Оформлення курсової роботи

Вимоги до набору тексту. Роботу друкують на комп'ютері з однієї сторони аркуша білого паперу формату А4 (210х297 мм), дотримуючись таких вимог:

Шрифт – Times New Roman

Розмір – 14

Відстань між рядками – 1,5 інтервала

Верхнє, нижнє поле – 20 мм

Ліве поле – 25 мм

Праве поле – 15 мм

Розташування – книжне

У роботі допускається виконання ілюстрацій та таблиць на арку­шах формату АЗ. Забороняється виділяти жирним чи курсивом на­зви таблиць та ілюстрацій. Щільність тексту робіт має бути однако­вою.

Вписувати в текст окремі іншомовні слова, формули чи умовні позначення можна тушшю, пастою, чорнилом лише чорного кольору.

Друкарські помилки, описки, які виявилися після написання курсової роботи, можна виправляти підчищенням або зафарбовуванням коректором і нанесенням правильного тексту. До­пускається наявність не більше двох виправлень на одній сторінці.

Текст основної частини курсової роботи поділяють на розділи та підрозділи.

Розділи обов'язково пишуться з нової сторінки. Заголовки струк­турних частин курсової роботи „ЗМІСТ”, „ВСТУП”, „РОЗДІЛ”, „ВИСНОВ­КИ”, „СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРА­ТУРИ”, „ДОДАТКИ” друкуються великими літера­ми з вирівнюванням по центру і виділенням жирним шрифтом.

Заголовки підрозділів друкуються маленькими літерами (окрім пер­шої великої) з абзацу, крапку в кінні заголовку не ставлять. Відстань між заголовком та текстом має становити 2 інтервали.

Не допускається розміщення назви розділу чи підрозділу в нижній частині сторінки, якщо далі подається лише рядок тексту.

Нумерацію сторінок подають арабськими цифрами у правому верхньому куті без крапки. Титульний аркуш вважається за першу сторінку, але нумерація на ньому не проставляється. Наступні сто­рінки нумерують, починаючи з другої.

Такі структурні частини курсової роботи як зміст, вступ, висновки, список використаної літератури, додатки не мають поряд­кового номеру.

Номер розділу позначають арабською цифрою після слова „РОЗДІЛ” без крапки, а після цього з нового рядка друкують назву розділу.

Підрозділи нумеруються в межах розділу: “2.3.”, тобто третій підрозділ другого розділу, причому крапка проставляється і між циф­рами і після останньої, а далі в тому ж рядку подається назва підроз­ділу.

Курсові роботи можуть містити ілюстрації, таблиці.

Ілюструють курсові роботи, виходячи з певного загаль­ного задуму, за ретельно продуманим тематичним планом, який допомагає уникнути ілюстрацій випадкових, пов'я­заних із другорядними деталями тексту і запобігти невип­равданим пропускам ілюстрацій до найважливіших тем. Кожна ілюстрація має відповідати тексту, а текст – ілюстрації. Назви ілюстрацій розміщують після їхніх номерів. При необхідності ілюстрації доповнюють пояснювальними даними (підрисунковий підпис).

Підпис під ілюстрацією звичайно має три основні еле­менти:

– найменування графічного сюжету позначається ско­роченим словом „Рис.”;

– порядковий номер ілюстрації, який вказується без знаку номера арабськими цифрами;

– тематичний заголовок ілюстрації, що містить текст із якомога стислою характеристикою зображеного.

Основними видами ілюстративного матеріалу в курсовій роботі є: рисунок, схема, фотографія, діаграма і графік. Не варто оформлювати по­силання на ілюстрації як самостійні фрази, в яких лише повторюється те, що міститься у підписі. У тому місці, де викладається тема, пов'язана з ілюстрацією, і де читачеві треба вказати на неї, розміщують посилання у вигляді ви­разу у круглих дужках „(рис. 3.1)” або звороту типу: „...як це видно з рис. 3.1”, або „...як це показано на рис. 3.1”.

Якість ілюстрацій повинна забезпечувати їх чітке відтворення (електрографічне копіювання, мікрофільму­вання). Ілюстрації виконують чорнилом, тушшю або пас­тою чорного кольору на білому непрозорому папері.

Цифровий матеріал, як правило, повинен оформляти­ся у вигляді таблиць.

Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею і друкують симетрично до тексту. Назву і слово „Таблиця” розміщують у правому верхньому куті з зазначенням її номера. Номер таблиці повинен складати­ся з номера розділу і порядкового номера таблиці, між яки­ми ставиться крапка, наприклад: Таблиця 1.2 (друга таб­лиця першого розділу).

При переносі частини таблиці на інший аркуш (сто­рінку) слово „таблиця” і її номер вказують один раз спра­ва над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова „Продовження таблиці” і вказують її номер.

За логікою побудови таблиці її логічний суб'єкт, або підмет (позначення тих предметів, які в ній характеризу­ються), розміщують у боковику, головці, чи в них обох, а не у прографці; логічний предмет таблиці, або присудок (тобто дані, якими характеризується присудок) - у про­графці, а не в головці чи боковику. Кожен заголовок над графою стосується всіх даних цієї графи, кожен заголовок рядка в боковику - всіх даних цього рядка. Заголовок кож­ної графи в головці таблиці має бути якомога коротким.

Заголовки граф повинні починатися з великих літер, підзаголовки - з маленьких, якщо вони складають одне речення із заголовком, і з великих, якщо вони є само­стійними. Висота рядків повинна бути не меншою 8 мм. Графу з порядковими номерами рядків до таблиці вклю­чати не треба.

Таблицю розміщують після першого згадування про неї в тексті таким чином, щоб її можна було читати без пово­роту переплетеного блоку роботи або з поворотом за годинниковою стрілкою. Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на інший аркуш. При перенесенні таб­лиці на інший аркуш (сторінку) назву вміщують тільки над її першою частиною. Таблицю з великою кількістю граф можна ділити на частини і розміщувати одну частину над іншою в межах одної сторінки. Якщо рядки або графи таб­лиці виходять за формат сторінки, то в першому випадку в кожній частині таблиці повторюють її заголовок, а в дру­гому випадку - боковик.

Якщо текст, який повторюється в графі таблиці, скла­дається з одного слова, то його можна замінити лапками; якщо з двох або більше слів, то при першому повторенні його замінюють словами „Те ж”, а далі - лапками. Стави­ти лапки замість цифр, які повторюються, не слід. Якщо циф­рові або інші дані в якому-небудь рядку таблиці не пода­ють, то в ньому ставлять прочерк.

Формули у психологічних дослідженнях не подаються. Вказується лише метод обробки даних і результат.

Додатки оформлюють як продовження курсової ро­боти на наступних її сторінках. Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Г, Є, Ї, О, Ч, Ь, на­приклад, додаток А, додаток Б тощо. Один додаток позначається як додаток А.

До додатків доцільно включати допоміжний матеріал, необхідний для повного сприйняття курсової роботи:

- таблиці допоміжних цифрових даних;

- проміжні математичні доведення, формули та розрахунки;

- протоколи спостережень;

- ілюстрації допоміжного характеру;

- інструкції та методики, розроблені в процесі виконан­ня роботи.

Обсяг додатків не повинен перевищувати обсягу курсової роботи.

Зброшурована курсова робота по­дається студентом науковому керівнику, який приймає остаточне рішення щодо її допуску до захисту, про що робить відповідну позначку на титульному аркуші.