Основні типи організаційних структур управління.

У практиці господарювання можуть застосовуватися кілька типів організаційних структур залежно від масштабів діяльності, виробничо-техноло­гічних особливостей, стратегічних і поточних завдань діяльності підприємства (фірми).

Класичні структури управління

1. Лінійна організаційна структура управління — це така структура, між елементами якої існують лише одноканальні вза­ємодії. За такої організаційної структури управління кожний підлеглий має лише-одного керівника, який і виконує всі адміністративні та спеціальні функції у відповідному структурно­му підрозділі.

2. Основою функціональної організаційної структури управління є поділ функцій управління між окремими підрозділами апарату управління. Відтак кожний виробничий підрозділ одержує розпорядження одночасно від кількох керівників функціо­нальних відділів.

3. Лінійно-функціональна організаційна структура управління спирається на розподіл повноважень та відповідальності за функціями управління і прийняття рішень по вертикалі. Вона дає змогу організувати управління за лінійною схемою (директор—начальник цеху—майстер), а функціональні відділи апарату управління підприємства лише допомагають лінійним керівникам вирішувати управлінські завдання. При цьому лінійних керівників не підпорядковано керівникам функціональних відділів апарату управління.

4. Дивізіональна організаційна структура управління базується на поглибленні поділу управлінської праці.

За дивізіональної структури кожний виробничий підрозділ корпорації (концерну) має власну достатньо розгалужену структу­ру управління, яка забезпечує автономне його функціонування.

5. За матричної організаційної структури управління поряд із лінійними керівниками підприємства й раціональним апара­том управління виокремлюють (формують) ще й тимчасові пред­метно-спеціалізовані ланки — проектні групи.

Проектні групи утворюються зі спеціалістів постійних функці­ональних відділів і лише тимчасово підпорядковуються керівнику проекту. Після завершення робіт над проектом вони повертаються до своїх функціональних підрозділів.

Органічні структури управління

Проектна структура. За такої структури діяльність підприємства розглядається як сукупність виконуваних проектів, що мають свій початок і закінчення. Для кожного проекту формуються управлінські ланки, які ліквідуються після його виконання; при цьому співробітники переходять до участі в новому проекті або звільняються. Перевагами такої структури є висока гнучкість, скорочення управлінського персоналу відносно більшості

ієрархічних структур; недоліки полягають у подрібненні ресурсів між проектами, складності їх взаємодії, утрудненні керування підприємством як єдиним цілим. Проектну структур формують підприємства, що реалізують незначну кількість обмежених у часі проектів.

Венчурна структура подібна до проектної, відмінність поля гає у наділенні кожного проекту рисами підприємницької фірм — керівник вільний у способах реалізації проекту, самостійно розпоряджається виділеним бюджетом, несе всі ризики і відповідальність перед керівництвом підприємства. У деяких випадках розвиток венчурної структури веде до трансформації проекту окреме підприємство, пов'язане з материнськими відносинам власності.

За матричної організаційної структури управління поряд із лінійними керівниками підприємства й раціональним апара­том управління виокремлюють (формують) ще й тимчасові пред­метно-спеціалізовані ланки — проектні групи.

Проектні групи утворюються зі спеціалістів постійних функці­ональних відділів і лише тимчасово підпорядковуються керівнику проекту. Після завершення робіт над проектом вони повертаються до своїх функціональних підрозділів.

За конгломератної с труктури організація управління набирає форми, що найкраще підходить до певного виду діяльності. Наприклад, для виробництва одного виду продукції використовувалися лінійно-штабна структура, другого — дивізіонна, орієнтована на споживачів, третього — проектна чи матрична.Така структура притаманна підприємствам, розвиток яких відбувається завдяки злиттю і поглинанню інших; при цьому зберігаються структури управління придбаних підприємств.