення, споруд на них, рухомого складу або суден, засобів зв’язку чи сигналізації, стосовно ж аварії поїзда, судна або порушення нормальної роботи транспорту чи можливості їх настання – умислом або необережністю. Психічне відношення суб’єкта злочину до наслідків, які передбачені частинами 2 і 3 ст. 277 КК, має бути необережним.

До кваліфікуючихознак злочину відносяться дії, якщо вони спричинили потерпілому середньої тяжкості чи тяжкі тілесні ушкодження або завдали великої матеріальної шкоди (ч. 2 ст. 277 КК); якщо вони спричинили загибель людей, тобто смерть однієї або декількох осіб (ч. 3 ст. 277 КК).

Блокування транспортних комунікацій, а також захоплення транспортного підприємства (ст. 279 КК).

Основним безпосереднім об’єктом злочину є нормальна робота транспорту і транспортних підприємств.

Додатковим безпосереднім об’єктом даного злочину може виступати життя та здоров’я особи, власність.

Стаття складається із двох окремих кримінально-правових норм (ч. 1 і ч. 2).

Предметом злочину, передбаченого ч. 1 ст. 279 ККє транспортні комунікації (шляхи сполучення, споруди на них, засоби сигналізації та зв’язку всіх видів транспорту). Предметом злочину, передбаченого ч. 2 ст. 279 ККє вокзали, аеродроми, порти, станції та інші транспортні підприємства, установи або організації.

Об’єктивна сторона включає такі обов’язкові ознаки:

1) блокування транспортних комунікацій шляхом влаштування перешкод (завали, затоплення шляхів, вихід людей на транспортні комунікації тощо); відключення електропостачання (припинення подачі енергії, необхідної для забезпечення нормальної роботи транспорту); іншим способом (вимкнення засобів зв’язку чи сигналізації, влаштування перешкод для сприйняття знаків, сигналів) (ч.1 ст. 279 КК);

2) захоплення вокзалу, аеродрому, порту, станції або іншого транспортного підприємства, установи або організації – це протиправне заволодіння стаціонарними транспортними об’єктами (вокзал, аеродром, порт, станція або інше транспортне підприємство, установа або організація) чи їх окремими частинами і встановлення контролю над ними) (ч. 2 ст. 279 КК);

3) наслідками у вигляді: а) порушення нормальної роботи транспорту; б) створення небезпеки для життя людей; в) небезпека настання інших тяжких наслідків (ч.1 ст. 279 КК); спричинення загибелі людей або інші тяжкі наслідки (ч. 3 ст. 279 КК);

4) причинний зв’язок між діями і зазначеними наслідками.

Зокрема, це підтверджує такий приклад. Вироком Рівненського районного суду Рівненської області від 21 травня 2007 р. було засуджено В.за ч. 1 ст. 279 КК України; Л. – за ч. 1 ст. 279 КК України. Так, В. та Л. 28 вересня 2005 р. біля 19.00 в смт. Клевань Рівненського району Рівненської області, приймаючи участь у мітингу який відбувся на залізничному вокзалі смт. Клевань Рівненської області в порушення п.п. 3.3 «Інструкції з сигналізації на залізницях України» за допомогою знаків, а саме щита прямокутної форми червоного кольору та із написом «Стоп», які ставлять вимогу «Стій» блокували транспортну комунікацію, порушили нормальну роботу на транспорті, припинивши рух пасажирських поїздів «Київ - Варшава» на 34 хв. та «Луцьк - Київ» на 30 хв. заподіявши збитків Рівненській дирекції залізничних перевезень на 760 грн.14 коп (1).

Суб’єктом злочину є фізична осудна особа, що досягла 16-річного віку.

Суб’єктивна сторона характеризується прямим умислом. Щодо наслідків, зазначених у ч. 3 ст. 279 КК, вина може бути тільки необережною.

Кваліфікуючимиознаками злочинів є: 1) загибель людей; 2) інші тяжкі наслідки (ч. 3 ст. 279 КК).

Примушування працівника транспорту до невиконання своїх службових обов’язків (ст. 280 КК).

