Економічна інформація, її види та властивості

Інформація – це подані певним способом повідомлення, які виникають під час здійснення певного виду людської діяльності. За видами людської діяльності, в якій її використовують, інформація поділяється на наукову, технічну, виробничу, управлінську, економічну, соціальну, правову тощо. Проте у сфері виробничої діяльності найбільший обсяг полягає на економічну інформацію, яка відбиває явища економічного життя суспільства, характеризує виробничі відносини в суспільстві і є інструментом для управління ними.

Економічну інформацію можна охарактеризувати як сукупність відомостей, пов'язаних з функціонуванням та управлінням економікою, які можна фіксу­вати, передавати, перетворювати і зберігати. Це - дані, що циркулюють в економічній системі: відомості про процеси виробництва, матеріальні ресурси, процеси управління виробництвом, фінансові процеси, а також відомості економічного характеру, якими обмінюються різні системи управління.

Економічна інформація – це сукупність повідомлень економічного характеру, які можуть бути зафіксовані, переданні, перетворені, збережені й використані для управління економічним об‘єктом та економікою в цілому.

Важливою особливістю економічної інформації є те, що вона відбиває діяльність економічного об‘єкта через систему числових показників, має дискретну форму подання, розташовується на матеріальних носіях. Їй притаманні повторюваність й циклічність виникнення та обробки. Характерним для економічної інформації є й те, що її тривалий час доводиться зберігати й нагромаджувати у великих обсягах.

За стадіями виникнення економічну інформацію характеризують технологія обробки даних, спосіб передавання, ступінь стабільності та участь в реалізації функцій управління. За даними ознаками розрізняють інформацію первинну і вторинну або похідну. Первинна інформація виникає безпосередньо в результаті виробничо-господарської діяльності економічного об‘єкта, вторинна - створюється під час обробки первинної інформації.

За технологією обробки інформацію поділяють на вхідну, проміжну та вихідну. Вхідна інформація – це первинні дані, подані у вигляді документів, даних на машинних носіях, сигналів із клавіатури, а також даних, які надходять від раніше виконаних перетворень і використовуються під час розв‘язування той чи іншої задачі. Вихідна інформація являє собою результат розв‘язування задачі з перетворення вхідних даних. Проміжна інформація утворюється під час обробки вхідних даних. Якщо вихідна інформація призначена для цілей управління, допоміжна відіграє лише допоміжну роль.

За ступенем стабільності використання та зберігання економічну інформацію можна поділити на постійну, умовно-постійну та змінну. До постійної або умовно-постійної належить інформація, якщо її оновлення за період зберігання становить не більш як 10%. Після одноразового введення, що надає можливість скоротити обсяги введення, така інформація використовується у процесі автоматизованої обробки безліч разів. Змінна - це інформація, що бере участь, як правило, в одному циклі обробки, тобто є разовою.

За участю у функціях управління розрізняють інформацію: фактичну (облікову), яка відображає події, котрі вже відбулися; планово-договірну; нормативно-розрахункову, яка регламентує витрати і накладає обмеження під час розв‘язування задачі; довідкову, яка подається користувачеві до відома.

Але у більш стандартному підході за даною ознакою виділяють у складі економічної інформації планову, нормативну, облікову, статистичну й оперативну.

У сучасному індустріальному інформаційному суспільстві під час створення інформаційної системи потрібно враховувати споживацькі властивості економічної інформації, найважливіші з яких:

· повнота інформації для реалізації управляючого впливу;

· точність і достовірність інформації;

· актуальність, своєчасність і оперативність;

· ясність і зрозумілість.

Інформація повна, якщо її достатньо для розуміння і прийняття рішень. Дефіцит інформації за її складом, обсягом відомостей унеможливлює виконання функцій управління в потрібний час, у зазначеному місці, у відповідному вигляді.

Точність інформації – це заданий ступінь наближення інформації до дійсного значення показника. У практиці управління визначені необхідні рівні точності для окремих техніко-економічних показників та функцій управління. Достовірність є ймовірною оцінкою точності (безпомилковості) інформації, яка залежить від використаних інформаційних технологій. Інформація є достовірною, якщо вона не спотворює дійсного стану справ. Недостовірна інформація може призвести до не­правильного розуміння або до прийняття помилкових рішень.

Актуальність інформації – ступінь відповідності відображення реального стану системи та об’єкта управління. Своєчасність інформації характеризує інтервал у часі між виникненням потреби в інформації та реалізацією даної потреби. Оперативність інформації відбиває швидкодію її отримання. Актуальність інформації пов’язана із періодичністю отримання інформацій, своєчасність визначає вибір засобів обробки інформації, оперативність – вибір засобів збору та передавання інформації.

Інформація стаєясною і зрозумілою, якщо її виражено мовою, якою спілкуються ті, кому призначена ця інфор­мація. Якщо актуальна інформація виражена незрозумі­лою мовою, вона стає некорисною.