Основні форми ветеринарної підприємницької діяльності

На сучасному етапі розвитку ветеринарної медицини комерційна ветеринарна діяльність може здійснюватись у наступних формах.

Ветеринарний сервіс у державних установах ветеринарної медицини дозволений Законом України «Про ветеринарну медицину» і Постановою Кабінету Міністрів України від 15 серпня 1992 р. № 478. Цими нормативними актами передбачено надання фахівцями державної ветеринарної медицини платних послуг фізичним та юридичним власникам тварин за договорами або за готівку згідно з тарифами, затвердженими у встановленому порядку.

Лікувальна та профілактична робота здійснюється за плату, окрім заходів (переважно протиепізоотичних), які проводяться за кошти державного бюджету. Перелік цих заходів наведений у Ветеринарному законодавстві України, 1999 р., стор. 275-277. Оплата послуг здійснюється згідно тарифів, які формуються за Наказом №51 по МСГіП України від 19 лютого 1996 року.

Підприємницька трудова діяльність лікаря ветеринарної медицини (фізичної особи) передбачена Законом України «Про ветеринарну медицину». Приватне ветеринарне

підприємництво здійснюється за наявності ліцензії на підставі власності лікаря ветеринарної медицини, майно якого формується шляхом придбання клініки ветеринарної медицини, інструментарію, обладнання, медикаментів і т. ін. за рахунок власних коштів або інших законних джерел. Лікар ветеринарної медицини має право створювати приватну установу з власною назвою, організаційно-правовою формою і зазначенням прізвища власника майна.

Спілка ветеринарної медицини - це об'єднання кількох лікарів ветеринарної медицини, які займаються спільною підприємницькою ветеринарною діяльністю і мають ліцензію. Вона має статус юридичної особи.

Можна організовувати спілки ветеринарної медицини двох видів - повну та на вірі.

Повна спілка ветеринарної медицини (ПСВМ) створюється на основі договору між фахівцями ветеринарної медицини. В установчому договорі передбачається назва і місце знаходження спілки, порядок управління її діяльністю, предмет і напрям діяльності, порядок спільної роботи, умови передачі майна, розмір створеного капіталу, розмір частки кожного учасника в створеному капіталі, порядок зміни цієї частки; розмір, склад і порядок внесення вкладів лікарями ветеринарної медицини, відповідальність учасників за своєчасність внесення вкладів; умови і порядок розподілу прибутку; порядок виходу засновників із складу ПСВМ тощо.

Спілка ветеринарної медицини на вірі (СВМВ) - це об'єднання, в якому крім лікарів ветеринарної медицини беруть участь один або кілька вкладників. Лікарі ветеринарної медицини є повними товаришами, які за зобов'язаннями спілки відповідають за свою діяльність своїм майном. Вкладники несуть ризик збитків, пов'язаних з підприємницькою ветеринарною діяльністю в межах свого вкладу і не беруть участі у ветеринарній роботі.

Кооператив ветеринарної медицини (КВМ) - це особлива форма організації ветеринарного бізнесу, що ґрунтується на добровільному об'єднанні лікарів і фельдшерів ветеринарної медицини, а також інших працездатних громадян України (не менше трьох осіб) з метою спільної ветеринарної діяльності для обслуговування тварин різних форм власності (сільськогосподарських підприємств, селянських, фермерських і допоміжних господарств, а також тварин, що перебувають у приватній власності громадян).

Кооператив набуває статусу юридичної особи після реєстрації його статуту в місцевій державній адміністрації та одержання ліцензії на підприємницьку (приватну) ветеринарну практику в управлінні ветеринарної медицини облдержадміністрації. Він має печатку зі своїм найменуванням, самостійний баланс, рахунки в установах банків, бланки, штампи та інші реквізити, необхідні для здійснення своєї діяльності.

Кооператив самостійно розробляє і затверджує план виробничо-господарської діяльності, вступає в договірні відносини з державними і кооперативними підприємствами, фермерськими та селянськими господарствами, іншими організаціями, громадянами - власниками тварин.