Основним безпосереднім об’єктом злочину є нормальна робота транспорту, безпека його руху та експлуатації.

Додатковим безпосереднім об’єктом даного злочину може виступати життя та здоров’я особи, власність.

Потерпілими від нього можуть бути працівники транспорту (капітани, водії, члени екіпажів, диспетчери, чергові по вокзалу, начальники станцій, портів тощо) чи близькі їм особи (батьки, подружжя, діти, рідні брати та сестри, діди, бабусі, онуки), та інші особи вплив на яких може спонукати до невиконання працівником транспорту своїх службових обов’язків (друзі, кохані).

Об’єктивна сторона полягає в примушуванні, тобто активних діях щодо працівника транспорту з метою домогтися невиконання ним своїх службових обов’язків.

Примушування визнається злочинним посяганням лише тоді, коли воно реалізовується суб’єктом шляхом погрози вбивством, заподіянням тяжких тілесних ушкоджень або знищенням майна працівника транспорту чи близьких йому осіб. Погроза, що застосовується як спосіб примушування потерпілого, полягає у психічному насильстві (демонстрація зброї або інших предметів, які використовує винний).

Злочин вважається закінченим з моменту вчинення дій, спрямованих на примушування працівника транспорту до невиконання своїх службових обов’язків, незалежно від того, чи досяг винний своєї мети.

Суб’єктивна сторона характеризується прямим умислом. До настання наслідків вина виражається у формі необережності.

Суб’єктом злочину є фізична осудна особа, що досягла 16-річного віку.

Кваліфікуючимиознаками злочину є дії, вчинені: повторно; за попередньою змовою групою осіб (ч. 2 ст. 280 КК); організованою групою; поєднані з насильством, небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого; що спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки (ч. 3 ст. 280 КК).

Порушення правил використання повітряного транспорту (ст. 282 КК).

Основним безпосереднім об’єктом злочину є безпека використання повітряного простору України.

Додатковим безпосереднім об’єктом даного злочину може виступати життя та здоров’я особи, власність.

Об’єктивна сторона включає три обов’язкові ознаки:

1) порушення особою вимог законодавчих чи інших нормативних актів щодо дотримання правил використання повітряного простору: порушення пуску ракет (пуск ракет у зоні повітряних польотів); порушенні проведення вибухових робіт; інші дії у повітряному просторі (будівельні, ремонтні, монтажні роботи при обслуговуванні об’єктів, які знаходяться у повітряному просторі; запуск та переміщення метеорологічних зондів, об’єктів рекламного, спортивного або іншого призначення тощо);

2) створення загрози безпеки повітряних польотів (загроза повинна бути реальною і являти собою можливість спричинення середньої тяжкості або тяжких тілесних ушкоджень чи загибелі хоча б однієї людини);

3) причинний зв’язок між порушенням правил використання повітряного простору і наслідками, що настали, чи реальною загрозою настання таких наслідків.

Суб’єктом злочину можуть бути особи, відповідальні за безпечне використання повітряного простору (командири, начальники, керівники, техніки та ін.) при запуску ракет, проведенні стрільб, вибухових робіт або вчиненні інших дій (переміщення метеорологічних зондів, об’єктів рекламного, спортивного або іншого призначення тощо).

Суб’єктивна сторона характеризується необережною формою вини до наслідків. Порушення порядку використання повітряного простору може бути умисним чи необережним.

Кваліфікуючими ознаками злочину є: спричинення потерпілому середньої тяжкості або тяжких тілесних ушкоджень або завдання великої матеріальної шкоди (ч. 2 ст. 282 КК); спричинення загибелі людей (ч. 3 ст. 282 КК).

Самовільне без нагальної потреби зупинення поїзда (ст. 283 КК).

Основним безпосереднім об’єктом злочину є безпека руху поїздів на залізничному транспорті.

Додатковим безпосереднім об’єктом даного злочину може виступати життя та здоров’я особи, власність.

Предметом злочинного посягання можуть бути пасажирські, вантажні, пожежні, ремонтні та будь-які інші потяги, що рухаються по коліях.

