Узагальнена структура процесу розв'язування графічної задачі

ПРАКТИЧНА РОБОТА №3 Застосування г рафічних задач на уроках креслення

Мета роботи: сформувати знання та набути практичних умінь з застосування графічних задач у процесі навчання креслення.

Завдання роботи:

- навчитися підбирати графічні задачі для уроків з креслення на основі аналізу їх можливостей для формування графічних умінь та розвитку розумових здібностей учнів;

- набути практичні навички з методики організації роботи учнів по розв’язуванню графічних задач на уроках креслення.

Наочно-дидактичне забезпечення практичної роботи: програма з креслення, підручники з креслення, навчально-методичні посібники.

Час: 2 години.

Послідовність виконання роботи

1. За програмою і календарно-тематичним планом уточнити зміст навчальної теми та перелік відповідних завдань до практичної роботи.

2. За навчальними, навчально-методичними посібниками, науково-методичними публікаціями та додатками до практичної роботи ознайомитися з різновидами графічних задач.

3. Відповідно до теми і мети уроку, підібрати графічні задачі до нього (тренувальні вправи, типові та творчі задачі для засвоєння, закріплення і контролю навчального матеріалу).

4. Розробити і описати методику застосування кожної з підібраних задач на уроці (місце в структурі уроку, доцільність застосування, дидактичне призначення, послідовність та особливості процесу розв’язування).

 

Зміст звіту

1. Назва та мета роботи

2. Графічні задачі з запропонованої теми заняття (5 задач)

3. Опис методики застосування кожної з задач на уроці з креслення

4. Висновки по роботі.

Контрольні запитання з теми

1. Яке місце відводиться графічним задачам у вивчення креслення?

2. На які групи поділяються графічні задачі з креслення? У чому їх особливості?

3. Які складові уміння розв’язувати графічні задачі?

4. Яким дидактичним вимогам повинен відповідати процес розв’язування графічних задач на уроках креслення?

5. Який зміст основних етапів процесу розв’язування графічної задачі?

Теоретичні відомості

Для того щоб процес розв’язання задач був ефективним засобом набуття школярами міцних і глибоких знань, він повинен відповідати певним методичним і дидактичним вимогам. До найбільш важливих слід віднести:

- графічні задачі повинні застосовуватись на всіх етапах навчання;

- необхідна чітка послідовність у переході від простих задач до більш складних;

- кожна задача повинна відповідати навчально-виховним цілям уроку, рівню графічної підготовки учнів та повинна бути спрямована на засвоєння і закріплення навчального матеріалу;

- всі задачі повинні розвивати розумові і графічні здібності учнів; тому задачі по можливості повинні бути проблемними, такими, що спрямовують мислення учнів по творчому шляху;

- під час розв’язування задач учитель повинен надавати учням необхідну допомогу, консультувати та контролювати хід її розв’язування;

- всі задачі, виконані учнями, повинні бути перевірені і оцінені;

- помилки, допущені при розв’язуванні кожної задачі, повинні бути проаналізовані разом з учнями і виправлені.

Ефективність діяльності по розв’язуванню графічних задач для розумового розвитку учнів забезпечується:

а) систематичністю в організації розумової діяльності школярів, і ґрунтується на чіткій системі задач;

б) відсутністю в процесі розв’язування елементів, пов’язаних непродуктивною діяльністю учнів (механічним перекреслювали зображень).

Уміння розв’язувати графічну задачу ґрунтується на знаннях теоретичного матеріалу і навичках виконувати графічні побудови та включає здатність до активного оперування просторовими образами і до здійснення необхідних для розв'язання розумових операцій.

Узагальнені уміння (спостерігати, будувати зображення, читати креслення) включають велику кількість конкретних умінь:

- уміння застосовувати набуті знання для виконання та читання креслень;

- обирати раціональні прийоми, необхідні для виконання та читанні креслень;

- уміння обирати та здійснювати розумові дії, на яких ґрунтується здійснення графічних дій;

- пояснити та обґрунтувати послідовність виконання графічних дій і передбачити їх результат;

- вибрати головне зображення;

- вибрати оптимальну кількість зображень;

- уміння компонувати креслення і т. д.

Однією з головних умов формування узагальнених прийомів розв’язування графічних задач є послідовне ускладнення характеру графічної діяльності (за рахунок ускладнення способів і прийомів розв’язування задачі або включення нових елементів об’єкту та нових умовностей технічного креслення).

Другою необхідною умовою є засвоєння учнем способу розв’язування даної задачі, осмислення порядку виконання розумових і графічних дій.

Навчання узагальненим прийомам передбачає розчленування процесу розв’язування на окремі етапи, дії, операції, тобто осмислення і засвоєння учнями його узагальненої структури. Для цього під час пояснення способу розв’язування необхідно показати учням з яких етапів складається процес розв’язування, які дії їм треба виконати, щоб розв’язати задачу, пояснити, якими прийомами розв’язування вони повинні оволодіти і які елементи з раніше засвоєних прийомів можна використати.