Проведення ветеринарно-профілактичних заходів, ліквідація заразних хвороб тварин (за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України), а також подання невідкладної допомоги при загрозі життю тварин здійснюються за рахунок бюджетних коштів і відрахувань від страхових платежів. Зазначені роботи виконуються згідно з договором, який укладається кооперативом з районним чи міським управлінням державної ветеринарної медицини.

Лабораторно-діагностичні та радіологічні дослідження матеріалів, продуктів і сировини тваринного походження здійснюються відповідно до договору між кооперативом і районною державною лабораторією ветеринарної медицини.

Кооператив може бути створений на базі служб ветеринарної медицини господарств різних форм власності, державних установ ветеринарної медицини, які підлягають приватизації згідно з рішенням зборів учасників щодо його організації, шляхом об'єднання фахівців ветеринарної медицини.

Для створення кооперативу голові районної (міської) держадміністрації необхідно подати такі документи:

- заяву від імені ініціативної групи засновників;

- рішення зборів учасників про організацію кооперативу, затвердження його складу, обрання голови (правління та його голови), бухгалтера, ревізора (ревізійної комісії та її голови);

- статут кооперативу ветеринарної медицини;

- засновницький договір про створення та діяльність кооперативу;

- техніко-економічне обґрунтування, в якому наведено дані про очікуваний дохід кооперативу та його розподіл з урахуванням обов'язкових платежів (податку на додану вартість, відрахувань на соціальне забезпечення і страхування тощо).

Статут кооперативу є юридичним документом, який регулює виробничу, фінансову та управлінську діяльності. Вищим органом управління кооперативу є збори учасників, а в період між ними роботою керує правління або його голова. Фінансово-господарську діяльність кооперативу контролює ревізійна комісія або ревізор.

Товариство ветеринарної медицини (ТВМ) - це комерційна організація ветеринарної медицини, створена лікарями-підприємцями ветеринарної медицини шляхом об'єднання своїх вкладів в єдиний статутний капітал. Майно ТВМ, створене за рахунок вкладів і придбання в процесі діяльності, належить товариству ветеринарної медицини на праві власності. Діяльність ТВМ регулюється законами України «Про ветеринарну медицину» та «Про товариство з обмеженою відповідальністю».

ТВМ створюється одним або кількома спеціалістами ветеринарної медицини за участю юридичної особи. Воно може бути з обмеженою і додатковою відповідальністю та акціонерним товариством. Державні органи та органи місцевого самоврядування не мають права виступати засновниками ТВМ.

Товариство ветеринарної медицини з обмеженою відповідальністю (ТВМОВ) засновується одним або кількома спеціалістами ветеринарної медицини. Статутний капітал товариства формується лише за рахунок вкладів лікарів ветеринарної медицини - засновників; він розподілений на частки, визначені засновницькими документами.

Учасники товариства не відповідають за зобов'язаннями товариства ветеринарної медицини і несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства в межах вартості внесених ними коштів.

Основою діяльності ТВМОВ є установчий договір і затверджений статут. Засновницькі документи ТВМОВ повинні мати такі відомості: умови і розмір капіталу товариства; розміри часток кожного з учасників; розміри, строки і порядок внесення вкладів; відповідальність учасників за порушення зобов'язань щодо внесення вкладів; склад і компетенція органів управління товариством та порядок прийняття ними рішень тощо.

Вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників ТВМОВ з такими повноваженнями: внесення змін до статуту товариств і щодо розміру статутного капіталу; утворення виконавчих органів товариства і дострокове припинення їх повноважень; затвердження річних звітів і бухгалтерських бланків товариства: розподіл прибутків і збитків; прийняття рішення про реорганізацію чи ліквідацію товариства; обрання ревізійної комісії товариства.