Об’єктивна сторона включає:

1) активні самовільні дії, що спричиняють зупинення поїзда без дозволу працівника залізничного транспорту (п. 14 Правил поведінки громадян на залізничному транспорті, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 листопада 1995 р. № 903 зазначає, що пасажирам дозволяється самостійно користуватися стоп-краном для зупинення поїзда у разі виникнення непередбачених аварійних обставин (пожежі, невідкладної евакуації або необхідності термінового надання медичної допомоги пасажиру тощо)(2). Причина для самовільного зупинення поїзда повинна бути досить виправданою з метою усунення більш значної та реальної небезпеки для життя або здоров’я людей (наприклад, стан крайньої необхідності);

2) створення загрози загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або заподіяння шкоди здоров’ю потерпілому (ч. 1), загибель людей або інші тяжкі наслідки (ч. 2);

3) причинний зв’язок між самовільним без нагальної потреби зупиненням поїзда і наслідками, що настали, чи реальною загрозою настання таких наслідків.

Спосіб вчинення самовільного без нагальної потреби зупинення поїзда може бути здійснений стоп-краном або шляхом роз’єднання повітряної гальмової магістралі, подача сигналів та інших дій, спрямованих на зупинку потяга.

Суб’єктом злочину є фізична осудна особа, що досягла 16-річного віку і не є працівником залізниці.

Суб’єктивна сторона характеризується умислом на самовільне без нагальної потреби зупинення поїзда та необережним ставленням до наслідків, зазначених у ст. 283 КК.

Кваліфікуючими ознаками злочину є дії, якщо вони спричинили загибель людей або інші тяжкі наслідки (ч. 2 ст. 283 КК).

Випуск в експлуатацію технічно несправних транспортних засобів або інше порушення їх експлуатації (ст. 287 КК).

Основним безпосереднім об’єктом злочину є безпека експлуатації транспортних засобів, зазначених у примітці до ст. 286 КК.

Додатковим безпосереднім об’єктом даного злочину може виступати життя та здоров’я особи.

Об’єктивна сторона включає три обов’язкові ознаки:

1) суспільно небезпечне діяння:

а) випуск в експлуатацію завідомо технічно несправних транспортних засобів – це усна або письмова згода, розпорядження, вказівка особи, відповідальної за технічний стан чи експлуатацію транспортних засобів на (про) використання у сфері дорожнього руху якогось із них з такими технічними несправностями, за яких його експлуатація відповідно до розд. 31 Правил дорожнього руху заборонена;

б) допуск до керування транспортним засобом особи, яка перебуває в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції чи не має права на керування транспортним засобом – це усна чи письмова згода, розпорядження, вказівка особи, відповідальної за технічний стан чи експлуатацію цього засобу, про його використання у сфері дорожнього руху таким водієм. Як допуск можна розглядати також мовчазну згоду, видачу маршрутного листа, передачу ключів і документів або керма під час руху, невідсторонення водія від керування тощо);

Зокрема, це підтверджує такий приклад. Вироком Гайсинського місцевого суду Вінницької області від 29.10.2009 р. було засуджено З. за ч. 1 ст.287 КК України. Так, 24.04.2009 р. приблизно о 00 год. 30 хв. в м. Ладижин З., достовірно знаючи, що Д. перебував в стані алкогольного сп’яніння, допустив його до керування власним автомобілем «ВАЗ-21104». Під час спільної поїздки в с.Крутогорб Д. в с. Бубнівка приблизно о 1 год. 00 хв. не впоравшись з керуванням пересік зустрічну смугу, де за узбіччям автомобіль перекинувся, внаслідок ДТП Д. отримав тяжкі тілесні ушкодження у виді рваних ран та саден в ділянці лівої щоки, 1 пальця лівої кисті, струсу головного мозку, перелому 4-5 ребер з ліва, закритого перелому шийки лівої лопатки, після травматичного двобічного гемопневмотораксу, забою серця, які небезпечні для життя в момент їх спричинення (3).

