Поняття і організація страхового ринку України

Класифікація страхування

Класифікація страхування – це система поділу страхування на:

 

які розміщені так, що кожна наступна ланка класифікації є частиною попередньої.

У страховій справі виділяють три сфери діяльності:

1) страхування;

2) співстрахування;

3) перестрахування.

Співстрахування означає, що об’єкт страхування може бути застрахований за одним договором декількома страховиками. Зазвичай на кожну страхову суму видається окремий поліс.

Перестрахування – це передання договору страхування від одного страховика до іншого. У цих відносинах перший страховик, приймаючи на страхування ризики, частину відповідальності за ними передає іншому страховикові (перестраховику) на відповідних умовах.

Сфера страхування є основною, оскільки лише за наявності страхових відносин є потреба у співстрахуванні і перестрахуванні.

Розглянемо класифікацію страхування за об’єктами, яка є найбільш загальною:

Класифікація страхування за об’єктами
Г а л у з і
Майнове страхування	Особисте страхування	Страхування відповідальності	Страхування підприємницьких ризиків
П і д г а л у з і
Страхуваннямайна юридичних осіб	Страхування майна фізичних осіб	Страхування життя	Страхування від нещасних випадків	Медичне страхування	Страхування цивільної відповідальності	Страхування заборгованості	Страхування комерційних ризиків	Страхування фінансових ризиків
В и д и с т р а х у в а н н я
Страхування наземного транспорту Страхування тварин Страхування багажу і вантажу Страхування авіатранспорту Страхування урожаю с.- г. культур	Страхування будівель Страхування транспорту Страхування майна на подвір’ї Страхування тварин Страхування породистих собак	Змішане страхування життя Страхування дітей Страхування на дожиття Шлюбне страхування	А) індивідуальне (дорослих, дітей, школярів) Б) колективне (туристів, спортсменів, студентських груп, працівників підприємств)	Страхування на випадок хвороби Страхування вагітних жінок Страхування варикозного розширення вен Страхування здоров’я	Страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів Екологічне страхування Страхування професійної відповідальності	Страхування кредитних ризиків Страхування експортно-імпортних операцій Страхування біржових операцій	Страхування невиконання договірних зобов’язань Страхування переривів у виробництві Страхування на випадок простоїв Страхування недопоставок продукції Страхування на випадок введення нової техніки	Страхування недоотриманого прибутку Страхування обумовленого рівня рентабельності Страхування депозитних вкладень Страхування валютних ризиків Страхування інвестицій

 

Розглянута класифікація покладена в основу розробки всіх видів страхових послуг, що пропонують вітчизняні страховики. На її основі будуються організаційна структура страховика, а також вся страхова справа в Україні. Об’єкт страхування є вирішальним чинником, від якого залежить характер договору страхування та його істотні умови – страхова сума, перелік страхових випадків, страхова премія, термін дії договору страхування тощо.

Відповідно до вимог чинного законодавства України страхування може проводитися в обов’язковій і добровільній формах.

Обов'язкове страхування встановлює держава з метою захисту інтересів не лише окремих страхувальників, а й суспільства в цілому. При проведенні обов’язкового страхування страховик зобов’язаний застрахувати відповідні об’єкти, а страхувальники вносити належні страхову платежі. У ст.7 Закону України «Про страхування» визначено 37 видів обов`язкового страхування.

В обов'язковому порядку воно здійснюється через загальнодержавні цільові фонди: пенсійний, соціального страхування при тимчасовій втраті працездатності, страхування на випадок безробіття.

Добровільне страхування здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. У договорі страхування визначаються істотні умови: об'єкт страхування, терміни страхування, страхова сума і страхове забезпечення, розміри страхових внесків тощо. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог чинного страхового законодавства.

У ст.6 Закону України «Про страхування» визначено 22 види добровільного страхування.

Види добровільного страхування, на які видається ліцензія, визначаються згідно прийнятим страховиком правилам (умовам) страхування, зареєстрованим Уповноваженим органом. При цьому, страховики мають право займатися тільки визначеними у ліцензії видами добровільного страхування.

Поняття і організація страхового ринку України

Страховий ринок – частина фінансового ринку, де об’єктом купівлі-продажу виступає страховий захист, формуються попит і пропозиція на нього.