Товариство ветеринарної медицини з додатковою відповідальністю (ТВМДВ) створюється одним або кількома спеціалістами ветеринарної медицини. Статутний капітал розподілений на частки певних розмірів, які визначені засновницькими документами. Учасники такого товариства несуть солідарну відповідальність згідно із зобов'язаннями своїм майном в однаковому для всіх кратному розмірі до вартості їхніх вкладів. У разі банкрутства одного із учасників його частка відповідно розподіляється між іншими учасниками пропорційно до їх вкладів.

Відкрите акціонерне товариство ветеринарної медицини - це добровільне об'єднання фізичних та юридичних осіб, яке проводить підприємницьку ветеринарну практику для отримання доходів від спільної діяльності.

Мале підприємство ветеринарної медицини (МП) може бути різних форм власності. Таке підприємство займається виробництвом засобів ветеринарної медицини або наданням ветеринарних послуг і обмежене кількістю працівників (до 50 осіб).

Метою створення МП є: ліквідація дефіциту засобів ветеринарної медицини, прискорення впровадження науково-технічних досягнень у галузі ветеринарної медицини, задоволення потреб у ветеринарних послугах, ефективне використання місцевих сировинних, трудових ресурсів і відходів виробництва, розширення видів і підвищення якості платних ветеринарних послуг.

Мале підприємство ветеринарної медицини набуває статусу юридичної особи з дня реєстрації у районній (міській) державній адміністрації за місцезнаходженням підприємства. Державна реєстрація має бути проведена у двотижневий строк від моменту подання заяви і необхідних документів.

Малі підприємства створюються:

- громадянами, орендними та спільними підприємствами, кооперативами, акціонерними товариствами, які є юридичними особами;

- державними органами, що вповноважені управляти державним майном.

При організації МП кількома власниками потрібно чітко розподілити власність між ними і сфери участі в управлінні. МП можна організовувати шляхом виділення його з діючого підприємства на базі структурного підрозділу. Для цього потрібне рішення трудового колективу даного підрозділу або його структурної одиниці. Для створення малого підприємства необхідно подати до районної (міської) державної адміністрації такі ж документи, як при створенні кооперативу ветеринарної медицини.

Відповідно до статуту мале підприємство може здійснювати такі види діяльності:

- виробництво малосерійних препаратів ветеринарної медицини та інструментів;

- лабораторні дослідження матеріалів від тварин з господарств різних форм власності;

- подання лікувальної допомоги хворим тваринам;

- подання консультативної допомоги керівникам тваринницьких ферм різних форм власності, організаціям, установам і громадянам щодо годівлі, утримання, експлуатації, відтворення тварин та профілактики хвороб;

- виготовлення і випробовування лікарських форм;

- акушерсько-гінекологічне обстеження тварин із визначенням строку вагітності.

Управління малим підприємством, його фінансово-економічна діяльність здійснюються так, як у кооперативі ветеринарної медицини.

Спільні підприємства ветеринарної медицини (СП) створюються для одержання права виходу на зовнішній ринок з метою:

- придбання передової технології й обладнання;

- виробництва засобів захисту тварин і засобів ветеринарної медицини;

- отримання коштів у вільно конвертованій валюті;

- отримання гарантованого джерела будь-якої продукції;

-

- використання можливостей іноземного партнера для певних операцій на зовнішньому ринку;

- використання особистих і колективних інтересів.

Для створення спільного підприємства необхідно отримати дозвіл Державного департаменту ветеринарної медицини, розробити статут спільного підприємства і укласти договір, який підписується повноважними представниками обох сторін.

У договорі зазначаються обов'язки засновників, їх права та інші реквізити. Вищим органом спільного підприємства ветеринарної медицини є правління, виконавчим - дирекція, контролюючим - ревізійна комісія.

Спільне підприємство ветеринарної медицини реєструється на підставі письмової заяви про реєстрацію, а також нотаріально завірених копій таких документів: дозволу Державного департаменту ветеринарної медицини на створення спільного підприємства; договору чи угоди на його створення; статуту спільного підприємства, а також техніко-економічного

обґрунтування.

Зареєстрованому спільному підприємству видається довідка про реєстрацію, а дані про нього заносяться у спеціальний реєстр Міністерства фінансів України.