в) інше грубе порушення правил їх експлуатації – це грубе порушення режиму роботи водіїв; відсутність контролю за технічним станом транспортних засобів; надання дозволу на використання вантажного транспортного засобу, не обладнаного належним чином для перевезення пасажирів, а також перевантаженого чи завантаженого з порушенням вимог правил дорожнього руху; допуск до керування особи у стомленому або хворобливому стані, тощо) (п. 11 постанови ППВСУ “Про застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожньо­го руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті” від 23 грудня 2005 р. № 14);

2) наслідки у вигляді заподіяння потерпілому середньої тяжкості, тяжкого тілесного ушкодження або смерті;

3) причинний зв’язок між порушенням правилами експлуатації транспортних засобів і настанням наслідків, зазначених у диспозиції статті.

Суб’єктом злочину є фізична осудна особа, що досягла 16-річного віку і є працівником підприємства, установи і організації незалежно від форми власності, на яку законом або підзаконними нормативними актами покладено відповідальність за технічний стан чи експлуатацію транспортних засобів (завідувач та начальник гаражу, інспектор безпеки руху, головний механік тощо), а також власник та водій таких засобів, які дозволили іншим особам керувати останніми. Зокрема, це можуть бути працівники міліції.

Суб’єктивна сторона вимагає завідомості, тобто усвідомлення суб’єктом злочину наявності технічної несправності транспортного засобу, що реально загрожує безпеці руху, або вчинення іншого грубого порушення правил експлуатації транспорту, що для нього є очевидним. Щодо наслідків, які настали, то винна особа передбачає можливість їх настання, але легковажно розраховує на їх відвернення або не передбачає можливості настання таких наслідків, хоча повинна була і могла їх передбачити.

Порушення правил, норм і стандартів, що стосуються убезпечення дорожнього руху (ст. 288 КК).

Основним безпосереднім об’єктом злочину є безпека дорожнього руху, пов’язана з будівництвом, реконструкцією, ремонтом чи утриманням шляхів, вулиць, залізничних переїздів, інших шляхових споруд.

Додатковим безпосереднім об’єктом даного злочину може виступати життя та здоров’я особи.

Об’єктивна сторона включає три обов’язкові ознаки:

1) порушення правил, норм і стандартів, що стосуються убезпечення дорожнього руху (наприклад, порушення відповідних правил, норм і стандартів при будівництві, реконструкції, ремонті чи утриманні шляхів, вулиць, залізничних переїздів, інших шляхових споруд (вимикання вуличного освітлення в темну пору доби, надання дозволу на експлуатацію ділянки дороги з поганим покриттям, невстановлення загороджувальних засобів та попереджувальних знаків на місці проведення дорожніх робіт, несвоєчасний огляд доріг, вулиць, залізничних переїздів, інших шляхових споруд з метою з’ясувати, чи відповідає їх стан вимозі убезпечення дорожнього руху, тощо (п. 14 постанови ППВСУ “Про застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожньо­го руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті” від 23 грудня 2005 р. № 14).

2) наслідки у вигляді заподіяння потерпілому середньої тяжкості тілесних ушкоджень, тяжких тілесних ушкоджень або смерті;

3) причинний зв’язок між порушенням правил, норм і стандартів, що стосуються убезпечення дорожнього руху і настанням наслідків, зазначених у диспозиції статті.

Суб’єктом злочину є фізична осудна особа, що досягла 16-річного віку і виконує такі роботи або відповідальна за їх проведення: керівник дорожньо-експлуатаційних підприємств, його підлеглі, котрим надано повноваження щодо дотримання відповідних правил, норм і стандартів, та рядові робітники зазначених підприємств; інспектор безпеки руху; виконроб, майстер, інші особи, які керують проведенням дорожніх робіт чи робіт у межах проїзної частини; тощо.

Суб’єктивна сторона характеризується необережною формою вини. Саме порушення правил, норм або стандартів щодо убезпечення дорожнього руху може бути вчинено умисно або з необережності, відношення до наслідків – тільки необережне.

