Основні екологічні правила

 

1. Правило 1%: для біосфери загалом частка можливого споживання чистої первинної біологічної продукції (на рівні консументів вищих порядків) не перевищує 1%.

2. Правило 10% (правило піраміди енергії Р.Ліндемана): з одного трофічного рівня екологічної піраміди переходить на інший вищий рівень у середньому близько 10% енергії.

3. Правило внутрішньої несуперечливості: у природних екосистемах діяльність видів, що до них входять, спрямована на підтримання цих екосистем як середовища власного існування.

4. Правило харчової кореляції: у процесі еволюції зберігаються лише ті популяції. Для яких швидкість розмноження скоригована з кількістю харчових ресурсів середовища їх існування.

5. Правило генетичної пристосованості: будь-який вид організмів може існувати доти і настільки, наскільки навколишнє середовище відповідає генетичним можливостям пристосованості цього виду до змін і коливань екологічних чинників даного середовища.

6. Правило взаємопристосованості (К.Мебіуса – Г.Морозова): усі види в біоценозі пристосовані один до одного настільки, що їх співтовариство становить єдине і взаємовизнане несистемне ціле.

 

Правило економіко-екологічного сприйняття, сформульоване американцем Дж.Стайкосом у 1970 р. показує, що проблеми довкілля в суспільстві сприймаються в чотири етапи: перший етап – ні розмов, ні дії; другий – одні розмови і повна бездіяльність; третій – розмови і початок діяльності і четвертий – припинення розмов і рішучі природоохоронні дії.

 

Відомий еколог Д.Чирас визначив чотири загальні основні принципи, на підставі яких функціонує і розвивається природа:

- рециклічності, або повторного багаторазового використання найважливіших речовин;

- постійного відновлення ресурсів;

- консервативного споживання, коли живі істоти споживають лише необхідне і в необхідній їм кількості;

- популяційного контролю – природа не допускає вибухоподібного зростання популяцій, регулюючи кількість особин того чи іншого виду створенням відповідних умов для його існування та розмноження.

 

В своїй діяльності людське суспільство порушує всі чотири принципи функціонування і розвитку природи, справляючи тим самим великий тиск на довкілля, що призводить до антропогенних екологічних криз і екологічних катастроф.

 

Тема: Раціональне природокористування та охорона

Навколишнього середовища

 

Мета: Ознайомити студентів з основними тенденціями природокористування, сформувати розуміння необхідності раціонального природокористування і основних шляхів управління природоохоронною діяльністю.

 

Самостійна робота

 

Дана тема повністю виноситься на самостійне опрацювання студентами. Для кращої орієнтації студентів при самостійному вивченні теми приводимо контрольні питання, на які необхідно звернути особливу увагу.

 

1. Природокористування, визначення поняття, аспекти природокористування.

2. Ресурсокористування, тенденції в розвитку ресурсокористування.

3. Раціональне і нераціональне природокористування, причини нераціонального природокористування.

4. Економіка природокористування, основні завдання її.

5. Шляхи управління природоохоронною діяльністю об’єктів господарювання:

- Адміністративний шлях управління.

- Економічні механізми управління.

6. Основні шляхи природоохоронної діяльності.

7. Природно-заповідна мережа України.

 

 

Індивідуальна робота

 

Індивідуальна робота викладача зі студентами по темі проводиться у вигляді консультації за графіком, складеним кафедрою біології.

 

Тема: Філософсько-екологічна методологія збереження

Життя на Землі

 

Мета: Ознайомити студентів з сутністю поняття «Ноосфера» і необхідними умовами її побудови, з сучасними поглядами вчених на ідею ноосфери, а також з сучасними розробками шляхів виходу з глобальної екологічної кризи.

 

Контрольні питання теми

1. Ідея ноосфери В.І.Вернадського, його бачення перспектив майбуття людства.

2. Критика ідеї ноосфери Л.Гумільовим.

3.Американський еколог Ю.Одум про можливість побудови ноосфери.

4. Відношення до ідеї ноосфери російських вчених Т.Акімової та В.Хаскіна.

5.В.Горшков про неможливість керування біосферою і його теорія біотичної регуляції та стабілізації навколишнього середовища.

6. Результати експеримента «Біосфера – 2» та «Біос – 3», як докази неспроможності керувати біосферою на сучасному етапі.

7. Концепція біотичної регуляції В.Данілова-Данільяна і К.Лосєва.

8. Міжнародний екологічний форум 1992 р. в Ріо-де-Жанейро, Концепція сталого розвитку «Порядок денний на 21 століття».

9. Перспективи розвитку людства в світі рішень Всесвітнього саміту в Йоганнесбурзі (2002).

10. Проблеми гармонійного розвитку України.

 

 

Лекція: Філософсько-екологічна методологія збереження життя