Учасниками (суб’єктами) страхових відносин на страховому ринку є:

· страховики(страхові компанії), що продають страхові послуги.

· страхувальники (фізичні і юридичні особи, держава), що потребують страхового захисту;

· посередники в проведенні страхування (страхові агенти, страхові брокери (брокерські фірми)).

Страхові посередники – страхові брокери чи агенти, через яких укладається договір страхування і вирішуються окремі питання щодо врегулювання претензій.

Страхові брокери – юридичні особи або громадяни, зареєстровані в установленому порядку як суб’єкти підприємницької діяльності і здійснюють за винагороду посередницьку діяльність у страхуванні від свого імені на підставі брокерської угоди з особою, яка має потребу в страхуванні як страхувальник.

Страхові агенти – громадяни або юридичні особи, які діють від імені і за дорученням страховика і виконують частину його страхової діяльності, а саме: укладають договори страхування, отримують страхові платежі, виконують роботи, пов’язані із здійсненням страхових виплат і страхових відшкодувань. Страхові агенти є представниками страховика і діють в його інтересах за винагороду на підставі договору - доручення із страховиком.

· інші учасники страхового ринку:

а) професійні оцінювачі ризиків:

Андеррайти – юридичні особи, які діють від імені страховика та мають право брати на страхування запропоновані ризики, визначати тарифні ставки й умови договорів страхування на основі норм страхового права.

Специфічним товаром на страховому ринку виступають страхові послуги, склад і структура яких в ринкових умовах істотно розширюються.

Сюрвейєри - інспектори чи агенти страховика, що здійснюють огляд та оцінювання майна і визначають імовірність реалізації страхового ризику.

б) професійні оцінювачі збитків:

Аджастери (диспашери) – спеціалісти з розрахунків аварій та розподілу збитків між учасниками морського перевезення.

Аварійні комісари встановлюють причини настання страхового випадку, характер та розмір збитків, як правило, під час дорожньо-транспортних аварій.

Серед суб’єктів страхування виділяються і такі учасники страхових відносин:

· товариства взаємного страхування;

· перестрахувальні компанії;

· об’єднання страховиків;

· орган у справах нагляду за страховою діяльністю.

Товариства взаємного страхування створюються на основі добровільної угоди між об’єднаннями юридичних або фізичних осіб для страхового захисту своїх майнових інтересів (діють на безприбутковій основі). Такі товариства, окрім проведення страхової діяльності, надають фінансову підтримку його членам через інвестування коштів, видачу позик на потреби учасників товариства тощо.

На страховому ринку України функціонують об’єднання страховиків:

· Ліга страхових організацій України;

· Моторне страхове бюро України;

· Авіаційне страхове бюро України;

· Морське бюро України;

· Асоціація «Українське медичне страхове бюро».

Метою створення Ліги страхових організацій України було добровільне об’єднання зусиль страховиків для формування повноцінного і дієвого страхового ринка. Основними стратегічними завданнями Ліги страхових організацій є:

· перетворення страхування в ефективну складову ринкової економіки;

· розробка сучасної законодавчої і нормативної бази;

· створення привабливого і доступного ринку для всіх страховиків та страхувальників України;

· розширення інвестиційних можливостей страховиків тощо.

Моторне страхове бюро України виконує завдання гарантування платоспроможності страховиків – членів цього бюро щодо страхових зобов’язань; забезпечення розвитку страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів та організації співпраці з страховими організаціями інших держав у цій галузі

Авіаційне страхове бюро організоване з метою:

· координації діяльності національних страховиків у галузі авіаційних ризиків;

· дослідження та прогнозування національного ринку страхових послуг у галузі авіації;

· співпраці із суб’єктами господарювання, які експлуатують або обслуговують засоби авіаційного транспорту;

· розроблення програм та методів страхування авіаційних ризиків, заходів щодо запобігання страховим випадкам тощо.

Морське страхове бюро створене для захисту і розвитку інтересів морського страхування, формування міжнародної політики страхування морської діяльності, узагальнення морського страхового законодавства.

Асоціація «Українське медичне страхове бюро» створена для сприяння розвитку медичного страхування в Україні за допомогою впровадження єдиних правил, вимог і стандартів діяльності, надання необхідної допомоги страховикам у проведенні медичного страхування, організації юридичного захисту прав учасників ринку послуг медичного страхування.