Знищення, підробка або заміна номерів вузлів та агрегатів транспортного засобу (ст. 290 КК).

Основним безпосереднім об’єктом злочину є встановлений порядок реєстрації транспортних засобів, їх вузлів та агрегатів.

Предметом злочинного посягання є ідентифікаційний номер, номер двигуна, шасі, кузова механічного транспортного засобу та його номерна панель.

Об’єктивна сторона характеризується наступними діями:

1) знищення ідентифікаційного номера, номерів двигуна, шасі або кузова транспортного засобу (повне видалення ідентифікаційного номера транспортного засобу, номерів двигуна, шасі або кузова будь-яким способом);

2) підробка ідентифікаційного номера, номерів двигуна, шасі або кузова транспортного засобу (повна або часткова зміна будь-яким способом (перебиванням, наплавленням, витравленням тощо) частини або всього номера);

Зокрема, це підтверджує такий приклад. Вироком Білопільського районного суду Сумської області від 31 липня 2009 р. було засуджено М. за ч. 1 ст. 290 КК України. Так, в точно невстановлений день березня місяця 2008 р. М. з метою подальшого ремонту власного автомобіля «ЗАЗ 968 МГ» придбав у Ч. кузов автомобіля «ЗАЗ 968МГ». М. власноручно виконав ремонтні роботи по заміні вузлів та агрегатів автомобіля, замінивши старий, непридатний для подальшої експлуатації, кузов, на придбаний у Ч. В подальшому в точно невстановлений день квітня місяця 2008 року, М., з метою уникнення процедури перереєстрації придбаного ним кузова автомобіля, знаючи, що незаконна підробка вузлів та агрегатів транспортного засобу є протиправними діями, умисно, без дозволу відповідних органів влади шляхом підробки окремих цифр за допомогою металевих стержнів з насічками цифр змінив ідентифікаційний номер кузова належного йому автомобіля «ЗАЗ 968 МГ» шляхом нанесення серійної частини номера кузова, а саме саморобним способом. Згідно висновку експерта серійний номер кузова автомобіля «ЗАЗ 968М» підлягав зміні шляхом нанесення серійної частини кузова, а саме саморобним способом (4).

3) заміна ідентифікаційного номера, номерів двигуна, шасі або кузова транспортного засобу (повна заміна відповідних частин механічного транспортного засобу з нанесеними на них номерами);

4) заміна без дозволу відповідних органів влади номерної панелі з її ідентифікаційним номером (самовільне переобладнання транспортного засобу шляхом зміни кузовів, які мають ідентифікаційні номери, без дозволу реєстраційних підрозділів ДАІ).

Злочин є закінченим з моменту вчинення будь-якої з дій, що утворюють його об’єктивну сторону.

Суб’єктом злочину є фізична осудна особа, що досягла 16-річного віку.

Суб’єктивна сторона характеризується умисною формою вини

Порушення чинних на транспорті правил (ст. 291 КК).

Основним безпосереднім об’єктом злочину є безпека дорожнього руху.

Додатковим обов’язковим об’єктом даного злочину може виступати життя і здоров’я особи.

Об’єктивна сторона включає три обов’язкові ознаки:

1) діяння особи, яке полягає у порушенні чинних на транспорті правил (наприклад, самостійне пересування пасажира повітряного транспорту по території льотного поля; самовільне відкриття шлагбауму на залізничному переїзді без дозволу чергового; переїзд залізниці в місцях, де це не передбачено; прогін тварин через колію без дотримання правил безпеки; порушення правил дорожнього руху водіями транспортних засобів, що не належать до вказаних у примітці до ст. 286 КК, а також велосипедистами, пішоходами, пасажирами; порушення правил безпеки руху і експлуатації при керуванні маломірними суднами тощо);

2) наслідки у вигляді загибелі людей або інших тяжких наслідків;

3) наявність причинного зв’язку між діянням, яке виразилось у порушенні зазначених правил та наслідками.

