Ліцензування валютних операцій комерційних банків. Види ліцензій

Для здійснення банківських валютних операцій комерційні банки повинні отримати ліцензію Національного банку України.

НБУ видає індивідуальні та генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, які підпадають під режим ліцензування.

Національний банк також видає ліцензії на здійснення комерційними банками операцій в іноземній валюті в державі та за кордоном на підставі клопотання комерційного банку залежно від готовності банку до їх проведення.

Генеральні ліцензії видаються комерційним банкам та іншим фінансово-кредитним установам України на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання. Уповноважені банки та інші фінансово-кредитні установи, що одержали генеральну ліцензію Національного банку на здійснення операцій, пов’язаних з торгівлею іноземною валютою, мають право відкривати на території України пункти обміну іноземних валют, у тому числі на підставі агентських угод з іншими юридичними особами-резидентами.

Індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам на здійснення разової валютної операції. Індивідуальної ліцензії потребують такі операції:

1) вивезення, переказування і пересилання за межі України валютних цінностей, за винятком:

—вивезення, переказування і пересилання за межі України фізичними особами — резидентами іноземної валюти на суму, що визначається Національним банком України;

—вивезення, переказування і пересилання за межі України фізичними особами — резидентами і нерезидентами іноземної валюти, яка була раніше ввезена ними в Україну на законних підставах;

—платежів у іноземній валюті, що здійснюються резидентами, за межі України на виконання зобов’язань у цій валюті перед нерезидентами щодо оплати продукції, послуг, робіт, прав інтелектуальної власності та інших майнових прав, за винятком оплати валютних цінностей;

—платежів у іноземній валюті за межі України у вигляді процентів за кредити, доходу (прибутку) від іноземних інвестицій;

—вивезення за межі України іноземної інвестиції в іноземній валюті, раніше здійсненої на території України, в разі припинення інвестиційної діяльності;

2) ввезення, переказування, пересилання в Україну валюти України, за винятком випадків, коли мова йде про суми у валюті України, що були вивезені, переказані, переслані на законних підставах за кордон, які можуть бути вільно ввезені, переслані, переказані назад в Україну;

3) надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі;

4) використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або застави;

5) розміщення валютних цінностей на рахунках і у вкладах за межами України, за винятком:

—відкриття фізичними особами — резидентами рахунків у іноземній валюті на час їх перебування за кордоном;

—відкриття кореспондентських рахунків уповноваженими банками;

—відкриття рахунків у іноземній валюті резидентами — дипломатичними, консульськими та іншими офіційними представництвами України за кордоном, які мають імунітет і дипломатичні привілеї, а також філіями та представництвами підприємств і організацій України за кордоном, що не здійснюють підприємницької діяльності;

5) здійснення інвестицій за кордон, у тому числі шляхом придбання цінних паперів, за винятком цінних паперів або інших корпоративних прав, отриманих фізичними особами — резидентами як дарунок або у спадщину.

Індивідуальна ліцензія, отримана однією із сторін валютної операції, надає також дозвіл на здійснення цієї операції іншою стороною або третьою особою, якщо інше не передбачено умовами індивідуальної ліцензії. Порядок і терміни видачі ліцензій, перелік документів, необхідних для одержання ліцензій, а також підстави для відмови у видачі ліцензій визначаються Національним банком України.

Ліцензія на право перевезення грошово-валютних цінностей надається за умови виконання комерційним банком вимог, зазначених у Положенні НБУ «Про порядок видачі банкам банківських ліцензій та письмових дозволів, ліцензій» на виконання окремих операцій затвердженому постановою Правління НБУ від 17 липня 2001 р. № 275. Такими вимогами є:

1) здійснення банківських операцій та робота з готівкою протягом не менше трьох років;

2) відповідність установ банків технічним вимогам, які необхідні для забезпечення чіткої роботи при перевезенні цінностей;

3) наявність грошових сховищ, які відповідають вимогам актів НБУ та МВС України щодо питань забезпечення схоронності великих партій грошей;

4) наявність згідно з вимогами Інструкції НБУ № 1 від 7 липня 1994 р. «З організації емісійно-касової роботи в установах банків України» каси перерахунку цінностей, приходної та видаткової кас;

5) наявність атестованого особового складу служби перевезення, який має спеціальну підготовку;

6) наявність спеціального автотранспорту, забезпеченого засобами радіотехнічного зв’язку з частотами, наданими відповідною установою, кольорографічними схемами, спеціальними світловими та звуковими сигналами, погодженими з МВС України;

7) наявність вогнепальної нарізної зброї або наявність угоди, укладеної з відповідною службою, яка має право здійснювати охорону цінностей, що перевозяться.

Відмова у видачі Національним банком ліцензії може бути оскаржена в суді або господарському суді.

Національний банк України у сфері валютного регулювання має такі повноваження:

1) здійснює валютну політику, виходячи з принципів загальної економічної політики України;

2) складає разом з Кабінетом Міністрів України платіжний баланс України;

3) контролює дотримання затвердженого Верховною Радою України ліміту зовнішнього державного боргу України;

4) визначає у разі необхідності ліміти заборгованості в іноземній валюті уповноважених банків нерезидентам;

5) видає у межах, передбачених законодавством, обов’язкові для виконання нормативні акти щодо здійснення операцій на валютному ринку України;

6) нагромаджує, зберігає і використовує резерви валютних цінностей для здійснення державної валютної політики;

7) видає ліцензії на здійснення валютних операцій та приймає рішення про їх скасування;

8) установлює способи визначення і використання валютних (обмінних) курсів іноземних валют, виражених у валюті України, курсів валютних цінностей, виражених у іноземній валюті або розрахункових (клірингових) одиницях;

9) установлює за погодженням з Міністерством статистики України єдині форми обліку, звітності та документації про валютні операції, порядок контролю за їх достовірністю та своєчасним поданням;

10) забезпечує публікацію банківських звітів про власні операції та операції уповноважених банків.