Таблиця 3.1

Узагальнена структура процесу розв'язування графічної задачі

Етап розв’язування задачі	Операційний склад етапу
Аналіз умови задачі	Сприйняття і усвідомлення завдання, яке міститься в умові задачі. Аналіз даних, наведених в умові задачі. Визначення повноти даних умови задачі (достатність, недостатність, надмірність). Визначення до якого типу відноситься задача. Створення просторових уявлень про дані, наведені в умові задачі.
Визначення послідовності розв’язування задачі	Визначення графічних дій, сукупність яких необхідна для розв’язування задачі. Мислене встановлення раціональної послідовності здійснення графічних дій. Відновлення в пам’яті (відтворення) теоретичних знань, правил і нормативних положень, необхідних для розв’язування задачі. Мисл не встановлення аналогій з раніше розв’язуваними задачами. Передбачення (створення образу) кінцевого результату розв’язування задачі і співвіднесення його з умовою задачі.
Реалізація плану розв'язування задачі	Уявна видозміна і перетворення початкових образів, створених на основі оперування даними умови задачі. Залучення теоретичних знань, правил і нормативних положень для здійснення графічних дій відповідно до умови задачі. Багаторазове взаємозворотне перекодування просторових образів у плоскі образи. Практичне здійснення графічних дій у вигляді конкретних геометричних побудов контурів зображень та їх елементів. Доповнення утворених зображень знаково-символічними умовними позначеннями, узгодженими з умовою задачі.
Контроль і корекція одержаного результату	Співвіднесення і узгодження одержаного результату з вихідними даними умови задачі. Аналіз причин невідповідності кінцевого результату умові задачі (при їх наявності). Доповнення та уточнення кінцевого результату розв’язування задачі.

 

Методичні особливості розв'язування конкретної графічної задачі визначаються її типом, змістом, дидактичним призначенням та рівнем підготовки учнів. У загальному вигляді навчання учнів розв'язуванню задачі включає;

- повідомлення завдання;

- аналіз умови задачі у процесі бесіди, яка може включати запитання:

1. Що потрібно зробити в задачі?

2. Чи достатньо даних для розв’язування задачі?

3. До якого типу відноситься задача?

4. Що являє собою зображений в умові предмет? Які геометричні тіла утворюють його форму?

- визначення послідовності розв’язування задачі в ході бесіди, наприклад:

1. Які знання необхідні для розв’язання даної задачі?

2. Які додаткові відомості необхідно знайти і де?

3. Які графічні дії необхідно здійснити і в якій послідовності?

4. Чи є щось схоже між даною задачею і раніше розв’язаними? Що саме?

5. Як зміниться початковий образ предмета?

6. Що буде являти собою кінцевий результат розв’язування задачі?

7. Чи потрібно буде доповнити утворене зображення знаково-символічними умовними позначеннями?

- організація практичної роботи учнів по виконанню графічних дій (якщо даний тип задач розв’язується вперше, доцільною є демонстрація побудов на дошці самим учителем чи одним із учнів);

- підведення підсумків роботи (контроль, узагальнення і корекція отриманого результату) у формі бесіди:

1. Чи відповідає отриманий результат вихідним даним умови задачі?

2. Що треба уточнити, доповнити?

3. Чому і на якому етапі розв’язування виникли труднощі? Які саме?

4. Яка у загальному вигляді послідовність розв’язування задач такого типу?

Значна роль в організації самостійної роботи учнів повинна відводитись індивідуальному підходу та спрямуванню їх діяльності у відповідності до узагальненої структури процесу розв'язування графічної задачі. Цьому сприятиме обговорення з учнями послідовності виконання завдань та надання учителем вказівок типу:

- уважно ознайомтесь з умовою задачі і зрозумійте її;

- зіставте дану задачу з раніше розв’язаними;

- продумайте послідовність розв’язування;

- згадайте необхідні для розв’язування правила виконання та позначення зображень;

- розв’яжіть задачу, осмисліть та перевірте отриманий результат.

В залежності від характеру графічної діяльності при розв’язуванні задач з креслення їх можна розділити на групи:

- докреслювання зображень (доповнення відсутніми лініями);

- побудова зображень за різними вихідними даними;

- читання зображень;

- перетворення зображень за заданими умовами.

У залежності від можливостей для розумового розвитку школярів, задачі поділяються на:

- задачі спрямовані, в основному, на формування графічних умінь;

- задачі спрямовані на розвиток розумових дій і формування графічних умінь (табл.3.2).

Таблиця 3.2

Формування графічних умінь	Розвиток розумових дій та формування графічних умінь
- Проведення ліній - Виконання написів та нанесення умовних позначень - Виконання графічних побудов - Нанесення розмірів - Нанесення умовних позначень - Перекреслювання контурів зображень - Побудова контурів плоских зображень - Спрощення кількості зображень - Побудова зображень взаємопов'язаних деталей (з’єднань)	- Порівняння зображень - Відтворення зображень - Аналіз графічного складу зображення - Читання креслень - Моделювання предмета за його зображенням - Побудова зображень - Зміна масштабу зображень - Реконструкція зображень - Уявні перетворення зображень - Деталювання складальних креслень - Побудова зображень за текстовим описом - Задачі на конструювання

 

Особливо ефективними для розвитку просторового мислення є задачі на перетворення. Можна виділити 6 основних видів перетворення зображень:

- масштабні перетворення;

- із зміною методу проеціювання (наприклад, за аксонометричною проекцією побудувати креслення в прямокутній системі координат);

- із зміною методу зображення (наприклад, за даними виглядами побудувати розрізи);

- спрощення зображень;

- просторові перетворення;

- розгортання поверхонь предметів.

Важливими для розвитку просторового мислення є задачі на докреслювання зображень і їх побудову за текстовим описом (прямі і зворотні).

Закріпленню, поглибленню знань і умінь, а також розвитку розумових і творчих здібностей учнів сприяють творчі задачі з креслення. Вони поділяються на:

- задачі що розвивають загальну готовність до проектної діяльності (графічне моделювання предмета за кресленням з неповними даними).

- задачі з елементами проектної діяльності, що передбачають виконання креслень деталей або складальних одиниць («доконструювання», «переконструювання», конструювання за технічними умовами).