Зокрема, це підтверджує такий приклад. Вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21 січня 2009 року було засуджено Ф. за ч. 1ст. 291 КК України. Так, 30.08.2008 р. у близько 22 год. 50 хв., Ф., перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, керуючи мопедом «SABUR», по вул. Гнідавській в м. Луцьку в напрямку вул. Д. Галицького, порушуючи пункти 2.3б, 2.9а, 12.1, 12.3 Правил дорожнього руху (затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. № 1306), проявив безпечність та неуважність, не вибрав безпечної швидкості руху, відволікся від спостереження за дорожньою обстановкою, внаслідок чого не справився з керуванням мопеда та виїхав на смугу зустрічного руху, де відбулося зіткнення з автомобілем «Део-Ланос» під керуванням Т. Унаслідок чого пасажир мопеда отримав тілесні ушкодження у вигляді вдавленого перелому зовнішньої пластини лобної пазухи зліва, забою головного мозку, забійної рани чола, забійної рани носа, забою таза, перелому кісток носа, які відповідно до висновку судово-медичної експертизи від 29.09.2008 р., відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості (5).

Суб’єктом злочину є фізична осудна особа, що досягла 16-річного віку (велосипедисти, пішоходи, пасажири, водії мопедів, маломірних суден, водії гужового транспорту).

С уб’єктивна сторона характеризується необережною формою вини.

Пошкодження об’єктів магістральних нафто-, газо- та нафтопродуктопроводів (ст. 292 КК).

Основним безпосереднім об’єктом злочину є безпека експлуатації трубопровідного транспорту.

Додатковим обов’язковим об’єктом даного злочину може виступати життя і здоров’я особи, власність, довкілля.

Предметом злочинного посягання є магістральні нафто-, газо- і нафтопродуктопроводи (технологічний комплекс, що функціонує як єдина система, до якої входить окремий трубопровід з усіма об’єктами і спорудами, пов’язаними з ним єдиним технологічним процесом, або кілька трубопроводів, якими здійснюються транзитні, міждержавні, міжрегіональні поставки продуктів транспортування споживачам, або інші трубопроводи, спроектовані та побудовані згідно з державними будівельними вимогами щодо магістральних трубопроводів); відводи від них; засоби автоматики (комплекс спеціальних технічних пристосувань, що забезпечують автономне функціонування магістрального трубопроводу); засоби зв’язку; засоби сигналізації; інші об’єкти та споруди, технологічно пов’язані з системою магістральних трубопроводів (насосні станції нафтоперекачки, нафтосховища, газокомпресорні станції тощо).

Об’єктивна сторона включає три обов’язкові ознаки:

1) пошкодження або руйнування магістральних нафто-, газо- або нафтопродуктопроводів, відводів від них, а також технологічно пов’язаних з ними об’єктів, споруд, засобів автоматики, зв’язку, сигналізації;

Пошкодження – це приведення їх в стан, коли вони частково або на деякий час втрачають придатність для використання і повернення їх до роботи не вимагає капітального ремонту.

Руйнування – це повне або часткове знищення даних об’єктів до стану непридатності подальшого цільового використання.

2) наслідки у вигляді порушення нормальної роботи вказаних трубопроводів (повне або часткове припинення подачі газу або нафтопродуктів трубопроводом, зниження тиску, погіршення якісного складу продукту або його окремих характеристик тощо); спричинення небезпеки для життя людей (створення внаслідок пошкодження або руйнування трубопроводу або інших предметів цього злочину умов, за яких могла статися реальна загроза життю людей (затоплення нафтопродуктами, отруєння газом, тощо);

3) наявність причинного зв’язку між дією та вказаними наслідками.

Злочин вважається закінченим з моменту пошкодження або руйнування магістрального нафто-, газо- і нафтопродуктопроводу або інших вказаних у статті об’єктів, якщо внаслідок цього була порушена нормальна робота трубопроводу або створена небезпека для життя людей.

Суб’єктом злочину є фізична осудна особа, що досягла 16-річного віку.

Суб’єктивна сторона характеризується прямим або непрямим умислом щодо пошкодження або руйнування об’єктів магістральних нафто-, газо- та нафтопродуктопроводів. Відношення до наслідків, передбачених у ст. 292 КК, характеризується необережною формою вини.

До кваліфікуючихознак злочину відносяться дії, якщо вони вчинені: повторно, за попередньою змовою групи осіб, загальнонебезпечним способом (пошкодження або руйнування магістрального нафто-, газо- та нафтопродуктопроводу чи інших, пов’язаних з ним об’єктів, вказаних у статті, внаслідок чого створюється загроза здоров’ю, життю людей або спричиняється велика матеріальна шкода, наприклад, вибух, підпал тощо) (ч.2 ст. 292 КК); якщо вони спричинили: загибель людей, інші нещасні випадки з людьми (заподіяння тілесних ушкоджень одній або кільком особам); аварію (пошкодження або руйнування магістрального нафто-, газо- та нафтопродуктопроводу, яке потягло тимчасову зупинку його роботи); пожежу (неконтрольоване горіння, викликане при пошкодженні або руйнуванні зазначених у законі об’єктів у межах їх розташування трубопроводу та його об’єктів); значне забруднення довкілля (забруднення атмосферного повітря, землі, лісових масивів, водоймищ тощо); інші тяжкі наслідки (значні матеріальні збитки тощо); вчинення злочину організованою групою (особливості кваліфікації організованої групи визначається із врахуванням ст. 28 КК) (ч. 3 ст. 292 КК).

4. Злочини проти встановленого порядку поведінки на водних шляхах.

Ненадання допомоги судну та особам, що зазнали лиха (ст. 284 КК).

Основним безпосереднім об’єктом злочину є безпека осіб, які зазнали лиха на водних шляхах.

Об’єктивна сторона полягає у бездіяльності – ухиленні капітана судна від виконання обов’язку надання допомоги іншому судну, що зіткнулося з ним, його екіпажу та пасажирам; зустрінутим у морі або на іншому водному шляху особам, які зазнали лиха, якщо він мав можливість надати таку допомогу без серйозної небезпеки для свого судна, його екіпажу і пасажирів (відповідно до ст. 60 КТМ на капітана кожного із суден, що зіткнулися, покладається обов’язок після зіткнення, наскільки він може зробити без серйозної загрози для своїх пасажирів, екіпажу і судна, подати допомогу іншому судну, його пасажирам і екіпажу).

Обов’язковою умовою відповідальності капітана за ненадання допомоги судну, з яким сталося зіткнення, та особам, що зазнали лиха, є наявність у нього реальної можливості надати таку допомогу без серйозної небезпеки для свого судна, екіпажу та пасажирів. Посилання у даних випадках на такі обставини, як шкода майнового характеру (внаслідок зміни курсу руху, можливих цивільно-правових санкцій за порушення угоди, наявність на судні продуктів, які швидко стають непридатними для вживання тощо), не можуть виключати кримінальну відповідальність капітана.

Злочин вважається закінченим з моменту ненадання допомоги судну або особам, які зазнали лиха, незалежно від наслідків, які настали (судно потонуло, екіпаж та пасажири загинули тощо).

Суб’єктом злочину є фізична осудна особа, що досягла 16-річного віку і обіймає посаду капітана судна чи виконує його обов’язки.

Суб’єктивна сторона характеризується умисною формою вини.

Неповідомлення капітаном назви свого судна при зіткненні суден (ст. 285 КК).

Основним безпосереднім об’єктом злочину є безпека судноплавства.

Об’єктивна сторона полягає у бездіяльності – неповідомленням капітаном судна іншому судну, що зіткнулося з ним на морі, назви і порту приписки свого судна, а також місця свого відправлення та призначення (як неповідомлення повинно кваліфікуватися також повідомленням неправдивих відомостей).

Відповідальність за даною статтею настає лише за умови, що капітан судна мав можливість повідомити капітану судна, з яким сталося зіткнення, необхідні відомості про своє судно.

Місцем вчинення злочину є відкрите море, територіальні води будь-якої держави.

Суб’єкт злочину спеціальний: капітан судна чи особа, яка виконує його обов’язки.

Суб’єктивна сторона характеризується умисною формою вини.